Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №742/2322/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 3/742/531/26

Єдиний унікальний № 742/2322/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 року м. Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Давидчука Д.П., за участю секретаря судового засідання Сумцової Т.В., розглянувши матеріали, що надійшли від Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, мешканки АДРЕСА_1 ,

за ст. 122-4, ст. 124 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи.

Згідно з протоколом серії ЕПР1 № 643152 від 17.04.2026, 07.04.2026 о 12:53 год. у м. Прилуки Чернігівської області по вул. Небесної Сотні, 117, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ВАЗ 111930 д.н.з. НОМЕР_1 , під час руху заднім ходом не переконалася, що це буде безпечно і не створить перешкод іншим учасникам дорожнього руху, внаслідок чого здійснила зіткнення з автомобілем «Опель Астра» д.н.з. НОМЕР_2 . У результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушила п. 10.9 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Крім того, згідно з протоколом серії ААД № 842453 від 07.04.2026, 07.04.2026 о 12:53 год. у м. Прилуки Чернігівської області по вул. Небесної Сотні, 117, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ВАЗ 111930 д.н.з. НОМЕР_1 , під час руху заднім ходом не переконалася, що це буде безпечно і не створить перешкод іншим учасникам дорожнього руху, внаслідок чого здійснила зіткнення з автомобілем «Опель Астра» д.н.з. НОМЕР_2 . У результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Після вчиненого зникла з місця вчинення ДТП, чим порушила п.2.10а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 122-4 КУпАП.

ІІ. Пояснення учасників справи.

Особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася. Захисником - адвокатом Дуденок О.О. надано клопотання про закриття провадження у справі, вказуючи на відсутність належних доказів складу правопорушення. Адвокат зазначає, що ОСОБА_1 заперечує факт перебування у вказаному в протоколі місці у зазначений час, а також стверджує про відсутність будь-яких пошкоджень на її автомобілі, при цьому в матеріалах справи існують суттєві розбіжності щодо часу події (12:53 у протоколі проти 12:30 у схемі та поясненнях свідків). Захисник наголошує на недоліках схеми ДТП, яка не містить інформації про зв`язок із конкретним протоколом, не відображає місце розташування автомобілів у момент зіткнення, механізм пригоди, траєкторію руху чи маневри водіїв, що робить неможливим встановлення причинно-наслідкового зв`язку між діями особи та пошкодженнями. Окремо підкреслюється відсутність об`єктивних доказів контакту транспортних засобів, таких як відеозаписи, фотознімки моменту ДТП або висновок автотехнічної експертизи, через що висновок поліції про винуватість ґрунтується лише на припущеннях. Адвокат також вказує на процедурні порушення, зокрема складання протоколу лише через 10 днів після події та відсутність документального фіксування результатів огляду авто ОСОБА_1 , який підтвердив би відсутність ушкоджень. Щодо обвинувачення за ст. 122-4 КУпАП, захист стверджує про відсутність умислу на залишення місця пригоди, оскільки водійка не відчула контакту і не знала про факт ДТП, що виключає суб`єктивну сторону правопорушення, а показання свідка не підтверджують її обізнаність про зіткнення. З огляду на ці недоліки, адвокат вважає вину недоведеною за стандартом «поза розумним сумнівом» і просить закрити справу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Свідок ОСОБА_2 у судове засідання з`явилася, вказала, що чула зіткнення автомобілів, бачила, що за кермом була жінка, але хто саме, вказати не може. Також не змогла точно вказати марки та колір автомобілів, які були учасниками ДТП, а також точний час події.

ІІІ. Застосоване судом законодавство.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.

Згідно з статтею 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Як зазначено в ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 9 КУпАП правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Допустимість доказів це придатність їх для використання у адміністративному процесі за формою, на відмінну від їх належності придатність для використання за змістом.

При цьому, у відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог частини 2 статті 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається у межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

У п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з п. 10.9 ПДР України під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

Згідно з ст. 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до п. 2.10 «а» ПДР України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-4 КУпАП передбачає відповідальність за «залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні».

ІV. Оцінка судді щодо фактичних обставин справи та висновки.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшов таких висновків.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4 та ст. 124 КУпАП, працівниками поліції надано докази, які суддею досліджені у судовому засіданні: протокол серії ЕПР1 № 643152 від 17.04.2026, протокол серії ААД № 842453 від 07.04.2026, схему наслідків ДТП від 07.04.2026, довідку начальника САП Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області про те, що ОСОБА_1 отримувала посвідчення водія НОМЕР_3 від 11.08.2020 року, письмові пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , а також рапорт працівника поліції від 07.04.2026.

Положеннями ст. 280 КУпАП регламентовано, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу правопорушення, передбаченого Кодексом України про адміністративне правопорушення.

Водночас, у матеріалах справи відсутні будь-які об`єктивні дані, зокрема відеозаписи або фотознімки безпосереднього моменту зіткнення, а також висновок автотехнічної чи транспортно-трасологічної експертизи, який би беззаперечно підтверджував факт фізичного контакту між транспортними засобами ВАЗ 111930 д.н.з. НОМЕР_1 та «Опель Астра» д.н.з. НОМЕР_2 . За відсутності таких даних висновок органу поліції про винуватість особи та наявність самого механізму ДТП ґрунтується виключно на припущеннях, а не на встановлених фактах, що є неприпустимим при доведенні вини.

Крім того, наявні матеріали справи не містять беззаперечних доказів того, що саме ОСОБА_1 керувала автомобілем ВАЗ 111930, д.н.з. НОМЕР_1 , 07.04.2026 року о 12:53 год. у м. Прилуки по вул. Небесної Сотні, 117 та була учасником дорожньо-транспортної пригоди. Дане твердження підкріплюється розбіжностями у матеріалах справи щодо часу події: у протоколі зазначено 12:53, тоді як схема ДТП та первинні пояснення свідків вказують на 12:30.

Окрему увагу суд приділяє поясненням свідка, наданим під час судового розгляду. Зі змісту цих пояснень та інших наявних доказів неможливо однозначно встановити особу водія, який перебував за кермом автомобіля в момент події. Свідок прямо вказала, що не може ствердно ідентифікувати, хто саме керував транспортним засобом, що виключає можливість ідентифікації ОСОБА_1 як суб`єкта правопорушення.

Статтею 62 Конституції України визначено, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Рішення суду в справі про адміністративне правопорушення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Слід також наголосити, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд вважає, що для доведення вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності має використовуватись стандарт доказування «поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

Згідно вказаної правової позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

При цьому суд зазначає, що відповідно до ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Дослідивши адміністративні матеріали та подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбачених за ст. 122-4, ст. 124 КУпАП.

Відповідно до вимог ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст.245,247,251,252,283,284,294 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Об`єднати справи № 742/2322/26, провадження № 3/742/531/26, № 742/2324/26, провадження № 3/742/532/26, та розглянути їх в одному провадженні, присвоївши об`єднаній справі № 742/2322/26, провадження № 3/742/531/26.

Провадження у справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 122-4, ст. 124 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Дмитро ДАВИДЧУК