Постанова від 08 червня 2026 р. у справі №133/728/25 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 133/728/25

Провадження № 22-ц/801/854/2026

Категорія: 101

Головуючий у суді 1-ї інстанції Гуменюк О. О.

Доповідач:Ковальчук О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 рокуСправа № 133/728/25м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Ковальчука О. В.,

суддів: Шемети Т. М., Берегового О. Ю.,

за участю секретаря судового засідання Кулішко Б.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованих осіб: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, про встановлення факту, що має юридичне значення,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою його представником – адвокатом Кучер Ганною Миколаївною, на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області, ухвалене у цій справі 12 лютого 2026 року у м. Козятин суддею цього суду Гуменюком О.О., дата складання повного тексту судового рішення відповідає даті його постановлення,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною вище заявою, мотивуючи її тим, що, 05.12.2024 року він звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі – ГУ ПФУ у Вінницькій області) про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Однак 11.12.2024 року рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі – ГУ ПФУ у Волинській області) № 025650010725 відмовлено у призначенні пенсії за віком, у зв`язку з відсутністю страхового стажу 32 роки, оскільки страховий стаж особи складає 18 років 7 місяців.

Заявник вказував, що його трудова книжка серії НОМЕР_1 від 13.03.1989 року не містить запис про період роботи з 1994 року по 1997 рік в колгоспі «Україна» с. Райки Калинівського району Вінницької області, а колгосп ліквідований, тому для зарахування до страхового стажу періоду роботи, що не відображений у трудовій книжці, до Пенсійного фонду України надавалася відповідна архівна довідка від 18.112024 року № 01-17/911, що видана Комунальною установою «Калинівський трудовий архів Калинівської міської ради».

Натомість до його страхового стажу не враховано період роботи з 1994 по 1997 рік, оскільки у вказаній архівній довідці від 18.11.2024 року № 01-17/911 зазначено його по батькові « ОСОБА_2 », що не відповідає паспорту – « ОСОБА_3 ».

Заявник зазначав, що розбіжність в архівному витягу щодо написання по батькові, виникла через неуважність та безвідповідальність працівників щодо ведення бухгалтерських та кадрових документів. У підтвердження того що, саме ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працював у період з 1994 по 1997 рік у колгоспі «Україна» у архівній довідці міститься інформація, що інших працівників з таким же прізвищем, ім`ям, по батькові не значиться.

За таких обставин, ОСОБА_1 просив суд встановити факт належності йому правовстановлюючого документу - архівної довідки від 18.11.2024 року № 01-17/911, що видана Комунальною установою «Калинівський трудовий архів Калинівської міської ради».

12.02.2026 року рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області у задоволенні вищевказаної заяви відмовлено.

Не погодившись із ухваленим рішенням, ОСОБА_1 , через свого представника – адвоката Кучер Г.М., подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове, яким заяву задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що встановлення факту належності вищевказаного документу для заявника має юридичне значення, оскільки наявність розбіжностей в архівній довідці позбавляє його можливості скористатися своїм законним правом на призначення пенсії за віком.

На думку скаржника, суд першої інстанції, не встановивши факту належності правовстановлюючого документу, в якому наявні розбіжності у по батькові заявника, позбавив його можливості скористатися своїм законним правом на призначення пенсії за віком.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Апеляційний суд, згідно з вимогами ст. 367 ЦПК України, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду скасувати з огляду на таке.

Статтею 375 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не відповідає цим вимогам.

В ході розгляду справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_1 , що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 , копія якого міститься в матеріалах справи (а.с. 7-8).

Відповідно до копії трудової книжки серії НОМЕР_3 , виданої 13.03.1989 року, на її титульній сторінці вказано російською мовою « ОСОБА_4 », ІНФОРМАЦІЯ_1 , спеціальність – тракторист (а.с. 6).

Як вбачається з архівної довідки № 01-17/911, виданої 18.11.2024 року Комунальною установою «Калинівський трудовий архів Калинівської міської ради», у книзі обліку трудового стажу колгоспу «Україна» с. Райки Калинівського району Вінницької області значиться ОСОБА_1 (так в документах), де вказано, що він працював в період з 1994 року по 1997 рік, в загальному відпрацьовано вихододнів - 773, в загальному встановлено вихододнів - 934, та одержував заробітну плату, посада - тракторист. У книзі обліку трудового стажу колгоспу «Україна» за 1992-2010 роки інших працівників з прізвищем, ім`ям по батькові ОСОБА_1 не значиться зворот а.с. 6).

11.12.2024 року рішенням ГУ ПФУ у Волинській області № 025650010725 заявнику ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком, у зв`язку з відсутністю страхового стажу 32 роки, оскільки страховий стаж особи складає 18 років 7 місяців 28 днів. До страхового стажу відповідно до наданих документів не враховано період роботи у згідно із довідкою № 01-17/911 від 18.11.2024 року, оскільки вказано по батькові « ОСОБА_2 », що не відповідає паспорту – « ОСОБА_3 ». Для зарахування періоду роботи в КСП рекомендовано залучити протоколи на прийняття та звільнення (а.с. 5).

Відмовляючи у задоволенні заяви про встановлення факту належності правовстановлюючого документу ОСОБА_1 , виходячи зі змісту архівної довідки, суд вважав, що заявник просить встановити обставини, які викладені у даній архівній довідці, зокрема, що заявник працював на певній посаді у певній організації, протягом певного періоду та отримав вказану у даному документі заробітну плату.

Однак, жодного доказу на підтвердження вказаних обставин заявник та його представник суду не надав, хоча своїм рішенням ГУ ПФУ у Волинській області рекомендувало заявнику надати відповідні докази для доведення наявності трудового стажу.

При цьому матеріали справи не містять доказів, які засвідчують той факт, що заявник ОСОБА_1 у період часу з 1994 року по 1997 рік працював в колгоспі «Україна» с. Райки Калинівського району Вінницької області.

Водночас апеляційний суд не погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).

Суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті (пункт 6 частини першої статті 315 ЦПК України).

Як зауважено Верховним Судом у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі від 23.05.2022 року у справі № 539/4118/19: «У порядку окремого провадження підлягає встановленню факт належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеними у свідоцтві про народження або в паспорті, а не у будь-яких документах».

Схожих висновків дійшов Верховний Суд у змісті ухвали від 25.09.2025 року у справі № 947/20044/23, у якій зауважив, що встановлення факту належності правовстановлюючих документів може бути, зокрема, зумовлене:

помилкою у вказівці прізвища, ім`я, по батькові особи, тобто коли особа мала паспортний документ, але в договорі вказано інше прізвище аніж в паспортному документі;

отриманням після укладення договору паспортного документу, в якому вказане інше прізвище аніж в договорі. В цьому випадку відсутня можливість вирішити це питання в позасудовому порядку.

Як зауважено Верховним Судом у постанові від 20.08.2018 року у справі № 545/1472/17: «при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства».

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 звернувся до суду із метою встановлення факту належності йому правовстановлюючого документу - архівної довідки від 18.11.2024 року № 01-17/911, що видана Комунальною установою «Калинівський трудовий архів Калинівської міської ради», оскільки у цій довідці зазначено його по батькові – « ОСОБА_2 », в той час як його дійсне по батькові - « ОСОБА_3 ».

Встановлення такого факту необхідно заявнику для оформлення пенсії.

Як встановлено із аналізу трудової книжки ОСОБА_1 , вона складена російською мовою та в ній вказане по батькові « ОСОБА_5 », в той час як зі паспорту ОСОБА_1 встановлено, що його по батькові зазначено як « ОСОБА_3 ». Із архівної довідки від 18.11.2024 року № 01-17/911 вбачається, що у книзі обліку трудового стажу колгоспу «Україна» с. Райки Калинівського району Вінницької області значиться ОСОБА_1 , де вказано, що він працював у цьому колгоспі та отримував заробітну плату.

Разом з тим, апеляційний суд вважає, що розбіжність у написанні по батькові заявника у архівній довідці від 18.11.2024 року № 01-17/911 виникла при здійсненні перекладу архівних документів з російської мови на українську.

Таким чином, у справі, яка є предметом апеляційного перегляду, заявником було надано до суду докази на підтвердження помилки у написанні його по батькові у змісті архівної довідки від 18.11.2024 року № 01-17/911, факт належності якої він просив встановити, з огляду на зміст паспортного документа заявника.

Отже, з враховуючи викладене, оцінюючи зазначені докази в їх сукупності, колегія суддів доходить висновку, що вони є належними, допустимими, достовірними та достатніми, в розумінні положень ст.ст. 77-80 ЦПК України, а також такими, що підтверджують факт належності ОСОБА_1 правовстановлюючого документу - архівної довідки від 18.11.2024 року № 01-17/911, що видана Комунальною установою «Калинівський трудовий архів Калинівської міської ради», відтак суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необґрунтованість та недоведеність вимог заявника, та, як результат, відсутність правових підстав для задоволення заяви про встановлення факт, що має юридичне значення.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи, наслідком чого є задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції, з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви ОСОБА_6 .

На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 374, 375, 382 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником – адвокатом Кучер Ганною Миколаївною, задовольнити.

Рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 12 лютого 2026 року скасувати, та ухвалити нове, яким заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , правовстановлюючого документу - архівної довідки від 18 листопада 2024 року № 01-17/911, що видана Комунальною установою «Калинівський трудовий архів Калинівської міської ради».

Постанова набирає законної сили із дня її ухвалення, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий О. В. Ковальчук

Судді: Т. М. Шемета

О. Ю. Береговий