Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №742/56/23 — Чернігівський апеляційний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

10 червня 2026 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 742/56/23

Головуючий у першій інстанції – Коваленко А. В.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/330/26

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої – судді – Шарапової О.Л.,

суддів – Онищенко О.І., Скрипки А.А.,

з участю секретаря: Шапко В.М.

Учасники справи:

Скаржник (боржник): ОСОБА_1 ,

суб`єкт оскарження: державний виконавець Прилуцького відділу державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Особа, яка подала апеляційну скаргу: ОСОБА_1 .

Оскаржується ухвала Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24 жовтня 2025 року, суддя Коваленко А.В., місце постановлення ухвали – м.Прилуки.

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою, в якій просив:

- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Прилуцького відділу державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в частині не скасування постанови ВП № 72740100 від 17.01.2024 про встановлення тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами;

- скасувати постанову державного виконавця Прилуцького відділу державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ВП № 72740100 від 17.01.2024 про встановлення тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами.

Вимоги мотивовані тим, що провадженні Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області розглядалась справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення проживання малолітньої дитини з матір"ю та стягнення аліментів на утримання дитини. Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 10.04.2023 позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково, визначено місце проживання дитини з матір`ю та стягнено з відповідача ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки у розмірі 1/4 доходу, не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до її повноліття починаючи з часу подання заяви 09 січня 2023 року. Постановою Чернігівського апеляційного суду від 01.08.2023 рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 10.04.2023 залишено без змін.

На підставі зазначеного рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 10.04.2023 видано виконавчий лист, Прилуцьким ВДВС відкрито постанову про стягнення аліментів, заблоковано рахунок на який ОСОБА_1 отримує пенсію інвалідності, що є єдиним джерелом існування, винесено постанову на заборону керування транспортним засобом, що унеможливлює реалізацію права на вільне пересування, яке необхідне відповідачеві, як людині з інвалідністю. Відповідач вважає порушенням своїх прав виконання рішення суду про стягнення аліментів, оскільки воно виконується в супереч законних інтересів особи, яка оспорює батьківство. Станом на даний час Немирівським районним судом розглядаються справи про оспорювання батьківства та про скасування заборгованості зі сплати аліментів. Рішення по даних справах не ухвалені.

Під час зупинки транспортного засобу під керуванням скаржника у березні 2025 року останньому стало відомо, що в нього є заборона на керування транспортним засобом, після чого він звернувся через представника до Прилуцького ВДВС Прилуцького району Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з заявою щодо зняття обмежень.

Листом від 15.04.2025 орган ДВС повідомив про неможливість зняття заборони, оскільки згідно довідки МСЕК від 01.12.2020 серії 12ААБ №676467 ОСОБА_1 є інвалідом 3 групи з дитинства, але ним не забезпечено надання достовірних відомостей використання боржником транспортного засобу для полегшення його життя та побуту у зв"язку з інвалідністю 3 групи, або обмеженням фізичному навантаженні для відвідування лікувальних закладів та аптечних відділень.

19.09.2025 було направлено нове звернення з доданою довідкою виданою КНП «ПЦМСД» Сухополов"янської сільської ради від 02.06.2025 №98, яка підтверджує факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має значні порушення функції опорно-рухового апарату. Однак листом від 21.08.2025 №27.15-32/72695 Прилуцький ВДВС надав повторно відповідь про неможливість зняття обмеження в використанні транспортного засобу, оскільки відсутня інформація щодо надання достовірних відомостей використання боржником транспортного засобу для полегшення його життя та побуту у зв"язку з інвалідністю 3 групи, або обмеженням фізичного навантаження для відвідування лікувальних закладів та аптечних відділень.

Дану відмову скаржник вважає протиправною, оскільки державним виконавцем не вивчено звернення в повній мірі, не досліджено та не надано належну оцінку довідці на яку скаржник посилається як на підставу своїх вимог. Лист-відмова не містить жодної інформації, що державним виконавцем опрацьовано довідку. Таки чином скаржник правомірно вважає, що повторне звернення не розглядалось, відмова була продубльована, що дає підстави розцінювати такі дії виконавця як протиправну бездіяльність.

Лист-відмова Прилуцького ДВС датована 24.09.2025 однак в зв"язку з частими повітряними тривогами на території Прилуцької територіальної громади була передана представнику скаржника тільки 29.09.2025.

Таким чином скаржник вважає, що ним доведено існування належних підстав для зняття заборони використання транспортного засобу ОСОБА_1 у відповідності до вимог п.2 ч.10 ст.71 ЗУ «Про виконавче провадження» відмова державного виконавця у вчиненні даних дій вважає протиправною.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24 жовтня 2025 року у задоволенні скарги відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати, прийняти нову, якою задовольнити його скаргу.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що ухвала суду є незаконною.

Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, п.2 ч.10 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом не застосовується до осіб, які використовують його у зв`язку зі станом здоров`я. В даній справі суд безпідставно не визнав медичну довідку №98 від 02.06.2025 достатнім доказом та не оцінив її за правилами ст.89 ЦП України. Судом не обгрунтовано, чому довідка не має юридичного значення.

Особа, яка подала апеляційну скаргу вказує, що державним виконавцем не було здійснено реального аналізу довідки КНП «ПЦМСД».

Особа, яка подала апеляційну скаргу посилається на ігнорування судом положень законодавства щодо соціального захисту осіб з інвалідністю, зокрема: обмеження права на керування транспортним засобом для особи з інвалідності, яка має потребу у транспортному засобі для забезпечення базових функцій життєдіяльності суперечить ст.3 Конституції України, ст. 21 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»,ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що на підставі рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 10.04.2023 видано виконавчий лист від 18.08.2023 року № 2/742/267/23, Прилуцьким ВДВС відкрито виконавче провадження ВП №72740100 про стягнення аліментів, боржник: ОСОБА_1 , стягувач: ОСОБА_2 у розмірі 1/4 усіх видів заробітку щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до її повноліття, починаючи з часу подання заяви 09 січня 2023 року. Державний виконавець який веде виконавче провадження: ОСОБА_3 . Дата виконавчої дії: 11.09.2023 (а.с.13).

Аналіз ст.ст. 448,450 ЦПК України свідчить про те, що розгляд скарг на дії органів виконавчої служби має проводитися за участю органу, що здійснює виконання судового рішення, боржника та стягувача.

Як вбачається з матеріалів справи, стягувач у виконавчому провадженні ОСОБА_2 до участі у даній цивільній справі залучена не була.

Оскільки судове рішення у даній справі впливатиме на права та обов`язки стягувача ОСОБА_2 у виконавчому провадженні, тому у задоволенні скарги ОСОБА_1 слід відмовити з мотивів, викладених в цій постанові.

Керуючись ст. 367, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24 жовтня 2025 року – змінити щодо мотивів відмови у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Прилуцького відділу державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, виклавши її в редакції даної постанови.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Головуюча: Судді: