Суд: Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 28 травня 2026 р.
Справа: №357/21378/25
Суддя: Сомок О. А.
Справа № 357/21378/25
Провадження № 2/357/172/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 травня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючий суддя – Сомок О.А.,
секретар судового засідання – Примак А.М., Пугач В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Біла Церква Київської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину
В С Т А Н О В И В :
У грудні 2025 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 у якій вона просить стягнути з відповідача на її користь додаткові витрати на лікування неповнолітньої доньки ОСОБА_3 у сумі 16700,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач та відповідач з 30.01.2007 року перебували у шлюбі, який було розірвано за рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26.07.2019.
Під час перебування у шлюбі у сторін народилось двоє дітей, одна з яких - донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є неповнолітньою.
Відповідно до рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04.12.2017 року по справі №357/13139/17 з відповідача на користь позивача було стягнуто аліменти на двох дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/3 частки всіх його доходів (заробітку) щомісячно. На даний час донька ОСОБА_4 повнолітня, тому з відповідача стягується 1/6 частки всіх його доходів (заробітку) щомісячно на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 . Відповідач на листопад 2025 року має заборгованість по сплаті аліментів у сумі 25373,29 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості зі сплати аліментів проведеного державним виконавцем 20.11.2025.
13.12.2025 дочці сторін ОСОБА_3 було проведено хірургічне втручання: кобляційна аденотомія в медичному центрі «BELADENT» на підставі договору №116 від 13.12.2025. Вартість лікування склала 33400,00 грн. Зазначена сума сплачена позивачем.
Посилаючись на обов`язок обох батьків брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами, вважає, що відповідач, як батько дитини повинен сплатити їй половину понесених витрат на лікування дочки.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею визначено Сомок О.А.
20 лютого 2026 року ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В судовому засідання позивач заявлені позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задовольнити. Додатково пояснила, що неповнолітня донька сторін ОСОБА_5 понад три роки страждає на захворювання – запалення аденоїдів. Весь цей час вона перебувала під наглядом лікаря в медичному центрі «BELADENT» в м.Біла Церква. Саме лікар дійшов висновку про необхідність хірургічного втручання (проведення операції). У місті Біла Церква таку операцію проводять лише в медичному центрі «BELADENT». З батьком дитини лікування не узгоджувала, оскільки він від народження дитини взагалі її здоров`ям та розвитком не цікавиться і вони не спілкуються. Не заперечує, що на даний час заборгованості по аліментах у відповідача немає, але вона була на час проведення лікування дитини.
Відповідач про дату та час судового розгляду повідомлений належним чином в судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву не подав.
Представник відповідача ОСОБА_6 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала. Свої заперечення виклала у додаткових поясненнях у справі. Зазначила, що розрахунок Білоцерківського ВДВС від 20.11.2025 року №270657 станом на 01.11.2025 року - є застарілою інформацією і не відповідає дійсності. 12 березня 2026 року державним виконавцем Білоцерківського ВДВС у Білоцерківському районі Київської області КМУ МЮ було проведено розрахунок заборгованості Відповідача згідно матеріалів виконавчого провадження №55573589 з примусового виконання виконавчого листа 2-н/357/1696/17 від 15.01.2018, який видано Білоцерківським міськрайонним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_1 , на утримання доньок: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно з поданим розрахунком, станом на 01.03.2026 року заборгованість по сплаті аліментів відсутня та підтверджується систематична сплата Відповідачем аліментів. Так, у грудні 2025 року з грошового забезпечення Відповідача на користь Позивача військовою частиною було відраховано 38972,38 грн в рахунок аліментів, у січні - 17236, 76 грн, у лютому - 26079, 60 грн. Тому твердження Позивача, що відповідач недобросовісно сплачує аліменти помилкові та не заслуговують на увагу, а доданий до позову розрахунок заборгованості є неактуальним та недостовірним доказом реальних обставин справи. Щодо витрат, які просить стягнути Позивачка, які пов`язані з лікуванням дитини, звертає увагу суду на те, що Позивачка не надала доказів неможливості проведення обстежень, діагностики та лікування дитини, отримання інших медичних послуг у державних та комунальних закладах охорони здоров`я і необхідності звернення у зв`язку з цим до приватних медичних закладів, а тому такі витрати не відносяться до витрат, що викликані особливими обставинами. Вважає, що наявність переплати за аліментами може бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення додаткових витрат на дитину, а станом на 12.03.2026 переплата по аліментах склала 8707,58 грн.
Протокольною ухвалою суду від 11.05.2026 задоволено клопотання представника відповідача, поновлено строк для подання доказів, долучено до матеріалів справи докази: довідку про грошове забезпечення ОСОБА_2 , витяг з наказу від 18.09.2025 про зарахування ОСОБА_2 до особового складу частини, розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 12.03.2026.
11.05.2026 суд перейшов на стадію ухвалення рішення, проголошення якого відклав на 18.05.2026. У звязку зі зняттям справи з розгляду, проголошення рішення відкладене на 29.05.2026.
Суд заслухавши позиції сторін, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Суд встановив, що сторони є батьками неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини серія НОМЕР_1 від 13.09.2017.
За рішенням Білоцерківського міськрайонного суду від 26.07.2019 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано.
Неповнолітня дитина сторін ОСОБА_3 проживає разом з матір`ю по АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з реєстру Білоцерківської територіальної громади від 22.12.2025 та копією 13 сторінки паспорта позивача ОСОБА_1 .
З розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 20.11.2025 проведеного державним виконавцем Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, згідно матеріалів виконавчого провадження №55573589 вбачається, що з листопада 2017 року відбувається примусове виконання виконавчого листа 2-н/357/1696/17 від 15.01.2018, який видано Білоцерківським міськрайонним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання доньок ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку. За даними розрахунку, станом на 01.11.2025 заборгованість по сплаті аліментів становить 25373,29 грн.
13 грудня 2025 року між медичним центром «BELADENT» (ПП «Беладент») та ОСОБА_1 укладено договір №116 про надання платних медичних послуг на проведення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 оперативного втручання - кобляційна аденотомія. За умовами укладеного договору, вартість послуг, що надаються визначається згідно рахунку-акту та розрахунок здійснюється в національній валюті України.
Відповідно до рахунку-акта №116 від 13.12.2025, ОСОБА_3 були надані медичні послуги на суму 33400,00 гривень, в тому числі: консультація анестезіолога – 500 грн, анестезія - 9600 грн, оперативне втручання -12000 грн, розхідний матеріал – 6300 грн, біопсія – 1500 грн, перебування в стаціонарі - 2000 грн, супровід лікаря – 1500 грн. Зазначені кошти сплачені позивачем 16.12.2025 на рахунок медичному центру ПП «Беладент», що підтверджується фіскальним чеком.
З виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого МЦ Беладент, хворий ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 13.12.2025 по 14.12.2025 перебувала у стаціонарі зазначеного медичного закладу з діагнозом гіпертрофія аденоїда 3 ст. 13.12.2025 проведено оперативне лікування: кобляційна аденотомія.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 з 18.09.2025 проходить військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_2 Національної гвардії України, що підтверджується витягом з наказу командира вч НОМЕР_2 №374 від 18.09.2025. Його дохід з вересня 2025 по березень 2026 склав 274619,42 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 12.03.2026 проведеного державним виконавцем Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, згідно матеріалів виконавчого провадження №55573589 про примусове виконання виконавчого листа 2-н/357/1696/17 від 15.01.2018 виданого Білоцерківським міськрайонним судом Київської області, станом на 01.03.2026 заборгованість по сплаті аліментів у ОСОБА_2 відсутня. При цьому, з розрахунку вбачається, що з листопада 2025 року відрахування по виконавчому листу відбуваються у розмірі 1/6. Заборгованість по сплаті аліментів у грудні 2025 року складала 18820,94, у лютому 2026 наявна переплата у сумі 4467,58.
При вирішенні даного спору суд виходить з такого.
Згідно із ст.51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей державних чи приватних органів, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними і законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбіміж собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсягїхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Частиною другою статті 150 СК України визначено, що батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно вимог частин першої, другої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
У відповідності до ст.185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Як вбачається з роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, наданих у п. 18 Постанови від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» до передбаченої ст. 185 СК України участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі. При одночасному розгляді вимог про стягнення аліментів і додаткових витрат їх має бути визначено у рішенні окремо. Аліменти мають на меті забезпечити нормальні матеріальні умови життя дитини. У тих випадках, якщо в силу особливих (виключних) обставин є потреба, окрім аліментів, суд може стягнути додаткові витрати з платника аліментів.
Отже, виходячи з аналізу статті 185 СК України, додаткові витрати присуджуються на дитину за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема необхідністю в розвитку дитини за наявності в неї здібностей, талантів, у зв`язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо. Наявність таких витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.
Вказане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається даною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї. Суд вирішує, в якій мірі кожен із батьків зобов`язаний приймати участь в цих витратах, виходячи з матеріального та сімейного положення сторін та інших інтересів та обставин, що мають істотне значення, що визначаються так само, як і при стягненні аліментів відповідно до ст. 181, 182 СК України. Батьки беруть участь у додаткових витратах на дитину рівною мірою, сторона, що звертається з вимогою про відшкодування вже зроблених додаткових витрат, має надати суду докази фактично понесених або майбутніх витрат, їхній розрахунок й обґрунтування.
Верховний Суд у справі № 520/12681/17 зазначив, що розмір додаткових витрат на дитину має бути обґрунтованим відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичнихпослуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).
Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов`язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.
Ураховуючи наведене, суд визначає розмір додаткових витрат на дитину, зумовлених особливими обставинами, одному з батьків у твердій грошовій сумі.
Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.
Аналогічна правовапозиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у справі № 6-1489цс17 та постанові Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі № 520/12681/17.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.
Судом встановлено, що неповнолітня донька сторін ОСОБА_5 проживає з матір`ю, а батько сплачує аліменти на утримання доньки за рішенням суду. У зв`язку з захворюванням, 13.12.2025 Діані було проведено оперативне лікування в медичному центрі «BELADENT» (ПП «Беладент»), вартість якого склала 33400,00 грн. Витрати на лікування дитини понесені матір`ю.
Суд вважає, що кошти, які були сплачені позивачем за лікування дитини підпадають під ознаки додаткових витрат на дитину, оскільки викликані особливими обставинами.
Відповідач не спростував належними та допустимими доказами відсутність необхідності у проведеному лікуванні та доцільності здійснення позивачем відповідних заходів, спрямованих на лікування дитини. При цьому, суд критично ставиться до заперечень відповідача проти задоволення позову та зауважує, що часть у додаткових витратах на дитину є не правом, а обов`язком батька незалежно від сплати ним аліментів.
При визначенні розміру додаткових витрат на дитину, які підлягають стягненню з відповідача, суд виходить з рівності обов`язку обох батьків утримувати дитину та піклуватись про її здоров`я, а також наявності у батька матеріальної можливості нести додаткові витрати на дитину.
За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на дитину з ОСОБА_2 підлягають задоволенню в розмірі половини вартості понесених нею витрат на лікування доньки, що становить 16700,00 грн.
Згідно п.3 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору позивач звільнена.
В порядку ст. 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір», судовий збір в розмірі 1211,20 грн. стягується з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 76 81,141, 258, 259, 264 265, 268, 274-279, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у сумі 16700,00 грн (шістнадцять тисяч сімсот гривень 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1211 грн 20 коп. (одна тисяча двісті одинадцять грн 20 коп.).
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .
Повний текст судового рішення складено 29.05.2026.
Суддя О. А. Сомок
Оригінал: reyestr.court.gov.ua