Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №709/850/26 — Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/850/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2026 року с-ще Чорнобай

Суддя Чорнобаївського районного суду Черкаської області Левченко В. В., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Відділу поліцейської діяльності № 2 Золотоніського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, ідентифікаційний номер у матеріалах справи відсутній,

за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 01 травня 2026 року серії ЕПР1 №654374, 01 травня 2026 року близько 11:00 год по вул. Центральній, 169-А, поряд з адміністративною будівлею, в с-щі Чорнобай, водій ОСОБА_1 керував мотоциклом «Forte BS-250», д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечну швидкість, в результаті чого здійснив зіткнення з припаркованим на узбіччі дороги по вул. Центральній, 169-А, автомобілем «Peugeot 206», д.н.з. НОМЕР_2 . В наслідок ДТП мотоцикл та автомобіль «Peugeot 206» отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальні збитки. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

Захисник Солод В. М. заявив клопотання про закриття провадження у справі, яке мотивовано тим, що складена схема ДТП не відповідає вимогам Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, зокрема, у такій схемі не зафіксовано місце ДТП, дорожня розмітка, відсутня прив`язка слідів гальмування до дороги. Крім цього, захисник Солод В. М. звертав увагу, що відсутній причинний зв`язок між діями ОСОБА_1 та настанням ДТП. Так, ОСОБА_1 керував мотоциклом та рухався по своїй смузі руху, у цей час автомобіль під керуванням ОСОБА_2 почав здійснювати маневр лівого повороту та виїхав на смугу руху, по якій рухався

ОСОБА_1 , який у зв`язку із перешкодою у русі, почав екстерне гальмування, намагався уникнути ДТП із автомобілем під керуванням ОСОБА_2 та, у кінцевому результаті, здійснив зіткнення із припаркованим автомобілем.

У судове засідання потерпіла ОСОБА_3 не з`явилася, направила до суду заяву, у якій розгляд справи просила проводити за її відсутності, повідомила, що жодних претензій по факту ДТП не має, завдані збитки відшкодовані страховою компанією.

Суд, заслухавши захисника, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Згідно з ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративний правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

У ч. 1 ст. 256 КУпАП вказано, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Складання протоколу це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду як доказ вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

У свою чергу протокол про адміністративне правопорушення визначає межі судового розгляду і є доказом у справі.

Як зазначено в ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП і не може бути перекладений на суд.

Так, працівниками поліції, у підтвердження вини ОСОБА_1 надано суду:

- протокол про адміністративне правопорушення від 01 травня 2025 року серії ЕПР1 № 654374;

- рапорт працівника поліції про те, що на лінію 102 надійшло повідомлення про ДТП;

- схему ДТП, де зафіксоване положення автомобілів та мотоцикла відносно проїзної частини та інші обставини ДТП;

- письмові пояснення ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 від 01 травня 2026 року, де викладено обставини ДТП, зокрема про створення аварійної ситуації водієм ОСОБА_2 ;

- копія протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №654355 від 01 травня 2026 року відносно ОСОБА_2 за ч. 5 ст. 122 КУпАП;

- відеозапис, де зафіксовано спілкування працівників поліції із учасниками ДТП, надання ними пояснень та складання адмінматеріалів. При цьому, як вбачається із відеозапису, водій автомобіля «Hyundai Santa Fe», д.н.з. НОМЕР_3 , ОСОБА_2 на місці події вказував, що не помітив мотоцикла під час повороту ліворуч.

Відповідно до п. 1 Розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, на місці дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) складається протокол про адміністративне правопорушення стосовно цих осіб, до якого додаються:

1) схема місця ДТП (додаток 8), яку підписують учасники ДТП та поліцейський;

2) пояснення учасників пригоди та свідків (у разі їх наявності);

3) показання технічних приладів (у разі їх наявності);

4) показання засобів фото- та/або відеоспостереження (у разі їх наявності);

5) інші матеріали, які необхідні для прийняття рішення у справі.

Крім цього, згідно з п. 4 Розділу ІХ вищевказаної Інструкції на схемі місця ДТП графічно зображуються та фіксуються такі об`єкти:

1) ділянка дороги, на якій сталась ДТП;

2) сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив`язка об`єктів та слідів;

3) транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїжджої частини та сталих орієнтирів;

4) сліди гальмового шляху коліс транспортних засобів: їх розміщення відносно елементів проїжджої частини; довжина від їх початку до кожного колеса транспортного засобу із зображенням місць розривів; довжина слідів на ділянках з різним покриттям;

5) інші сліди та предмети, що стосуються пригоди: розміщення частин та об`єктів (уламки кузова, частинки фарби, уламки скла, осипання ґрунту, сліди рідини), що відокремилися від транспортного засобу, відносно елементів проїжджої частини, транспортних засобів; площа розсіювання уламків скла, осипання ґрунту;

6) координати місця зіткнення, наїзду відносно сталих орієнтирів;

7) ширина проїжджої частини разом з роздільними смугами;

8) ширина тротуарів, узбіччя;

9) розміри ділянок з різним станом дорожнього покриття;

10) розміри та розміщення дефектів дорожнього покриття;

11) розташування дорожньої розмітки;

12) розташування світлофорів, дорожніх знаків та інших засобів технічного регулювання дорожнього руху;

13) розташування шлагбаума, засобів сигналізації, дорожніх знаків на підході до залізничного переїзду.

Проте, у порушення вимог інструкції, схема ДТП не містить інформації, щодо місця зіткнення транспортних засобів.

Крім цього, суд звертає увагу, що суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, характеризується виною у формі умислу або необережності.

Інакше кажучи особа, що порушує ПДР, за наявності умислу (прямого чи

непрямого), повинна усвідомлювати суспільно небезпечний характер свого діяння (дії чи бездіяльності), передбачати його суспільно небезпечні наслідки і бажати їх настання або свідомо припускала їх настання.

При необережній формі вини, особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії чи бездіяльності), але легковажно розраховувала на їх відвернення(самовпевненість). Також особа у такій формі вини може не передбачити можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії чи бездіяльності), хоча повинна була і могла їх передбачити (недбалість).

Суд звертає увагу, що умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, крім порушення особою ПДР, має бути також наявний причинний зв`язок між порушенням цих Правил та настанням наслідків у вигляді майнової шкоди.

Так, відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 (із змінами), у випадках, коли суспільно небезпечні наслідки настали через порушення правил безпеки дорожнього руху двома або більше водіями транспортних засобів, суди повинні з`ясовувати характер порушень, які допустив кожен із них, а також, чи не було причиною порушення зазначених правил одним водієм їх недодержання іншим і чи мав перший можливість уникнути дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків. При цьому треба мати на увазі, що за певних умов виключається відповідальність особи, яка порушила правила дорожнього руху вимушено, через створення аварійної ситуації іншою особою, котра керувала транспортним засобом».

Згідно висновків викладених у постанові Верховного Суду України від 16.10.2019 у справі №163/1753/17 та постанові Верховного Суду України від 26.01.2021 у справі №537/1916/18, у випадку виникнення ДТП за участю декількох водіїв наявність чи відсутність в їх діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення, потребує встановлення причинного зв`язку між діянням (порушенням правил безпеки дорожнього руху) кожного з них та наслідками, що настали, дослідження характеру та черговості порушень, які вчинив кожен із водіїв, того хто з них створив небезпечну дорожню обстановку, тобто з`ясування ступеня участі (внеску) кожного з них у спричиненні наслідку. Причинний зв`язок в автотранспортних пригодах відрізняється тим, що він встановлюється не між діями водія та наслідками, що настали, а між порушеннями правил дорожнього руху й відповідними наслідками.

Крім того, відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року і справі №682/956/17 у випадку ДТП за участю декількох учасників для вирішення питання про наявність чи відсутність в їхніх діях складу правопорушення, необхідно встановити причинний зв`язок між діяннями (порушенням правил безпеки дорожнього руху) кожного з них та наслідками, що настали, дослідити характер і черговість порушень, які вчинив кожен із водіїв, хто з них створив небезпечну дорожню обстановку (аварійну ситуацію), тобто з`ясувати ступінь участі кожного у спричиненні злочинного наслідку. При цьому виключається кримінальна відповідальність особи, яка порушила ПДР вимушено, через створення аварійної ситуації іншою особою, яка керувала транспортним засобом.

Щодо порушень п.п. 12.1, 12.3 ПДР, що інкримінуються ОСОБА_1 , то суд відзначає, що в матеріалах справи відсутні дані, що він не врахував дорожньої обстановки та не вжив необхідних заходів для відвернення ДТП. Навпаки з цих матеріалів випливає, що автомобіль під керуванням ОСОБА_2 виїхав на смугу, по якій рухався ОСОБА_1 , раптово та, останній, намагаючись уникнути зіткнення, почав екстрено гальмувати та здійснив зіткнення із припаркованим автомобілем.

Таким чином, суду не надано жодного доказу, який підтверджує факт порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху та який знаходиться у причинному зв`язку із настанням ДТП.

Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з частиною першою статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України»). Приймаючи до уваги дане рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати в першу чергу чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.

У справах «Малофєєва проти росії» («Malofeyeva v. russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) та «Карелін проти росії» («Karelin v. russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Однією з обставин, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, є відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому провадження відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю у відповідності до п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 130, 221, 245, 247, 280, 283-284 КУпАП, суд,

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Чорнобаївський районний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя В. В. Левченко