Рішення від 09 червня 2026 р. у справі №538/376/26 — Лохвицький районний суд Полтавської області

Справа № 538/376/26

Провадження № 2/538/552/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2026 року м. Лохвиця

Лохвицький районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Цімботи Л.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

в с т а н о в и в:

ТОВ "СВЕА ФІНАНС" звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 і просить стягнути заборгованість за Договором №5155467 від 04.12.2024 у розмірі 35837,72 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.12.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5155467 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». 04.12.2024 Позичальник, після ознайомлення з пропозицією укласти електронний договір (офертою) у формі Договору, який містить усі істотні умови, і маючи технічну можливість відмовитися від підписання договору, виразив однозначну згоду із умовами договору шляхом натискання відповідної кнопки в ІТС Первісного кредитора. Зі своєї сторони ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» направило 04.12.2024 00:01:44 ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему на номер телефону НОМЕР_1 одноразовий ідентифікатор 57945, котрий в свою чергу Боржником було 04.12.2024 00:23:16 введено/відправлено Первісному кредитору у відповідному розділі ІТС, чим він прийняв (акцептував) пропозицію (оферту) щодо укладання Договору №5155467, на умовах визначених офертою. Таким чином, 04.12.2024 00:25:06 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Договір №5155467 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до Розділу 1 Кредитного договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язується надати Позичальнику грошові кошти в гривні в сумі 10000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Кредит надається строком на 360 днів. Стандартна процентна ставка становить 1% на день. В окремих випадках, вcтановлених Договором може застосовуватися знижена (акційна) процентна ставка, яка становить 0,01% на день. ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», свої зобов`язання за Кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_2 , яку Позичальник вказав при оформленні кредиту. Відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов Договору, не здійснивши передбачені договором платежі вчасно, що спричинило виникнення простроченої заборгованості. 26.08.2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «CВЕА ФІНАНС» було укладено ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ № 01.02-33/25, відповідно до умов якого Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та сплачує Первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим Договором. Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ № 01.02-33/25 від 26.08.2025 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №5155467 складає: 35837,72 грн. Оскільки Додаток 1 до Договору факторингу є досить об`ємним документом і містить дані щодо кількох тисяч позичальників, на підтвердження вищенаведеного надали копію Договору факторингу, копію першої і останньої сторінки Додатку 1 до договору факторингу (зазначаючи про наявність оригіналу відповідного Додатку 1 у Позивача) і копію Витягу з Додатку 1, який містить дані стосовно саме заборгованості ОСОБА_1 за договором №5155467. Станом на дату складання позовної заяви заборгованість за Договором №5155467 від 04.12.2024 року становить: 1. Заборгованість за сумою кредиту - 9999,81 грн. 2. Заборгованість по відсотках - 20837,91 грн. 3. Пеня, штраф - 5000,00 грн. 4. Комісія - 0,00 грн. 5. Загальна заборгованість - 35837,72 грн.

Вимоги ч. 7 ст. 43 ЦПК України позивачем виконані.

Ухвалою судді від 01.05.2026 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач 15.05.2026 через підсистему «Електронний суд» надіслала відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, 8 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За таких обставин, суд постановив проводити розгляд справи за наявними у ній матеріалами без проведення судового засідання в порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що 04.12.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5155467.

Істотні умови вищевказаного Договору наступні: сума кредиту: 10000 грн; строк кредитування: 360 днів; відсоткова ставка: знижена 0,01% в день, стандартна 1,00 % в день.

Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_3 (п. 2.1 Договору).

Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором 57945 04.12.2024 00:23:16 ОСОБА_1 (п. 10 Договору).

В листі ТОВ "Універсальні платіжні рішення" від 26.08.2025 зазначено, що відповідно до договору від 12.03.2019 було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 04.12.2024 00:24:08 на суму 10000,00 грн, номер картки НОМЕР_4 , номер транзакції в системі iPay.ua - 584526587, призначення платежу: зарахування 10000 грн на карту НОМЕР_2 .

Представником позивача надано як доказ Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит та Паспорт споживчого кредиту.

26.08.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено Договір факторингу №01.02-33/25, відповідно до умов якого Клієнт відступає (передає) Фактору Права вимоги, а Фактор набуває Права вимоги від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення Прав вимог Фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та у строки встановлені цим Договором.

Загальний розмір заборгованостей складає 38256703 грн. 82 коп., згідно з Реєстром боржників, який складається Сторонами у формі електронного документа. Реєстр боржників в електронному вигляді за формою, наведеною в Додатку 1 до цього Договору підписується уповноваженими представниками Сторін з накладенням кваліфікованого електронного підпису і є невід`ємною частиною цього Договору.

У Витязі з реєстру боржників в електронному вигляді, наданому позивачем як доказ, зазначено, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 5155467 від 04.12.2024 складає 35 837,72 грн. (а.с. 57).

Як вбачається з Додатку 1 до Договору факторингу №01.02-33/25 від 26.08.2025 року, копія якого надано позивачем як доказ, він наданий не в повному обсязі і прізвище " ОСОБА_2 " відсутнє в ньому (а.с. 55).

Представник позивача просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Договором №5155467 від 04.12.2024 року в розмірі 35837,72 грн, яка складається: заборгованість за сумою кредиту - 9999,81 грн, заборгованість по відсотках - 20837,91 грн, пеня, штраф - 5000,00 грн.

Відповідач у відзиві на позов, зазначає, що на її думку, відсутні докази надання коштів.

З цього приводу суд зазначає таке.

Відповідно до Листа № 1-2608 від 26.08.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Універсальні платіжні рішення» укладено договір на переказ коштів ФК-П-19/03-01 від 12.03.2019.

Відповідно до зазначеного договору було успішно, на думку позивача перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 04.12.2024 00:24:08 на суму 10000,00 грн, номер картки НОМЕР_4 , номер транзакції в системі iPay.ua - 584526587, призначення платежу: зарахування 10000 грн на карту НОМЕР_2 , проте представником позивача не додано до позовної заяви доказів існування будь-яких правовідносин між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Універсальні платіжні рішення», які здійснювали переказ коштів на рахунок відповідача від імені позивача.

Представником позивача не долучено до матеріалів справи доказів щодо перерахування коштів від ТОВ «Лінеура Україна», як кредитних на рахунок ТОВ «Універсальні платіжні рішення» для здійснення переказу коштів для подальшого переказу їх саме відповідачу.

Лист ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення» № 1-2608 від 26.08.2025 року про перерахування коштів, наданий позивачем, на підтвердження видачі відповідачу кредитних коштів, не є належним доказом, оскільки не відображає, що номер рахунку належить отримувачу, його прізвища, імені та по батькові, РНОКПП особи, а отже з`ясувати, кому саме були перераховані кошти неможливо.

Подібну позицію Верховного Суду, викладено у постанові від 16 вересня 2020 року у справі № 200/564/18, де зазначено, що доказами які підтверджують наявність заборгованості та підтверджують її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Згідно з вказаними положеннями Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Виписка по рахунку може бути належним доказом наведених у позові обставин, яка досліджується судом у сукупності з іншими доказами.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять належних доказів, підтверджуючих виконання ТОВ «Лінеура Україна» умов п. 2.1 договору № 5155467 від 04.12.2024 року щодо здійснення безготівкового переказу грошової суми на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Крім того, матеріали справи не містять даних, підтверджуючих належність електронного платіжного засобу, саме відповідачу; і не заявлено клопотань про витребування такої інформації.

А отже, в матеріалах справи відсутні докази верифікації банківської картки, на яку, здійснювалося перерахування коштів за договором і первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували переказ коштів ОСОБА_1 за договором № 5155467 від 04.12.2024.

Щодо аргументів відповідача про відсутність доказів відступлення прав вимоги від ТОВ «Лінеура Україна» до ТОВ «Свеа Фінанс» суд зазначає таке.

Відповідно до позовної заяви, 26.08.2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено Договір факторингу №01.02-33/25, відповідно до умов якого Клієнт відступає (передає) Фактору Права вимоги, а Фактор набуває Права вимоги від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення Прав вимог Фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та у строки встановлені цим Договором.

Загальний розмір заборгованостей складає 38256703 грн. 82 коп., згідно з Реєстром боржників, який складається Сторонами у формі електронного документа. Реєстр боржників в електронному вигляді за формою, наведеною в Додатку 1 до цього Договору підписується уповноваженими представниками Сторін з накладенням кваліфікованого електронного підпису і є невід`ємною частиною цього Договору.

Таким чином, спірні правовідносини стосуються наявності у позивача права вимоги до відповідача у справі щодо стягнення заборгованості за кредитним договором.

Так, представник позивача у позові стверджує, що позивач отримав право вимоги ним набуте на підставі договору факторингу, укладеного з первісним кредитором.

У позовній заяві ТОВ «Свеа Фінанс» зазначає, що відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до Договору факторингу № 01.02-33/25 від 26.08.2025 року, заборгованість відповідача за кредитним договором № 5155467 складає: 35 837,72 грн.

Суд враховує позицію Верховного Суду викладену у постанові від 02.12.21 у справі №905/306/17, де зазначено, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Наданий суду Реєстр боржників № 1 до договору факторингу не є належним чином оформленим. Він складається з 2-х аркушів, непослідовних за своєю нумерацією, і взагалі не містить інформації стосовно кредитного договору № 5155467 від 04.12.2024 року, укладеного між ТОВ «Лінеура» та ОСОБА_1 .

Наданий суду документ під назвою «Витяг з Реєстру боржників в електронному вигляді до Договору Факторингу № 01.02-33/25 від 26.08.2025», в якому зазначена інформація відносно ОСОБА_1 фактично не є витягом з реєстру боржників, оскільки є аркушем паперу, на якому представник позивача надрукував інформацію, яка на думку представника, відповідає інформації, наявній в реєстрі боржників, що є додатком до договору факторингу.

Також суд звертає увагу на те, що вказані витяги створені та засвідчені позивачем одноосібно, та не містять підпису іншої сторони договору факторингу. Також вони не є належним чином засвідченою копією оригінального реєстру прав вимоги, який мав бути підписаний обома сторонами правочину.

Водночас за умовами укладених договорів про відступлення права вимоги передбачено, що клієнт зобов`язаний відступити фактору права вимоги зазначені у відповідному Реєстрі боржників. Однак таких реєстрів боржників позивач суду разом з позовною заявою не надав.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач не довів наявність у нього права вимоги до відповідача у спірних правовідносинах.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Враховуючи зазначене, підстави до задоволення позову відсутні, з огляду на не доведеність позивачем факту надання відповідачу кредиту в сумі, зазначеній в позовній заяві.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, представником позивача не спростовано доводи відповідача.

За правилами ст.141 ЦПК України, у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 7, 13, 18, 81, 83, 141, 258, 259, 263-265, 273, 275, 278, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Лохвицького

районного суду Людмила ЦІМБОТА