Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №728/859/26 — Бахмацький районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер 728/859/26

Номер провадження 3/728/408/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2026 року місто Бахмач

Бахмацький районний суд у складі

головуючого судді – Сороколіта Є.М.,

за участі:

секретаря судового засідання – Кирути Л.І.,

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли з відділення поліції № 1 (м. Бахмач) Ніжинського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , військовослужбовця,

за статтею 124 та частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі також – КУпАП),

безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, виніс постанову про таке.

І. Опис фактичних обставин встановлених судом.

1. ОСОБА_1 (далі також – Водій або Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності) інкримінується, що останній 04 квітня 2026 року о 23 год 10 хв у м. Батурин, 123 км траси М02 Кіпті-Глухів-Бачівськ, керував транспортним засобом AUDI A6, номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги пункту 2.9.а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України “Про Правила дорожнього руху” від 10.10.2001 № 1306 (далі також – ПДР).

2. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди Водія проводився поліцейським із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатора Alcotest Drager № 6820, результат тесту 1.96 ‰ (проміле), тест № 1979.

3. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має посвідчення водія від 06.05.2016 серії НОМЕР_2 , зі статусом – “ВИЛУЧЕНИЙ”.

4. Також Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, 04 квітня 2026 року о 23 год 10 хв у м. Батурин, 123 км. траси М02 Кіпті-Глухів-Бачівськ, керуючи транспортним засобом AUDI A6, номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, у результаті чого не впорався з керуванням та виїхав на узбіччя, через що автомобіль перекинувся та отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив пункт 12.1 ПДР.

ІІ. Рух справи.

5. Після надходження адміністративних матеріалів до Бахмацького районного суду (далі також – Суд) їх розгляд по суті було призначено у судовому засіданні на 06.05.2026 о 12 год 00 хв.

6. У зв`язку з неявкою Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у призначене судове засідання та відсутність відомостей щодо її належного сповіщення про дату, час та місце судового розгляду, проведення такого судового засідання було відкладено до 10.06.2026 на 12 год 00 хв, здійснено виклик через публікацію оголошення на сайті місцевого суду.

ІІІ. Позиція особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

7. У судове засідання, призначене до розгляду по суті на 10.06.2026 о 12 год 00 хв, Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не з`явився повторно, причини неявки не повідомив.

8. За змістом положень статті 268 КУпАП неявка належним чином повідомленої особи, що притягається до адміністративної відповідальності, не перешкоджає розгляду справи за її відсутності.

ІV. Досліджені докази.

9. На підтвердження вини Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративних правопорушень Суду надано такі докази, передбачені статтею 251 КУпАП, які були досліджені безпосередньо у судовому засіданні:

- протоколи про адміністративне правопорушення від 05.04.2026 серії ЕПР1 № 632427 та серії ЕПР1 № 632415;

- додаток до протоколу серії ЕПР1 № 632415 (результати тесту на стан алкогольного сп`яніння);

- рапорт чергового відділення поліції № 1 (м. Бахмач) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області від 04.04.2026;

- письмові пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 04.04.2026;

- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 05.04.2026;

- направлення, видане на ім`я Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від 05.04.2026 на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до закладу охорони здоров`я – Бахмацької ЦРЛ;

- довідка від 05.04.2026 № 43537-2026, видана відділенням поліції № 1 (м. Бахмач) Ніжинського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області стосовно наявності у Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, посвідчення водія від 06.05.2016 серії НОМЕР_2 , зі статусом – “ВИЛУЧЕНИЙ”;

- схема місця ДТП, яка підтверджує місце розташування автомобіля;

- заява ОСОБА_2 щодо відсутності претензій з приводу нанесення тілесних ушкоджень;

- зустрічна заява ОСОБА_1 щодо відсутності претензій з приводу нанесення тілесних ушкоджень;

- диск із відеозаписом.

V. Оцінка Суду.

10. Перш за все, стосовно поінформованості Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, щодо розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності, Суд відмічає, що відповідно до частини першої статті 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

11. Після надходження на розгляд до Суду адміністративних матеріалів Особа, що притягається до адміністративної відповідальності, повідомлялася про судове засідання шляхом направлення судового виклику за адресою, вказаною у вищезгаданому протоколі та публікації 18.06.2025 відомостей про дату, час та місце розгляду справи на сайті Судової влади місцевого суду у розділі інформація для громадян з найменуванням “ГРОМАДЯНАМ”.

12. Разом з тим, ужиті заходи не сприяли досягненню мети забезпечення участі в судовому засіданні Особи, що притягається до адміністративної відповідальності, хоча останні прямо та беззаперечно у своїй сукупності указують на те, що ОСОБА_1 був поінформований про цей процес, який здійснюється, однак бажання приймати у ньому безпосередню участь, не дивлячись про обізнаність у його здійсненні, не виявив.

13. Пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини (далі також – Конвенція), ратифікованої Законом України “Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції” від 17.07.1997 № 475/97-ВР передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

14. Розумність тривалості провадження повинна оцінюватись, у розрізі практики Європейського суду з прав людини (далі також – ЄСПЛ) окресленої ним у його рішеннях, відповідно до обставин справи та наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади та важливості для заявника питання, що розглядається (див., з-поміж багатьох інших, рішення у справі “Фрідлендер проти Франції”, [GC], № 30979/96, пункт 43, ECHR 2000-VII).

15. При цьому сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

16. Як наслідок, ураховуючи поінформованість ОСОБА_1 про даний процес, як і про дату, час та місце його здійснення, Суд при відсутності у особи з певних своїх причин та міркувань стійкого бажання приймати участь в цьому процесі, уважає таку поведінку останньої своїм особистим вільним користуванням власними правами на власний розсуд.

17. Більш того, Суд вважає, що ним виконано процесуальний обов`язок повідомлення Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про дату, час та місце розгляду цієї справи.

18. Щодо суті вчиненого правопорушення, оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись виключно законом і правосвідомістю Суд наголошує на тому, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності необхідно довести наявність в діях (бездіяльності) такої особи складу та події адміністративного правопорушення.

А) Щодо правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

19. Як вже згадувалося вище, статтею 6 Конвенції кожному гарантоване право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

20. У згаданому контексті слід відмітити, що поняття “кримінальне обвинувачення” має “автономне” значення, котре не залежить від класифікації, що застосовується у внутрішньо-правових системах Держав-учасниць (“Блохін проти Росії” (Blokhin v. Russia) [ВП], § 179; “Адольф проти Австрії” (Adolf v. Austria), § 30). Таке тлумачення є дійсним як для визначення “кримінального” характеру обвинувачення, так і для моменту, з якого існує таке “обвинувачення”.

21. Зокрема, у § 49 справи “Озтюрк проти Німеччини” ЄСПЛ зазначив, що Конвенція не суперечить здійсненню декриміналізації діянь поміж Держав-учасниць. Проте, якби держави мали повноваження виводити такі правопорушення за рамки Конвенції, то це могло б спричинити наслідки, несумісні з її предметом і метою.

22. Вихідну точку у встановленні того, чи має застосовуватись кримінально-правовий аспект статті 6 Конвенції, слід визначати за критеріями, перерахованими в рішенні ЄСПЛ у справі “Енгель та інші проти Нідерландів” (Engel and Others v. the Netherlands, §§ 82-83): внутрішньо-правова кваліфікація; характер правопорушення; суворість покарання, яке може бути застосоване до даної особи.

23. Застосовуючи згадані критерії до адміністративних правопорушень щодо порушення правил дорожнього руху, які караються штрафами, обмеженнями водійських прав, такими як зняття балів або призупинення чи скасування водійських прав (“Луц проти Німеччини” (Lutz v. Germany), § 182; “Шмауцер проти Австрії” (Schmautzer v. Austria); “Малідж проти Франції” (Malige v. France); “Марчан проти Хорватії” (Marиan v. Croatia); “Ігор Паскарі проти Республіки Молдова” (Igor Pascari v. the Republic of Moldova), §§ 20-23) можна дійти обґрунтованого висновку, що стосовно таких правопорушень діє кримінально-процесуальний аспект статті 6 Конвенції.

24. Підпункт а) частини третьої статті 6 Конвенції вказує на необхідність особливо ретельно повідомляти “обвинувачення” зацікавленій особі. Обвинувальний акт відіграє вирішальну роль у кримінальному переслідуванні: починаючи від його пред`явлення, особа, проти якої порушено кримінальну справу, є офіційно повідомленою про юридичну і фактологічну базу сформульованих проти неї обвинувачень (“Пелісьє та Сассі проти Франції” (Pelissier and Sassi v. France) [ВП], § 51; “Камасінський проти Австрії” (Kamasinski v. Austria), § 79).

25. Конвенційні норми визнають за обвинуваченим право бути поінформованим не лише про “причину” обвинувачення, тобто про матеріальні факти, висунені проти нього, і на яких ґрунтується обвинувачення, але й про “характер” обвинувачення, тобто про юридичну кваліфікацію цих фактів (“Матточча проти Італії” (Mattoccia v. Italy), § 59; “Пенев проти Болгарії” (Penev v. Bulgaria), §§ 33 і 42).

26. Так, Суд враховує, що підставою для притягнення будь-якої особи до адміністративної відповідальності є вчинення нею адміністративного правопорушення.

27. Частиною першою статті 9 КУпАП закріплено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

28.З об`єктивної сторони адміністративне правопорушення, зазначене у частині першій статті 130 КУпАП, може виражатися через три окремі діяння:

1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції;

2) передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів;

3) відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

29. Суд зауважує, що адміністративно каране діяння, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, у виді керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння є правопорушенням з формальним складом і вважається закінченим з моменту керування транспортним засобом, тобто встановленням контролю над таким транспортним засобом та створенням умов для його руху (розташування водія за кермом поєднане із запуском двигуна, перевіркою органів керування, увімкнення покажчиків повороту тощо) особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

30. У свою чергу, за змістом положень статті 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

31. Згідно з пунктом 3 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (далі також – Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 огляд проводиться:

поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність);

лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

32. При цьому положеннями пункту 7 Розділу І “Загальні положення” Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі також – Інструкція), затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1 413/27858, передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП (далі – заклад охорони здоров`я).

33. Згідно з пунктами 8-9 Розділу ІІ “Проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським і оформлення його результатів” Інструкції форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.

З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

34. А згідно з пунктом 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

35. Матеріали справи свідчать, що Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності порушила пункт 2.9 (а) ПДР, згідно із яким водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

36. Однак Суд зауважує, що за змістом пунктів 9-14 Порядку проведення огляду водіїв транспортних засобів – учасників дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої є постраждалі, – обов`язкове.

У разі коли в результаті дорожньо-транспортної пригоди водія доставлено у лікувальний заклад, в обов`язковому порядку проводиться дослідження з метою виявлення в його організмі алкоголю, наркотичних чи інших речовин, що знижують увагу та швидкість реакції.

Лікар, що проводив у закладі охорони здоров`я огляд водія транспортного засобу, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ.

Висновок складається в трьох примірниках: по одному – для поліцейського та водія транспортного засобу, а третій залишається в закладі охорони здоров`я.

Висновок може бути оскаржений водієм транспортного засобу у встановленому законодавством порядку.

37. Також за змістом пунктів 13-16 Розділу ІІІ “Проведення огляду на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я і оформлення його результатів” Інструкції якщо водій – учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, обов`язково проводиться дослідження сечі (іншого біологічного середовища в разі неможливості взяття сечі) та крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров`я, куди він доставлений.

За результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.

Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду.

Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.

38. Повертаючись до фактичних обставин цієї справи з оглянутого у судовому засіданні відеозапису фіксації обставин правопорушення

(файли 00ZO000_00000220260405011725_0025.MP4 та 00ZO000_00000220260405024728_0031.MP4) вбачається, що хоча Особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, і було доставлено після ДТП до медичного закладу та на, однак її огляд на стан сп`яніння, результати якого додані до протоколу від 05.04.2026 серії ЕПР1 № 632415, проводить саме працівник поліції, а не лікар.

39. Підсумовуючи зазначене вище, Суд враховує, що у відповідності до статті 62 Конституції України, як норми прямої дії, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

40. У справі “Барбера, Мессеге і Хабар до проти Іспанії” (Barbera, Messegue and Jabardo v. Spain, § 77, 146) ЄСПЛ установив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої права та обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться в провину, всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи

В інших своїх рішеннях ЄСПЛ указує, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (справа “Коробов проти України”, заява № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування “поза розумним сумнівом” (рішення від 18.01.1978 у справі “Ірландія проти Сполученого Королівства” (Ireland v. the United Kingdom), § 161).

41. Відповідно, Суд визнає недопустимими доказами акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 05.04.2026 та додаток до протоколу серії ЕПР1 № 632415 (результати тесту на стан алкогольного сп`яніння), оскільки останні отримані з істотними порушенням визначеної процедури огляд у на стан алкогольного сп`яніння і доходить висновку, що у діях Водія відсутній склад інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 130 КУпАП – керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння.

42. Суд зазначає, що виходячи із загальних засад судочинства, визначених положеннями статті 129 Конституції України, він не має права перебирати на себе функцію обвинувача та у будь-який спосіб виправляти виявлені недоліки, зокрема перекваліфіковувати діяння чи іншим чином змінювати “обвинувачення”.

43. Відповідно до положень статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом.

44. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

В) Щодо правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

45. Положеннями статті 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило, у тому числі, пошкодження транспортних засобів.

46. Об`єктивна сторона зазначеного адміністративного правопорушення полягає, серед іншого, у вчиненні будь-яких порушень правил дорожнього руху, за наслідком яких завдається матеріальна шкода.

47. Зокрема, згідно з положеннями пункту 12.1 ПДР водій, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

48. Адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП, є правопорушенням з матеріальним складом і вважається закінченим з моменту настання наслідку у виді матеріальної шкоди.

49. Вина ОСОБА_1 підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, що передбачені статтею 251 КУпАП:

- письмовими поясненнями ОСОБА_3 , який був свідком ДТП та пояснив, що автомобіль марки AUDI A6, номерний знак НОМЕР_1 , неподалік перехрестя на с. Пальчики обігнав автомобіль, яким він керував, а потім він помітив, що зазначений автомобіль з`їхав на узбіччя у кювет та перевернувся;

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 , який пояснив, що був пасажиром у автомобіля марки AUDI A6, номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , і останній не справився з керуванням автомобілем та неподалік м. Батурина, з`їхав на узбіччя у кювет і перевернувся. Претензій до водія не має.

- схемою місця ДТП, яка підтверджує місце розташування автомобіля поза межами проїзної частини дороги;

- відеозаписом фіксації обставин адміністративного правопорушення.

50. Так, відеозаписами з нагрудної камери поліцейського (файл 00ZO000_00000220260404232907_0016.MP4) підтверджується, що автомобіль марки AUDI A6, номерний знак НОМЕР_1 , який належить ZIELINSKI GRZEGORZ, зі значними пошкодженнями лежить перевернутим на даху поза межами проїзної частини дороги.

51. Також в протоколі про адміністративне правопорушення від 04.01.2026 серії ЕПР1 № 632427 зафіксовані обставини вчинення правопорушення, вони узгоджуються із іншими дослідженими доказами.

52. Отже, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, а саме порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

VІ. Накладення адміністративного стягнення.

53. Обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 34 КУпАП не встановлено.

54. Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 35 КУпАП не встановлено.

55. Вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, Суд, відповідно до статті 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, його наслідки, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, приймаючи до уваги відсутність обставин, що пом`якшують або обтяжують адміністративну відповідальність, та вважає за доцільне застосувати до громадянина ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік, що є достатнім для виховання вищезазначеної особи, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як ним, так і іншими особами.

56. Підстави для застосування іншого, більш м`якого або більш суворого стягнення, відсутні.

57. Відповідно до статті 40-1 КУпАП та статті 4 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 № 3674-VI з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір.

58. Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 1, 9, 23, 124, 130, 276-285, 317 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

2. Призначити йому адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

3. Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 665 грн 60 коп (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

4. Відповідно до статті 317 Кодексу України про адміністративні правопорушення направити постанову для виконання відповідній посадовій особі органу Національної поліції, зазначеній в пунктах 2 і 3 частини другої статті 222 цього Кодексу.

5. Закрити провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.

Строк пред`явлення постанови до виконання становить 3 (три) місяці з моменту набрання нею законної сили.

Суддя

Бахмацького районного суду Сороколіт Євген Миколайович