Постанова від 11 травня 2026 р. у справі №203/3944/26 — Центральний районний суд міста Дніпра

Суд: Центральний районний суд міста Дніпра

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 11 травня 2026 р.

Справа: №203/3944/26

Суддя: Черваньова Ю. М.

Справа № 203/3944/26

Провадження № 3/0203/718/2026

ПОСТАНОВА

іменем України

12 травня 2026 року суддя Центрального районного суду міста Дніпра Черваньова Ю.М., розглянувши матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ч.2 ст. 173-2 КУпАП, -

ВСТАНОВИЛА:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 076562 від 05 квітня 2026 року ОСОБА_1 05 квітня 2026 року о 21 годині 00 хвилин за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , домашнє насильство психологічного характеру, яке полягало у висловлюванні на його адресу нецензурної лайки та погроз фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілого.

ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.

ОСОБА_3 , яка є матір`ю та законним представником неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 , надала до суду письмову заяву, в якій просила закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 , зазначивши, що останній домашнього насильства відносно сина не вчиняв, не ображав його, не погрожував та не застосовував до нього будь-яких насильницьких дій.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов наступного висновку.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП зобов`язаний всебічно, повно та об`єктивно з`ясувати обставини справи, встановити, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова судді повинна ґрунтуватися на обставинах, встановлених під час розгляду справи, та підтверджуватися належними, допустимими і достатніми доказами.

Частиною другою статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Адміністративна відповідальність за ч.1 ст.173-2 КУпАП настає за умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок яких могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Судом встановлено, що відповідно до рапорту працівників поліції повідомлення про подію надійшло від ОСОБА_4 , яка викликала поліцію за місцем проживання, однак її пояснення в матеріалах справи відсутні.

Підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення стали пояснення та заява ОСОБА_3 , надані працівникам поліції під час відпрацювання виклику.

Разом з тим, ОСОБА_3 , яка є матір`ю та законним представником неповнолітнього ОСОБА_2 , звернулася до суду із письмовою заявою, в якій зазначила, що ОСОБА_1 домашнього насильства відносно сина не вчиняв, не ображав його, не погрожував та не застосовував до нього будь-яких насильницьких дій.

Суд враховує, що протокол про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом вини особи, оскільки лише фіксує обставини, які, на думку посадової особи, свідчать про наявність правопорушення. Сам по собі протокол не може вважатися достатнім доказом доведеності вини особи поза розумним сумнівом, що узгоджується зі стандартом доказування, сформульованим у практиці Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року.

Щодо рапорту працівника поліції суд зазначає, що він не може розцінюватися як самостійний та достатній доказ вини особи, оскільки складений представником суб`єкта владних повноважень та відображає лише результати службової діяльності. Така правова позиція висловлена у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 489/4827/16-а.

Крім того, судом встановлено, що відносно ОСОБА_1 було винесено терміновий заборонний припис серії ЕТ № 106991 від 05.04.2026 року та складено форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства.

Разом з тим, зазначені документи мають превентивний характер та самі по собі не є належними і достатніми доказами вчинення адміністративного правопорушення, оскільки лише відображають результати реагування працівників поліції на отримане повідомлення. За відсутності інших об`єктивних доказів вони не можуть бути покладені в основу висновку про винуватість особи.

Інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства відносно неповнолітнього ОСОБА_2 , матеріали справи не містять.

За таких обставин суд дійшов висновку, що наявні у справі докази не дають можливості достовірно встановити подію адміністративного правопорушення та винуватість ОСОБА_1 у його вчиненні.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Практика Європейського суду з прав людини вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом», яке має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій факту, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

З огляду на вказане суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст.221, п.1 ст. 247, 251, 283-285, 294 КУпАП, суддя –

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.173-2 КУпАП закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Скарга на постанову подається до Дніпровського апеляційного суду через Центральний районний суд міста Дніпра.

Суддя: Ю.М. Черваньова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua