Рішення від 26 квітня 2026 р. у справі №607/752/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.04.2026 Справа №607/752/26 Провадження №2/607/2727/2026

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого – судді – Якімця Т.І.,

за участю секретаря судового засідання – Трембач С.О.,

без участі сторін,

під час розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі за правилами загального позовного провадження цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Семененко Сергій Михайлович, до Білецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Тернопільська районна державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та

У С Т А Н О В И В :

І. Описова частина

1. Стислий зміст позовної заяви

13 січня 2026 року представник ОСОБА_1 – адвокат Семененко С.М. – звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до Білецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Тернопільська РДНК про визначення позивачу додаткового строку два місяці з дня набрання рішенням законної сили, для подання заяви нотаріусу про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його син ОСОБА_2 . Після смерті сина відкрилася спадщина, яка складалася з 1/7 частини житлового будинку АДРЕСА_1 . У позові зауважено, що відповідно до вимог статті 1261 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) позивач є спадкоємцем за законом майна ОСОБА_2 як батько спадкодавця. Спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася, оскільки спадкоємці будь-якої черги до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини не зверталися, а також відсутні спадкоємці, які прийняли б спадщину, як особи, які постійно проживали разом із спадкоємцем на час відкриття спадщини. Адвокат звертає увагу суду, що вчасно подати заяву в нотаріальну контору про прийняття спадщини після смерті сина у нього не було можливості, виникли істотні труднощі пов`язані з тим, що 24 лютого 2022 року розпочалася війна, відкритий воєнний напад російської федерації на Україну та Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» було введено воєнний стан, який триває і по теперішній час. Крім того, 27 липня 2022 року позивач змушений був виїхати за кордон (Канада), де перебував до 25 грудня 2023 року, що позбавило його можливості вчасно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. 10 грудня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса для оформлення спадщини після смерті сина, однак йому було відмовлено, у зв`язку з пропущенням строку для подання заяви про прийняття спадщини.

2. Стислий зміст відзиву, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив

Відповідач Білецька сільська рада Тернопільського району Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Тернопільська районна державна нотаріальна контора своїм правом на відзив та заперечення, що передбачене статтею 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), не скористалися.

3. Процесуальні дії та хронологія руху справи в суді

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 січня 2026 року відкрито провадження у цій цивільній справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

Суд протокольною ухвалою від 04 березня 2026 року закрив підготовче судове засідання та призначив справу до розгляду по суті.

У судове засідання представник ОСОБА_1 – адвокат Семененко С.М. – не з`явився, хоча про місце, день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, однак подав заяву про розгляд справи без участі сторони позивача, у якій також зазначив, що позовні вимоги позивач підтримує.

Відповідач Білецька сільська рада Тернопільського району Тернопільської області в судове засідання не з`явилася, хоча про місце, день та час розгляду справи сільська рада повідомлялася належним чином, проте через підсистему «Електронний суд» сторона відповідача подала заяву, в якій висловлено прохання проводити розгляд справи без участі представника відповідача, стосовно можливості задоволення позовних вимог представник відповідача не заперечив.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Тернопільська РДНК в судове засідання не з`явилася, хоча про місце, день та час розгляду справи повідомлялися належним чином.

Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд встановив наступні обставини справи.

ІІ. Мотивувальна частина

1. Фактичні обставини встановлені судом.

ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_1 у селі Стегниківці, Тернопільського району, Тернопільської області, присвоєно реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , та який зареєстрований за адресою:

АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом громадянина України № НОМЕР_2 та витягом з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання № 6126-1712207-2018 (а.с. 4, 5).

ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_2 у селі Чистилів, Тернопільського району, Тернопільської області, батьками якого вказані: ОСОБА_1 (батько) та ОСОБА_3 (мати), про що свідчить свідоцтво про народження, серія НОМЕР_3 , актовий запис № 17, місце реєстрації: Чистилівська сільська рада Тернопільського району Тернопільської області (а.с. 8).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що підтверджується скороченим витягом свідоцтва про смерть, серія USC/OC/3, НОМЕР_4 , видане відділом реєстрації актів громадянського стану в м. Гожів-Великопольський Любуське воєводство (а.с. 6, 7).

Як вказано у довідці Білецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області від 22 лютого 2024 року № 91, в житловому будинку, який знаходиться в АДРЕСА_1 , станом на 15 квітня

1991 року були зареєстровані та проживали: 1) ОСОБА_5 – ІНФОРМАЦІЯ_4 , голова колгоспного двору; 2) ОСОБА_6 – ІНФОРМАЦІЯ_5 , дружина (член колгоспного двору); 3) ОСОБА_7 –

ІНФОРМАЦІЯ_6 , теща (член колгоспного двору); 4) ОСОБА_1 –

ІНФОРМАЦІЯ_7 , син (член колгоспного двору); 5) ОСОБА_3 – ІНФОРМАЦІЯ_8 , невістка (член колгоспного двору); 6) ОСОБА_8 – ІНФОРМАЦІЯ_9 , онук (член колгоспного двору); 7) ОСОБА_2 – ІНФОРМАЦІЯ_10 , онук (член колгоспного двору) (а.с.13).

Згідно з витягами з Державного реєстру речових прав від 25 липня 2024 року № 388198579, № 388198742, № 388199288, № 388199045, житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами, загальною площею 121,8 кв.м., житловою площею 74,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві спільної часткової власності: ОСОБА_1 – 3/7 та 1/7; ОСОБА_3 – 1/7; ОСОБА_8 – 1/7 (а.с. 9 – 12).

Згідно з довідкою Білецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області від 05 грудня 2025 року № 319, виданої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Знятий з реєстрації 29 грудня 2009 року та виїхав на проживання в Польщу (а.с. 14).

У відповіді Тернопільської районної державної нотаріальної контори Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 10 грудня 2025 року № 1734/01-16 на усне звернення позивача щодо спадкування майна після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 зазначено, що відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час її відкриття не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (стаття 1270 ЦК України). Відповідно до статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом шестимісячного строку не подав заяву про прийняття спадщини, вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини, згідно частини третьої статті 1272 ЦК України. Крім того, у цій відповіді ОСОБА_1 рекомендовано звернутися до суду у зв`язку з пропуском ним встановленого законом строку для прийняття спадщини (а.с. 16).

Як вказано у відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України на адвокатський запит № 182 від 30 грудня 2025 року, ОСОБА_5 в період з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2025 року перетинав державний кордон:

1) 27 липня 2022 року – виїзд, пункт пропуску Рава-Руська; 2) 25 грудня 2023 року – в`їзд, пункт пропуску Рава-Руська; 3) 19 січня 2024 року – виїзд, пункт пропуску Смільниця; 4) 21 січня

2024 року – в`їзд, пункт пропуску Рава-Руська (а.с. 15).

У відповіді Тернопільської районної державної нотаріальної контори Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 26 лютого 2026 року № 167/01-16, зазначено, що спадкова справа до майна ОСОБА_2 , який помер

ІНФОРМАЦІЯ_1 не заводилася (а.с. 25).

2. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

2.1. Конституцією України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (частина перша статті 55). Частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод (пункт 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року № 9-зп).

Згідно з частинами першою, другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави; суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Частиною першою статті 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників регулюються цивільним законодавством (частина перша статті 1 ЦК України).

Згідно із статтями 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За частиною другою статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

2.2. Особливості спадкування у національному законодавстві урегульовані в Книзі шостій «Спадкове право» ЦК України.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців); спадкування здійснюється за заповітом або за законом (статті 1216 та 1217 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (стаття 1268 ЦК України).

Цивільне законодавство встановлює строки для прийняття спадщини, а також визначає випадки, коли може бути встановлено додатковий строк для прийняття спадщини у разі пропуску такого строку.

Так, за статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша); якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття (абзац перший частини другої).

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Отже, цивільне законодавство України встановлює, що спадкування можливе за заповітом або за законом, для прийняття спадщини встановлено загальний шестимісячний строк; законодавство допускає, що пропуск такого строку з поважної причини є підставою для встановлення у судовому порядку додаткового строку.

У постанові Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року (справа № 6-1320цс17) зроблено висновок, що «право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними».

У постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року (справа № 332/3796/19) наведено правовий висновок про те, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалим відрядженням, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Суд бере до уваги висновок Великої Палати Верховного Суду, сформульований у постанові від 26 червня 2024 року (справа № 686/5757/23), відповідно до якого поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є такі, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій (пункт 45); правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть застосовуватися, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними (пункт 46); якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не використав право на прийняття спадщини через брак інформації про смерть спадкодавця, незнання приписів закону тощо, тоді немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини (пункт 47).

У цій постанові Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, першорядно, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду (пункт 57). Суди мають враховувати, що безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у разі відсутності таких спадкоємців – в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою (пункт 58).

Таким чином, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини не можуть бути будь-які життєві обставини, які перешкодили своєчасному вчиненню активних дій для реалізації відповідного права, такі обставини мають відповідати суворим критеріям, що дають змогу визначити їх як дійсно об`єктивні, непереборні та істотні труднощі для своєчасного прийняття спадщини. Вочевидь, необізнаність у законі або власне уявлення про механізми реалізації права на спадщину, що не підкріплені нормами чинного законодавства, не можуть вважатися об`єктивними, непереборними та істотними труднощами для своєчасного прийняття спадщини.

2.3. Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (частини третя і четверта статті 77 ЦПК України).

Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 78 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, в установлений законом строк спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не прийняв його батько ОСОБА_1 , як спадкоємець першої черги, не подавши відповідної заяви про прийняття спадщини після померлого у визначений законом строк.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску, визначеного частиною першою статті 1270 ЦК України строку для прийняття спадщини, позивач посилається на те, що не подав заяву про прийняття спадщини до органів нотаріату в зазначений строк, оскільки перебував за кордоном. Вважає, що пропустив строк подачі заяви про прийняття спадщини до органів нотаріату з поважної причини, у зв`язку з вторгненням держави агресора до України, початком війни та вимушеним виїздом за кордон позивача.

Суд констатує, що смерть ОСОБА_2 настала безпосередньо перед початком повномасштабного вторгнення країни-агресора на територію України, згодом позивач на тривалий час залишав територію України. Тож обставини, пов`язані з безпековою ситуацією в державі в перші місяці війни, необхідність позивачу залишати територію України на тривалий час, суд розцінює як поважні причини пропуску строку для прийняття спадщини.

Суд враховує, що обставини, які перешкодили позивачу своєчасно прийняти спадщину, виникли у межах шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття, та були пов’язані із початком повномасштабної збройної агресії проти України і подальшим тривалим перебуванням позивача за кордоном. З урахуванням конкретних обставин справи, відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину, та того, що спадкова справа взагалі не заводилася, суд вважає такі обставини достатніми для визначення відповідного додаткового строку. Суд також бере до уваги позицію відповідача, яким є орган місцевого самоврядування, який є виразником інтересів територіальної громади, стосовно відсутності заперечень щодо задоволення позовних вимог.

ІІІ. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви

Враховуючи вищенаведене, повно та всебічно встановивши обставини справи, дослідивши та надавши правову оцінку зібраним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд доходить висновку, що наведені ОСОБА_1 обставини є поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини, оскільки пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення передбачених законодавством дій.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову – на відповідача.

Розподіляючи судові витрати у виді судового збору, суд керується частиною дев`ятою статті 141 ЦПК України, яка передбачає, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки спір виник не з протиправних дій відповідача, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 19, 76 – 78, 81, 89, 141, 244, 247, 258 – 259, 265, 268, 273, 274, 352 – 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Семененко Сергій Михайлович, до Білецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Тернопільська районна державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини – задовольнити.

2. Визначити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , додатковий строк тривалістю у 2 (два) місяці для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті сина – ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

3. Початком перебігу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори вважати дату набрання рішенням законної сили.

4. Судові витрати за розгляд справи в суді першої інстанції покласти на позивача.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

6. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного рішення суду.

8. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення виготовлено 27 квітня 2026 року.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Білецька сільська рада Тернопільського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ: 14029160, адреса місцезнаходження: вул. Молодіжна, 19, с. Біла, Тернопільський район, Тернопільська область.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Тернопільська районна державна нотаріальна контора, код ЄДРПОУ: 05466080, адреса місцезнаходження: вул. Котляревського, 27, м. Тернопіль.

Головуючий суддя Т. І. Якімець