Вирок від 09 червня 2026 р. у справі №359/3109/26 — Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/3109/26

Провадження № 1-кп/359/490/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2026 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією кримінальне провадження № 12026116100000058, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.02.2026, по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Іванків Бориспільського району Київської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, непрацюючого, не інваліда, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до ст. 89 КК України не судимого, РНОКПП НОМЕР_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , маючи умисел на незаконне зберігання наркотичного засобу, без мети збуту на початку листопада 2025 року, діючи умисно, зірвав суцвіття рослини роду коноплі неподалік від вулиці Шевченка в с. Іванків Бориспільського району Київської області, після чого склав зірвані частини рослини роду коноплі до полімерного пакету та направився за місцем свого проживання, тим самим придбав і почав незаконно зберігати при собі. Перебуваючи за місцем свого проживання, обвинувачений розклав у господарському приміщенні суцвіття рослини роду коноплі, щоб вони висохли. Через деякий час, перебуваючи за місцем свого проживання ОСОБА_4 виявив, що рослини роду коноплі висохли, тому помістив сухі рослини до полімерного мішку та продовжив його зберігати у господарському приміщенні. У подальшому, 22.02.2026 працівниками Бориспільського РУП ГУНП в Київській області в ході відпрацювання ввіреної територій за адресою: АДРЕСА_1 , у господарському приміщенні виявлено сухі рослини коноплі. У ході проведення огляду домоволодіння за місцем проживання ОСОБА_4 , виявлено та в подальшому вилучено суху подрібнену речовину рослинного походження зеленого кольору, яку ОСОБА_4 зберігав для власного вживання без мети збуту.

Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/111-26/9271-НЗПРАП від 03.03.2026, надана на дослідження речовина рослинного походження зеленого кольору є наркотичним засобом і рослиною, обіг якого обмежено – канабісом, маса якої в перерахунку на суху речовину становить 1789,80 г.

Згідно «Списку № 1 Особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено» в Таблиці 2 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Кабінетом Міністрів України від 16.05.2000 року № 770» – канабіс є наркотичним засобом і рослиною, обіг якого обмежено.

Згідно Таблиці 1 «Невеликі, великі та особливо великі розміри наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу» наказу МОЗ № 188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», канабіс від 500 до 2500 г становить великі розміри.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу у великих розмірах, без мети збуту, тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, визнав повністю. Користуючись правом, відповідно до ст. 63 Конституції України, відмовився давати пояснення у суді. Відповідаючи на питання суду зазначив, що час, місце і спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, і він їх у повному обсязі підтверджує. У скоєному щиро розкаявся, вину усвідомив, просив пробачити його та призначити покарання не пов`язане з реальним позбавленням волі.

Судом встановлено, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють обставини справи і правильно розуміють зміст цих обставин, окрім того, відсутні будь-які сумніви у добровільності їхньої позиції. Заслухавши думку учасників судового провадження та роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився відповідями обвинуваченого на питання суду та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу, визначивши відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Отже суд, вислухавши відповіді обвинуваченого на питання суду та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні незаконного придбання та зберігання наркотичного засобу у великих розмірах, без мети збуту, повністю доведена і кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 309 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд на підставі ст. 65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів;

- особу винного, який відповідно до ст. 89 КК України не судимий; на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває; непрацевлаштований;

- обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, а саме у якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд приймає визнання вини, щире каяття; обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, суд не вбачає.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, а також враховуючи вимоги ст. 65 КК України, про те що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкцією ч. 2 ст. 309 КК України.

Разом з тим, приймаючи до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання являється не тільки карою за вчинене кримінальне правопорушення, а має мету виправлення та перевиховання засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, враховуючи обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого – визнання вини, щире каяття, усвідомлення характеру своєї протиправної поведінки і її наслідків, який як під час досудового розслідування, так і в судовому засіданні надавав правдиві свідчення про обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, має постійне місце проживання, працевлаштований, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 можливе зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку, передбаченого ч. 4 ст. 75 КК України, та з покладенням ряду обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України. Таке покарання суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 , адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.

Підстав для обрання запобіжного заходу, до набрання вироком законної сили у відношенні ОСОБА_4 , суд не вбачає.

Відповідно до ст. ст. 122, 124 КПК України, процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави.

Питання щодо речових доказів вирішується судом, згідно ст. 100 КПК України.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 369 - 371, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь Держави України процесуальні витрати за проведення експертизи № №СЕ-19/111-26/9271-НЗПРАП від 03.03.2026, у розмірі 2674 (дві тисячі шістсот сімдесят чотири) гривні 20 копійок.

Речові докази у справі, відповідно до постанови старшого дізнавача СД Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області майора поліції ОСОБА_5 від 05.03.2026, а саме канабіс масою 1789,80 г, що поміщений до полімерного спецпакету № 3271998 і знаходяться у камері зберігання речових доказів Бориспільського РУП ГУНП в Київській області – знищити.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України, цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя ОСОБА_6