Рішення від 08 червня 2026 р. у справі №464/226/26 — Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/226/26

пр.№ 2/464/1161/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

09.06.2026 м. Львів

Сихівський районний суд м. Львова

в складі: головуючої судді – Сабари Л.В.,

секретаря судового засідання – Гуцул В.С.,

за участю: позивача – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,

встановив:

позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому просить розірвати шлюб, зареєстрований 17.11.2001 Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис № 2904.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що з 17.11.2001 перебуває з відповідачем у шлюбі. У подружжя є малолітня донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та повнолітній син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказує, що протягом останнього року їх стосунки погіршились, зникло взаєморозуміння та взаємоповага. Сторони проживають окремо вже п`ять місяців, а шлюб між ними є формальним, оскільки особисті відносини уже тривалий час мають негативний характер. Подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить її інтересам. Зазначає, що відповідач зобов`язаний брати участь в утриманні дітей, він не надає належної матеріальної підтримки на утримання неповнолітньої доньки та повнолітнього сина, який навчається, відтак просить позов задовольнити.

10.03.2026 на адресу Сихівського районного суду м. Львова від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, а саме щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей у розмірі 5/12 частин з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, що становить 41,7% доходу: 1/4 частини доходу (25%) – на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення нею повноліття, але не менше мінімального гарантованого розміру аліментів, встановленого законом; 1/6 частини доходу (16,7%) – на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який навчається на денній формі навчання в Львівській Духовній Семінарії Святого Духа УГЦК на період його навчання, але не довше ніж до досягнення ним 23 років.

Відповідач повідомлявся про судовий розгляд шляхом направлення поштової кореспонденції, що стверджується матеріалами справи.

У вказаний строк відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до вимог ст. 178 ЦПК України, без поважних причин.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.01.2026 матеріали справи передано на розгляд судді Сабарі Л.В.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 19.01.2026 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 29.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадженні у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомлення) сторін.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання з`явилася, підтримала заявлені позовні вимоги, просила позов задовольнити та не заперечує щодо ухвалення заочного рішення..

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив, будь-яких заяв чи клопотань до суду не скеровував.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

За умовами ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням наявності всіх наведених вище умов суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.

Заслухавши пояснення сторони, дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

Згідно зі ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Аналогічне положення містить ч. 1 ст. 24 СК України, в якій також зазначено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частиною 3 статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя відповідно до статті 106 або одного з них відповідно до статті 107 цього Кодексу.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).

Частиною 2 статті 112 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Приписами ч. 2 ст. 114 СК України встановлено, що у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Як вбачається зі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 17.11.2001, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 17 листопада 2001 року уклали шлюб, зареєстрували такий у міському відділі реєстрації актів громадянського стану Львівського обласного управління юстиції, про що складено відповідний актовий запис за № 2904. У зв`язку із державною реєстрацією шлюбу, дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_6 ».

Від шлюбу в сторін є спільні діти, малолітня донька ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , повнолітній син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та повнолітній син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 від 30.05.2007, НОМЕР_3 від 22.09.2015 та НОМЕР_4 від 28.08.2002.

Судом встановлено, що сторони міцної сім`ї не створили, не проживають разом, не підтримують подружніх відносин та не ведуть спільного господарства. Між ними втрачено почуття любові, без якого повноцінна сім`я існувати не може, а примирення неможливе.

Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, суд вважає, що причини, що спонукають наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення. З цього слідує, що подальше збереження шлюбу, який існує формально, суперечитиме інтересам сторін, а тому позов слід задовольнити.

Щодо стягнення аліментів на утримання дітей суд виходить з наступного.

Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

При цьому, статтею 180 СК України зазначено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 3 ст. 181 Сімейного кодексу України встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Статтею 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Положеннями ч. 2 ст. 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до положень ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Судом встановлено, що відповідно до змісту відомостей з реєстру Львівської міської територіальної громади про кількість зареєстрованих осіб № 201472 від 05.09.2025 та витягом з реєстру територіальної громади № 2026/003708072 від 09.03.2026 - ОСОБА_3 зареєстрована разом із матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, при визначенні розміру аліментів, суд враховує вимоги ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України, а саме вік дитини ОСОБА_3 , на яку позивач просить стягувати аліменти з відповідача, потреби на її утримання, стан її здоров`я та матеріальне становище, а також те, що відповідач є особою здоровою, працездатною, оскільки доказів, які б свідчили про те, що останній за своїм станом здоров`я чи матеріальним становищем не може виконувати своїх обов`язків із утримання дітей суду не надано, та те, що обов`язок утримувати дитину в рівній мірі покладається на обох батьків, водночас, зважаючи на те, що позивачем не надано доказів щодо достатності заробітку (доходу) платника аліментів для стягнення з нього аліментів у розмірі не меншому розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, відтак суд приходить до висновку про те, що з відповідача ОСОБА_2 слід стягувати аліменти на користь позивача ОСОБА_1 на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/5 заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову відповідно до положень ч. 1 ст. 191 СК України, а саме з 14 січня 2026 року, та до досягнення нею повноліття.

Окрім того, відповідно до ст. 198 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати. Так, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання (ч. ч. 1-2 ст. 199 СК України).

Частиною 3 вказаної статті передбачено, що право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідно до ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

При дослідженні доказів, судом встановлено наступне.

Як вбачається зі змісту відомостей з реєстру Львівської міської територіальної громади про кількість зареєстрованих осіб № 201472 від 05.09.2025 та витягами з реєстру територіальної громади № 2026/003710270 від 09.03.2026 ОСОБА_4 зареєстрований разом із матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_4 є студентом Українського католицького університету та навчається за першим (бакалаврським) рівнем освіти на 1 курсі філософсько-богословського факультету за спеціальністю Богослов`я. Термін навчання на освітній програмі становить до 30.06.2029, що стверджується довідкою Українського католицького університету № 289 від 06.04.2026.

Згідно довідки Львівської духовної семінарії Святого духа УГКЦ від 06.03.2026 № 11, ОСОБА_4 навчається на першому курсі денного стаціонарного відділення РО «Львівської духовної семінарії Святого духа УГКЦ», проживає в семінарійному гуртожитку та не отримує стипендії-компенсації. Термін навчання до 30 червня 2031 року.

Так, при визначенні розміру аліментів, суд враховує вимоги ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України, а саме стан здоров`я та матеріальне становище дитини, яка навчається на денній формі навчання, у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги, стан здоров`я та матеріальне становище відповідача, а також те, що обов`язок утримувати повнолітнього сина, який продовжує навчання, покладено на кожного з батьків, та приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який продовжує навчання, у розмірі 1/6 заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову відповідно до положень ч. 1 ст. 191 СК України, а саме з 14 січня 2026 року, і до припинення навчання, але не довше, ніж до досягнення ним двадцяти трьох років.

Крім цього, згідно з ч. 1 ст. 430 ЦПК України необхідно допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до приписів ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивач підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 12, 81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 273, 280, 354, 355, 430 ЦПК України, суд,

ухвалив:

позов задовольнити частково.

Шлюб, укладений 17 листопада 2001 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований міським відділом реєстрації актів громадянського стану Львівського обласного управління юстиції, актовий запис № 2904, – розірвати.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , у розмірі 1/5 заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 14 січня 2026 року та до досягнення нею повноліття.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/6 заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, починаючи з 14 січня 2026 року і до припинення навчання, але не довше, ніж до досягнення ним двадцяти трьох років.

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 331 (тисяча триста тридцять одна) гривня 20 (двадцять) копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне судове рішення складено 09 червня 2026 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Головуюча Сабара Л.В.