Постанова від 22 квітня 2026 р. у справі №369/1873/26 — Київський апеляційний суд

Справа № 369/1873/26 Головуючий в суді І інстанції Гришко О.М.

Провадження №33/824/3441/2026 Доповідач в суді ІІ інстанції Писана Т.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі судді-доповідача Писаної Т.О.,

за участі секретаря судового засідання Івкової Д.Л.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 березня 2026 року у адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.188-57 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №ПП007548 від 26.01.2026 о 13 год 35 хв А/Д М-06 в с. Стоянка, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «VOLVO» д.н.з. НОМЕР_1 , при здійсненні вантажних перевезень, не виконав законну вимогу посадових осіб Укртрансбезпеки, щодо супроводження та проходження зважування в зоні габаритно-вагового контролю, відповідно до рішення РС 005059, чим порушив ст. 188-57 КУпАП, ст. 6 ЗУ «Про автомобільний транспорт».

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 березня 2026 рокуОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-57 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень в дохід держави.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Не погоджуючись із указаною постановою суду першої інстанції адвокат Кобилецький В.В. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 березня 2026 року скасувати та закрити провадження у зв`язку з відсутністю події та складу правопорушення.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що до складання протоколу свідки не залучались, відеофіксація перевірки інспектором до протоколу не додана.

Стаття 6 Закону України «Про автомобільний транспорт», на яку посилається інспектор в протоколі, передбачає систему органів державного регулювання та контролю, а не обов`язки водіїв транспортних засобів.

Постанова Кабінету Міністрів України №513 від 19 травня 2023 р., про яку імовірно йдеться в протоколі, також не передбачає чіткого порядку дій водія у випадку перевірки та прийняття рішення про супроводження автомобільного транспорту.

Крім того, затверджений постановою додаток 1 передбачає, що у разі відмови водія від підписання або отримання копії рішення про супроводження транспортного засобу посадова особа здійснює фіксацію із застосуванням засобів відеофіксації. Матеріали відеофіксації у справі відсутні.

Тому ОСОБА_1 заперечував проти висновків, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення.

У доводах апеляційної скарги апелянт також указує, що суд постановив своє рішення без участі ОСОБА_1 та його представника, фактично позбавивши підозрюваного у праві на захист.

Так, суд в своїй постанові вказує, що ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Кобилецький В.В. в судове засідання не з`явились, про день та час судового засідання повідомлялись належним чином. Однак, адвокат Кобилецький В.В. заявив клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції та був присутнім онлайн в Електронному суді 09.03.2026р.

Згідно з протоколом судового засідання в режимі відеоконференції №6035275 від 09.03.2026р. захисник Кобилецький В.В. був онлайн та об 11:23:41 був запрошений до відеоконференції, а об 11:24:00 суд вже відключив мікрофон та відеокамеру. Хоча представник увійшов до конференції, його присутність була проігнорована судом та через 19 секунд відеоконференція завершилась, оскільки до захисника суд не звертався.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги з приводу позбавлення права на захист не встановлено підстав для визнання таких доводів обґрунтованими та доведеними.

Як слідує із матеріалів справи сторона захисту була повідомлена судом першої інстанції та обізнана про розгляд справи. Судом також було забезпечено учаснику участь у справі в режимі відеоконференції.

Положеннями КУпАП не врегульовано порядок забезпечення участі у розгляді справи в режимі відеоконференції. При цьому, з огляду на порядок участі учасника в судовому засіданні в режимі відеоконференції в інших процесуальних кодексах (ЦПК, КПК, КАС) слідує, що ризик технічної неможливості проведення відповідного режиму участі у розгляді справи покладається на заявника (ініціатора). Відтак, судом було забезпечено участь заявнику в судовому засіданні в режимі відеоконференції, а переривання такого формату участі не перебуває у межах відповідальності суду. Відповідні правила та наслідки участі в режимі відеоконференції були для учасника передбачуваними, тому він на власний ризик сам розпорядився своїми правами.

В судовому засіданні адвокат Кобилецький В.В. підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення адвоката Кобилецького В.В., який підтримав подану апеляцію з викладених у ній мотивів, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків.

Стаття 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначає систему органів державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту, які, зокрема, забезпечують реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, до якої, крім іншого, відноситься габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю.

Статтею 188-57 КУпАП передбачена відповідальність за невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що передбачає реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, у вигляді штрафу за невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, щодо перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт, усунення порушень законодавства з безпеки на автомобільному транспорті або створення перешкод для виконання покладених на них обов`язків, завдань.

Висновок суду про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-57 КУпАП ґрунтується на даних, які містяться у:

- протоколі про адміністративне правопорушення ПП№007548 від 26.01.2026 року, згідно з яким 26.01.2026 року о 15 год. 20 хв. громадянин ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «VOLVO» д.н.з. НОМЕР_1 , при здійсненні вантажних перевезень, не виконав законну вимогу посадових осіб Укртрансбезпеки, щодо супроводження та проходження зважування в зоні габаритно-вагового контролю, відповідно до рішення РС 005059, чим порушив ст. 188-57 КУпАП, ст. 6 ЗУ «Про автомобільний транспорт»;

- акті №002417 про відмову водія від проходження габаритно-вагового контролю від 26.01.2026 р.;

- рішенні РС005059 про супроводження автомобільного транспортного засобу від 26.01.2026 р. згідно якого ознаками порушення нормативів вагових або габаритних параметрів є завантаження транспортного засобу вище бортів кузова, просідання вузлів підвіски транспортного засобу;

- акті №АБ05542 про блокування/розблокування автомобільного транспортного засобу від 26.01.2026 р.;

- доповідній записці до протоколу та акта про відмову;

- акта проведення рейдової перевірки ОАР027163;

- ТТН №КЛ233102 від 26.01.2026 року

- фотознімках транспортного засобу марки заблокованого та вмісту кузова.

Вказані докази суд першої інстанції вірно визнав належними та допустимими та такими, що в сукупності та взаємозв`язку доводять винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-57 КУпАП, з цим висновком погоджується і суд апеляційної інстанції.

Так, перевірку проведено уповноваженим суб`єктом, що не спростовано доводами апеляційної скарги.

Підставою для проведення перевірки стало виявлення візуальних ознак перевищення вагових норм при перевезені подільного вантажу: завантаження транспортного засобу вище бортів кузова; просідання вузлів підвіски транспортного засобу, в зв`язку з чим водієві було запропоновано пройти габаритно-ваговий контроль в найближчій зоні габаритно-вагового контролю за адресою м. Київ, Кільцева дорога поблизу зупинки «Південна Борщагівка», що знаходиться на відстані близько 20 км від місця зупинки, на що водій після тривалих телефонних розмов з представником перевізника відмовився та запропонував блокувати його в місці зупинки, відповідно до отриманих вказівок. З огляду на встановлене, відносно водія було складено протокол ПП007548 за порушення вимог ст. 188-57 КУпАП.

За фактом відмови водія транспортного засобу, що має ознаки порушення нормативів вагових параметрів, від супроводження до найближчого місця зважування та для недопущення подальшого руху транспортного засобу з ознаками порушення вагових норм 26.01.2026 року його автомобіль було заблоковано в місці зупинки, про що складено акт про блокування/розблокування автомобільного транспортного засобу АБ05542.

Одночасно водієві були роз`яснені правові наслідки будь-яких неправомірних дій, щодо зняття чи пошкодження блокувального пристрою та зміст складених матеріалів.

Проте, того ж дня о 16:16 під час здійснення заходів державного нагляду на вказаній вище а/д, попередньо заблокованого транспортного засобу не було виявлено на місці блокування.

За наслідком телефонної розмови з водієм було встановлено, що блокувальний пристрій було знято та залишено на найближчій АЗС та продовжено рух транспортним засобом до місця розвантаження.

За таких обставин слід дійти висновку про свідомі дії ОСОБА_1 щодо невиконання законних вимог посадових осіб Укртрансбезпеки щодо супроводу та проходження зважування в зоні габаритно-вагового контролю з метою уникнення відповідальності за перевищення вагових норм при здійсненні вантажних перевезень подільного вантажу.

Адміністративна відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, відповідно до ст. 14-3 КУпАП несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Доводи апеляційної скарги не містять заперечень того, що ОСОБА_1 не є суб`єктом відповідальності за правилами ст. 188-57 КУпАП.

Перевіряючи доводи апелянта колегія суддів виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, за наявності ознак порушення нормативів вагових та габаритних параметрів, супровід транспортного засобу для здійснення габаритно-вагового контролю на ваговий комплекс не було проведено через відмову водія. Обставин, які б унеможливлювали виконання ОСОБА_1 вимог щодо габаритно-вагового контролю транспортного засобу, не встановлено.

Перевіряючи доводи представника щодо відповідності викладеної у протоколі фабули вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення ч. 3 ст. 132-1 КУпАП, приходжу до висновку, що вони є безпідставними, оскільки долученими до справи матеріалами підтверджується саме невиконання водієм законної вимоги посадової особи Укртрансбезпеки щодо слідування транспортного засобу до місця здійснення габаритно-вагового контролю, що утворює склад правопорушення, передбаченого ст. 188-57 КУпАП.

Відповідно до постанови КМУ від 19 травня 2023 р. № 513 «Про затвердження Порядку супроводження автомобільного транспортного засобу, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування для здійснення габаритно-вагового контролю, а також заборони подальшого руху такого автомобільного транспортного засобу», на яку посилається сторона захисту в апеляційній скарзі передбачено, що цей Порядок визначає процедуру супроводження автомобільного транспортного засобу (далі - транспортний засіб), що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування (на відстань не більше 50 кілометрів) для здійснення габаритно-вагового контролю з використанням спеціалізованих автомобілів, а також заборони подальшого руху такого транспортного засобу посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадова особа) під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі).

Цей Порядок є обов`язковим для виконання водіями транспортних засобів українських та іноземних автомобільних перевізників (далі - водії транспортних засобів), що здійснюють перевезення вантажів вантажними автомобілями на території України.

Проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями і залізничними переїздами здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. № 30

Ознаками порушення нормативів вагових або габаритних параметрів є:

1) завантаження транспортного засобу вище бортів кузова;

2) просідання вузлів підвіски транспортного засобу;

3) відсутність у водія транспортного засобу товарно-транспортної накладної чи відмова її пред`явити для перевірки.

5. У разі виявлення ознак порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, визначених у пункті 4 цього Порядку, посадова особа приймає рішення про супроводження автомобільного транспортного засобу за формою згідно з додатком 1 до найближчого місця зважування (стаціонарного або пересувного пункту габаритно-вагового контролю).

Якщо на момент зупинки транспортного засобу найближче місце зважування у напрямку руху такого транспортного засобу не працює, транспортний засіб супроводжується до найближчого працюючого місця зважування на відстань не більше 50 кілометрів.

Посадова особа у разі візуального виявлення у транспортному потоці транспортного засобу, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, визначені у підпунктах 1 і 2 пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про зупинку такого транспортного засобу з дотриманням Правил дорожнього руху.

Відповідно до п. 14 наведеного Порядку посадова особа складає акт про блокування/розблокування автомобільного транспортного засобу згідно з додатком 2 шляхом установлення на колесо транспортного засобу блокуючого номерного пристрою (блокіратора) в таких випадках:

1) відмови водія транспортного засобу, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, виконати рішення про супроводження транспортного засобу;

2) відмови водія транспортного засобу привести вагові або габаритні параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами в зоні габаритно-вагового контролю після встановлення порушення вагових або габаритних параметрів.

Розблокування транспортного засобу посадовою особою здійснюється в таких випадках:

1) згоди водія на супроводження транспортного засобу, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування (на відстань не більше 50 кілометрів);

2) приведення вагових або габаритних параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами в зоні габаритно-вагового контролю.

Апеляційна скарга не містить доводів у спростування викладених обставин щодо наявності підстав для перевірки дотримання правил нормативів вагових та габаритних параметрів.

У доводах апеляційної скарги адвокат посилається на затверджений наведеною постановою додаток 1, у якому міститься застереження про те, що у разі відмови водія від підписання або отримання копії рішення про супроводження транспортного засобу посадова особа здійснює фіксацію із застосуванням засобів відеофіксації.

Як слідує із матеріалів справи, ОСОБА_1 були підписані складені процесуальні документи, такі як акт блокування/розблокувння автомобільного транспортного засобу, та сам протокол про адміністративне правопорушення. Від підпису акта №002417 про відмову від проходження габаритно-вагового контролю та рішення РС 005059 про супроводження транспортного засобу ОСОБА_1 відмовився, причини відмови не указав.

Ураховуючи наведене суб`єктом оформлення протоколу було здійснено фіксацію обставин порушення із застосуванням засобів фотофіксації.

Доводи апеляційної скарги не містять обґрунтувань, яким чином фіксація засобами фотофіксації, а не відеофіксації, спростовує обставину правопорушення.

Сама постанова КМУ, на додаток до якої посилається адвокат, не містить застережень щодо недійсності такого доказу за наведених обставин.

За таких обставин, саме лише твердження представника щодо відсутності матеріалів відеофіксації не заслуговує на увагу, оскільки до протоколу про адміністративне правопорушення додані фотознімки, якими здійснено факт фіксації правопорушення, достовірність яких не спростована.

Відтак, доводи апелянта щодо непідтвердження належними доказами ознак порушення нормативів вагових або габаритних параметрів спростовуються рішенням про супроводження транспортного засобу, фотознімками та іншими матеріалами справи, на яких зафіксовано завантаження транспортного засобу вище бортів кузова та просідання вузлів підвіски, що узгоджується між собою та з іншими доказами у справі.

Вважаю, що суддя правильно встановив обставини справи, надав належну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 188-57 КУпАП.

Отже, підстав для задоволення апеляційної скарги адвоката Кобилецького В.В. не вбачаю, тому постанову місцевого суду про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ст. 188-57 КУпАП слід залишити без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 березня 2026 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.О. Писана