Рішення від 09 червня 2026 р. у справі №536/505/26 — Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/1485/2026

Справа № 536/505/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.06.2026 Крюківський районний суд міста Кременчука в складі: головуючої судді Зоріної Д.О., за участю секретаря судових засідань Бобровської К.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

УСТАНОВИВ:

07.04.2026 до Крюківського районного суду міста Кременчука з Кременчуцького районного суду Полтавської області надійшли матеріали цивільної справи №536/505/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – для розгляду на підставі ухвали Кременчуцького районного суду Полтавської області від 12.03.2026.

Представник позивача ТОВ «Факторинг Партнерс» Сердійчук Я. звернулась до суду із позовною заявою, згідно якої просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» заборгованість за Договорами споживчого кредиту №904/9262920-ССN від 01.02.2021 в розмірі 20 799 грн. 25 коп., понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 2 662 грн. 40 коп., а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000 грн. 00 коп.

Вимоги позову мотивовані тим, що 01.02.2021 між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 було укладено Договір №904/9262920-ССN в електронній формі, відповідно до якого остання відкрила рахунок в банку та отримала кредитні кошти у вигляді ліміту у розмірі 10 000 грн. 00 коп. зі сплатою відсотків за користування кредитом та зобов`язався виконати інші обов`язки, що передбачені кредитним договором. Відповідачка була особисто ознайомлена з тарифами банку та правилами банківського обслуговування. Представник позивача зазначає, що АТ «Таскомбанк» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачці кредит на узгоджену суму, однак ОСОБА_1 зі свого боку не виконала умови договору, у зв`язку із чим станом на дату звернення до суду має заборгованість в розмірі 20 799 грн. 25 коп., яка становить: 9 920 грн. 00 коп. заборгованість за тілом кредиту, 10 879 грн. 25 коп. заборгованість за відсотками.

Вказував, що 21.12.2023 між АТ «Таскомбанк» (клієнт» та ТОВ «Коллект Центр» (фактор) було укладено договір факторингу №НІ/11/13-Ф, відповідно до якого АТ «Таскомбанк» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №904/9262920-ССN від 01.02.2021

Крім того, 18.02.2025 між ТОВ «Коллект Центр» (первісний кредитор) та ТОВ «Факторинг Партнерс» (новий кредитор) було укладено договір про відступлення (куплю-продаж) прав вимог №18-02/25, відповідно до п.2.1 якого ТОВ «Коллект Центр» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №904/9262920-ССN від 01.02.2021. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідачки за договором №904/9262920-ССN. Відповідач не повернув своєчасно суму кредиту та нараховані відсотки для погашення заборгованості за вказаним вище кредитним договором, та сума його заборгованості на дату звернення до суду із даним позовом становить: 20 799 грн. 25 коп.

За викладених обставин представник позивача і вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 12.03.2026 матеріали справи за позовом ТОВ "Факторинг Партнерс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором направлено за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Крюківського районного суду міста Кременчука.

Ухвалою судді Крюківського районного суду міста Кременчука від 08.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача ТОВ «Факторинг Партнерс» в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, однак, згідно змісту позову, просив розглянути справу за відсутності представника позивача, вказав, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, хоча повідомлялася судом належним чином про дату, час та місце слухання справи, не надала суду пояснень про причини неявки, відзив не надавала.

Відповідно до частини 8 статті 178 Цивільного процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини 1 статті 280 Цивільного процесуального Кодексу України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причини або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторони позивача та відповідача на підставі письмових матеріалів справи, оскільки відповідач був повідомлений належним чином про дату, час та місце слухання справи, він не повідомив суд про причини неявки, ним не подано відзив, позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

У зв`язку з неявкою сторін у судове засідання, на підставі частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Згідно із частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Стаття 5 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Судом встановлено, що 01.02.2021 на підставі заяви – договору про приєднання до публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладання договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, поданої 01.02.2021 ОСОБА_1 до АТ «Таскомбанк», між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 укладено Договір №904/9262920-ССN від 01.02.2021 в електронній формі, за умовами якого, відповідачка отримала кредитний ліміт у розмірі 10 000 грн. 00 коп. та відкрила поточний рахунок у гривні № НОМЕР_1 , операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів, рахунку у гривні НОМЕР_2 «Ощадний рахунок».

Для банківського обслуговування відповідачка отримала кредитну картку за № НОМЕР_3 , правила користування електронними платіжними засобами, тарифи банку на обслуговування електронного платіжного засобу.

Відповідно до умов заяви-договору, ОСОБА_1 була особисто ознайомлена з заявою-договором, тарифами банку та договором банківського обслуговування, в якому міститься тарифи банку до Договору №904/9262920-ССN від 01.02.2021, що є невід`ємною частиною вказаного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, витягу по рахунку за договором №904/9262920-ССN від 01.02.2021, відповідачка здійснювала рух коштів по рахунку, що свідчить про користування нею кредитними коштами.

Відповідно до частини 1 статті 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартним формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому; друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За змістом статей 3, 6, 627 Цивільного кодексу України, в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 1 статті 205 Цивільного кодексу України визначено правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною 1 статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

За викладених обставин, із врахуванням вказаних норм чинного законодавства, суд вважає доведеною обставину укладення між ОСОБА_1 та АТ «Таскомбанк» Договору про надання споживчого кредиту №904/9262920-ССN від 01.02.2021, та вважає, що сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строки та умови користування коштами, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення договору на погоджених в них умовах.

21.12.2023 між АТ «Таскомбанк» (клієнт) та ТОВ «Коллект Центр» (фактор) було укладено договір факторингу №НІ/11/13-Ф, відповідно до якого АТ «Таскомбанк» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №904/9262920-ССN від 01.02.2021

Згідно п.2.1 Договору факторингу №НІ/11/13-Ф від 21.12.2023, фактор зобовязується передати (сплатити) клієнту суму фінансування, а клієнт зобовязується відступити факторові права вимоги за кредитними договорами в обсязі та на умовах , що існують на дату відступлення права вимогии.

За змістом Реєстру прав вимог до договору факторингу №НІ/11/13-Ф від 21.12.2023 до ТОВ «Коллект Центр» перейшло право вимоги щодо боржниці ОСОБА_1 , номер договору про надання споживчого кредиту №904/9262920-ССN від 01.02.2021

Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» було наділено правом вимоги до відповідачки за договором №904/9262920-ССN від 01.02.2021

18.02.2025 між ТОВ «Коллект Центр» ((первісний кредитор) та ТОВ «Факторинг Партнерс» (новий кредитор) було укладено договір про відступлення (куплю-продаж) прав вимог №18-02/25, відповідно до п.2.1 якого ТОВ «Коллект Центр» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №904/9262920-ССN від 01.02.2021

За змістом Реєстру прав вимог до договору відступлення №18-02/25 від 18.02.2025 до ТОВ «Факторинг Партнерс»» перейшло право вимоги щодо боржниці ОСОБА_1 , номер договору про надання споживчого кредиту №904/9262920-ССN від 01.02.2021

Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідачки за договором №904/9262920-ССN від 01.02.2021

Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1077 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

За таких обставин суд вважає доведеним факт переходу до ТОВ «Факторинг Партнерс» прав вимоги до боржників про стягнення заборгованості за кредитними договорами, вказаними у відповідних Реєстрах боржників, зокрема до відповідачки ОСОБА_1 за Договором позики №904/9262920-ССN від 01.02.2021 .

Згідно розрахунку заборгованості за Договором №904/9262920-ССN від 01.02.2021, ОСОБА_1 має заборгованість за вказаним договором в розмірі 20 799 грн. 25 коп., яка складається із: суми заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 9 920 грн. 00 коп., суми заборгованості за процентами в розмірі 10 879 грн. 25 коп.

Відповідачка ОСОБА_1 під сумнів розрахунок позивача не ставить, свого розрахунку на адресу суду не надала.

Відтак за відсутності доказів, які б спростовували подані позивачем розрахунки заборгованості за вищевказаним договором, суд не має підстав піддавати їх сумніву.

Відповідно до вимог частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтями 13, 81 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачка не надала своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, відповідно до умов Договору.

На підставі вказаних норм чинного законодавства та досліджених письмових матеріалів справи, суд вважає достовірно доведеним факт невиконання відповідачкою своїх зобов`язань, що випливають з кредитного договору, у зв`язку із чим позовні вимоги є законними та обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача витрат на оплату правничої допомоги, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно із частиною 2 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 3 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

На підтвердження понесення витрат на оплату правничої допомоги представником позивача суду надано: договір №02-07/2024 від 02.07.2024 про надання правової допомоги, укладеного між ТОВ «Факторинг Партнерс» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс»; прайс – лист АО «Лігал Ассістанс»; заявку про надання юридичної допомоги від 01.12.2025; витяг з акту №27 про надання юридичної допомоги від 30.01.2026, заявки на надання юридичної допомоги №805 від 01.01.2026 за змістом яких вбачається, що вартість наданих адвокатом послуг щодо підготовки позовної заяви до ОСОБА_1 становить 13 000,00 грн.

Відповідачка ОСОБА_1 не заявила про неспівмірність розміру витрат на правничу допомогу, понесених позивачем.

За викладених вище обставин, приймаючи до уваги досліджені в судовому засіданні надані представником позивача письмові докази на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу, суд із врахуванням складності справи та виконаних адвокатом робіт, а також враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача щодо позовної вимоги про стягнення витрат, понесених позивачем на оплату правничої допомоги, приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача суми витрат, понесених останнім на оплату правничої допомоги в розмірі 13 000 грн. 00 коп.

На підставі положень статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг партнерс" задоволено в повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 2 662 грн. 40 коп., який було сплачено позивачем при подачі позову до суду.

Керуючись статтями 5, 10, 13, 19, 76, 77, 81, 133, 141, 263, 264, 265, 280, 281, 282 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 526, 634, 1049, 1050, 1054, 1055 Цивільного Кодексу України, суд , -

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податників НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг партнерс" (код ЄДРПОУ 42640371, адреса: 03150, місто Київ, вулиця Гедройця Єжи, будинок 6, офіс 521) заборгованість за Договором кредиту №904/9262920-ССN від 01.02.2021 в розмірі 20 799 (двадцять тисяч сімсот дев`яносто дев`ять) грн. 25 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податників НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг партнерс" (код ЄДРПОУ 42640371, адреса: 03150, місто Київ, вулиця Гедройця Єжи, будинок 6, офіс 521) судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп., який було сплачено позивачем при подачі позову.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податників НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг партнерс" (код ЄДРПОУ 42640371, адреса: 03150, місто Київ, вулиця Гедройця Єжи, будинок 6, офіс 521) витрати, понесені позивачем на оплату правничої допомоги, в розмірі 13 000 (тринадцять тисяч) грн. 00 коп.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Діана Олександрівна Зоріна