Вирок від 09 червня 2026 р. у справі №362/4412/26 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/4412/26

Провадження № 1-кп/362/540/26

ВИРОК

Іменем України

10.06.2026 м. Васильків

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючої - судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Василькові Київської області кримінальне провадження № 12026111140000287, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.05.2026, за обвинуваченням

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Мілуватка Сватівського району Луганської області, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, який проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 382 Кримінального кодексу України (далі – КК України),

ВСТАНОВИВ:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

ОСОБА_5 , начальник тилу – заступник начальника логістики військової частині НОМЕР_1 , капітан, будучи постановою Радивилівського районного суду Рівненської області у справі № 568/425/26, що набрала законної сили 11.05.2026, визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років, продовжив керувати транспортними засобами, умисно не виконуючи постанову суду. Будучи ознайомленим з судовим рішенням, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення частини першої статті 129-1 Конституції України і частини другої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, 12.05.2026, близько 06 години 39 хвилин, керував транспортним засобом марки "Nissan QASHQAI", реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , сірого кольору, рухаючись поблизу буд. 2, що по вул. Грушевського в місті Васильків Обухівського району Київської області, де згідно з пунктом 2 частини першої статті 35 Закону України "Про Національну поліцію" був зупинений працівниками поліції, якими встановлено вказаний факт.

Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 382 КК України.

ІІ. Позиція учасників судового провадження

Прокурор в судовому засіданні підтримав пред`явлене обвинувачення. Просив суд із урахуванням позиції обвинуваченого здійснювати розгляд кримінального провадження, ураховуючи вимоги частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), та обмежитись допитом обвинуваченого та документами, що характеризують особу обвинуваченого. Зауважив, що йому зрозуміла неможливість оспорити фактичні обставини в апеляційному порядку.

В судових дебатах прокурор просив визнати ОСОБА_5 винним за частиною першою 382 КК України та ураховуючи його щире каяття, беззаперечне визнання своєї вини, позитивні характеристики за місцем несення служби, відсутність завданої шкоди та обтяжуючих обставин, призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 гривень. Також зауважив про відсутність процесуальних витрат та речових доказів у кримінальному провадженні.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 382 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив усі фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, та надав показання, відповідно до яких він був обізнаний про винесення 30.04.2026 Радивилівським районним судом Рівненської області постанови, якою на нього накладено штраф 40800 грн. (який він уже сплатив), та позбавлено права керування транспортними засобами строком на п`ять років, про це йому повідомив його адвокат, який брав участь у справі. Того дня, 12.05.2026, він дійсно керував приватним транспортним засобом марки "Nissan QASHQAI", реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , тобто не виконав вказану постанову суду від 30.04.2026, яка набрала законної сили та якою його було позбавлено права керування на п`ять років, про яку йому було відомо. ОСОБА_5 розуміє, що вчинив неправильно, щиро розкаявся, запевнив суд, що подібного вчиняти не буде, усвідомив, що протягом п`яти років (починаючи з 11.05.2026) не має права керувати транспортним засобом, просив суд суворо не карати. Підтримав позицію прокурора щодо застосування до нього покарання у виді штрафу, який він може та готовий сплатити.

Показання ОСОБА_5 є послідовними і логічними, не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння ним змісту обставин кримінального провадження, добровільності та істинності його позиції, а тому суд вважає ці показання достовірними.

Обвинувачений зазначив, що визнання винуватості є добровільним, показання надані без жодного тиску/впливу з боку інших осіб; підтвердив усвідомлення неможливості оспорити фактичні обставини в апеляційному порядку.

ІІІ. Обсяг та порядок дослідження судом доказів

Відповідно до частини третьої статті 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Судом з`ясовано чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст обставин кримінального провадження, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з якими суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Ураховуючи, що учасники судового провадження вважають недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позицій, а також з`ясовано, що вони усвідомлюють неможливість далі оспорити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, роз`яснивши учасникам процесу положення частини третьої статті 349 КПК України, суд у порядку частини третьої статті 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових документів, які характеризують особу обвинуваченого.

Оскільки учасники судового провадження вважають, що фактичні обставини справи підтверджені доказами, що знаходяться в матеріалах кримінального провадження та не потребують дослідження під час судового розгляду, суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, так само визнає фактичні обставини справи доведеними.

ІV. Висновки суду щодо пред`явленого обвинувачення

Вина обвинуваченого ОСОБА_5 повністю підтверджується його показаннями, в яких він не оспорював вчинення кримінального правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті, визнанням своєї вини.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_5 за частиною першою статті 382 КК України як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

V. Мотиви призначення покарання. Обставини, які пом`якшують

та обтяжують покарання

Вирішуючи питання про обрання виду та міри покарання обвинуваченому, суд бере до уваги, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами (частина друга статті 50 КК України). Суд відповідно до вимог статті 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 382 КК України, в силу статті 12 КК України є нетяжким злочином.

Дослідивши матеріали, які характеризують особу обвинуваченого, суд установив, що він є військовослужбовцем, офіцером, перебуває на військовій службі в Збройних Силах України з 2019 року, має вищу освіту, виключно позитивні характеристики за місцем служби, на обліку у лікарів нарколога чи психіатра не перебуває, раніше не судимий.

Обставиною, що пом`якшує покарання, за статтею 66 КК України суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 , відповідно до статті 67 КК України судом не встановлено.

Отже, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, усіх фактичних обставин кримінального правопорушення у сукупності із ставленням обвинуваченого до вчиненого, його щирого каяття, відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також завданої ним шкоди, зважаючи на особу обвинуваченого, те, що він раніше не судимий, на обліку в лікаря психіатра та/або нарколога не перебуває, з огляду на позицію прокурора, висловлену в судових дебатах, виходячи з принципів законності, справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, беручи до уваги обумовлену статтею 50 КК України мету покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в межах санкції частини першої статті 382 КК України у виді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Саме таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_5 , попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, а також відповідатиме меті покарання, принципам гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Підстав для застосування статей 69, 69-1 КК України суд не вбачає.

VІ. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 не обирався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Процесуальні витрати та речові докази відсутні.

Керуючись статтями 368 – 371, 373, 374, 394 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 382 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги з урахуванням особливостей апеляційного оскарження, передбачених статтею 394 КПК України.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1