Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №172/1001/26 — Васильківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 172/1001/26

Провадження № 3/172/487/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

10.06.2026 року суддя Васильківського районного суду Дніпропетровської області Філіппов Є.Є., розглянувши справу про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за правопорушення передбачені ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 630851, 03.04.2026 о 11:15 год. в с. Зоря по вул. Степовій, водій ОСОБА_1 керував мотоциклом ІЖ Юпітер 5 без номерних знаків, з ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху. Дії ОСОБА_1 були кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 630858, 03.04.2026 о 11:15 год. в с. Зоря по вул. Степовій, водій ОСОБА_1 керуючи мотоциклом ІЖ Юпітер 5 без номерних знаків, не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський подав за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольору, чим порушив вимоги п. 2.4 Правил дорожнього руху. Дії ОСОБА_1 були кваліфіковані за ст. 122-2 КУпАП.

Згідно зі ст. 36 КпАП України, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Таким чином, оскільки вказані правопорушення вчинені однією і тією ж особою і підлягають одночасному розгляду одним і тим же органом, то вказані справи слід об`єднати в одне провадження, відповідно до вимог ст. 36 КУпАП та п. 6 Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом ДСА України від 20.08.2019 року.

Захисник Лащенко В.А. у судовому засіданні підтримав раніше подане ним клопотання про закриття провадження у справі через відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень. Вказав, що транспортним засобом ОСОБА_1 не керував, в матеріалах справи відсутні належні докази керування транспортним засобом. Факт керування також не зафіксований ні на бодікамери працівників поліції, ні на відеореєстраторі службового автомобіля.

Суд, заслухавши пояснення захисника, дослідивши матеріали адміністративної справи, відеозаписи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, у тому числі з урахуванням пояснень учасників справи щодо часу, місця, способу настання обставин вказаних у протоколах про адміністративні правопорушення, приходить до наступного.

Положеннями статті 1 КУпАП передбачено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно з вимогами статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Вимогами статті 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.

Статтею 254 КУпАП встановлено, що основним документом, який фіксує юридичний факт адміністративного правопорушення, є протокол, вимоги до змісту якого встановлені статтею 256 цього Кодексу.

За положеннями ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Так, згідно протоколів про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5, п. 2.4 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130,ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пункт 2.4 Правил дорожнього руху регламентує, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну Поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Пунктом 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку медичний огляд у відповідності до п.2.5 ПДР кореспондується із обов`язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. У разі невиконання вимог п.2.5 ПДР передбачена адміністративна відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП, а саме: за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Об`єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а також безпеки на річковому транспорті та маломірних суднах.

Об`єктивна сторона зазначеного правопорушення виражається, зокрема у формі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суб`єкт адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП спеціальний - водій транспортного засобу, або інша особа, яка керувала транспортним засобом.

Суб`єктивна сторона даного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.

Диспозиція ст. 122-2 КУпАП передбачає відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.

В обгрунтування винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 122-2 КУпАП, до протоколів про адміністративне правопорушення долучено: направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; рапорти працівників поліції; відеозаписи.

З дослідженого судом відеозапису встановлено, що 03.04.2026 поліцейським патрульної поліції було подано вимогу про зупинку транспортного засобу ІЖ Юпітер 5 без номерних знаків, проте водій на таку вимогу не відреагував, та поїхав далі. Працівники поліції під`їхали до мотоцикла, коли він вже був припаркований. У подальшому, працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 , що причиною зупинки транспортного засобу слугувало порушення ним правил дорожнього руху, зокрема невиконання вимоги про зупинку транспортного засобу. Під час спілкування працівник поліції повідомиляє, що у останнього виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, та пропонує пройти огляд на стан сп`яніння. ОСОБА_1 заперечує факт керування ним транспортним засобом та відмовляється від проходження огляду на стан сп`яніння.

У подальшому працівником поліції було складено протоколи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 та ст. 122-2 КУпАП та ознайомлено з їх змістом.

За обставинами даної справи факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 працівниками поліції на відеозаписах не зафіксовано та не надано інших доказів, які підтверджують, що він був водієм.

Відповідно до п. 1.10 Правил, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

З системного тлумачення норм п. 2.5 ПДР, ч. 1 ст. 130 КУпАП, можна зробити висновок, що суб`єктом вчинення вказаного правопорушення може бути лише водій, щодо якого встановлено, що він керував транспортним засобом з ознаками, які дають підстав вважати що він перебуває в стані сп`яніння, але при цьому на вимогу працівника поліції відмовляється пройти такий огляд.

При цьому статус водія, в розумінні п. 1.10 Правил, особа має виключно під час керування транспортним засобом.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 23-рп/2010 від 22.12.2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правової презумпції, в тому числі і закріпленій в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.

У силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь, недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Стосовно складених протоколів про адміністративне правопорушення, то сам по собі протокол не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».

Враховуючи, що саме факт керування транспортним засобом є обов`язковою складовою об`єктивної сторони вказаних правопорушень, який не знайшов свого підтвердження в ході розгляду справи, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в його діях складу цих адміністративних правопорушень.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 247, 284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В

Об`єднати справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за № 172/1001/26 та № 172/1004/26 в одне провадження.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 закрити у зв`язку з відсутністю складу та події адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Є.Є. Філіппов