Рішення від 09 червня 2026 р. у справі №345/3167/26 — Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/3167/26

Провадження № 2/345/2424/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.06.2026 р. м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі судді Юрчака Л.Б., розглянувши в залі суду в м. Калуш в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ :

28 травня 2026 року до Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між нею, ОСОБА_3 (дівоче прізвище), ІНФОРМАЦІЯ_1 , та відповідачем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про одруження, виданим Студінською сільською радою Калуського району Івано-Франківської області 27.01.1999 року серії НОМЕР_1 , про що зроблено актовий запис № 1. Вона зауважує, що у шлюбі у сторін ІНФОРМАЦІЯ_3 народився син ОСОБА_4 , який на даний час проживає з батьком ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 . Позивачка зазначає, що після більш ніж 27 років спільного подружнього життя між сторонами фактично припинені сімейні відносини, втрачено взаєморозуміння та взаємоповагу. Кожна зі сторін веде окреме життя та має власні інтереси. Вона наголошує, що фактично сім`я припинила своє існування понад п`ять років тому, а сторони не ведуть спільного господарства з 2020 року та не підтримують шлюбних відносин, у зв`язку з чим збереження шлюбу є неможливим. Також вона зазначає, що з 2020 року проживає окремо за адресою: АДРЕСА_2 . Позивачка вважає та наголошує, що примирення між сторонами є неможливим, а збереження шлюбу суперечить її інтересам, оскільки обмежує можливість вільного особистісного розвитку у фізичному, розумовому, моральному, духовному та соціальному аспектах, а також унеможливлює створення нової сім`ї в умовах свободи та гідності. У зв`язку з викладеним вона просить суд: розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований Студінською сільською радою Калуського району Івано-Франківської області 27.01.1999 року, актовий запис № 1, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 ; залишити позивачці прізвище « ОСОБА_5 » після розірвання шлюбу; визначити місце проживання ОСОБА_4 разом із батьком ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 ; стягнути з відповідача на користь позивачки судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 29.05.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, що підтверджують заперечення проти позову.

08.06.2026 року до суду надійшла заява від позивачки ОСОБА_1 про відмову від частини позовних вимог. У поданій заяві позивачка просила суд прийняти відмову від позовної вимоги щодо визначення місця проживання дитини та продовжити розгляд справи в частині позовної вимоги про розірвання шлюбу. Зокрема, позивачка зазначила, що відмовляється від позовної вимоги про визначення місця проживання ОСОБА_4 разом із батьком ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 . Позивачка пояснила, що зазначена вимога на даний час не є актуальною, у зв`язку з чим необхідність у її судовому розгляді відпала. Також у заяві позивачка вказала, що відмову від частини позовних вимог заявляє добровільно, без будь-якого примусу, усвідомлюючи процесуальні наслідки таких дій. Наслідки відмови від частини позовних вимог, передбачені статтею 206 ЦПК України, позивачці зрозумілі та усвідомлені. Окрім цього, позивачка зазначила, що позовні вимоги в частині розірвання шлюбу підтримує повністю та просить їх задовольнити. Також позивачка просила розгляд справи проводити без її участі, за наявними матеріалами справи.

08.06.2026 року до суду надійшла заява від відповідача ОСОБА_2 . У поданій заяві відповідач зазначив, що позовні вимоги визнає повністю, заперечень щодо їх задоволення не має та не заперечує проти розірвання шлюбу між сторонами. Відповідач також вказав, що наслідки визнання позову, передбачені нормами Цивільного процесуального кодексу України, йому зрозумілі та усвідомлені. Крім того, у заяві відповідач просив розгляд справи проводити за його відсутності, за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч. 3 ст. 206 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадженні у справі.

Частиною 4 ст. 206 ЦПК України встановлено, що у разі визнання позову відповідачем суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до висновку про закриття провадження у справі в частині позовної вимоги про визначення місця проживання дитини та задоволення позовної вимоги про розірвання шлюбу.

Судом встановлено, що 08.06.2026 до суду надійшла заява про відмову від частини позовних вимог від позивачки ОСОБА_1 , у якій вона просила прийняти відмову від позовної вимоги щодо визначення місця проживання дитини та продовжити розгляд справи в частині позовної вимоги про розірвання шлюбу. У поданій заяві позивачка зазначила, що відмова від зазначеної вимоги є добровільною, вчинена без будь-якого примусу, у зв`язку з тим, що дана вимога на час розгляду справи втратила актуальність, а необхідність у її судовому вирішенні відпала. Позивачці наслідки відмови від частини позовних вимог, передбачені статтею 206 ЦПК України, зрозумілі та усвідомлені

Відповідно до ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: 1) справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства; 2) відсутній предмет спору; 3) набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами; 4) позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом; 5) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом; 6) суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 186 цього Кодексу; 7) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; 8) після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про закриття провадження у цивільній справі № 345/3167/26 в частині позовної вимоги про визначення місця проживання дитини, у зв`язку з надходженням до суду заяви позивача про відмову від частини позовних вимог та відмова прийнята судом.

Судом встановлено, що між сторонами ОСОБА_1 (дівоче прізвище ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 27 січня 1999 року було зареєстровано шлюб Студінською сільською радою Калуського району Івано-Франківської області, про що складено актовий запис № 1 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .

Судом також встановлено, що у вказаному шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_3 народився син ОСОБА_4 , який на даний час проживає разом із батьком ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя, що слідує зі змісту ст. 110 СК України.

Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Відповідно до ст. 113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Як слідує із матеріалів справи, сторони сімейно-шлюбних стосунків не підтримують. Спільного господарства не ведуть.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що аналіз наведених обставин справи вказує на неможливість подальшого спільного життя подружжя і збереження шлюбу, через що позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.

В порядку ч. 2 ст. 115 СК України після набрання даним рішенням законної сили воно підлягає направленню до органу РАЦС за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Щодо розподілу судових витрат

Згідно з приписами ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір в сумі 1 331,20 грн., що підтверджується наданою платіжною інструкцією № 8416-6425-4947-0497 від 29.05.2026, а тому із відповідача на користь позивача слід стягнути 1 331,20 грн. сплаченого нею судового збору за позовну вимогу про розірвання шлюбу.

Керуючись ст.ст.12, 81,130,131, 141, 206, 229, 247, 257, 263, 354 ЦПК України, суд ,-

ВИРІШИВ :

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в частині позовної вимоги про визначення місця проживання дитини.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити повністю.

Шлюб, зареєстрований 27 січня 1999 року Студінською сільською радою Калуського району Івано-Франківської області, актовий запис № 1, між ОСОБА_1 (дівоче прізвище ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - розірвати.

Після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_1 залишити « ОСОБА_5 ».

Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 ) - 1 331,20 грн. сплаченого судового збору за подання позову до суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Головуючий: