Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №161/1165/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/1165/26

Номер провадження: 2/161/2556/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Луцьк 10 червня 2026 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області в особі судді Гриня Олександра Миколайовича, розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

На розгляді Луцького міськрайонного суду Волинської області перебуває цивільна справа № 161/1165/26 (провадження № 2/161/2556/26) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В судове засідання, по вищевказаній цивільній справі, яке відбувалось 10 червня 2026 року, ОСОБА_1 прибула в стані алкогольного сп`яніння, такий висновок було зроблено, оскільки поведінка ОСОБА_1 в судовому засіданні була неприродньою, а на запитання головуючого чи перебуває остання в стані алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 відповіла ствердно, що так, такі обставини було зафіксовано під звукозапис судового засідання.

Вказані дії ОСОБА_1 головуючим у цивільній справі попередньо було кваліфіковано, як адміністративне порушення визначене ч. 1 ст. 185 КУпАП.

Відповідно до рішення РСУ від 26 жовтня 2018 року № 62, яким внесено зміни до рекомендацій щодо притягнення до відповідальності за неповагу до суду, схвалених рішенням РСУ від 04 листопада 2016 року № 4, Конституція України у статті 129 прямо передбачає, що за неповагу до суду й судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності. Зазначена конституційна норма у повному обсязі кореспондується із вимогами статті 50 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до змісту якої прояв неповаги до суду чи судді з боку осіб, які є учасниками процесу або присутні в судовому засіданні, тягне за собою відповідальність, установлену законом.

У кожному випадку, коли буде встановлено, що особа вчинила умисні дії, які свідчать про неповагу до суду, необхідно вирішувати питання про притягнення винних до відповідальності за статтею 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Жоден випадок прояву неповаги до суду не повинен залишатись без належного реагування суддів.

Адміністративна відповідальність за прояв неповаги до суду передбачена статтею 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

I. Порушення справи про адміністративне правопорушення - початкова стадія адміністративного провадження, якою охоплюється комплекс першочергових процесуальних дій, що забезпечують згодом можливість розгляду справи по суті.

Початковим моментом порушення справи про адміністративне правопорушення за статтею 185-3 КУпАП слід вважати час, коли інформація про проступок, яким є прояв неповаги до суду, стала відома суду. Тобто підставою для порушення справи про адміністративне правопорушення виступає факт вчинення адміністративного правопорушення.

У межах зазначеної стадії суддя має:

• виявити факт протиправної поведінки;

• установити особу правопорушника;

• визначитися з первісною правовою кваліфікацією скоєного.

Закінчення стадії порушення справи про адміністративне правопорушення за загальним правилом пов`язується із складанням уповноваженою особою протоколу про адміністративне правопорушення. Проте, згідно з положеннями частини 1, 5 статті 258 КУпАП, у разі вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення не складається.

Натомість, питання про притягнення учасника справи або іншої особи, присутньої в залі судового засідання, до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення правопорушення, для чого у судовому засіданні із розгляду справи оголошується перерва, або після закінчення судового засідання. (статті 216 ЦПК України, 198 КАС України, 200 ГПК України, 330 КПК України).

Таким чином, з моменту оголошення перерви у судовому розгляді справи або одразу після закінчення судового засідання суд фактично констатує вчинення особою дій, ознаки яких підпадають під дію статті 185-3 КУпАП, завершує стадію порушення справи про адміністративне правопорушення і переходить до наступної стадії, якою є розгляд справи про адміністративне правопорушення.

Зважаючи на це, інші підготовчі дії до розгляду справи про адміністративне правопорушення, які передбачені статтею 278 КУпАП, судом (суддею) не проводяться.

II. Розгляд справи про адміністративне правопорушення

Відповідно до частини 1 статей 221, 221-1 КУпАП розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 цього Кодексу здійснюють судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів, місцеві господарські та адміністративні суди, апеляційні суди та Верховний Суд.

При цьому, справа про адміністративне правопорушення розглядається суддею-доповідачем зі складу суду, що розглядає справу, під час розгляду якої вчинено правопорушення, передбачене статтею 185-3 КУпАП.

З моменту оголошення судом перерви в судовому розгляді справи для розгляду питання про притягнення особи до відповідальності за прояв неповаги до суду дії суду (судді) переходять в площину адміністративного процесу, у зв`язку із чим суд повинен керуватися нормативними положеннями статей 276 - 285 КУпАП, які визначають загальний порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення та винесення щодо них постанов.

У відповідності до зазначених норм, розгляд справи про адміністративне правопорушення розпочинається з того, що головуючий на засіданні оголошує: склад суду, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки, права та обов`язки інших осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення (законні представники та представники, захисник, свідок, експерт, перекладач), передбачені статтями 268 - 274 КУпАП.

Після роз`яснення прав та обов`язків, суд переходить до заслуховування осіб, які беруть участь у розгляді даної справи, дослідження доказів, вирішення клопотань.

Відповідно до статті 284 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

У судовому засіданні, щодо розгляду питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 185 КУпАП ОСОБА_1 підтвердила, що знаходиться у стані алкогольного сп`яніння, вказала, що випила перед судовим засіданням оскільки хвилювалася та має проблеми з алкоголем.

У судовому засідання представниця позивача у цивільній справі № 161/1165/26 (провадження № 2/161/2556/26) адвокат Марченко П.В. заперечувала щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 185-3 КУпАП, оскільки суд не встановив факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння.

Представник органу опіки та піклування ОСОБА_4 поклався на розсуд суду.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд робить висновок про наявність складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 185- КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 185-3 КУпАП неповага до суду виражається у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача або в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання, а так само вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил.

Суд враховує, що ОСОБА_1 особисто під звукозапис судового засідання визнала, що вона перебуває у стані алкогольного сп`яніння, оскільки вжила алкоголь перед судовим засідання.

Суд вважає, що такі дії особи, яка викликана в судове засідання є неприпустимими з точку зору обов`язку виявлення такою особо поваги до суду.

Отже факт прибуття ОСОБА_1 в судове засідання в стані алкогольного сп`яніння слід розцінювати саме, як не повагу до суду.

При цьому суд не бере до уваги пояснення представниці позивача адвоката Марченко П.В. про те, що судом не встановлено наявність стану сп`яніння ОСОБА_1 , оскільки сама ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердила її перебування в такому стані.

Отже вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-3 КУпАП повністю підтверджується звукозаписом судового засідання від 10 червня 2026 року у цивільній справі № 161/1165/26 (провадження № 2/161/2556/26) та поясненнями самої ОСОБА_1 .

За таких обставин, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-3 КУпАП.

На підставі викладеного, враховуючи характер вчиненого ОСОБА_1 діяння та всі обставини справи в сукупності, вважаю, що остаточно слід визначити стягнення в мінімальному розмірі передбаченому ч. 1 ст. 185-3 КУпАП, а саме 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

На підставі ст.40-1 КУпАП на користь держави із ОСОБА_1 підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 665,60 гривень.

Керуючись ч. 1 ст. 185-3, ст. 40-1 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-3 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня винесення постанови у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення із ОСОБА_1 підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, а саме: 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області О.М. Гринь