Рішення від 09 червня 2026 р. у справі №565/681/26 — Вараський міський суд Рівненської області

Суд: Вараський міський суд Рівненської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них

Дата: 09 червня 2026 р.

Справа: №565/681/26

Суддя: Бренчук Г.В.

Справа № 565/681/26

Провадження № 2/565/541/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2026 року м.Вараш

Вараський міський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бренчук Г.В., за участю секретаря судового засідання Гордійчук Г.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вараського міського суду Рівненської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 на її користь 44 950,88 грн, що є частиною фактично понесених додаткових витрат на дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що пов`язані з його каліцтвом.

В обґрунтування позову зазначено, що 19 травня 2002 року позивач уклала шлюб з відповідачем. В шлюбі у сторін народилось двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Оскільки відповідач не утримував дітей в добровільному порядку, в судовому порядку з нього стягнуто аліменти. ОСОБА_3 має значні проблеми зі здоров`ям. 21 вересня 2025 року був госпіталізований через отриману політравму внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а саме: закритий перелом лівої стегнової кістки зі зміщенням, відкритий перелом обох кісток лівої гомілки зі зміщенням, закритий перелом сідничної кістки, рвана рана сідниці та осадження поперекового відділу хребта, сідниці та правої верхньої кінцівки. Через отриману травму Роман перебував на стаціонарному лікуванні та наразі перебуває на реабілітації. Оплату за лікування ОСОБА_3 позивач здійснила самостійно, розмір понесених витрат складає 89 901,95 грн, з яких половина підлягає відшкодуванню відповідачем.

Ухвалою суду від 26 березня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 27 квітня 2026 року.

У зв`язку з проходженням судді 27 квітня 2026 року періодичного навчання суддів з метою підвищення рівня кваліфікації розгляд справи призначено на 18 травня 2026 року.

Позивач у судове засідання не з`явилась, подала до суду клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив, відзив на позов не подав.

Конверт з судовою повісткою про виклик до суду, направлений відповідачу на адресу зазначену у позовній заяві та у відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру, повернувся до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Згідно з вимогами п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України зазначені документи вважаються врученими відповідачу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №752/11896/17, від 12 лютого 2019 року у справі №906/142/18). Отже, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Згідно із ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч.5 ст.268 ЦПК України).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, суд встановив наступне.

19 травня 2002 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (дошлюне прізвище – ОСОБА_5 ) зареєстрували шлюб у Відділі реєстрації актів цивільного стану Кузнецовського міського управління юстиції Рівненської області, про що зроблено запис за №103, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 , виданим 19 травня 2002 року.

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , видане 05 листопада 2009 року.

Згідно з витягами з реєстру територіальної громади адреса місця проживання ОСОБА_1 та її сина ОСОБА_3 – АДРЕСА_1 .

03 жовтня 2023 року Кузнецовським міським судом Рівненської області видано судовий наказ №565/1645/23 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини: сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліментів в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) боржника щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку. Аліменти стягнуто з 02 жовтня 2023 року до досягнення дитиною повноліття.

У довідці ТОВ «Кузнецовське налагоджувально-монтажне підприємство «Електропівденмонтаж» №2 від 21 січня 2026 року зазначено, що ОСОБА_1 працює в ТОВ «Кузнецовське налагоджувально-монтажне підприємство «Електропівденмонтаж» техніком з налагодження та випробувань 1 категорії з 11 грудня 2000 року.

Згідно з довідкою Пенсійного фонду України від 20 березня 2026 року за формою ОК-5, за 2025 рік позивачем отримано 352 367,35 грн, за 2026 рік – 11 120,00 грн.

У епікризі виписному №5923 зазначено, що ОСОБА_6 21 вересня 2025 року отримав травму внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, госпіталізований 21 вересня 2025 року, виписаний 02 жовтня 2025 року. Діагноз – політравма, закритий перелом лівої стегнової кістки зі зміщенням кісткових фрагментів, відкритий перелом обох кісток лівої гомілки зі зміщенням кісткових фрагментів, закритий перелом сідничної кістки справа, рвана рана сідниці, осадження поперекового відділу хребта, сідниць, правої верхньої кінцівки.

Згідно з виписками з медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_3 з 02 жовтня 2025 року по 04 листопада 2025 року, з 18 листопада 2025 року по 01 грудня 2025 року перебував у стаціонарі КП «Рівненська обласна дитяча лікарня», з 09 грудня 2025 року по 23 грудня 2025 року, з 29 грудня 2025 року по 13 січня 2026 року у відділенні реабілітації КНП ВМР «Вараська багатопрофільна лікарня». У виписках зазначено, що ОСОБА_3 видано електронне скерування на проходження реабілітаційного лікування в амбулаторних умовах.

З 21 жовтня 2025 року по 09 грудня 2025 року, з 24 грудня 2025 року по 26 грудня 2025 року та з 14 січня 2026 року по 30 січня 2026 року ОСОБА_3 був звільнений від занять, що підтверджується довідками про тимчасову непрацездатність.

Розмір витрат понесених позивачем на лікування сина становить 89 901,95 грн,що підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками на оплату, накладними, фіскальними чеками.

Половину понесених витрат на лікування сина, 44 950,98 грн, позивач просить стягнути з відповідача, зазначила, що відповідач має можливість сплатити половину понесених додаткових витрат на лікування сина, так як має постійні доходи та пенсію.

Статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

У ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно зі ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст.185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Аналіз відповідних приписів закону свідчить про те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті).

Наявність таких обставин підлягає доведенню особою, яка пред`явила позов.

Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов`язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.

Також, вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати особливі обставини, якими обумовлені ці додаткові витрати і які є індивідуальними у кожній конкретній справі, а також стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав.

Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі №183/1679/17, від 12 грудня 2019 року у справі №756/4947/17-ц, від 01 квітня 2020 року у справі №521/16268/18.

У постанові від 04 грудня 2019 року у справі №320/383/19, від 08 травня 2023 року у справі №756/9882/19 Верховний Суд виснував, що доказами, які підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які підтверджують, зокрема, витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей людини (наприклад, музичного інструменту або спортивного спорядження тощо), витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі, на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття, висновки медико-соціальної експертної комісії, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров`я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат на лікування (на придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо). Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватися відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).

З наявних у справі медичних документів убачається, що неповнолітній ОСОБА_3 21 вересня 2025 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди отримав політравму, закритий перелом лівої стегнової кістки зі зміщенням кісткових фрагментів, відкритий перелом обох кісток лівої гомілки зі зміщенням кісткових фрагментів, закритий перелом сідничної кістки справа, рвана рана сідниці, осадження поперекового відділу хребта, сідниць, правої верхньої кінцівки, був госпіталізований, перебував на лікуванні у КНП ВМР «Вараська багатопрофільна лікарня» та КП «Рівненська обласна дитяча лікарня», скерований на проходження реабілітаційного лікування в амбулаторних умовах.

З досліджених судом рахунків на оплату, накладних, фіскальних чеків встановлено, що позивач понесла витрати на лікування сина в сумі 89 901,95 грн.

Доказів, які б свідчили про відсутність у відповідача можливості брати участь у додаткових витратах, матеріали справи не містять.

З урахуванням наведеного, керуючись принципом забезпечення найкращих інтересів дитини, суд вважає обґрунтованим розмір додаткових витрат у сумі 44 950,98 грн, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, що становить 1/2 фактично понесених додаткових витрат та забезпечує належний рівень участі обох батьків у фінансуванні лікування дитини.

За правилами ст.141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню в дохід держави судові витрати на оплату судового збору.

Керуючись статтями 264, 265, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини – задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 44 950,98 грн понесених додаткових витрат на утримання дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави 1 331,20 грн судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Суддя Г.В. Бренчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua