Рішення від 08 червня 2026 р. у справі №338/642/26 — Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/642/26

Провадження №2-о/338/75/26

09 червня 2026 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі : головуючого-судді Шишка О.А.,

з участю : секретаря Сіщук Г.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 , про встановлення факту родинних відносин,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про встановлення факту родинних відносин між ним та ОСОБА_3 , а саме факту того, що вони є рідними братами.

Заяву обґрунтовує тим, що його старший брат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зник безвісти за особливих обставин під час виконання бойового завдання в районі проведення бойових дій. Відомості про нього внесені до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

Для реалізації прав, пов`язаних зі статусом члена сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, йому необхідно підтвердити родинні відносини із ОСОБА_3 . Разом з тим у позасудовому порядку зробити це неможливо через розбіжності в актових записах цивільного стану щодо написання прізвища їх матері.

У судовому засіданні заявник заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Заінтересована особа – ОСОБА_2 , дружина ОСОБА_3 , у судовому засіданні пояснила, що заявник і її чоловік перебували у близьких родинних відносинах, постійно спілкувалися, підтримували один одного та допомагали один одному як рідні брати. Вимоги заяви підтримала, щодо її задоволення не заперечила.

Заслухавши пояснення учасників справи, свідків, дослідивши письмові докази, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зник безвісти за особливих обставин, що підтверджується сповіщенням № 44 від 18 квітня 2024 року.

Із свідоцтва про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_1 встановлено, що його батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

З наданих суду документів також встановлено, що після шлюбу із ОСОБА_4 мати заявника перебувала у шлюбі з ОСОБА_6 і в цьому шлюбі народився заявник ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 . У цьому свідоцтві матір`ю заявника вказано ОСОБА_7 .

Таким чином, заявник та ОСОБА_3 походять від однієї матері, однак мають різних батьків.

Відповідно до частини першої статті 259 Сімейного кодексу України права та обов`язки, встановлені законом для братів та сестер, мають рідні (повнорідні, неповнорідні) брати та сестри.

Отже, особи, які походять від однієї матері, але мають різних батьків, є неповнорідними братами, а відтак належать до категорії рідних братів у розумінні положень сімейного законодавства України.

З листа Богородчанського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області від 02 квітня 2026 року № 231/24.2.6-18/13 встановлено, що під час перевірки актових записів цивільного стану виявлено розбіжності щодо написання прізвища матері заявника та ОСОБА_3 .

Як убачається із відповіді органу ДРАЦС, в актовому записі про шлюб матері із ОСОБА_4 її дошлюбне прізвище зазначене як « ОСОБА_8 ». Водночас в інших документах та актових записах цивільного стану, в тому числі й у свідоцтві про смерть № НОМЕР_3 , її прізвище зазначено як « ОСОБА_8 ». Саме вказані розбіжності стали підставою для неможливості підтвердження родинних відносин заявника та ОСОБА_3 в адміністративному порядку.

Суд враховує, що наявні в матеріалах справи документи свідчать про те, що прізвища « ОСОБА_8 » та « ОСОБА_8 » стосуються однієї й тієї ж особи – матері заявника та ОСОБА_3 . Встановлені розбіжності є наслідком різного написання її прізвища в документах цивільного стану та не спростовують факту походження заявника і ОСОБА_3 від спільної матері.

Факт родинних відносин між заявником та ОСОБА_3 підтверджується також показаннями свідків.

Свідок ОСОБА_9 дала показання про те, що є рідною сестрою ОСОБА_7 . Вона підтвердила, що заявник та ОСОБА_3 є синами її рідної сестри та рідними братами по матері. Вказала, що їхнє прізвище часто писали по різному, інколи ОСОБА_8 , інколи ОСОБА_8 , через що вона також зверталася в суд для встановлення факту належності їй правовстановлюючих документів.

Свідок ОСОБА_10 , яка є двоюрідною сестрою заявника, також підтвердила, що заявник та ОСОБА_3 походять від однієї матері – ОСОБА_7 та є рідними братами.

Заінтересована особа ОСОБА_2 , дружина ОСОБА_3 , підтвердила, що заявник та її чоловік підтримували тісні родинні стосунки, постійно спілкувалися між собою, допомагали один одному та фактично поводили себе як рідні брати.

Суд вважає показання свідків та пояснення заінтересованої особи послідовними, логічними, такими, що узгоджуються між собою та з письмовими доказами, а тому приймає їх як належні та допустимі докази у справі.

Суд також враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові Касаційного цивільного суду від 07 лютого 2024 року у справі № 545/844/23, відповідно до яких факт родинних відносин може бути встановлений судом у порядку окремого провадження у разі неможливості його підтвердження в інший спосіб та за умови наявності юридичного інтересу заявника. У постанові від 13 березня 2024 року у справі № 752/21/21 Верховний Суд зазначив, що при вирішенні питання про встановлення родинних зв`язків суд повинен оцінювати всю сукупність доказів, зокрема документи та показання свідків. Крім того, у постанові від 20 січня 2025 року у справі № 734/2458/23 Верховний Суд наголосив, що доказами родинних відносин можуть бути будь-які належні та допустимі докази, які у своїй сукупності підтверджують відповідний юридичний факт.

Оцінюючи всі докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 походять від однієї матері – ОСОБА_11 , а тому відповідно до частини першої статті 259 Сімейного кодексу України є рідними (неповнорідними) братами.

Оскільки підтвердження зазначеного факту в позасудовому порядку є неможливим через розбіжності в актових записах цивільного стану щодо написання прізвища матері, а встановлення такого факту має для заявника юридичне значення, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви та необхідність її задоволення.

На підставі викладеного, ст. 259 Сімейного кодексу України, керуючись ст. 293, 315, 319, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин – задовольнити.

Встановити факт родинних відносин між рідними братами ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Головуючий О. А. Шишко