Рішення від 31 травня 2026 р. у справі №165/4516/25 — Володимирський міський суд Волинської області

165/4516/25

2/154/658/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року Володимирський міський суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Лутая А.М.,

за участю секретаря судового засідання - Бойко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення обов`язку повнолітніх дітей щодо утримання одного з непрацездатних батьків,

ВСТАНОВИВ

Позивач ОСОБА_1 22.12.2025 звернувся до Нововолинського міського суду Волинської області з вказаним позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення обов`язку повнолітніх дітей щодо утримання одного з непрацездатних батьків.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що він є непрацездатною особою з інвалідністю. Має повнолітніх дочок ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які мають певні права та обов`язки перед позивачем, зокрема обов`язок піклування щодо нього.

Посилаючись на норми ст.202 СК України та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» позивач вважає, що оскільки він є особою з інвалідністю, у відповідачів є обов`язок з його утримання, тобто надання систематичної фінансової або матеріальної допомоги.

З урахуванням наведеного вище позивач просить стягнути з відповідачів на його користь аліменти на утримання батька у розмірі по 1000,00 грн з кожного щомісячно.

Ухвалою Нововолинського міського суду Волинської області від 30.12.2025 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення обов`язку повнолітніх дітей щодо утримання одного з непрацездатних батьків передано на розгляд Володимирського міського суду Волинської області за підсудністю.

Ухвалою Володимирського міського суду Волинської області від 03.02.2026 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загальгого позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та розпочато підготовче провадження.

11.02.2026 до суду надійшов відзив відповідачки ОСОБА_2 на позовну заяву, в якому вона вказує, що позовні вимоги ОСОБА_1 не визнає, просить відмовити у їх задоволенні, оскільки позивача не визнано недієздатною чи частково недієздатною особою, а тому він не має права вимагати від дітей опіки або піклування, і такого обов`язку згідно норм Конституції України у дітей позивача не виникає. Крім того зазначає, що до неї або до інших осіб від позивача жодного разу питань щодо матеріальної допомоги не надходило, прохань або вимог щодо матеріального утримання не висувалося. Таким чином, на думку відповідачки, відсутні умови для настання у доньок позивача обов`язку з утримання одного з непрацездатних батьків, передбаченого ст.202 СК України.

16.02.2026 до суду надійшла заява відповідачки ОСОБА_3 про розгляд справи за її відсутності, в якій вона також зазначила, що заперечує проти задоволення позову ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю у позивача потреби в утриманні, що виключає обов`язок з його утримання у повнолітніх дітей.

Того ж дня, 16.02.2026 до суду надійшла відповідь ОСОБА_1 на відзив, де він зазначив, що він дійсно є особою з інвалідністю, отримує пенсійне забезпечення та інші доходи, що сукупно перевищують встановлений законом прожитковий мінімум, й не потребує додаткового утримання, а також не потребує покриття якихось додаткових витрат. Він ніколи не відчував потреби звертатися до відповідача за матеріальною допомогою або за іншими формами допомоги. Повністю погоджується з тим, що відсутні будь-які обставини, які свідчать про необхідність (потребу) в матеріальній допомозі (забезпеченні) йому з боку відповідача у справі. Він не потребує утримання з боку відповідачів у справі з зв`язку із чим вони не мають обов`язку з утримання одного з непрацездатних батьків.

Ухвалою суду від 11.03.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Сторони в судове засідання не з`явилися, просили розглянути справу за їх відсутності.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи те, що учасники справи у судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з ч.2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалося.

Суд, оцінивши наявні у справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов таких висновків.

На підставі наявних матеріалів суд встановив, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є повнолітніми дітьми позивача ОСОБА_1 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження відповідачів серії НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , та копіями свідоцтв про шлюб відповідачів серії НОМЕР_3 , НОМЕР_4 .

Згідно наданої копії довідки до Акта огляду МСЕК №281465 від 26.03.2012 встановлено, що позивачу ОСОБА_1 встановлена безстроково 2 група інвалідності за загальним захворюванням.

Статтею 51 Конституції України передбачено, що повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.

Згідно загальних засад регулювання сімейних відносин регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів непрацездатних членів сім`ї ст.7 СК України).

Правовідносини, пов`язані з обов`язком повнолітніх дочки, сина утримувати батьків, врегульовані Главою 17 Розділу ІІІ СК України (статті 202, 203 СК України).

Відповідно до ч.1 ст.202 СК України повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Дочка, син крім сплати аліментів зобов`язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю (ст.203 СК України).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» непрацездатні громадяни — це особи, які досягли встановленого цим Законом віку, що дає право на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, та дострокової пенсії, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до закону.

Критерієм призначення аліментів є те, що отримувані батьками пенсія, інший дохід не забезпечують їхніх потреб на харчування, лікування, на придбання одягу, ліків.

Необхідність матеріальної допомоги визначається в кожному конкретному випадку залежно від матеріального становища батьків. До уваги береться отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність у батьків майна, що може приносити дохід, тощо.

Сам факт непрацездатності батьків не зумовлює виникнення у дітей обов`язку надання їм утримання - стан непрацездатності має супроводжуватися необхідністю отримувати сторонню матеріальну допомогу.

Тлумачення статті 202 СК України свідчить, що обов`язок повнолітніх дітей з утримання своїх батьків виникає на підставі складу юридичних фактів: 1) походження дитини від матері, батька (кровне споріднення) або наявність між ними інших юридично значущих зв`язків (зокрема, усиновлення); 2) непрацездатність матері, батька; 3) потреба матері, батька у матеріальній допомозі.

Зобов`язання повнолітніх дітей з утримання батьків не виникає у разі відсутності хоча б однієї із вказаних умов.

Обов`язок повнолітніх дітей не пов`язується з їх працездатністю і можливістю надавати батькам матеріальну допомогу.

При встановленні, чи батьки потребують матеріальної допомоги, повинні враховуватися будь-які обставини, які свідчать про необхідність у матеріальній допомозі.

При цьому, отримання матір`ю чи батьком доходів, які є більшими за прожитковий мінімум, автоматично не свідчить, що батько (мати) не потребують матеріальної допомоги.

До таких висновків дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 05 вересня 2019 року у справі № 212/1055/18.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76, ст. 89 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 , в обґрунтування своїх позовних вимог, посилався на ті обставини, що він є непрацездатним, є особою з інвалідністю, у зв`язку з чим відповідачі зобов`язані надавати йому систематичну фінансову або матеріальну допомогу. На підтвердження вказаних обставин позивачем надано Довідку до Акту огляду МСЕК.

Водночас, доказів, які б свідчили про потребу позивача в матеріальній допомозі у зв`язку з його непрацездатністю, останнім надано не було. Крім того, у своїй відповіді на відзив позивач прямо вказує на те, що він отримує пенсійне забезпечення та інші доходи, що сукупно перевищують встановлений законом прожитковий мінімум, й не потребує додаткового утримання, що він ніколи не відчував потреби звертатися до відповідачів за матеріальною допомогою або за іншими формами допомоги.

Отже, наведене дає підстави вважати, що позивач ОСОБА_1 у відповідності до вимог ст. 81 ЦПК України не довів та не надав належні і допустимі докази на підтвердження заявлених позовних вимог, а тому суд дійшов висновку про відмову в їх задоволенні.

Керуючись ст.ст. 4,5,12,13,76,81,89,141, 246,263-265,352, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні його позову до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення обов`язку повнолітніх дітей щодо утримання одного з непрацездатних батьків.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриття чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 09.06.2026.

Інформація про учасників справи:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

- відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

- відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстроване як ВПО за адресою: АДРЕСА_2 (адреса для листування: АДРЕСА_3 .

Головуючий А.М.Лутай