Рішення від 08 червня 2026 р. у справі №537/1829/26 — Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/1279/2026

Справа № 537/1829/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.06.2026 Крюківський районний суд міста Кременчука в складі: головуючої судді Зоріної Д.О., за участю секретаря судових засідань Бобровської К.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія «Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту, -

УСТАНОВИВ:

Представник позивача ТОВ «Фінансова Компанія «Позика», Міньковська А.В. звернулась до суду із позовною заявою, згідно якої просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача, ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Позика» заборгованість за Кредитним договором №56996923 від 18.05.2021 в розмірі 12 160 грн. 00 коп., а також понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 2 662 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 500 грн. 00 коп.

Вимоги позову мотивовані тим, що 18.05.2021 між ТОВ «Фінансова Компанія «Ірбіс» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №56996923 в електронній формі за допомогою електронного підпису, за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти в розмірі 6 400 грн. 00 коп. зі строком позики 30 днів, (до 17.06.2021 ) із оплатою процентної ставки, що вираховується в наведеному графіку в п.3.1.1 становить 3% відсотка в день від суми наданого кредиту, що в гривневому еквіваленті складає 5 760 грн. 00 коп. (1080%) Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора (електронного підпису), що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Представник позивача вказує, що позикодавець виконав свої зобов`язання, передавши відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 6 400 грн. 00 коп. шляхом перерахування на банківський картковий рахунок відповідача. Однак, відповідач не виконав належним чином своїх зобов`язань щодо повернення основної суми боргу та заборгованості по процентам, у зв`язку із чим має заборгованість в розмірі 12 160 грн. 00 коп., яка складається з - 6 400 грн.. 00 коп. заборгованість за основною сумою боргу; 5 760 грн. 00 коп. сума заборгованості за процентами.

01.09.2025 між ТОВ «Фінансова Компанія «Позика» та ТОВ «Фінансова Компанія «Ірбіс»» укладено Договір факторингу №01092025/01 від цього ж числа, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за Кредитним договором №56996923 від 18.05.2021 за яким боржником є ОСОБА_1 .. Тобто, як вказує представник позивача, ТОВ «Фінансова Компанія «Позика» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 12 160 грн. 00 коп., яка складається з

6 400 грн.. 00 коп. заборгованість за основною сумою боргу; 5 760 грн.. 00 коп. сума заборгованості за процентами.

За викладених обставин представник позивача і вимушений звернутись до суду з даним позовом за захистом порушених прав.

Ухвалою судді Крюківського районного суду міста Кременчука від 25.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, витребувано докази.

Представник позивача ТОВ «Фінансова Компанія «Позика»» в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, однак, згідно змісту позову та поданої заяви, просив суд розглянути справу за його відсутності та вказав, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча повідомлявся судом належним чином про дату, час та місце розгляду справи, не надав суду пояснень про причини неявки, відзив на позов до суду не надіслав.

Відповідно до частини 8 статті 178 Цивільного процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини 1 статті 280 Цивільного процесуального Кодексу України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причини або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторони позивача та відповідача на підставі письмових матеріалів справи, оскільки відповідач повідомлявся належним чином про дату, час та місце слухання справи, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву на адресу суду не направив, позивач проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

У зв`язку з неявкою сторін у судове засідання, на підставі частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Згідно частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України , згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках

Стаття 5 Цивільного процесуального кодексу України встановлює, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону

Як вбачається з матеріалів справи, 18.05.2021 між ТОВ «Фінансова Компанія «Ірбіс» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту №56996923, за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти в розмірі 6 400 грн. 00 коп. зі строком позики 30 днів, (до 17.06.2021) зі сплатою денної процентної ставки в розмірі 3% на день, що в гривневому еквіваленті складає 5 760 грн. 00 коп. (1080%).

Передумовою для укладання договору являлась пропозиція, з якою Клієнт повинен ознайомитись на сайті Товариства. Пропозиція набирає чинності з 18.05.2021 та діє до 23 год. 59 хв. 17.06.2021 року.

Після приєднання Клієнта до Договору всі умови Договору є обов`язковими для сторін

Вказані вище умови кредитування встановлені в пункті 1 та 3 Договору про надання фінансового кредиту №56996923 від 18.05.2021.

Додатком №1 до Договору про надання фінансового кредиту №56996923 від 18.05.2021 року, визначений графік погашення боргу, згідно п.1 сторони погодили графік погашення боргу. У вказаному графіку зазначена таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Пунктом 5 Договору про надання фінансового кредиту №56996923 від 18.05.2021 встановлено, що проценти за цим Договором Клієнт зобов`язаний сплачувати Товариству проценти за користування кредитом, за фіксованою процентною ставкою зазначеній у п.п.3.1, 3.1.1цього договору, але з урахуванням положень передбачених пунктами 3.2 цього Договору.

Згідно пунктів .1,5, 1.7, 1.8 Договору про надання фінансового кредиту №56996923 від 18.05.2021, позичальник проходить процедуру реєстрації на Сайті Товариства та ознайомився з повною інформацією щодо умовами пропозиції та умовами Договору, до моменту підписання договору вивчивши його та Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, які розміщені на сайті товариства, їх суть, зміст об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору,

Пунктом 4.2 Договору про надання фінансового кредиту №56996923 від 18.05.2021 визначено, що клієнт зобов`язується повністю повернути кредит та сплатити відсотки, що були нараховані за кредитом до 17.06.2021 шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок Товариства.

Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора (електронного підпису), що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», що також підтверджується змістом пункту 13.1, 13.2, 13.3 Договору №56996923 від 18.05.2021

Згідно пункту 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір – домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартним формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому; друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За викладених обставин, із врахуванням вказаних норм чинного законодавства, суд вважає доведеною обставину укладення між ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова Компанія Ірбіс» Договору про надання фінансового кредиту №56996923 від 18.05.2021.

За змістом статей 3, 6, 627 Цивільного кодексу України, в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 1 статті 205 Цивільного кодексу України визначено правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною 1 статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України.

Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно статті 638 Цивільного кодексу України договір, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

За таких обставин суд вважає, що сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення відповідного договору на погоджених умовах шляхом його електронного підпису.

Факт отримання ОСОБА_1 кредитних коштів на його карту № НОМЕР_1 у розмірі 6 400 грн. 00 коп., підтверджується Довідкою ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення» №3152_251023164530 від 23.10.2025 (а.с. 24).

01.09.2025 між ТОВ «Фінансова Компанія «Позика» та ТОВ «Фінансова Компанія «Ірбіс» укладено Договір факторингу №01092025/01, за умовами пункту 2.1 якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору права вимоги зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується прийняти та сплатити Клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах визначених цим Договором.

За змістом Реєстру прав вимог до договору факторингу №01092025/01 від 01.09.2025 до ТОВ «Фінансова Компанія «Позика» перейшло право вимоги щодо боржника ОСОБА_1 , номер договору про надання фінансового кредиту №56996923 від 18.05.2021.

Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1077 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

За таких обставин, суд вважає доведеним факт переходу до ТОВ «Фінансова Компанія «Позика» права вимоги до боржників про стягнення заборгованості за кредитним договором, вказаними у відповідному реєстрі прав вимоги, зокрема до ОСОБА_1 .

Згідно розрахунку суми заборгованості за Договором про надання фінансового кредиту №56996923 від 18.05.2021, відповідач ОСОБА_1 має заборгованість за вказаним договором в розмірі 12 160 грн. 00 коп., яка складається з 6 400 грн. 00 коп. - заборгованість за основною сумою боргу та 5 760 грн.. 00 коп. - сума заборгованості за процентами.

Відповідно до вимог частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно частини 4 статті 16 Закону України «Про споживче кредитування», у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Відповідач ОСОБА_1 під сумнів розрахунок позивача не ставить, свого розрахунку на адресу суду не надав.

Відтак за відсутності доказів, які б спростовували подані позивачем розрахунки заборгованості за вищевказаним договором, суд не має підстав піддавати їх сумніву.

Враховуючи вищевикладене, аналізуючи матеріали справи, документи, суд вважає достовірно доведеним факт невиконання відповідачем ОСОБА_1 свого зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку із чим позовні вимоги є законними та обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача витрат на оплату правничої допомоги, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно із частиною 2 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 3 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

На підтвердження понесення витрат на оплату правничої допомоги представником позивача суду надано: договір №39493634/03 від 02.01.2026 про надання правової допомоги, укладений між ТОВ «Фінансова Компанія Позика» та адвокатом Горобей Русланою Геннадіївною; додаткову угоду №56996923 від 16.02.2026 року до договору №39493634/03 від 02.01.2026 про надання правової допомоги; акт на надання правової допомоги від 16.02.2026 року; детальний опис робіт до договору про надання правничої допомоги від 02.01.2026, відповідно до яких вартість наданих адвокатом послуг щодо підготовки позовної заяви до ОСОБА_1 становить 5 500 грн. 00 коп.

Відповідач не заявив про неспівмірність розміру витрат на правничу допомогу, понесених позивачем.

За викладених вище обставин, приймаючи до уваги досліджені в судовому засіданні надані представником позивача письмові докази на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу, суд із врахуванням складності справи та виконаних адвокатом робіт, а також враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача щодо позовної вимоги про стягнення витрат, понесених позивачем на оплату правничої допомоги, приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача суми витрат, понесених останнім на оплату правничої допомоги в розмірі 5 500 грн. 00 коп.

Оскільки, статтею 141 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь ТОВ «Фінансова Компанія Позика судовий збір в розмірі 2 662 грн. 40 коп., який було сплачено позивачем при подачі позову до суду.

Керуючись статтями 5, 10, 13, 19, 76, 77, 81, 133, 141, 263, 264, 265, 280, 281, 282 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 526, 634, 1049, 1050, 1054, 1055 Цивільного Кодексу України, суд , -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія Позика" (код ЄДРПОУ 39493634, місцезнаходження: 07406, Київська область, місто Бровари, вулиця Симона Петлюри, будинок 21/1) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія Позика" (код ЄДРПОУ 39493634, місцезнаходження: 07406, Київська область, місто Бровари, вулиця Симона Петлюри, будинок 21/1) заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту №56996923 від 18.05.2021 в розмірі 12 160 ( дванадцять тисяч сто шістдесят) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія Позика" (код ЄДРПОУ 39493634, місцезнаходження: 07406, Київська область, місто Бровари, вулиця Симона Петлюри, будинок 21/1) судовий збір в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп., який було сплачено позивачем при подачі позову.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія Позика" (код ЄДРПОУ 39493634, місцезнаходження: 07406, Київська область, місто Бровари, вулиця Симона Петлюри, будинок 21/1) витрати, понесені на оплату правничої допомоги, в розмірі 5 500 (п`ять тисячі п`ятсот) грн. 00 коп.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Д.О. Зоріна