Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №154/1601/26 — Володимирський міський суд Волинської області

154/1601/26

3/154/827/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2026 року Суддя Володимирського міського суду Волинської області Пустовойт Т.В., розглянувши матеріали, які надійшли від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , начальника групи контролю другої лінії поглибленої перевірки документів відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-18 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До Володимирського міського суду Волинської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення ЗхРУ № 246102 від 09.04.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.172-18 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ЗхРУ № 246102 від 09.04.2026 року, в період часу з 00 год. 29 хв. по 02 год. 32 хв. 27.03.2026, за результатами перегляду відеоматеріалів з нагрудних відеореєстраторів прикордонних нарядів в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Устилуг» було виявлено начальника групи контролю другої лінії поглибленої перевірки документів відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) лейтенанта ОСОБА_2 , перебуваючи в прикордонному нарді «Старший прикордонних нарядів/старший прикордонних нарядів в пункті пропуску через державний кордон», який зняв нагрудний відеореєстратор з формного одягу та розмістив його стаціонарно на столі, що засвідчується відеозаписами під час несення служби, що забезпечило не ефективну та неякісну зйомку, чим порушив вимоги абз 1 по.3 Розділу І «Інструкції про порядок використання автоматичної фото-і відеотехніки під час виконання службових обов,язків посадовими і службовими особами Державної прикордонної служби України», абз 2 по.4 Розділу ІІІ Інструкції на

абз 2 по.3 листа Адміністратції Держприкордонної служби України від 24.04.2025 №02.3/31208-25-вих «Про посилення режимних заходів», ст.11 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, тобто своїми діями вчинив адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.172-18 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник адвокат Лесик С.І. в судове засідання не з`явились, надали до суду клопотання про закриття провадження у справі, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Суддя, враховуючи викладені зауваження, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Диспозиція ч.2 ст.172-18 КУпАП, за якою на ОСОБА_1 складено протокол, передбачає відповідальність за порушення правил несення прикордонної служби особою, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України, в умовах особливого періоду.

Суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчинені вказаного адміністративного правопорушення, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 246102 від 09.04.2026 року, витягом з книги прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_4 " відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » , службовою характеристикою, рапортомстаршого офіцеру відділу організації прикордонного контролю штабу, Наказом про порядок використання нагрудних відеореєстраторів та іншими матеріалами справи.

Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, є такими, що доводять факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-18 КУпАП.

Вирішуючи питання про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, суд враховує таке.

Відповідно до ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Пленум Верховного Суду України в п. 17 постанови від 3 червня 2005 р. № 8 роз`яснив, що вирішуючи питання про можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення на підставі ст. 22 КУпАП, суди повинні враховувати як вартість, так і кількість предметів правопорушення, а також мету, мотив і спосіб його вчинення. По суті, правопорушник звільняється від правових наслідків свого протиправного діяння, виходячи із засад гуманності, хоча це діяння як під час вчинення, так і під час звільнення від відповідальності залишається правопорушенням. У законодавстві не закріплено визначення малозначного правопорушення та відсутні вказівки на його ознаки. У кожному конкретному випадку суд має вирішувати питання про визнання діяння малозначним, виходячи, зокрема, з того, що його наслідки не становлять великої суспільної небезпеки, не завдали, або не здатні завдати значної шкоди суспільним, або державним інтересам, правам та свободам інших осіб. Таким чином, для встановлення ступеня суспільної небезпечності необхідно проаналізувати всі сторони допущеного порушення, оцінити обставини вчинення порушення, мету, мотив і спосіб, а також наявність умов, що дають змогу досягти виховних і превентивних цілей.

Враховуючи характер та обставини вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася, позитивно характеризується по місцю служби, не має стягнень, зважаючи на те, що істотної шкоди суспільним, державним інтересам, правам і свободам громадян або іншим цінностям, що охороняються законом, не було завдано, суд вважає, що для досягнення завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення та зважаючи на мету адміністративного стягнення, достатнім буде застосувати до правопорушника усне зауваження зі звільненням від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП.

На переконання суду, застосування такого заходу, як усне зауваження, буде справедливим, необхідним та достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети – виховного впливу та запобіганню вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень.

Відповідно до ч.2 ст. 284 КУпАП при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття справи.

Керуючись ст. ст. 22, 283,284, ч. 2 ст. 172-18 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-18 КУпАП.

Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю вчиненого правопорушення та оголосити йому усне зауваження.

Провадження у справі закрити.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду.

Суддя: Тетяна ПУСТОВОЙТ