Рішення від 28 травня 2026 р. у справі №372/6076/25 — Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/6076/25

Провадження 2-410/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2026 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Сташків Т.Г .,

при секретарі Таценку М.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання батьківства та внесення змін до актового запису,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до Обухівського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання батьківства та внесення змін до актового запису.

На обґрунтування позовних вимог вимог зазначено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі, розірвання якого на даний час розглядається Обухівським районним судом Київської області у справі 372/4139/25. Під час вказаного шлюбу ОСОБА_2 була вагітна та проживала з позивачем без реєстрації шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька, яка записана ОСОБА_5 . У подальшому позивач з ОСОБА_2 звернулися до медико-генетичного центру «Мама Папа» щодо проведення молекулярно-генетичного дослідження батьківства, після чого отримали висновок, у якому вказано що батьком дитини на 99,99995% є ОСОБА_4 . З часу отримання даного висновку вирішити питання батьківства позивачу не вдалося, у зв`язку з чим він звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 19.01.2026 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 02.02.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 14.04.2026 року підготовче судове засідання закрито, справу призначено до розгляду по суті.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, до суду надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримують, просять задовольнити.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, у матеріалах справи наявні заяви, у яких вони визнають позовні вимоги та просять розглянути справу без їх участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, перевіривши матеріали справи, оцінивши їх у сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 14.03.2024 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 14.03.2024 року Деснянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 . Батьками записано ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Відповідно до висновку молекулярно-генетичного експертного дослідження від 10.09.2025 року № 49938, ймовірність того, що ОСОБА_4 є біологічним батьком ОСОБА_5 , складає 99,9999995 %.

Положеннями ст. 7 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої постановою ВР№789-XIIвід 27.02.1991року встановлено, що дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Ст. 8 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці зобов`язуються поважати право дитини на збереження індивідуальності, включаючи громадянство, ім`я та сімейні зв`язки, як передбачається законом, не допускаючи протизаконного втручання.

Згідно висновків, викладених в постанові Верховного Суду у справі № 361/2653/15-ц від 15.04.2021, предметом доказування у справах про визнання батьківства або про встановлення факту батьківства є встановлення походження дитини від певної особи.

Тлумачення норм статті 130 СК України свідчить, що законом не встановлено переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України (стаття 128 СК України).

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 9 постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15 травня 2006 року рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них. Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це, у тому числі висновку судово-генетичної експертизи.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 17.02.2021 у справі № 373/2257/18 (провадження № 61-15136св20), доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства. Батьківство може бути визнано як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини. Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо). Припинення цих відносин до народження дитини може бути підставою для відмови в позові лише у випадках, коли це сталося до її зачаття.

Отже, підставою для визнання батьківства, є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від батька.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини зауважив, що «в ході національного розгляду суд призначив ДНК-тест з метою вирішення цього спору про батьківство. Тест продемонстрував, що відповідач був батьком дитини з ймовірністю 99,99 відсотків. Суд враховує, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (KALACHEVA v. RUSSIA, № 3451/05, § 34, ЄСПЛ, від 07 травня 2009 року).

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 29 квітня 2019 року у справі «Міфсуд проти Мальти» («Mifsud v. Malta», заява № 62257/15) зазначено, що ДНК-тест - це науковий метод, наявний (у той час - на початку 2000-х і донині) для точного визначення батьківства дитини, а його доказове значення значно переважає будь-які інші докази, представлені сторонами для підтвердження або спростування біологічного батьківства.

Крім того, згідно із ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховним Судом у постанові від 15 березня 2018 року у справі № 642/6007/16 зроблено правовий висновок про те, що доводити відсутність кровного споріднення з дитиною можна будь-якими допустимими доказами, суттєвими з яких будуть висновки судово-медичної, біологічної, генетичної експертиз.

На підставі викладеного та враховуючи встановлені судом обставини, а саме, що ОСОБА_4 є біологічним батьком ОСОБА_5 відповідно до висновку молекулярно-генетичного експертного дослідження від 10.09.2025 року № 49938, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання позивача батьком дитини та внесення відповідних відомостей в актові записи про народження та про внесення до даного актового запису відомостей про ОСОБА_4 як про батька дитини.

Оцінюючи надані у справі докази, враховуючи визнання відповідачем позову, суд приходить до висновку про те, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання батьківства та внесення змін до актового запису є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 11, 81, 247, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання батьківства та внесення змін до актового запису, - задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Внести зміни до актового запису за № 286 від 16.10.2024 року, складеного Обухівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), а саме: виключити відомості з актового запису № 286 про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у графі «батько» запис – ОСОБА_3 та внести відомості до актового запису № 286 про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у графі «батько» запис - ОСОБА_1 ; змінити по батькові ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 »; змінити прізвище ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 ».

Копію рішення для виконання направити до Обухівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.Г.Сташків