Рішення від 09 червня 2026 р. у справі №363/2760/26 — Вишгородський районний суд Київської області

10.06.26 363/2760/26

РШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Котлярова І.Ю., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови про адміністративне правопорушення №244 від 16.02.2026 року,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Скляр М.С., звернувся до суду із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення №244 від 16.02.2026 року. Вказаний позов обґрунтовано тим, що 19.04.2026 року ОСОБА_1 у застосунку «Дія» виявив інформаційне повідомлення про наявність виконавчого провадження №80729678, а також повідомлення у мобільному банківському додатку про арешт його банківських рахунків. 21.04.2026 року у відповідь на адвокатський запит адвоката Скляр М.С., старшим державним виконавцем Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Пустовою Т.М. надіслано матеріали виконавчого провадження №80729678, а саме: постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 №244 від 16.02.2026 року, заяву ІНФОРМАЦІЯ_2 про примусове виконання постанови від 19.03.2026 року та постанову про відкриття виконавчого провадження №80729678 з ідентифікатором доступу. З тексту постанови №244 від 16.02.2026 року вбачається, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 , в строк, а саме 12.01.2026 року зазначений в направленій через АТ «Укрпошта повістці №5778812, чим порушив ч. 1 ст. 22 Закону України «про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відповідно 12.01.2026 року скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Вказану постанову позивач вважає безпідставною, незаконною і такою, що порушує його права, оскільки наведені в ній відомості не відповідають дійсним обставинам справи, а наявність складу адміністративного правопорушення не підтверджена належними та допустимими доказами. Позивач зазначив, що оскаржувана постанова не містить жодних фактичних підтверджень належними, допустимими та достатніми доказами оповіщення його зокрема, у тексті постанови не зазначені: штрихкодовий ідентифікатор рекомендованого листа, коли саме та на яку саме адресу засобами поштового зв`язку «Укрпошта» направлявся рекомендований лист з повідомленням, який містив саме повістку про виклик його до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 12.01.2026 року. Окрім того, у постанові не конкретизовано мету його виклику, не зазначено підставу для виклику, що не дає можливості визначити чи дійсно мало місце адміністративне правопорушення та ступінь провини позивача. При цьому, ОСОБА_1 стверджує, що він не отримував на свою адресу місця проживання засобами поштового зв`язку, ані в будь-який інший спосіб від ІНФОРМАЦІЯ_2 повістки/розпорядження/виклику та/або будь-якого іншого повідомлення з вимогою з`явитися 12.01.2026 року до вказаного органу. Також позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 порушена процедура розгляду адміністративного матеріалу, оскільки оскаржувана постанова не містить відомостей щодо належного його оповіщення про розгляд справи про адміністративне правопорушення саме 16.02.2026 року. Враховуючи викладене, позивач просить скасувати постанову №244 від 16.02.2026 року у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст.210-1 КУпАП про притягнення його до адміністративної відповідальності, провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення та стягнути з відповідача на його користь сплачений ним судовий збір.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 05.05.2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін.

13.05.2026 року до суду через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача Козака О.О. надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого у задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 просив відмовити. В обґрунтування відзиву зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 було сформовано та надіслано повістку №5778812 на ім`я ОСОБА_1 про необхідність прибути о 09:00 годині 12.01.2026 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення даних. Вказану повістку було направлено 16.12.2025 року на адресу ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_1 , рекомендованим листом R067056358924 з приміткою «Повістка ТЦК». Вказана повістка, яку не забрав ОСОБА_1 , була повернута в зворотному напрямку, причина повернення: "адресат відсутній", дата повернення «31.12.2025 року». Отже, було дотримано порядок вручення повістки направленої поштовим відправлення, а саме дотримано процедури інформування одержувача про надходження рекомендованого листа та вичікування трьох робочих днів після такого інформування, у зв`язку з цим, в діях позивача містяться порушення ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» і склад правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Таким чином, ОСОБА_1 був належним чином оповіщений про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки в силу п.п. 2 п. 41 Постанови КМ України № 560 від 16 травня 2024 року «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації». Крім цього, враховуючи факт зазначеного адміністративного правопорушення відповідачем надіслано позивачу повідомлення №244 про розгляд справи про адміністративне правопорушення, яке надіслано 26.01.2026 року рекомендованим листом 0730100259115. Вказане повідомлення 09.02.2026 року повернулось відправнику, причина повернення: «адресат відсутній». Тобто, позивачем знову проігноровано повідомлення від ІНФОРМАЦІЯ_3 . До того ж, надіслана позивачу 26.02.2026 року рекомендованим листом №R067107267910 постанова №244 від 16.02.2026 року також не була отримана позивачем та проігнорована. З наведеного вбачається, що позивач ігнорує та не отримує жодних повідомлень від відповідача, що свідчить про невиконання військовозобов`язаним своїх обов`язків. З огляду на викладене представник відповідача зазначив, що постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП ухвалена у межах компетенції начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 та на підставі повно і всебічно з`ясованих обставинах справи та з дотриманням вимог діючого на час вчинення правопорушення законодавства.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Сторонами клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не подано.

У відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, дослідивши наявні матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України – місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Судом встановлено, що 16.02.2026 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 винесено постанову №244 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, зі змісту якої вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 було надіслано через АТ «Укрпошта» повістку №5778812 з повідомленням про вручення та описом-вкладенням ОСОБА_1 в якій було зазначено дату прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме 12.01.2026 року. Поштове відправлення було повернено з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до п. 41 Порядку №560 вважається належним підтвердження оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Адреса, за якою ІНФОРМАЦІЯ_4 було відправлено повістку, була обрана з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, як таку яку повідомив ОСОБА_1 територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних. Іншої адреси задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку ОСОБА_1 не повідомляв ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відтак, ОСОБА_1 не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 у строк, а саме 12.01.2026 року зазначений в направленій через АТ «Укрпошта» повістці №5778812. Своїми діями ОСОБА_1 порушив ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відповідно 12.01.2026 року скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Окрім того, ІНФОРМАЦІЯ_2 , було надіслано ОСОБА_1 повідомлення про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення через АТ «Укрпошта» рекомендованим листом. ОСОБА_1 на розгляд справи не з`явився, клопотання про відкладення розгляду справи від останнього не надходило. З огляду на встановлені обставини, у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме: порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав з даним адміністративним позовом.

З огляду на викладене, між сторонами склалися правовідносини з приводу оскарження постанови суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.

Зазначена постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб`єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно зі статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 8 КУпАП встановлено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно пункту 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Згідно із статтею 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із статтею 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Аналізуючи наведені положення законодавства, слід дійти висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, оцінити наявні докази. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

При цьому, суд враховує, що особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).

У зв`язку із застосуванням даного принципу саме відповідач, як особа, що виявила факт адміністративного правопорушення, повинен довести наявність події і складу адміністративного правопорушення та винуватість особи, тобто наявність законних підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Згідно з п. 5 ч. 1 статті 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Статтею 235 КУпАП передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 210-1 КУпАП, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Так, відповідно до абзацу першого п. 22 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період №560 резервісти та військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебуванням або місцезнаходженням чи відповідному підрозділі розвідувальних органів України, Центральному управлінні або регіональному органі СБУ.

Відповідно до Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

24 лютого 2022 року Президентом України було видано Указ №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який було затверджено Законом України 2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у відповідності до якого в Україні введено воєнний стан. Також Президентом України було видано Указ № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», яким постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Спеціальним законом, який визначає, зокрема обов`язки громадян щодо здійснення мобілізації в особливий період, є Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації визначені у ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Відповідно до абзацу першого частини першої, абзацу сьомого частини третьої якої громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Згідно з пунктом 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період №560, за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

З аналізу зазначених норм вбачається обов`язок громадян з`явитися, зокрема до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки) для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Отже, за змістом зазначених положень ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» відповідальність за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП настає за неприбуття особи до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у місце та строк, зазначені в отриманих ними документах, зокрема, повістці.

Відтак, для висновку щодо правомірності оскаржуваної постанови необхідно встановити: факт отримання позивачем повістки для необхідності з`явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; факт відповідності змісту повістки вимогам законодавства; наявність поважних причин неприбуття позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк, визначений у повістці.

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 визначає також процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів.

Відповідно до пункту 30 Порядку №560 повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування.

У разі оформлення повістки на бланку керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу засвідчує її особистим підписом та скріплює гербовою печаткою.

Реєстраційний номер повістки фіксується в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів або Журналі реєстрації виданих для оповіщення повісток.

З наявної в матеріалах справи копії повістки №5778812 вбачається, що вона сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, містить реєстраційний номер, та 14.12.2025 року підписана кваліфікованим електронним підписом керівника ІНФОРМАЦІЯ_3 в Київській області ОСОБА_2 , що відповідає вимогам пункту 30 Порядку № 560, чинного на дату її формування, а отже, оформлена відповідно до передбаченої законодавством процедури. Відповідно до вказаної повістки ОСОБА_1 необхідно з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 . 12.01.2026 року о 09:00 год.

Згідно з пунктом 34 Порядку №560 повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.

У разі коли резервіст або військовозобов`язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних.

У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов`язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.

Повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов`язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Сформована 14.12.2025 року та підписана кваліфікованим електронним підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 повістка №5778812 була направлена 16.12.2025 року на адресу ОСОБА_1 рекомендованим листом з описом вкладення до рекомендованого поштового відправлення за №R067056358924, що підтверджується долученими до відзиву на позовну заяву додатками, а саме копією повістки, копією опису вкладення до рекомендованого поштового відправлення.

Згідно п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Зі змісту наведеного положення вбачається, що у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку резервіст або військовозобов`язаний вважається належним чином оповіщеним про виклик до районного (міського) ТЦК у разі проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою ТЦК під час уточнення своїх облікових даних або відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку.

Отже, проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи або задекларованого/зареєстрованого місця проживання прирівнюється законодавцем до належного повідомлення особи про виклик її до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, навіть незважаючи на те, що фактично особа може бути не ознайомлена із необхідністю явки її до територіального центру.

Таким чином, як встановлено судом, повістку №5778812 направлено засобами поштового зв`язку (номер відправлення R067056358924) за адресою: АДРЕСА_2 . Суд звертає увагу, що вказана адреса є зареєстрованим місцем проживання позивача, що підтверджується наданим ним витягом з реєстру територіальної громади від 16.03.2026 року та зазначена ОСОБА_1 під час уточнення персональних даних, що підтверджується витягом із мобільного застосунку «Резерв+». Отже, фактично направлення повістки відбулося за належною адресою.

Згідно довідки про причини повернення/досилання, вказане поштове повідомлення повернулося на адресу відправника 31.12.2025 року з відміткою "адресат відсутній".

Враховуючи, що відповідно до п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджених Постановою КМУ № 560 від 16 травня 2024 року, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання, ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 31.12.2025 року.

Також, в матеріалах справи наявна копія повідомлення №244 ІНФОРМАЦІЯ_2 , за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 про розгляд справи про адміністративне правопорушення. Вказане повідомлення сформоване ОСОБА_1 , зі змісту якого вбачається, що 16.02.2026 року о 10 год. 00 хв. у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 відбудеться розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно останнього, про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Вказане повідомлення було направлено ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку, номер відправлення №0730100259115. Згідно довідки про причини повернення/досилання вказане поштове повідомлення повернулося на адресу відправника з відміткою "адресат відсутній".

Суд звертає увагу, що відповідно до вимог законодавства про військовий обов`язок та військову службу, до обов`язків резервістів та військовозобов`язаних належить, зокрема уточнення своїх облікових даних, у тому числі актуальної адреси місця проживання. Адреса, за якою направлялося вказане повідомлення, а саме: АДРЕСА_2 , є зареєстрованим місцем проживання позивача, про що також зазначив сам позивач. Останнім не було надано доказів існування об`єктивних причин, які унеможливили отримання ним поштового відправлення за вказаною адресою, так само і не подано документів, що підтверджують проживання позивача за іншою адресою.

Відтак, з урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що направлення повідомлення за зареєстрованою адресою місця проживання позивача є належним способом його повідомлення.

Враховуючи викладене, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши письмові матеріали, суд приходить до переконання, що позивач ОСОБА_1 у розумінні п. 41 Порядку №560, був належним чином повідомлений про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 12.01.2026 року. Однак, як вбачається з долучених до матеріалів документів, позивач у визначений час до територіального центру комплектування та соціальної підтримки не прибув та доказів наявності поважних причин такої неявки не надав.

Окрім того, враховуючи факт зазначеного адміністративного правопорушення відповідачем на адресу позивачу надіслано повідомлення №244 про розгляд справи про адміністративне правопорушення, яке повернулося відправнику з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Будь-яких заяв, клопотань про відкладення розгляду справи або повідомлень про неможливість прибуття від ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 не надходило.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач діяв у межах наданих йому повноважень та з дотриманням встановленої законом процедури як під час виклику позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, так і під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Відтак, суд приходить до переконання, що оскаржувана постанова винесена на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, та відповідно до норм чинного законодавства, підстав для її скасування немає, а отже у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України, при ухваленні рішення суд має також вирішити питання розподілу судових витрат між сторонами.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати не відшкодовуються, відповідно до приписів ст. 139 КАС України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 5, 7-9, 72-79, 90, 139, 241, 242, 243, 246, 286 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови про адміністративне правопорушення №244 від 16.02.2026 року – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_2 , орган що видав 3228, дата видачі 15.06.2017 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ).

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_4 ).

Суддя І.Ю. Котлярова