Вирок від 09 червня 2026 р. у справі №703/1163/26 — Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Кримінальне провадження № 703/1163/26

1-кп/703/379/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

секретар судових засідань ОСОБА_2

за участі

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла Черкаський район Черкаської області кримінальне провадження №12026250350000082 від 03 лютого 2026 року по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сміла Черкаської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, військовослужбовця Збройних Сил України, учасника бойових дій, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що на всій території України діє правовий режим воєнного стану, введений Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, який неодноразово продовжувався, а востаннє Указом Президента України від 22 жовтня 2025 року №793/2025 строком на 90 діб, 04 грудня 2025 року о 16 годині 42 хвилини, перебуваючи у приміщенні відділення ломбарду ПТ «Ломбард Донкредит ТОВ «Інтер-Ріелті» і Компанія», що розташований за адресою: Черкаська область, Черкаський район, м. Сміла, вул. Соборна, 102-а, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання їх наслідків, з метою заволодіння чужим майном, умисно, таємно, з корисливих мотивів, діючи в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу, вчинив крадіжку мобільного телефону марки «Huawei Nova 9SE» 2/128 Gb, вартість якого, згідно висновку №СЕ-19/124-26/1445-ТВ від 10 лютого 2026 року, становить 3666 гривень 67 копійок.

Після цього, утримуючи при собі викрадене майно, ОСОБА_4 не маючи дійсного та уявного права користування чи володіння вказаним майном, не вживши заходів, направлених на повернення чужого майна власнику, з місця вчинення кримінального правопорушення зник та розпорядився вказаним мобільним телефоном на власний розсуд, спричинивши ПТ «Ломбард Донкредит ТОВ «Інтер-Ріелті» і Компанія» матеріальної шкоди на загальну суму 3666 гривень 67 копійок.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 судом кваліфіковані як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану, за що передбачена кримінальна відповідальність відповідно до вимог ч.4 ст.185 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 під час судового розгляду вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав у повному обсязі та пояснив, що не заперечує жодних обставин, викладених в обвинувальному акті, оскільки вони повністю відповідають дійсності. Вказав, що дійсно 04 грудня 2025 року перебував у ломбарді, що ПТ «Ломбард Донкредит ТОВ «Інтер-Ріелті» і Компанія», що розташований за адресою: Черкаська область, Черкаський район, м. Сміла, вул. Соборна, 102-а, звідки викрав мобільний телефон «Huawei», який у подальшому продав, а кошти витратив на власні потреби. Йому відомо, що на час вчинення вказаної крадіжки, на території України діяв правовий режим воєнного стану. У вчиненому щиро розкаявся та просив його суворо не карати.

Представник потерпілого ПТ «Ломбард Донкредит ТОВ «Інтер-Ріелті» і Компанія» - ОСОБА_5 звернулася до суду з заявою, в якій просила розгляд кримінального провадження проводити без її участі, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого потерпілий не має, оскільки обвинувачений повністю компенсував завдану кримінальним правопорушення шкоду. Крім того, просила суворо не карати обвинуваченого.

Заслухавши думки учасників судового провадження, зважаючи на можливість з`ясування всіх обставин під час судового засідання за відсутності в ньому представника потерпілого, судом, відповідно до приписів ст.325 КПК України, вирішено проводити судовий розгляд без представника потерпілого.

Відповідно до частини 3 статті 349 КПК України суд, з`ясувавши що учасники судового провадження не оспорюють обставин пред`явленого обвинувачення, правильно розуміють їх зміст, та переконавшись в добровільності їх позиції, за клопотанням учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження тих доказів стосовно обставин що підтверджують вину обвинуваченого, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових доказів, які характеризують його особу. При цьому судом роз`яснено, що у такому випадку сторони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Дослідивши дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , суд при призначенні покарання бере до уваги: характер і ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, який, відповідно до ст.12 КК України, класифікується як тяжкий злочин; обставини вчинення кримінального правопорушення, яке не потягло за собою тяжких наслідків, обвинувачений у повній мірі відшкодував потерпілому товариству завдану шкоду, внаслідок чого останнє до обвинуваченого претензій матеріального та морального характеру не має; відношення обвинуваченого до скоєного, який вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі та усвідомив неправомірність своїх дій, розкаявся у вчиненому, виявляє щирий жаль з приводу вчиненого; особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, є військовослужбовцем Збройних Сил України та учасником бойових дій.

Як обставину, що пом`якшує покарання, відповідно до положень ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до положень ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При цьому, суд не вбачає підстав для застосування до ОСОБА_4 положень ст.69 КК України.

З врахуванням викладеного, суд призначає ОСОБА_4 основне покарання у межах санкції ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі і вважає, що таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Разом із цим, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання із встановленням іспитового строку, відповідно до ст.75 КК України, та покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

У відповідно до ч.4 ст.76 КК України та ч.1 ст.163 КВК України, нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого, а щодо засуджених військовослужбовців - командирами військових частин.

Згідно п.1 розділу ІІІ наказу Міністерства оборони України «Про затвердження Порядку здійснення командирами (начальниками) військових частин (установ) контролю за поведінкою військовослужбовців, звільнених від відбування покарання з випробуванням» від 17 вересня 2020 року №337, командир (начальник) військової частини (установи) є відповідальним за здійснення організації контролю за поведінкою військовослужбовців, звільнених від відбування покарання з випробуванням.

Відповідно до п.4 розділу ІV наказу Міністерства оборони України «Про затвердження Порядку здійснення командирами (начальниками) військових частин (установ) контролю за поведінкою військовослужбовців, звільнених від відбування покарання з випробуванням» від 17 вересня 2020 року №337, у разі звільнення військовослужбовця, звільненого від відбування покарання з випробуванням, з військової служби до закінчення іспитового строку командир (начальник) військової частини (установи) через національного оператора поштового зв`язку України надсилає до уповноваженого органу з питань пробації, який територіально знаходиться за місцем постановки військовослужбовця на військовий облік, наказ про звільнення військовослужбовця з військової служби та його особову справу для здійснення подальшого нагляду. Уповноважений орган з питань пробації, у триденний строк після отримання особової справи військовослужбовця, звільненого від відбування покарання з випробуванням, надсилає письмове повідомлення про її отримання та поставлення військовослужбовця на облік.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 без відбування основного покарання із встановленням іспитового строку, відповідно до ст.75 КК України, та покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України, та приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_4 є військовослужбовцем, суд вважає за необхідне контроль за його поведінкою у період іспитового строку покласти на командира (начальника) військової частини (установи), в якій обвинувачений проходить або у подальшому проходитиме військову службу, а у разі його звільнення з військової служби до спливу іспитового строку нагляд за його поведінкою протягом іспитового строку має бути покладений на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання засудженого.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого та інші заходи забезпечення кримінального провадження як під час досудового розслідування кримінального провадження, так і під час його судового розгляду, не застосовувався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати за проведення експертизи у сумі 2228 гривень 50 копійок, відповідно до вимог ч.2 ст.124 КПК України, слід стягнути з ОСОБА_4 у дохід держави.

Долю речових доказів слід вирішитив порядку ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.12, 65, 66, 67, 75, 76, ч.4 ст.185 КК України, ст.100, 124, 369-371, 374 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбуття призначеного покарання, якщо він протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 у період іспитового строку наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Відповідно до ч.1 ст.163 КВК України та наказу Міністерства оборони України «Про затвердження Порядку здійснення командирами (начальниками) військових частин (установ) контролю за поведінкою військовослужбовців, звільнених від відбування покарання з випробуванням» від 17 вересня 2020 року №337, контроль за поведінкою ОСОБА_4 у період іспитового строку покласти на командира (начальника) військової частини (установи), в якій останній проходить/проходитиме військову службу.

У разі звільнення ОСОБА_4 з військової служби до спливу іспитового строку нагляд за його поведінкою протягом іспитового строку покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання засудженого.

Відповідно до ст.165 КВК України, іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на проведення судової експертизи у сумі 2228 (дві тисячі двісті двадцять вісім) гривень 50 (п`ятдесят) копійок.

Речові докази:

- DVD+R диск із відеозаписами з приміщення ПТ «Ломбард Донкредит ТОВ «Інтер-Ріелті» і Компанія» залишити при матеріалах кримінального провадження №12026250350000082 від 03 лютого 2026 року.

Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення, з підстав не пов`язаних із запереченням обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі його оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо він не буде скасований

Головуючий: ОСОБА_1