Вирок від 02 червня 2026 р. у справі №935/1522/26 — Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/1522/26

Провадження № 1-кп/935/243/26

ВИРОК

Іменем України

03 червня 2026 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у порядку спрощеного провадження в залі суду в місті Коростишів Житомирської області кримінальне провадження за № 12026065650000066 від 19.05.2026 року, стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Коростишів, Житомирської області, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, не працюючий, який депутатом та особою з обмеженими можливостями не являється, раніше не судимий, у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України,

встановив:

Згідно судового рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 02.05.2023 №935/3412/21, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов`язаний сплачувати на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1500 гривень щомісячно, що підлягає індексації відповідно до закону, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 03.12.2021 року і до досягнення дитиною повноліття.

Так, будучи ознайомлений рішенням суду та знаючи про свій обов`язок сплачувати аліменти, встановлені судовим рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області ОСОБА_3 , злісно ухиляється від їх сплати та не виконував рішення суду в період з 03.12.2021 року по квітень 2026 року включно. Зокрема, ОСОБА_3 будучи повідомлений державним виконавцем про необхідність сплати аліментів та про притягнення до кримінальної відповідальності за їх несплату, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, діючи умисно, всупереч вимогам Сімейного кодексу України, а саме ст. 180 (батьки зобов`язанні утримувати дитину до досягнення нею повноліття); ч. 3 ст. 181 (за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків, з ким проживає дитина); ч. 1 ст. 191 (аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову); ч. 4 ст. 195 (розмір заборгованості за аліменти обчислюється державним виконавцем, а у разі спору - судом), в період з 03.12.2021 по 26.05.2026, являючись працездатною особою та маючи добрий стан здоров`я, маючи тимчасові заробітки, за які отримував кошти в ФОП ОСОБА_6 за виконану роботу, тобто маючи можливість виконати рішення суду про стягнення аліментів, не повідомляв виконавчу службу про місце роботи, таким чином приховуючи дохід від державного виконавця, діючи умисно, аліменти не сплачує, добровільну матеріальну допомогу не надавав дитині, тим самим злісно ухилявся від сплати аліментів на утримання дитини, внаслідок чого виникла заборгованість по сплаті аліментів за вищевказаний період у сумі 82730 грн. 64 коп., що перевищує суму сукупну нарахованих платежів за 3 місяці.

Таким чином, ОСОБА_3 , будучи працездатною особою, маючи дохід від тимчасових заробітків, знаючи про свій обов`язок сплачувати аліменти, злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 02.05.2023 аліментів на користь ОСОБА_4 на утримання малолітньої дитини ОСОБА_5 та його не виконував. Своїми умисними діями, які виразилися у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів) ОСОБА_3 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КК України.

Прокурор звернулася з клопотанням про розгляд кримінального проступку у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

За результатами спрощеного провадження встановлено, що обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, не оспорюються учасниками судового провадження, про що свідчать додані до обвинувального акту їх письмові заяви.

Відповідно до положень ч.2 ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.1ст.164 ККУкраїни, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 являється кримінальним проступком.

Частиною 1 статті 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

Як вбачається з долученої до обвинувального акта письмової заяви обвинуваченого ОСОБА_3 , яка складена в присутності захисника адвоката ОСОБА_7 , обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч.2 ст.302 КПК України та погодився на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні за його відсутності.

Окрім цього, до обвинувального акта долучено матеріали досудового розслідування № 12026065650000066 від 19.05.2026 року та документи, що засвідчують беззаперечне визнання обвинуваченим своєї винуватості, зокрема протокол допиту підозрюваного від 28.05.2026.

Відтак, з урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне розглянути обвинувальний акт щодо вчинення кримінальних проступків без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України доведена повністю зібраними органом досудового розслідування доказами.

Дії обвинуваченого ОСОБА_8 суд кваліфікує за ч.1 ст.164 КК України як умисні дії ОСОБА_3 , які виразились у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини.

Відповідно до положень ст.50 КК України до особи, визнаної винною за вироком суду у вчиненні кримінального правопорушення застосовується покарання, яке є заходом примусу і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Згідно з ч. 1ст. 65 КК України суд призначає покарання в межах, встановлених санкцією статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених ч.2 ст.53 цього Кодексу, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставина, яка пом`якшує покарання обвинуваченого відповідно до п. 1ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.

Досліджуючи дані, які характеризують особу обвинуваченого, суд бере до уваги, що ОСОБА_3 раніше не судимий, не працюючий, відповідно характеристики виданої сільським головою Харитонівської сільської ради ОСОБА_9 , скарг та зауважень на поведінку ОСОБА_3 не надходило. Відомості про негативну поведінку ОСОБА_3 відсутні.

Відтак, з урахуванням усіх обставин суд вважає, що покарання обвинуваченому повинно бути призначено в межах санкції статті за якою обвинувачується у виді 100( сто) годин громадських робіт. Підстав для застосування іншого виду покарання, передбаченого санкцією статті, суд не знаходить, так як вважає їх такими, що не призведуть до виправлення особи засудженого і запобігання вчиненню ним нових злочинів.

Цивільного позову не було заявлено.

Арешт на майно у кримінальному провадженні не накладався.

Процесуальні витрати та речові докази відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, не застосовувались.

Керуючись ст.381,382 КПК України, суд,

ухвалив:

Визнати винуватим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України та призначити покарання у виді 100( сто) годин громадських робіт.

Відповідно до ч.4 ст.382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

На вирок учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області, з урахуванням особливостей, передбачених ст.394 КПК України, а саме: вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя ОСОБА_10