Рішення від 08 червня 2026 р. у справі №507/2615/25 — Любашівський районний суд Одеської області

Справа № 507/2615/25

Провадження № 2/507/517/2026

Номер рядка звіту 40

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2026 р. селище Любашівка

Любашівський районний суд Одеської області у складі :

головуючого судді - Дюдюна О.В.,

при секретарі судового засідання Демовської Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Любашівка Подільського району Одеської області у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

ТОВ «Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів"» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Зазначає, що 02.03.2019 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 810826117, за яким відповідач отримала кредитні кошти та зобов`язалася своєчасно повернути кредит і сплатити проценти за користування ним.

Свої зобов`язання щодо надання кредиту первісний кредитор виконав у повному обсязі, однак відповідач належним чином не виконувала обов`язки щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

28.11.2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до умов якого до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №810826117

03.01.2019 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено договір факторингу № 20190103, у відповідності до умов якого, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК«ЕАПБ» приймає належні ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах прав вимог.

Станом 20.11.2019 року, розмір заборгованості за кредитним договором № 810826117 становив 11 815 грн, з яких: 5 000 грн - заборгованість за основною сумою боргу та 6 815 грн - заборгованість за нарахованими відсотками.

Позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК "Європейська агенція з повернення боргів"» заборгованість за кредитним договором у розмірі 11 815 грн, а також понесені судові витрати, зокрема судовий збір у розмірі 3 028 грн.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Обертович Д.М. подав до суду заяву про перегляд заочного рішення, та відзив в якому вказував, що відповідачка не була належним чином повідомлена про розгляд справи, не отримувала копії позовної заяви та доданих до неї документів, у зв`язку з чим була позбавлена можливості подати відзив та взяти участь у судовому розгляді. Також зазначав, що про існування заочного рішення від 18.02.2026 року ОСОБА_1 дізналася лише 20.03.2026 року після звернення за правовою допомогою до адвоката, який під час перевірки інформації на офіційному вебсайті судової влади України виявив наявність цивільної справи № 507/2615/25. Крім того, представник відповідачки заперечував проти позовних вимог та зазначав, що ОСОБА_1 не укладала кредитний договір № 810826117 від 02.03.2019 року, не отримувала кредитні кошти та не підписувала жодних документів щодо його оформлення. На підтвердження цього посилався на звернення відповідачки до правоохоронних органів щодо незаконного використання її персональних даних третіми особами. Також у заяві зазначалося, що позивачем не надано належних та допустимих доказів укладення кредитного договору саме відповідачкою, переходу права вимоги за договором до позивача, а також обґрунтованого розрахунку заборгованості. У зв`язку з цим представник відповідачки просив поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, скасувати заочне рішення Любашівського районного суду Одеської області від 18.02.2026 року та в задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача Обертович Д.М. 29.05.2026 року подав до суду додаткові пояснення, в яких заперечив проти позову про стягнення заборгованості. Він зазначив, що позивач не надав належних доказів того, що саме ОСОБА_1 уклала спірний кредитний договір, оскільки відсутні відомості про номер телефону, на який надсилався SMS-код для підписання договору, а також докази отримання та використання цього коду відповідачкою. Крім того, у матеріалах справи відсутні належні підтвердження електронного підписання договору, накладення кваліфікованої електронної печатки та позначки часу. Також представник звернув увагу, що позивач не довів належними доказами перехід до нього права вимоги за кредитним договором, оскільки не надано повного пакета документів, які б підтверджували правонаступництво. Окремо він заперечив проти клопотання позивача про витребування нових доказів у банку, вказавши, що воно подане з порушенням процесуальних строків та без належного обґрунтування причин несвоєчасного подання. У зв`язку з цим представник відповідачки просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, а також відмовити позивачу у витребуванні та долученні нових доказів до справи.

Також, 09.06.2026 року подав до суду заяву про розгляд справи без участі відповідача та її представника.

Представник позивача ТОВ "ЄАПБ" - Чечельницька А.О. 13.05.2026 року подала до суду додаткові пояснення по справі в яких вказала, що 02.03.2019 між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» було укладено кредитний договір №810826117 в електронній формі шляхом використання одноразового ідентифікатора (SMS-коду), що відповідно до законодавства прирівнюється до письмової форми договору. Позивач вважає доведеним факт отримання відповідачем кредитних коштів, погодження нею всіх умов кредитування та нарахованих відсотків. Також зазначається, що відповідач не надала доказів погашення боргу, не спростувала розрахунок заборгованості та не подала власного розрахунку. Позивач посилається на норми ЦК України, Закон України «Про електронну комерцію», судову практику Верховного Суду щодо дійсності електронних договорів і вважає, що заборгованість нарахована законно. Крім того, ТОВ «ФК «ЄАПБ» зазначає, що після переходу права вимоги не здійснювало додаткових нарахувань чи штрафних санкцій, а просить стягнути лише ту заборгованість, яка була нарахована первісним кредитором. У зв`язку з неможливістю участі представника в засіданнях позивач просить розглядати справу за його відсутності та ухвалити рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 26 грудня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі та постановлено розгляд справи проводити в спрощеному порядку із викликом сторін (а.с.31).

Ухвалою від 02 червня 2026 року, клопотання представника позивача ТОВ "Фінансова компанія "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" - Чечельницької А.О. про витребування доказів залишено без розгляду (а.с.123).

Згідно з частиною 3 статті 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, а тому судом ухвалено про розгляд справи у відсутність сторін.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з вимогами частини 2 статті 247 ЦПК України, не здійснювалося.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, відповідно до укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 договору №810826117 від 02.03.2019 року кредитодавець ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язалося надати позичальнику ОСОБА_1 кредит без конкретної споживчої мети на суму 5000 грн., на умовах, строковості, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за коригування кредитом.

Пунктами 1.2-1.3 кредитного договору передбачено, що строк дії договору починається з моменту його укладання та становить 30 днів. Кредит надається строком на 30 днів.

Відповідно до пункту 1.4 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у розмірі 0,01 процентів від суми кредиту за кожний день користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту до закінчення строку кредиту, визначеного в п.1.3 цього договору.

Згідно п.1.5 кредитного договору з врахуванням положень п.1.4 договору позичальник сплачує товариству проценти за користування кредитом за фактичний час користування кредитом з розрахунку 3,65 відсотків річних.

Пунктом 4.4. договору передбачено, що сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та товариством в якості підпису позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.

28.11.2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» (фактором) та ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» (клієнтом) укладено Договір факторингу № 28/1118-01. Відповідно до умов договору фактор зобов`язується передати клієнту суму фінансування, а Клієнт зобов`язується відступити факторові права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно Реєстру боржників в обсязі та на умовах, що існують на день відступлення права вимоги.

03 січня 2019 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК« ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 20190103, у відповідності до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК« ЄАПБ» права вимоги зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах , визначених цим договором.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №6 від 20.11. 2019 року ТОВ «Таліон Плюс» відступило фактору ТОВ «ФК «ЄАПБ» право грошової вимоги за кредитним договором №810826117 від 02.03.2019 року, боржник ОСОБА_1 в сумі 11815 грн., яка складається з наступного: 5000 грн. основна сума заборгованості, 6815 грн. заборгованість за відсотками.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №810826117 від 02.03.2019 року, заборгованість ОСОБА_1 за період з 20.11.2019 року по 31.10.2025 року по кредитному договору №810826117 від 02.03.2019 року становить 11815 грн., яка складається з наступного: 5000 грн. основна сума заборгованості, 6815 грн. заборгованість за відсотками.

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права.

Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При цьому за правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

На підтвердження своїх вимог позивачем ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» надано до суду договір №810826117 від 02.03.2019 року, в якому зазначені анкетні дані ОСОБА_1 зокрема, паспорт серії та номер, податковий номер та адреса реєстрації: АДРЕСА_1 та електрона пошта.

Позивачем не надано суду жодного належного доказу на підтвердження підписання ОСОБА_1 вказаного договору №810826117 від 02.03.2019 року.

Так, в матеріалах справи відсутні докази, з яких можна було б установити, що ОСОБА_1 , пройшла ідентифікацію за допомогою одноразового електронного ідентифікатора у інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» при вході в особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» та підписала електронним підписом договір №810826117 від 02.03.2019 року.

Згідно ч.1 ст.1050 ЦК України з урахуванням положень статей 526, 527, 530 ЦК України, кредитор має довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, що узгоджується з позицією викладеною в Постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 року по справі №161/16891/15-ц.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Згідно з Переліком типових документів, затвердженого наказом Мін`юсту від 12.04.2012 №578/5до первинних документів, які фіксують факт виконання операції та служать підставою для записів у регістрах бухгалтерського обліку і у податкових документах, віднесені: касові, банківські документи; повідомлення банків; виписки банків; корінці квитанцій і касових чекових книжок.

Банківська виписка має статус первинного документу. Розрахунок заборгованості, відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» є лише похідним від первинної бухгалтерської документації та може містити відомості про господарську операцію. Проте саме банківська виписка за картковими рахунками може бути належним доказом щодо заборгованості за кредитним договором, що споживач користувався кредитною карткою, ним вносились кошти на погашення заборгованості, або ні.

Кредитор, який заявляє вимоги про стягнення коштів за кредитним договором, зобов`язаний надати суду докази на підтвердження надання позичальнику кредиту.

Ухвалою суду від 02 червня 2026 року, клопотання представника позивача ТОВ "Фінансова компанія "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" - Чечельницької А.О. про витребування доказів залишено без розгляду.

Із заявою про поновлення строків на витребування доказів, представник позивача не звертався.

В судовому засіданні встановлено, що позивачем не надано суду жодного належного документу надання ОСОБА_1 кредиту, тобто в матеріалах справи відсутні докази, зокрема платіжне доручення (квитанція) про перерахування ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на картковий рахунок відповідача ОСОБА_1 , кредитних коштів на суму 5000 грн., відповідно до кредитного договору №810826117 від 02.03.2019 року, в якому було б зазначено отримувача та номер картки.

З огляду на викладене, судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази карткового рахунку, який би належав саме ОСОБА_1 і що на її рахунок надходили кошти від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на підставі кредитного договору №810826117 від 02.03.2019 року.

Таким чином, з поданих до суду доказів неможливо встановити взагалі факт укладення кредитного договору беззаперечно із відповідачем.

В той же час розрахунок заборгованості не є документом первинного бухгалтерського обліку, а є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум, який відповідно повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку).

Такий висновок щодо оцінки односторонніх документів банку кореспондує висновки Великої Палати Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17 та Верховного Суду України в постанові від 11.03.2015 р. № 6-16цс15.

Отже, наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором не є належними доказами розміру кредитної заборгованості, який позивач просить стягнути, оскільки останнім не доведено отримання кредитних коштів.

Враховуючи викладене,суд приходить до висновку, що в матеріалах справи відсутні докази укладання кредитного договору та отримання відповідачем ОСОБА_1 кредитних коштів в сумі 5000 грн. за кредитним договором №810826117 від 02.03.2019 року, а тому в задоволенні позову слід відмовити з підстав не доведеності позовних вимог.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст.144 ЦПК України судові витрати слід залишити за позивачем.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1-13, 76- 83, 141, 144, 247, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст. 526, 626, 628, 638-640, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 11 Закону України «Про електронну комерцію», суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- відмовити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», адреса місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, фактична адреса: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, поверх 4, ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Суддя: О.В. Дюдюн