Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №131/1786/25 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 131/1786/25

Провадження № 22-ц/801/1378/2026

Категорія: 42

Головуючий у суді 1-ї інстанції Шелюховський М. В.

Доповідач:Сало Т. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 рокуСправа № 131/1786/25м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сала Т.Б., суддів Берегового О.Ю., Ковальчука О.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Іллінецького районного суду Вінницької області від 14 квітня 2026 року про повернення заяви про перегляд заочного рішення, постановлену суддею Шелюховським М.В., в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

встановив:

На розгляді Іллінецького районного суду Вінницької області перебувала цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (далі – ТОВ «Коллект Центр») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.

Заочним рішенням Іллінецького районного суду Вінницької області від 12 січня 2026 року задоволено позов у даній справі.

04 квітня 2026 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подано заяву про перегляд заочного рішення, в якій заявлено клопотання про поновлення строку на подання такої заяви.

Ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області від 08 квітня 2026 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без руху.

Ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області від 14 квітня 2026 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення визнано неподаною та повернуто останньому.

Не погодившись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити матеріали справи до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви.

У скарзі зазначає, що повернення заяви з підстав оцінки доказів фактично обмежує право особи на доступ до правосуддя. Відповідно до ухвали суду було подано переклад трудового договору, здійснений самостійно із використанням програмних засобів перекладу. Повертаючи заяву суд виходив з того, що надані в підтвердження працевлаштування та перебування заявника за кордоном документи не засвідчені належним чином. Однак, ним було надано копію закордонного паспорта, яка підтверджує факт виїзду за межі України, а також копію трудового договору, яка, незважаючи на іноземну мову, містить актуальні відомості. Навіть без дотримання формальних вимог до перекладу, зміст документа може бути встановлений за допомогою програмних засобів перекладу. Додатково на підтвердження зазначених обставин надається довідка про перетин державного кордону за період з 05 грудня 2021 року по 09 квітня 2026 року. Таким чином, суд вийшов за межі повноважень, визначених статтями 185, 285 ЦПК України. Відповідно до ч. 8 ст. 285 та ст. 185 ЦПК України, заява повертається лише у разі, якщо заявник не усунув недоліки. Оскільки ним було подано документи (паспорт, квитанцію та переклад), вимоги суду були виконані. Наявність копії паспорта та довідки про кордон є самостійним доказом того, що він не міг отримати копію позовної заяви фізично. У постанові Верховного Суду від 04 грудня 2024 року у справі №297/1881/23 зазначено, що повернення заяви з підстав формального підходу до усунення недоліків є проявом надмірного формалізму та порушує право на доступ до суду.

У поданому на апеляційну скаргу відзиві ТОВ «Коллект Центр» просить залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Згідно з частиною 2 статті 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвалу суду про повернення заяви заявникові (п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України) розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Частиною 13 статті 7 ЦПК України встановлено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вказані норми, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що заочним рішенням Іллінецького районного суду Вінницької області від 12 січня 2026 року задоволено позов ТОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

За змістом статті 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

04 квітня 2026 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подано заяву про перегляд заочного рішення, в якій заявлено клопотання про поновлення строку на подання такої заяви. ОСОБА_1 вказує, що він фактично не проживає за адресою реєстрації в Україні, оскільки на даний час офіційно працевлаштований та постійно перебуває на території Республіки Польща. Внаслідок постійного перебування за кордоном з метою виконання трудових обов`язків, він був позбавлений фізичної можливості отримувати будь-яку поштову кореспонденцію за місцем своєї реєстрації в Україні. Крім того, він зареєстрував електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» лише 30 березня 2026 року. Таким чином він не мав доступу до матеріалів справи до вказаної дати. Вказані обставини свідчать про те, що він не був належним чином сповіщений про судовий розгляд, а тому був позбавлений можливості вчасно реалізувати своє право на захист.

Вимоги щодо форми і змісту заяви про перегляд заочного рішення визначені статтею 285 ЦПК України.

Так, за змістом частини другої цієї статті, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено: 1) найменування суду, який ухвалив заочне рішення; 2) ім`я (найменування) відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, номер засобу зв`язку, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це; 4) посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача; 5) клопотання про перегляд заочного рішення; 6) перелік доданих до заяви матеріалів.

У ч. 6, 8 статті 285 ЦПК України зазначено, що до заяви про перегляд заочного рішення додається документ про сплату судового збору.

До неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

За змістом ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області від 08 квітня 2026 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без руху для усунення зазначених недоліків протягом п`яти днів з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху із зобов`язанням протягом вказаного терміну подати належним чином засвідчений переклад доказів, викладених іноземною мовою, та подати докази про сплату судового збору.

Вказану ухвалу суду доставлено до електронного кабінету ОСОБА_1 08 квітня 2026 року (а.с.125).

11 квітня 2026 року від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків. У вказаній заяві зазначено, що поданий до суду трудовий договір (Umowa o prace) викладений польською мовою та наданий виключно як доказ фактичного перебування особи за межами України, а не з метою підтвердження змісту трудових правовідносин. Основні ідентифікаційні реквізити документа (ПІБ, дата укладення, підпис сторін) є зрозумілими без перекладу, що не перешкоджає встановленню відповідних обставин. На даний час у нього наявний новий паспорт громадянина України для виїзду за кордон, який не містить відміток про перетин державного кордону у зв`язку з його нещодавнім оформленням. Водночас, оригінал попереднього паспорта втрачено, однак у розпорядженні сторони наявні копії його окремих сторінок, зокрема сторінки з ідентифікаційними даними та сторінки з відміткою про перетин державного кордону від 05 грудня 2021 року. Вказані документи у сукупності підтверджують як особу, так і факт її перебування за межами України. У зв`язку з наведеним, він об`єктивно не мав можливості своєчасно отримувати кореспонденцію та ознайомитися з матеріалами справи. Доступ до підсистеми «Електронний суд» було отримано лише 30 березня 2026 року. Таким чином, пропуск строку (та/або наявні недоліки) є наслідком об`єктивних обставин, що не залежали від волі особи, та підлягають врахуванню судом. У разі необхідності, готовий надати нотаріально засвідчений переклад документа, а також додаткові документи на підтвердження викладених обставин. На виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, недолік щодо несплати судового збору усунуто та судовий збір сплачено у встановленому законом розмірі (а.с.126-128).

У ч. 3 ст. 185 ЦПК України зазначено, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області від 14 квітня 2026 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення визнано неподаною та повернуто останньому.

Повертаючи заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суд першої інстанції вважав, що визначені ухвалою недоліки заявником усунуті не в повній мірі. Заява про виправлення недоліків заявником обґрунтована тими ж обставинами, викладеними у заяві про перегляд заочного рішення. При цьому, викладені у заяві про перегляд заочного рішення обставини про працевлаштування та перебування за кордоном не засвідчено належним чином (а.с.136).

Апеляційний суд не погоджується із висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для повернення заяви та виходить з того, що в ухвалі про залишення заяви про перегляд заочного рішення без руху суд першої інстанції не вказав, які саме положення статті 285 ЦПК України не було дотримано заявником (крім частини шостої про надання документу про сплату судового збору), а лише процитував цю статтю у повному обсязі (щодо вимог до заяви).

Фактично зі змісту заяви ОСОБА_1 слідує, що перебуванням за кордоном він обґрунтовує обставини, що свідчать про поважність причин його неявки в судове засідання та неподання відзиву.

Зі змісту п. 3 ч. 2 ст. 285 ЦПК України слідує, що у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це.

До заяви про перегляд заочного рішення додаються докази, на які посилається заявник (ч. 7 ст. 284 ЦПК України).

На виконання вимог п. 3 ч. 2 ст. 285 ЦПК України, ОСОБА_1 зазначив у заяві ці обставини (перебування за кордоном) і докази про це: копія трудового договору від 01 вересня 2025 року.

На виконання вимог ч. 7 ст. 285 ЦПК України, до заяви про перегляд заочного рішення додано копію трудового договору на іноземні мові.

Суд першої інстанції вважав вказаний доказ неналежним доказом через неподання заявником перекладу копії цього договору з іноземної мови на українську.

З метою усунення недоліків, ОСОБА_1 надав переклад трудового договору, зроблений ним власноручно, та копію закордонного паспорту.

Суд першої інстанції, повертаючи заяву ОСОБА_1 знову не зазначив, які саме вимоги, передбачені ст. 285 ЦПК України, не були дотримані заявником.

Якщо суд вважає, що надані заявником докази на підтвердження викладених у заяві обставин є неналежними чи недопустимими, вказані обставини є підставою для залишення заяви без задоволення.

Апеляційний суд виходить з того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

За змістом пунктів 3, 4 частини 5 статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

Разом із тим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).

У справі «Беллет проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, шо відповідно п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України є підставою для її скасування з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. 364, 367, 379, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Іллінецького районного суду Вінницької області від 14 квітня 2026 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Т.Б. Сало

Судді О.Ю. Береговий

О.В. Ковальчук