Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №596/1026/25 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 596/1026/25Головуючий у 1-й інстанції Цвинтарна Т.М.

Провадження № 33/817/310/26 Доповідач - Ваврів І.З.

Категорія - ч.1 ст. 130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2026 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Ваврів І.З.

з участю:

розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Гусятинського районного суду Тернопільської області від 17 квітня 2026 року,

в с т а н о в и в:

Постановою Гусятинського районного суду Тернопільської області від 17 квітня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і застосовано відносно нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Як визнав суд, 21 липня 2025 року о 01 год. 15 хв. В с. Коцюбинці, по вул. Кавунівка, Чортківського району Тернопільської області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом “Volkswagen Transportet”, д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки за допомогою приладу газоаналізатора “Alcotest Drager 6820”, тест № 2306, результат тесту — 1,19 проміле. Водій від проходження огляду в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.9 (а) ПДР України.

В апеляційній скарзі особа, що притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ставить питання про скасування вищевказаної постанови Гусятинського районного суду Тернопільської області від 17 квітня 2026 року та закриття провадження у справі.

Звертає увагу, що у своїх запереченнях на протокол про адміністративне правопорушення він детально навів опис того, як поліцейський здійснив контакт своїми руками (без рукавиць чи іншого захисного покриття) з мундштуком, з якого повністю зняте захисне упакування до проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, чим створив умови, у яких на мундштук вільно могли потрапляти речовини із зовнішнього середовища та від контактів із іншими речами чи тілом людини, що призвело до обґрунтованого сумніву у достовірності отриманого результату, чим допустив грубе порушення вимог 3.2.6 керівництва з експлуатації спеціального технічного приладу газоаналізатора Drager Alcotest 6820, а відтак і пункту 4 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС та МОЗ від 09.11.2015 №1452/35.

Також зазначає, що працівники патрульної поліції не проінформували ОСОБА_1 про порядок застосування спеціального технічного засобу, а також пункту 3.1 вимог керівництва спеціального технічного приладу газоаналізатора Drager Alcotest 6820 – у не з`ясуванні ним часу вживання алкоголю, а також вимоги п.3 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 в частині того, що сертифікат відповідності приладу та свідоцтво про повіку за термінами чинності недійсні.

На переконання апелянта, причина зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 не відповідала підставам, передбаченим ст. 35 Закону України “Про національну поліцію”.

Вказує, що суд першої інстанції у своїй постанові обрав обвинувальну позицію щодо ОСОБА_1 та визнав останнього винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Зазначає про те, що суд першої інстанції в порушення вимог Закону належним чином не з`ясував обставини справи, розглянувши справу відносно ОСОБА_1 поверхнево.

Звертає увагу, що суд першої інстанції у порушення вимог ст. ст. 7, 9 КУпАП допустив спрощений підхід при розгляді справи відносно ОСОБА_1 , всебічно не з`ясувавши всіх обставин події.

Вважає, що суд не дотримався вимог норм процесуального права щодо недопущення судом самостійного збирання доказів під час судового засідання, оскільки після надходження справи до суду, до матеріалів справи було долучено свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки за №П 51QM01610325 та “сертифікат перевірки типу”.

На переконання апелянта, це процесуальне порушення, оскільки роль суду у цьому процесі визначено на рівні основного Закону, де у ч.3 ст.129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.

Просить скасувати постанову Гусятинського районного суду Тернопільської області від 17 квітня 2026 року і закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Одночасно, ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки ОСОБА_1 під час розгляду справи присутнім не був, а постанову суду першої інстанції отримав поштовим зв`язком 12.05.2026 року.

Заслухавши особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , який підтримав подану апеляційну скаргу і, з наведених у ній мотивів, просить скасувати постанову Гусятинського районного суду Тернопільської області від 17 квітня 2026 року та закрити провадження у справі; дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків.

За загальним правилом, визначеним ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк, за заявою особи щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_1 участі у розгляді справи судом першої інстанції не приймав.

Рішення суду, яке оскаржується апелянтом, постановлено судом першої інстанції 17.04.2026 року.

Відповідно до змісту апеляційної скарги постанову суду від 17.04.2026 року ОСОБА_1 отримав 12.05.2026 року поштовим зв`язком.

Апеляційну скаргу подано ОСОБА_1 18.05.2026 року засобом поштового зв`язку. (а.с.66)

За таких обставин, вважаю, що строк на апеляційне оскарження пропущено апелянтом з поважних причин і тому, відповідно до ст.289 КУпАП, його потрібно поновити.

Аналіз матеріалів справи та безпосередньо рішення місцевого суду, яке оскаржується апелянтом, дає підстави для висновку, що суд, розглядаючи дану справу, дотримався положень статей 245, 280 КУпАП, відповідно до яких провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи в учиненні адміністративного правопорушення.

Висновок суду про винуватість та кваліфікацію дій ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України доведений належним чином перевіреними, оціненими та викладеними у постанові суду доказами.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 397835 від 21 липня 2025 року, 21 липня 2025 року о 01 год. 15 хв. в с. Коцюбинці, по вул. Кавунівка, Чортківського району Тернопільської області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом “Volkswagen Transportet” д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки за допомогою приладу газоаналізатора “Alcotest Drager 6820”, тест № 2306, результат тесту — 1,19 проміле. Водій від проходження огляду в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.9 (а) ПДР України.

В протоколі про адміністративне правопорушення, який був предметом розгляду суду, зазначено про роз`яснення ОСОБА_1 його прав, передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП.

Протокол підписаний ОСОБА_1 без жодних зауважень та заперечень, що також підтверджує обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.

Вказаний протокол відповідає вимогам ст.ст.254, 256 КУпАП, складений уповноваженою на те особою, визначеною ст.255 КУпАП, а наведені у ньому обставини об`єктивно стверджуються іншими доказами, дослідженими судом по справі.

Зокрема, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та результатом тестування на вміст алкоголю в організмі, в яких зафіксовано результат огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння,що становить 1, 19 проміле.

Зазначені документи підписані ОСОБА_1 , що фактично підтверджує його згоду з результатом проведеного огляду.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Як слідує з матеріалів справи, одним з таких доказів, яким обґрунтовано винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є відеозапис з нагрудної камери працівників патрульної поліції.

Відеозаписом з нагрудної камери поліцейського засвідчено, що після зупинки транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 висловлено вимогу надати документи, а надалі у ході спілкування з ОСОБА_1 працівниками поліції були виявлені у останнього явні ознаки алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим працівники поліції запропонували йому пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу на визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора “Drager Alcotest 6820”, на що ОСОБА_1 погодився.

Відеозаписом з нагрудної камери поліцейського засвідчено, що за результатом проведеного огляду з використанням технічного приладу газоаналізатора «Драгер Алкотест» 6820 виявлено вміст алкоголю в організмі ОСОБА_1 1, 19 проміле, з чим останній погодився і не бажав проходити огляд на стан сп`яніння в медичному закладі.

Не заслуговують на увагу доводи апелянта про відсутність законної підстави для зупинки транспортного засобу, оскільки працівниками поліції було виявлено факт керування гр. ОСОБА_1 транспортним засобом марки “Volkswagen Transporter”, д.н.з. НОМЕР_1 , під час комендантської години, введеної у зв`язку з дією на території України воєнного стану.

Дана обставина також стверджується рапортом інспектора СРПП відділення поліції № 3 Чортківського РУ поліції ГУНП Тернопільській області лейтенанта поліції Олега Фатихова.

Суд враховує, що рапорт поліцейських за своїм правовим змістом є документом, яким поліцейські інформують керівництво про законність та обґрунтованість дій під час встановлення обставин вчинення особою адміністративного правопорушення. Разом з тим, вказаний документ містить дані про обставини, що підлягають доказуванню по справі про адміністративне правопорушення. Він підлягає аналізу та оцінці у сукупності з всіма наявними

Непереконливими є твердження апелянта про недопустимість як доказів сертифікату відповідності та свідоцтва про повірку приладу газоаналізотора “Алкотест Драгер 6820” з зв`язку із закінченням терміну чинності з огляду на наступне.

Як вбачається із роздруківки тестування на алкоголь, останнє калібрування приладу проводилося 27.02.2025 р., а проходження огляду на стан сп`яніння проводилося 21.07.2025 р., що свідчить про належне здійснення повірки та калібрування приладу «Алкотест Драгер 6820». Вказаний показник у проміле було підтверджено при відеозаписі.

Із копій свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки за №П 51QM01610325, чинного до 27.02.2026, сертифіката перевірки типу, виданого 05.10.2017, який чинний до 05.10.2027, які надійшли до суду з відділення поліції №3 (м. Гусятин) Чортківського РУП ГУНП у Тернопільській області 16.12.2025 та долучено до матеріалів справи, вбачається, що газоаналізатор «Alcotest 6820», заводський №ARLJ-0571, виробник «Drager Safety AG & Co. KGaA, Німеччина», відповідає вимога ДСТУ 8950:2019, пройшов повірку 27.02.2025 в Державному підприємстві Київський обласний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації ДП «Київоблстандартметрологія».

Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлено, що прилад «Drager Alcotest 6820» має відповідний сертифікат, який відповідає затвердженому типу, зареєстрованому в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки, пройшов у строк відповідну державну повірку, сервіс та градуювання, у зв`язку із чим підстав для сумнівів, з урахуванням наведених доказів щодо результатів проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння у суду не виникає.

Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції, всупереч вимог основного Закону, самостійно збирав докази його винуватості, вважаю необґрунтованими, оскільки витребування судом копії свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки за №П 51QM01610325 пов`язано не із збиранням доказів по справі, а з перевіркою доводів ОСОБА_1 , наведених у запереченні на протокол протокол адміністративне правопорушення, в якому стверджувалось про завершення терміну чинності зазначених вище сертифікату відповідності та свідоцтва про повірку.

При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що при проведенні огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 не ставив питання про надання йому сертифікату відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, як це передбачено приписами п.5 Інструкції “Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 р № 1452/735

Доводи апеляційної скарги про порушення процедури огляду водіїв на стан сп`яніння у зв`язку з тим, що працівниками поліції не проінформували про порядок застосування спеціального технічного засобу, апеляційний суд відхиляє, оскільки матеріалами відеофіксації правопорушення зафіксовано, як працівник поліції повідомив водія про порядок роботи приладу “Драгер” та надав йому запаковану трубку для даного приладу, цілісність упакування якої ОСОБА_1 перевірив, після чого поліцйський підготував газоаналізатора “Alcotest Drager 6820” для роботи і було проведення огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Будь-яких заперечень щодо проведеного огляду, в тому числі щодо порядку застосування газоаналізатора “Alcotest Drager 6820” ОСОБА_1 не висловлював. Окрім того, ОСОБА_1 не був позбавлений можливості пройти огляд в закладі охорони здоров`я, від чого він відмовився.

Твердження апелянта про те, що в порушення вимог ст. 7, 9 КУпАП суд першої інстанції допустив спрощений підхід при розгляді справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, всебічно не з`ясував всі обставини події у справі про адміністративне правопорушення, не знайшли свого підтвердження при розгляді справи апеляційним судом.

Посилання апелянта на порушення права на захист та недотримання вимог ст. 6 Конвенції є декларативними. Матеріали справи не містять даних про те, що ОСОБА_1 було позбавлено можливості надавати пояснення, заявляти клопотання чи заперечення справедливого судового розгляду, якщо фактично права сторін були забезпечені.

Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції в порушення вимог Закону належним чином не з`ясував обставини справи, розглянувши справу поверхнево, є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи та відеодоказами наявними в матеріалах справи.

Тому вказані доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції права на захист та інших процесуальних прав ОСОБА_1 не можуть бути безумовною підставою для скасування постанови суду з процесуальних підстав.

Аналіз матеріалів провадження дає підстави для висновку, що дії працівників поліції щодо фіксації правопорушення вчиненого ОСОБА_1 узгоджуються з вимогами ст.266 КУпАП та приписами Інструкції Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 р № 1452/735 та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 року № 1376.

Докази, якими суд обґрунтував доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення є належними та допустимими, оскільки вони отриманні у передбачений законом спосіб, у тому числі у порядку передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Жодних аргументованих доводів, які б викликали сумніви у об`єктивності оцінки доказів зроблених судом першої інстанції на підставі вищевказаних матеріалів справи, апелянтом не надано і не здобуто таких в процесі апеляційного розгляду.

Окрім того, апеляційний суд звертає увагу, що у рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до вимог ст.33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого ним правопорушення, особи правопорушника, ступеню його вини та інших обставин справи.

З урахуванням наведеного, приходжу до висновку, що постанова Гусятинського районного суду Тернопільської області від 17 квітня 2026 р. відносно ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування та закриття провадження у справі, про що ставить питання апелянт, не вбачаю.

Керуючись ст.294 КУпАП, —

п о с т а н о в и в:

Поновити особі, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Гусятинського районного суду Тернопільської області від 17 квітня 2026 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Гусятинського районного суду Тернопільської області від 17 квітня 2026 року щодо ОСОБА_1 — без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя