Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №161/11300/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/11300/26

Провадження № 3/161/2962/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2026 року Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Рудська С.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Луцьку Волинської області, громадянина України, з вищою освітою, розлученого, до адміністративної відповідальності за вчинення однорідного правопорушення протягом року притягувалася: 13.06.2025 року постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області визнано винним за ч. 1 ст. 184 КУпАП та накладено стягнення у виді попередження; працюючого провідним інженером ТОВ «Петрол Контракт», який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1

за ч. 2 ст. 184 КУпАП, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 , повторно протягом року, не належним чином виконував батьківські обов`язки по вихованню неповнолітньої дитини – доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , передбачені ст. 150 СК України, яка 16.05.2026 року близько 14.00 пішла з дому та 19.05.2026 року о 14.30 була знайдена працівниками поліції.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 184 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні вказаного правопорушення не визнав, суду пояснив, що дійсно, 16.05.2026 року його неповнолітня донька ОСОБА_3 пішла з дому і у нього були відсутні відомості про її місце знаходження до 14.30 19.05.2026 року. До поліції з питання розшуку доньки він звернувся через два дні пісня її зникнення – 18.05.2026 року. Такі ситуації з донькою виникали неодноразово, проте він вважає, що його вини в цьому немає.

Вислухавши поясненя ОСОБА_1 , дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступного.

Суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП підтверджується дослідженими судом доказами, а саме:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА № 207452 від 19.05.2026 року (а.с. 1);

-рапортом старшого інспектора ЧЧ Луцького ВП ГУНП України у Волинській області від 18.05.2026 року (а.с. 2-3);

-копією свідоцтва про народження ОСОБА_2 (а.с. 6);

-письмовою заявою ОСОБА_1 від 19.05.2026 року (а.с. 7);

-письмовими поясненнями неповнолітньої ОСОБА_2 від 19.05.2026 року (а.с. 9)

-копією постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.06.2025 року (а.с. 15).

Об`єктивних підстав ставити під сумнів досліджені судом докази, які надані органом, що склав протокол про адміністративне правопорушення, у суду не має, в свою чергу, ОСОБА_1 такі докази в жодній мірі спростовані не були.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Так, ч.1 ст.184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Відповідно до ч. 2 статті 184 КУпАП ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року (із змінами та доповненнями) передбачено, що батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Таким чином, ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, передбачає бездіяльність, внаслідок якої обов`язки по вихованню виконуються неякісно та не в повному обсязі.

Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання неповнолітніх дітей: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду, ухилення від виховання дітей (у тому числі незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям, тощо), незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці, невжиття заходів щодо їх лікування, безпідставне обмеження в харчуванні. одязі, інших предметах першої необхідності, штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.

Об`єктом правопорушення, передбаченого ст. 184 КУпАП, є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, об`єктивна сторона за ч. 1 ст. 184 КУпАП полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

Суд вважає, що в даному випадку ОСОБА_1 неналежним чином виконував обов`язки щодо виховання неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: не здійснював контроль за дозвіллям останньої, внаслідок чого вона була відсутня протягом трьох діб за місцем свого проживання, відомостей щодо її місцезнаходження не мав, до органів поліції звернувся лише через дві доби після зникнення неповнолітньої.

За таких обставин, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 184 КУпАП.

Невизнання своєї вини ОСОБА_1 суд розцінює як обраний ним спосіб захисту, який має на меті уникнути відповідальності за неналежне виконання ним обов`язків по вихованню неповнолітньої дитини.

При накладенні стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до правопорушень, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не вбачаються.

Враховуючи всі обставини справи та особу правопорушниці, а також враховуючи завдання КУпАП про виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством, суд приходить до висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1700 грн.

Дана міра адміністративного стягнення буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в скоєнні нових адміністративних правопорушень.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

На підставі ст. 40-1 КУпАП, Закону України “Про судовий збір” з ОСОБА_1 слід також стягнути судовий збір у сумі 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 7, 40-1, 184, 251, 252, 283, 284 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 (тисяча сімсот) грн.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі несплати штрафу протягом 15 днів в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області С.М. Рудська