Рішення від 08 червня 2026 р. у справі №346/575/25 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 346/575/25

Провадження № 2/344/441/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Пастернак І.А.

секретаря Устинської Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 звернулася до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_3 в якому просить суд у порядку поділу майна подружжя:

- визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог вказала, що 05.07.2017 року між сторонами було укладено шлюб. Перебуваючи у шлюбі, 25.02.2021 року за спільні кошти подружжям було придбано квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку оформлено за відповідачем.

На час подання позову шлюб між сторонами не розірваний (а.с.1-5).

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 04.02.2025 року справу передано за підсудністю до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області (а.с.17-19).

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28.02.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі (а.с.26).

02.04.2025 року ОСОБА_3 подано зустрічний позов до ОСОБА_1 , просить суд в порядку поділу майна подружжя:

- визнати спільним майном подружжя транспортний засіб марки JAC J5 (2013), дата реєстрації 20.09.2022, номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який зареєстрований за ОСОБА_1 .

- Припинити право спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на транспортний засіб JAC J5 (2013), дата реєстрації 20.09.2022, номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , та виділити вказаний автомобіль ОСОБА_1

- Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію за 1/2 частку ринкової вартості транспортного засобу марки JAC J5 (2013), дата реєстрації 20.09.2022, номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 в сумі 87 110,50 грн.

В обґрунтування зустрічного позову вказує, що дійсно сторонами за час шлюбу придбано квартиру за адресою: АДРЕСА_1 та транспортний засіб JAC J5 (2013), дата реєстрації 20.09.2022, номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 (а.с.41-45).

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 03.04.2025 року відкрито провадження за зустрічним позовом (а.с.65).

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 03.04.2025 заяву позивача за зустрічним позовом про забезпечення позову задоволено, накладено арешт із забороною відчуження на автомобіль марки JAC J5 2013 року випуску, дата реєстрації 20.09.2022, номерний знак НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 , до набрання рішенням у справі законної сили (а.с.67-68)

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23.04.2025 року об`єднано в одне провадження цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя (а.с.86).

06.05.2025 року відповідачем за зустрічним позовом подано відзив на позов, не заперечує щодо виділення транспортного засобу JAC J5 (2013), дата реєстрації 20.09.2022, номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , разом з тим, зазначає, що компенсація яку бажає отримати ОСОБА_3 87 110,50 грн. є завищеною та не відповідає дійсності, а є середньою ринковою вартістю транспортного засобу, без врахування його технічного та візуального стану.

ОСОБА_1 звернулась до Закарпатського НДКЦ з метою проведення транспортно-товарознавчого експертного дослідження, за результатами якого станом на 26.04.2025 вартість автомобіля становить 106 425,75 грн., а тому вважає за можливе припинити право ОСОБА_3 на частку у спільному сумісному майні подружжя на даний транспортний засіб, виділити його ОСОБА_1 , стягнути з ОСОБА_3 грошову компенсацію у розмірі 53 212,90 грн.(а.с.89-90).

15.05.2025 року позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_3 подано відповідь на відзив вважає, що висновок експертного дослідження Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 26.04.2025 року №7/2141/55А, яким визначено ринкову вартість колісного транспортного засобу марки JAC J5 номерний знак НОМЕР_1 , станом цін на 26.04.2025 становить 106 425,75 грн. не може братися до уваги, так як характеристики транспортних засобів зазначених судовим експертом при проведенні експертизи не відповідають характеристикам транспортного засобу автомобіля JAC J5 номерний знак НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1.8, коробка автомат (АКПП), паливо газ/бензин.

Наведені у висновку експертного дослідження від 26.04.2025 №7/2141/55А транспортні засоби мають наступні характеристики JAC J5, об`єм двигуна 1.5, коробка механічна, паливо газ/бензин.

Вважає висновок експертного дослідження від 26.04.2025 №7/2141/55А неналежним доказом та таким що не може бути прийнятий судом (а.с.101-109).

26.05.2025 року за клопотанням відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області призначено транспортну-товарознавчу експертизу транспортного засобу JAC J5 номерний знак НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1.8, коробка автомат (АКПП), паливо газ/бензин (а.с.122).

04.08.2025 року первісним позивачем подано заяву про зміну предмету позову, у додаток до первісних вимог просить суд стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості 1/2 частки автомобіля Daewoo Matiz 800, (2007), червоний, двигун НОМЕР_4 , кузов НОМЕР_5 в сумі 65 455 грн.

ОСОБА_1 зазначає, що в травні 2023 року в шлюбі сторони придбали транспортний засіб Daewoo Matiz 800, (2007), червоний, двигун НОМЕР_4 , кузов НОМЕР_5 . Даний автомобіль сторони не мали наміру ділити оскільки попередньо вели усну домовленість про те, що ОСОБА_3 добровільно компенсує ОСОБА_1 половину вартості автомобіля, та залишить його собі, оскільки він ним користується. Однак, в червні при розмові з ОСОБА_3 . ОСОБА_1 дізналась що він відчужив даний автомобіль 03.02.2025 року на користь ОСОБА_4 – матір ОСОБА_3 .

Зважаючи на те, що спірний транспортний засіб вибув із спільної сумісної власності подружжя на користь третіх осіб без згоди фактичного власника ОСОБА_1 вважає за доцільне просити компенсацію у розмірі 1/2 частини ринкової вартості автомобіля на час подання даної заяви (а.с.133-141).

22.09.2025 року експертною установою направлено суду повідомлення про неможливість проведення транспортно-товарозначої експертизи, призначеної ухвалою суду від 26.05.2025 року, оскільки автомобіль не надано до огляду експерту, що унеможливлює проведення дослідження транспортного засобу з метою визначення його ринкової вартості (а.с.156-158).

30.10.2025 року відповідачем за первісним позовом ОСОБА_3 подано відзив на заяву про зміну предмету позову, доповнення позовних вимог ОСОБА_3 визнає частково, в сумі 32 500 грн., оскільки 03.02.2025 року продав автомобіль за ціною 65 000 грн.

Даний автомобіль Daewoo Matiz 800, (2007), кузов НОМЕР_5 на час продажу потребував ремонту ходової частини, кузовних робіт через вік автомобіля та численні подряпини, вм`ятини, відлущування та корозію лакофарбового покриття, ремонт двигуна автомобіля, підтікання мастила та підтікання мастила в коробці передач через великий пробіг 225 000 на момент продажу. Вказана позивачем середня вартість автомобіля в сумі 130 911 грн. є значно завищеною, та згідно сайту Autoria автомобіль з подібними характеристиками має значно нижчу вартість (а.с.167-174).

04.11.2025 року ОСОБА_1 подано відповідь на відзив, вказує, що відповідач знаючи про необхідність здійснення ряду ремонтних робіт на автомобіль, який він відчужив не надав жодного документу, який би підтверджував дійсні потреби у ремонті. Вартість визначена позивачем за первісним позовом з урахуванням сайту Autoria, беручи до уваги рік випуску, вид палива, пробіг авто, регіон продажу, станом на 03.11.2025 року (а.с.176-179).

14.11.2025 року ОСОБА_3 заявлено клопотання про визнання факту для з`ясування якого транспортно-товарознавча експертиза була призначена, а саме, що ринкова вартість транспортного засобу марки JAC J5 (2013), дата реєстрації 20.09.2022, номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 становить 174 221 грн., оскільки позивачка ОСОБА_1 ухилилася від участі у проведенні експертизи, не надавши на огляд судовому експерту автомобіль яким вона володіє та користується (а.с.191-194)

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18.11.2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.198).

24.11.2025 року ОСОБА_1 подано додаткові докази (а.с.200-201).

Позивач за первісним позовом – відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 первісний позов підтримує просить задоволити повністю, зустрічний позов визнає частково, згідно мотивів викладених письмово.

Представник позивача за первісним позовом – відповідач за зустрічним позовом адвокат Овсепян К.А. первісний позов підтримує просить задоволити повністю, зустрічний позов визнає частково, згідно мотивів викладених письмово. Заявлено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, та зазначено що згідно ч.8 ст.141 ЦПК України докази будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Відповідач за первісним позовом – позивач за зустрічним позовом зустрічний позов підтримує в повному обсязі, просить задоволити, первісний позов визнає частково з мотивів викладених письмово.

Представник відповідача за первісним позовом – позивача за зустрічним позовом адвокат Ткачук С.В. зустрічний позов підтримує просить задоволити повністю, первісний позов визнає частково, згідно мотивів викладених письмово. Заявлено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, та зазначено що згідно ч.8 ст.141 ЦПК України докази будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справа або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як встановлено судом,

05.07.2017 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб, про що складено відповідний актовий запис №414 та видано свідоцтво серії НОМЕР_6 (а.с.7).

Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23.04.2025 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , який зареєстровано 05.07.2017 року Ужгородським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області актовий запис № 414 - розірвано.

25.02.2021 року ОСОБА_3 уклав договір купівлі квартири АДРЕСА_2 .

Згідно п.5 договору продаж вчинено за 285 500 грн., які покупець сплатив продавцям повністю до підписання договору.

Згідно п. 15 договору ця квартира буде спільною власністю покупця, договір посвічується на підставі заяви ОСОБА_1 . Договір зареєстровано в реєстрі за №190 (а.с.8).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №246021343 від 25.02.2021 року квартира за адресою АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_3 (а.с.9).

Відповідно до ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.2 ст.372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Статтею 60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частиною 1 ст.61 СК України встановлено, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Статтею 163 СК України встановлено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Частиною 1 ст.69 СК України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Суб`єктивне право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.

Частинами 1 та 2 ст.70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї.

Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або у позасудовому порядку.

Статтею 71 СК України встановлено, що майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов`язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися обставинами, що мають істотне значення, якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшення, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім`ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об`єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості.

Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (абзац перший пункту 22постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року № 11).

Зі змісту п.п.23, 24 постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя вбачається, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї.

Відповідно до п.30 постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об`єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч.1 ст.63, ч.1 ст.65 СК.

Частинами 1 та 2 статті 364 ЦК України визначено, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.

У частині другій статті 89 ЦПК України встановлено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до вимог ч. 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Згідно із положеннями частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким, чином, враховуючи, що майно у вигляді квартири що розташована за адресою: АДРЕСА_1 набуте сторонами в період шлюбу, ведення спільного господарства заспільні кошти є об`єктом, спільної сумісної власності подружжя, що також не заперечується відповідачем за первісним позовом, суд вважає за можливе в порядку поділу майна подружжя, визнати за позивачем та відповідчем право особистої приватної власності по 1/2 частини квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно відповіді ТСЦМВС №2641 від 11.11.2025 року транспортний засіб Daewoo Matiz (2007), 20.05.2023 року реєстрації, вартість 38 000 грн.(а.с.189).

Згідно відповіді ТСЦМВС №2641 від 18.10.2025 року транспортний засіб Daewoo Matiz (2007), 03.02.2025 року реєстрації, вартість 65 000 грн.(а.с.175).

Щодо вимоги первісного позивача стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості 1/2 частки автомобіля Daewoo Matiz 800, (2007), червоний, двигун НОМЕР_4 , кузов НОМЕР_5 в сумі 65 455 грн., який був придбаний під час шлюбу та на час розгляду справи проданий ОСОБА_3 , суд вважає за необхідне зазначити наступне

Сторони правочинів повинні діяти добросовісно, й у випадку порушення цього обов`язку вони позбавляються захисту (стаття 13 ЦК України).

Відчуження одним із подружжя спільного майна за ціною, нижчою за ринкову вартість цього майна, без згоди на таку вартість іншого з подружжя є порушенням права цього подружжя на мирне володіння своїм майном та отримання за нього справедливої ціни, а також є проявом недобросовісності відчужувача, що позбавляє іншого з подружжя права на виплату компенсації на майно.

У випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв`язку з цим неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи.

Такий підхід є гарантією справедливої сатисфакції іншому з подружжя (співвласнику) у зв`язку з припиненням його права на спільне майно. При цьому вартість майна, що підлягає поділу, у разі недосягнення згоди між подружжям визначається на час розгляду справи, а не на час продажу майна одним із подружжя проти волі іншого.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 127/7029/15-ц (провадження № 61-9018сво18).

Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а в разі недосягнення згоди - з дійсної його вартості на час розгляду справи. У випадку, коли під час розгляду вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 вересня 2022 року у справі № 125/2157/19 вказувала, що з метою захисту порушеного права власності одного з подружжя при відчуженні іншим з подружжя спільного майна без отримання відповідної згоди, визначаючи розмір грошової компенсації частини вартості спірного майна, стягненню у вигляді компенсації підлягає дійсна (ринкова) вартість відчуженого майна або ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи.

Визначаючи розмір грошової компенсації вартості транспортного засобу, суд керується ринковою вартістю подібних автомобілів, які були виставлені на продаж іншими особами на сайті оголошень, оскільки сторонами не було подано клопотань про проведення транспортно-товарознавчої експертизи, а їхні розрахунки вартості автомобіля Daewoo Matiz 800, (2007 року випуску) є взаємосуперечливими та не підтвердженими доказами, ОСОБА_1 вказує, що автомобіль коштує 130 911 грн., в той час як ОСОБА_3 зазначає, що у зв`язку з технічними несправностями (доказів несправності автомобіля суду не надано) автомобіль було продано за 65 000 грн.

Судом встановлено, що на час прийняття рішення у справі ринкова вартість автомобіля марки Daewoo Matiz 800, (2007 року випуску), становить 80 000 грн.

Отже, на переконання суду, ОСОБА_3 повинен компенсувати ОСОБА_1 половину вартості відчуженого автомобіля Daewoo Matiz 800, 2007 року випуску, кузов НОМЕР_5 , у розмірі 40 000 грн. (80 000 / 2).

Згідно відповіді ТСЦМВС №2641 від 22.03.2025 року за ОСОБА_1 зареєстровано транспортний засіб JAC J5, 20.09.2022 року реєстрації, вартість 95 000 грн., номерний знак НОМЕР_1 (а.с.47).

Згідно висновку експерта №СЕ-19/109-25/3015-АВ від 21.02.2025 року середня ринкова ціна продажу по Україні автомобілів JAC J5, 2013 року випуску станом на 14.02.2025 становила 174 221 грн. (а.с.48-53).

Згідно висновку експертного дослідження №7/2141/55А від 26.04.2025 року ринкова вартість колісного транспортного засобу марки JAC моделі J5, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом цін на 26.04.2025 становить 106 425,75 грн. (а.с.92-99).

Що стосується позовних вимог за зустрічним позовом сторонами не заперечується, що транспортний засіб марки JAC J5 (2013), дата реєстрації 20.09.2022, номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який зареєстрований за ОСОБА_1 є спільною сумісною власністю подружжя та не заперечується виділ вказаного автомобіля ОСОБА_1 , оскільки вона фактично користується даним транспортним засобом.

Втім, сторони не дійшли згоди щодо ринкової вартості автомобіля марки JAC J5 (2013), дата реєстрації 20.09.2022, номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 .

ОСОБА_3 зазначає, що ринкова вартість автомобіля становить 174 221 грн., в той час як ОСОБА_1 звернулась до Закарпатського НДКЦ з метою проведення транспортно-товарознавчого експертного дослідження, за результатами якого станом на 26.04.2025 вартість автомобіля становить 106 425,75 грн. При цьому ОСОБА_3 вказує, що при проведенні оцінки було допущено суттєві недоліки та заявив клопотання про призначення транспортно-товарознавчої експертизи, ОСОБА_1 не надала на огляд експерту даний транспортний засіб.

Визначаючи розмір грошової компенсації вартості транспортного засобу, суд керується ринковою вартістю подібних автомобілів, які були виставлені на продаж іншими особами на сайті оголошень.

На момент прийняття рішення ринкова вартість автомобіля марки JAC J5, (2013 року випуску), становить 155 000 грн.

Отже, на переконання суду, ОСОБА_1 повинна компенсувати ОСОБА_3 половину вартості автомобіля JAC J5, 2013 року випуску, кузов НОМЕР_2 , у розмірі 77 500 грн. (155 / 2).

З урахуванням викладеного, оскільки з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 слід стягнути компенсацію вартості 1/2 частини проданого автомобіля марки Daewoo Matiz 800, 2007 року випуску, кузов НОМЕР_5 в розмірі 40 000 (сорок тисяч) грн., а з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 слід стягнути компенсацію вартості 1/2 частини вартості транспортного засобу марки JAC J5, 2013 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 в сумі 77 500 (сімдесят сім тисяч п`ятсот) грн., зарахувавши зустрічні вимоги слід стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 різницю вартості між автомобілем марки Daewoo Matiz 800 та автомобілем марки JAC J5 в сумі 37 500 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому з ОСОБА_3 слід стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір за подання позову у розмірі 3771,28 грн. (325 500 грн. ціна задоволених позовних вимог х 4066,20 сплачений судовий збір / 350955 грн. заявлена ціна позову з урахуванням уточнених позовних вимог).

В свою чергу з ОСОБА_1 слід стягнути на користь ОСОБА_3 сплачений судовий збір у розмірі 1077,57 грн. (77500 грн. ціна задоволених позовних вимог х 1211,20 / 87110,50 грн. заявлена ціна позову) та судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 605,60 грн.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи (частина третя статті 133 ЦПК України).

Процесуальні питання розподілу судових витрат визначено статтею 141 ЦПК України.

Так, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи.

Частинами другою, третьою статті 102 ЦПК України передбачено, що предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Згідно із частинами першою, п`ятою - сьомою статті 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Системний аналіз наведених положень процесуального законодавства дозволяє констатувати таке:

- витрати, пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи, належать до судових витрат;

- висновок експерта може бути підготовлений як на підставі ухвали суду про призначення експертизи, так і на замовлення учасника справи;

- у разі подання учасником справи до суду висновку експерта, складеного на його замовлення, у такому висновку має бути зазначено, що його підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. При цьому інша сторона може подати до суду заяву про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, і в разі, якщо суд визнає наявність таких підстав, зазначений висновок не приймається судом до розгляду;

- при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує не те, коли замовлено експертизу та отримано висновок експерта - до чи після звернення позивача до суду із позовом, а те, чи пов`язані безпосередньо ці витрати з розглядом справи.

ЄСПЛ неодноразово вказував, що початок «вирішення спору» щодо своїх «прав та обов`язків цивільного характеру» пов`язується з поданням цивільного позову (рішення від 21 червня 2007 року у справі «Редька проти України» (Redka v. Ukraine), заява № 17788/02, від 10 грудня 2009 року у справі «Васильчук проти України» (Vasilchuk v. Ukraine), заява № 31387/05).

Період, коли тривало провадження щодо процесуальних питань, має розглядатись як частина розгляду справи по суті та, відповідно, як частина вирішення спору щодо прав та обов`язків цивільного характеру (рішення ЄСПЛ від 01 березня 2018 року у справі «Літвінюк проти України» (Litvinyk v. Ukraine), заява № 55109/08).

Відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі. Відтак сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов`язані з розглядом справи, зокрема якщо судом враховано відповідний висновок експерта як доказ.

Вищевикладене узгоджується із постановою Великої Палати Верховного Суду у справі №712/4126/22 від 22листопада 2023 року.

Оскільки сторона відповідача за зустрічним позовом, зазначає, що безпосередньо огляд спірного транспортного засобу не здійснювався, не враховувався його технічний та візуальний стан, а при вирішенні спору судом бралась до уваги ринкова вартість автомобіля на час прийняття рішення у справі, судом не враховувався висновок експерта №СЕ-19/109-25/3015-АВ від 21.02.2025 року як доказ у справі, у відшкодуванні судових витрат ОСОБА_3 за проведення експертизи у розмірі 1432,62 грн. слід відмовити.

Відповідно до ч. 7 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Керуючись ст.60, 63, 70, 71 Сімейного кодексу України, ст. 331, 376 ЦК України, ст. 4, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України,суд

У Х В А Л И В :

Первісний позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя – задоволити частково.

Визнати спільною сумісною власністю подружжя, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 , право власності на 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 ;

Визнати за ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_8 , право власності на 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_8 , адреса проживання: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 , адреса проживання: АДРЕСА_3 судовий збір у розмірі – 3771,28 грн.

У задоволенні решти вимог за первісним позовом відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя – задоволити частково.

Визнати спільною сумісною власністю подружжя, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 транспортний засіб марки JAC J5, 2013 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , який зареєстрований за ОСОБА_1 .

Припинити право спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на транспортний засіб JAC J5, 2013 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , та виділити вказаний автомобіль ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 .

Зарахувавши зустрічні вимоги слід стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 , адреса проживання: АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_8 , адреса проживання: АДРЕСА_1 різницю вартості між автомобілем марки Daewoo Matiz 800 та автомобілем марки JAC J5 в сумі 37 500 (тридцять сім тисяч п`ятсот) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 , адреса проживання: АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_8 , адреса проживання: АДРЕСА_1 судовий збір за подачу зустрічного позову у розмірі – 1077,57 грн та судовий збір за подачу заяви про забезпечення позову у розмірі 605,60 грн.

У задоволенні решти вимог за зустрічним позовом відмовити.

Заходи забезпечення позову у виді накладення арешту із забороною відчуження на автомобіль марки JAC J5 2013 року випуску, дата реєстрації 20.09.2022, номерний знак НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 , продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 10.06.2026 року.

Суддя Пастернак І.А.