Вирок від 19 травня 2026 р. у справі №359/5415/26 — Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Суд: Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Домашнє насильство

Дата: 19 травня 2026 р.

Справа: №359/5415/26

Суддя: Вознюк С. М.

Справа № 359/5415/26

Провадження № 1-кп/359/583/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2026 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією в залі суду кримінальне провадження №12026111100000500, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.04.2026 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сеньківка Бориспільського району Київської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, РНОКПП: НОМЕР_1 ,

по обвинуваченню у скоєнні ним кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України, за наступних обставин.

ОСОБА_4 в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також у порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», безпричинно, умисно, систематично вчиняє психологічне насильство по відношенню до своєї сестри ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як до особи, з якою перебуває у близьких відносинах.

В результаті чого для ОСОБА_5 стресові сімейні обставини є психотравмувальними: викликають комплекс негативних психоемоційних змін у вигляді сталої психоемоційної напруги з підвищеною тривожністю, погіршеним настроєм, страхом за здоров`я та безпеку, що призводить до погіршення соціального функціонування та зниження якості поточного життя, які перешкоджають активній самореалізації, соціальному функціонуванню її як особистості, чим спричиняють потерпілій страждання.

Так, 03.05.2025 о 17 год. 00 хв. ОСОБА_4 , знаходячись вдома за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп?яніння, висловлював словесні образи та погрожував своїй сестрі ОСОБА_5 , принижував честь і гідність, внаслідок чого завдав шкоди психічному здоров?ю потерпілої, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06.06.2025 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення.

Також, 07.05.2025 об 11 год. 30 хв. ОСОБА_4 , знаходячись вдома за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп?яніння, висловлював словесні образи та погрожував своїй сестрі ОСОБА_5 , принижував честь і гідність, внаслідок чого завдав шкоди психічному здоров?ю потерпілої, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30.05.2025 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення.

Також, 04.10.2025 о 14 год. 00 хв. ОСОБА_4 , знаходячись вдома за адресою: АДРЕСА_1 , висловлював словесні образи та погрожував своїй сестрі ОСОБА_5 , принижував честь і гідність, внаслідок чого завдав шкоди психічному здоров?ю потерпілої, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10.12.2025 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення.

Однак, ОСОБА_4 належних висновків для себе не зробив та продовжив вчиняти домашнє насильство відносно своєї сестри. Так, 25.03.2026, близько 13 год. 00 хв., ОСОБА_4 , знаходячись за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп?яніння, в черговий раз почав висловлюватись в бік своєї сестри нецензурною лайкою, принижувати людську честь та гідність, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно ОСОБА_5 , внаслідок чого завдав шкоди психічному здоров?ю останньої, що призвело до її психологічних страждань та погіршило якість життя потерпілої.

Згідно висновку психологічної експертизи досліджені стресові сімейні обставини (агресивна поведінка брата в стані сп?яніння) є для ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , психотравмуючими, які призвели до комплексу негативних психоемоційних змін у вигляді сталої психоемоційної напруги з підвищеною тривожністю, погіршеним настроєм, страхом за здоров`я та безпеку, що призводить до погіршення соціального функціонування та зниження якості поточного життя, які перешкоджають активній самореалізації, соціальному функціонуванню її як особистості, чим завдали потерпілій психологічні (моральні) страждання.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у близьких відносинах, що призвело до психологічних страждань, емоційної залежності та погіршення якості життя потерпілої особи, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України.

Доказами вчинення указаного кримінального правопорушення, є особисті покази обвинуваченого, надані ним в судовому засіданні.

З урахуванням позиції обвинуваченого, думки прокурора, суд, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження обставин вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, крім допиту обвинуваченого, зважаючи на те, що учасниками судового провадження фактичні обставини вчиненого не оспорювались (щодо обставин вчинення кримінальних правопорушень, часу та місця вчинення, способу скоєння та мотивів, тощо).

В судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні зазначеного злочину визнав повністю, розкаявся у скоєному та зазначив, що усвідомив значення вчиненого ним, має намір виправити свою поведінку в подальшому та не допускати порушень законодавства України, у тому числі щодо своєї сестри. Просив суд суворо його не карати та надати можливість виправитися.

Щодо обставин вчинення кримінального правопорушення повідомив, що проживає разом зі своєю сестрою ОСОБА_5 . Підтвердив, що між ним та сестрою неодноразово виникали конфлікти та сварки, під час яких він, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, ображав її та поводив себе агресивно.

Також пояснив, що факти, викладені в обвинувальному акті, відповідають дійсним обставинам подій, їх не заперечував та підтвердив, що усвідомлює протиправність своєї поведінки і зробив для себе належні висновки.

Судом також досліджені докази, що свідчать про особу обвинуваченого, про наявність речових доказів, процесуальних витрат, тощо.

Інші докази судом не досліджувались, зважаючи на позицію учасників судового провадження.

З урахуванням наведеного, показів обвинуваченого, суд вважає, що ОСОБА_4 дійсно вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України, внаслідок чого у суду відсутні сумніви щодо притягнення останнього до кримінальної відповідальності за санкцією указаної статті кримінального закону.

Кримінальне правопорушення ОСОБА_4 вчинено за обставин, наведених в обвинувальному акті.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого й обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, тому суд прийшов до висновку про необхідність обрання ОСОБА_4 покарання, визначеного санкцією ст. 126-1, з урахуванням положень ст. 65 КК України.

Санкцією ст. 126-1 КК України передбачено покарання до двох років позбавлення волі, що свідчить про вчинення ОСОБА_4 нетяжкого злочину.

Судом враховується, що ОСОБА_4 вчинив умисний нетяжкий злочин, а його протиправна поведінка носила систематичний характер.

Обставини, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття.

Обставиною, яка відповідно до ч.1 ст.67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого, є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Обвинувачений має місце реєстрації та постійне місце проживання, офіційно не працевлаштований, не є інвалідом та військовослужбовцем, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває. За місцем проживання характеризується негативно, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства.

Указані обставини потребують врахування при призначенні покарання обвинуваченому, оскільки мають значення щодо вивчення особистості та відношення останнього до скоєного ним.

За сукупності вищенаведених обставин, реалізуючи принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи ступінь тяжкості кримінального правопорушення, обставини його скоєння, особу обвинуваченого, обставини, які обтяжують покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання в межах санкції ст. 126-1 КК України у виді пробаційного нагляду строком на три роки із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства, передбачених ст. 59-1 КК України.

На переконання суду, саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень, як самим обвинуваченим, так і іншими особами, забезпечує співрозмірність діяння та кари.

Призначення ж іншого виду більш суворого покарання, на думку суду, є недоцільним, зважаючи на характеризуючі особу дані, відношення останнього до скоєного.

В той же час, у відповідності до ст. 91-1 КК України, в інтересах потерпілого від злочину, пов`язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені такі обов`язки: заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства; обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності; заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв`язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин; заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв`язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб; направлення для проходження програми для кривдників або пробаційної програми.

Заходи, передбачені частиною першою цієї статті, застосовуються до особи, яка на момент вчинення домашнього насильства досягла 18-річного віку.

Заходи, передбачені частиною першою цієї статті, можуть застосовуватися на строк від одного до трьох місяців і за потреби можуть бути продовжені на визначений судом строк, але не більше як на 12 місяців.

З урахуванням зазначеного, у відповідності до ст. 91-1 КК України, зважаючи на те, що ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ст. 126-1 КК України, та перебуває на обліку як особа, яка вчиняє домашнє насильство, суд вважає за необхідне застосувати до обвинуваченого обмежувальний захід у вигляді направлення для проходження програми для кривдників або пробаційної програми терміном на три місяці.

Речових доказів та процесуальних витрат судом не встановлено, про них не зазначив і прокурор, з цього приводу відсутні відповідні відомості і в Реєстрі матеріалів досудового розслідування.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався, підстав для його обрання судом також не встановлено.

На підставі викладеного та керуючись ст. 5, 59-1, 65-67, 91-1, 126-1 КК України, ст. 368, 370-374, 381-382 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 3 (три) роки із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства, передбачених ст. 59-1 КК України:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_4 обчислювати з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що за ухилення засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду передбачена кримінальна відповідальність за ч.3 ст.389 КК України.

Застосувати до ОСОБА_4 обмежувальний захід, передбачений п.5 ч.1 ст.91-1 КК України, у виді направлення для проходження програми для кривдників строком на три місяці.

Роз`яснити обвинуваченому, що умисне невиконання обмежувальних заходів, передбачених статтею 91-1 КК України, або умисне невиконання обмежувальних приписів, або умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності за статтею 390-1 КК України.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили по завершенню строку на його апеляційне оскарження, а у разі оскарження вироку в апеляційному порядку - після постановлення судом апеляційної інстанції рішення за наслідками перегляду такого вироку суду.

Копію вироку надіслати учасникам судового провадження не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua