Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №357/4963/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/4963/26

3/357/1998/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.06.2026 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Оксана Вознюк розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з батальйону №1 ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: відомості відсутні,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

У С Т А Н О В И Л А:

До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 30.03.2026 надійшли адміністративні матеріали за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП розглядаються у п`ятнадцятиденний строк.

Частиною 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

ОСОБА_1 не з`явилася в жодне із призначених судових засідань (13.04.2026, 27.04.2026, 18.05.2026, 10.06.2026), про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином. В судовому засіданні 18.05.2026 був присутній захисник ОСОБА_1 адвокат Зінченко П.Л., який подав клопотання про виклик та допит працівників поліції, яке було задоволено, а також клопотання про долучення доказів. Однак 10.06.2026 ні ОСОБА_1 , ні її захисник не з`явились.

Через канцелярію суду 10.06.2026 від захисника надійшло клопотання про закриття провадження у справі. Клопотання мотивоване тим, що наявні у справі докази не підтверджують поза розумним сумнівом факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння. Захисник зазначав, що під час спілкування з працівниками поліції особа повідомляла про наявність у неї цукрового діабету, прояви якого можуть супроводжуватися запахом, схожим на запах алкоголю, однак працівниками поліції зазначені обставини належним чином не перевірялися.

Також захисник посилався на неможливість перевірки достовірності відомостей, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки працівники поліції, виклик яких було визнано судом необхідним, у судове засідання не з`явилися, що позбавило сторону захисту можливості поставити їм запитання щодо обставин зупинки транспортного засобу, виявлення ознак сп`яніння, проведення огляду та здійснення відеофіксації.

Крім того, захисник вказував на неприпустимість усунення судом недоліків доказування сторони обвинувачення та просив усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачити на її користь відповідно до статті 62 Конституції України.

З огляду на викладене захисник просив закрити провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП.

Дослідивши адміністративний матеріал, суддя встановила наступне.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Положеннями абз. 5 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Підпунктом «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У п. 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (далі - Порядок).

Згідно з п. 2 Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Пунктом 6 (розділ І) Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі – Інструкція) встановлено, що Огляд на стан сп`яніння проводиться:

- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби);

- лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (п. 7, розділ І Інструкції).

Відповідно до п. 7 розділу ІІ Інструкції установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як вбачається з дослідженого протоколу про адміністративне правопорушення, 03.03.2026 о 05 год 51 хв в м. Біла Церква, вул. Сквирське шосе, 188В, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Porsche Cayenne, номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Alkotest 7510 ARLM-0401, тест № 1576, проба позитивна 0,69 проміле, з результатом згоден (протокол серії ЕПР1 № 604855 від 03.03.2026).

У матеріалах справи також міститься акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де зазначено, що результат огляду позитивний 0,69 проміле та долучено чек з позитивним тестом №1576 Alcotest Drager-7510 ARLM-0401.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Дослідивши адміністративні матеріали, оглянувши відеозаписи з нагрудних камер поліцейських, які додані до матеріалів справи, суддя дійшла висновку, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи.

Зокрема, при дослідженні відеозаписів з нагрудних камер поліцейських встановлено, що 03.03.2026 о 05 год 51 хв працівниками поліції було зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування з водійкою поліцейськими було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, після чого їй запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу.

О 05 год 53 хв проведено огляд на стан алкогольного сп`яніння із використанням приладу Alcotest Drager 7510 ARLM-0401, за результатами якого зафіксовано 0,69 проміле алкоголю. Після оголошення результату огляду працівники поліції о 05 год 54 хв тричі уточнили у ОСОБА_1 , чи погоджується вона з результатом проведеного огляду та чи бажає пройти огляд у закладі охорони здоров`я. Надалі о 05 год 56 хв ОСОБА_1 поцікавилась наслідками як у випадку згоди, так і у випадку незгоди з результатом огляду, у зв`язку з чим працівники поліції надали їй відповідні роз`яснення щодо порядку проходження огляду та правових наслідків прийняття того чи іншого рішення.

Після отримання зазначених роз`яснень о 05 год 57 хв ОСОБА_1 відмовилась від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я. При цьому протягом спілкування з працівниками поліції вона не висловлювала зауважень щодо порядку проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу, а також не заявляла про недостовірність або технічну несправність використаного спеціального технічного засобу.

Суддя враховує, що відповідно до вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, у разі незгоди особи з результатами огляду, проведеного на місці зупинки транспортного засобу, або наявності сумнівів щодо його достовірності така особа має право пройти огляд у закладі охорони здоров`я.

Як вбачається з досліджених судом відеозаписів, після отримання результату огляду працівники поліції неодноразово запитували ОСОБА_1 , чи погоджується вона з результатом тестування та чи бажає пройти огляд у медичному закладі. Більше того, після уточнення нею можливих правових наслідків прийняття того чи іншого рішення працівниками поліції було надано відповідні роз`яснення. Незважаючи на це, ОСОБА_1 добровільно відмовилась від проходження огляду у закладі охорони здоров`я.

За таких обставин суддя вважає, що саме огляд у медичному закладі був належним процесуальним способом перевірки доводів щодо можливого впливу цукрового діабету на результати тестування. Однак, будучи обізнаною про своє право на такий огляд, ОСОБА_1 ним не скористалася та самостійно обрала погодитися з результатами огляду, проведеного на місці зупинки транспортного засобу.

Тому посилання сторони захисту на можливий вплив стану здоров`я на результати огляду не спростовують належність та допустимість отриманих доказів і не ставлять під сумнів зафіксований результат огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Отже, при фіксуванні факту перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння поліцейськими дотримані законодавчі вимоги щодо проведення відповідного огляду, передбачені Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду.

Суддя також не бере до уваги доводи захисника про неможливість перевірки відомостей, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, у зв`язку з неявкою працівників поліції до судового засідання.

Як вбачається з матеріалів справи, клопотання захисника, в якому наведено обґрунтування необхідності закриття провадження у справі з посиланням, зокрема, на недопит працівників поліції, надійшло до канцелярії суду о 12 год 10 хв, тоді як судове засідання, у якому було забезпечено виклик відповідних свідків, було призначене на 12 год 30 хв того ж дня. Водночас ні ОСОБА_1 , ні її захисник у зазначене судове засідання не з`явилися та не скористалися наданою можливістю поставити працівникам поліції запитання щодо обставин складання адміністративних матеріалів, проведення огляду на стан сп`яніння та інших обставин, на які вони посилалися у своєму клопотанні.

Крім того, суд враховує, що обставини, для з`ясування яких сторона захисту наполягала на допиті працівників поліції, були предметом безпосереднього дослідження під час судового розгляду та підтверджуються наявними у справі доказами, зокрема відеозаписами з нагрудних камер поліцейських. Саме відеозаписи об`єктивно відображають хід спілкування працівників поліції з водійкою, порядок проведення огляду на стан сп`яніння, роз`яснення їй процесуальних прав, повідомлення результатів огляду та відмову від проходження огляду в закладі охорони здоров`я.

Відтак наведені обставини свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, відсутності пом`якшуючих обставин та обставин, що обтяжують відповідальність, а також з урахуванням, що санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП не містить альтернативного покарання, суддя вважає, що стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, відповідає вимогам статей 23, 33 КУпАП і є необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.

Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись статтями 40-1, 130, 221, 283-285, 294 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

Термін пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

СуддяОксана ВОЗНЮК