Рішення від 08 червня 2026 р. у справі №371/292/26 — Миронівський районний суд Київської області

Єдиний унікальний № 371/292/26

Номер провадження № 2/371/953/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2026 р. м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кириленко М.О.

за участю секретаря судового засідання Овчаренко В.С.

представника позивача ОСОБА_1 адвоката Мильнікової О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Миронівка Київської області в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Мильнікова Оксана Миколаївна до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та визнання особою такою, що втратила права користування житловим приміщенням,

встановив:

ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Мильнікова Оксана Миколаївна звернулися до суду із позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та визнання особою такою, що втратила права користування житловим приміщенням.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що являється власником квартири АДРЕСА_1 . Вказану квартиру позивач отримав у спадок після смерті своєї дружини ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за згодою якої був зареєстрований відповідач - ОСОБА_2 . З 2018 року ОСОБА_2 у вказаній квартирі не проживає, витрати на утримання майна відповідач не несе, місце його проживання не відоме. В зв`язку з чим просить суд усунути перешкоди у користуванні житловим приміщенням шляхом визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 09.03.2026 відкрито провадження по справі та справу призначено до судового розгляду в спрощеному порядку з викликом сторін.

Ухвалою суду від 22.04.2026 розгляд справи відкладено, виклик відповідача здійснено шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відповідач у судове засідання двічі не з`явився, тому судом було визнано повторну неявку відповідача такою, що здійснена без поважних причин.

Разом з тим, відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов`язки сторін, відсутність відзиву відповідача, згоду представника позивача щодо заочного розгляду справи, з урахуванням положень ст. 280, 281 ЦПК України суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 адвокат Мильнікова О.М. позовні вимоги підтримала з підстав викладених у позовній заяві, надала суду пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, просили суд позов задовольнити. Проти винесення судом заочного рішення у справі не заперечували.

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснила, що в квартирі АДРЕСА_1 проживали ОСОБА_5 з ОСОБА_6 . З 2018 року ОСОБА_7 виїхав з села та за вказаною адресою не проживає. В подальшому ОСОБА_8 вийшла заміж за ОСОБА_9 , з яким вона проживала до свої смерті.

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні пояснила, що в будинку АДРЕСА_2 вона проживає 35 років. В цьому будинку проживали ОСОБА_5 разом із ОСОБА_6 . У 2018 році ОСОБА_11 поїхав з села. Оксана вийшла заміж за ОСОБА_9 , з яким вона проживала до свої смерті, дітей у них не було.

Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні пояснив, що в квартирі АДРЕСА_1 проживали ОСОБА_5 з ОСОБА_6 . З 2018 року ОСОБА_7 виїхав з села та за вказаною адресою не проживає. В подальшому ОСОБА_8 вийшла заміж за ОСОБА_9 , з яким вона проживала до свої смерті. На даний час ОСОБА_13 перебуває на військовій службі.

Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_1 адвоката Мильнікову О.М., допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що заочним рішенням Миронівського районного суду Київської області від 07.02.2022 розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 15-16).

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено відповідний актовий запис №16, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 08.11.2023 (а.с. 14).

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на праві власності належить квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , що належала померлій ОСОБА_3 , що підтверджується копіями свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.02.2025 та витягом з державного реєстру речових прав від 20.02.2025 (а.с. 12, 13).

Позивач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади (а.с. 8).

ОСОБА_2 зареєстрований у квартирі за адресою: АДРЕСА_3 , але не проживає за вищевказаною адресою, особистих речей не виявлено, що підтверджується актами складеними у складі: старости Центральненського старостинського округу №1, депутата Миронівської міської ради, діловода загального відділу виконавчого комітету Миронівської міської ради, сусідів ( ОСОБА_14 та ОСОБА_15 ) (а.с. 23-32).

Згідно ст. 72 Житлового Кодексу України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням в наслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Відповідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю, шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

За загальним правилом (ч. 1 ст. 13 ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Вказаним правом обґрунтовано скористався позивач як власник квартири за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою, а також інших документів, які свідчать про припинення підстав на право користування житловим приміщенням.

Відповідно до правових висновків Верховного суду України (постанова ВСУ від 16.11.2016р. справа № 6ц-709ці-16) власник житла усуває перешкоди, що чиняться зареєстрованою особою, в користуванні належним йому житлом, шляхом подання позову про визнання цієї особи такою, що втратила право на користування житлом.

Відповідно до статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на повагу до свого житла.

Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 01.11.1996р. «Про застосування Конституції при здійсненні правосуддя» (зі змінами та доповненнями) передбачено, що при розгляді спорів про право користування жилим приміщенням необхідно брати до уваги, що ст. 33 Конституції гарантує кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, свободу пересування та вільний вибір місця проживання. Це означає, що наявність чи відсутність прописки самі по собі не можуть бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім`ї наймача (власника) приміщення, або ж для відмови їй у цьому.

Враховуючи вище наведені норми законодавства та конкретні обставини справи, а саме те, що відповідач у квартирі не проживає понад встановлений законодавством строк, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.

Керуючись ст. 72 ЖК України, ст.41 Конституції України, ст.ст. 319, 321, 391 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 81, 263-268, 280, 282-283 ЦПК України суд,,

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Мильнікова Оксана Миколаївна до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та визнання особою такою, що втратила права користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , таким, що втратив право користування квартирою за адресою: АДРЕСА_3 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів.

У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя М.О. Кириленко