Постанова від 08 червня 2026 р. у справі №506/371/26 — Окнянський районний суд Одеської області

Окнянський районний суд Одеської області

Справа №: 506/371/26

Провадження № 3/506/211/26

Справа №506/372/26

Провадження №3/506/212/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.06.2026 року суддя Окнянського районного суду Одеської області Чеботаренко О.Л., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли від Відділу поліцейської діяльності №2 Подільського РУП ГУНП в Одеській області, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонера, інваліда 3 групи, який раніше не притягувався до адміністративної відповідальності,

за ст.124, ст.122-4 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 647462 від 22.04.2026 року, 14.03.2026 року о 16 год. 30 хв. на 28 км автодороги М-16 сполученням «Одеса — Кучурган», у межах населеного пункту с. Василівка Одеського району, по вул. Братській, 1, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Hyundai Sonata», д.н.з. НОМЕР_1 , не дотримався безпечної дистанції та допустив зіткнення з автомобілем «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , унаслідок чого автомобіль «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_2 , отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 13.1 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Також, відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 647473 від 22.04.2026 року, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Hyundai Sonata», д.н.з. НОМЕР_1 , будучи учасником дорожньо-транспортної пригоди та причетним до неї, у порушення вимог Правил дорожнього руху України залишив місце пригоди, не повідомивши про це відповідні органи та не дочекавшись працівників поліції, чим порушив вимоги п.2.10.а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст. 122-4 КУпАП.

Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП справи 506/371/26 (провадження №3/506/211/26), та №506/372/26 (провадження №3/506/212/26) розглядалися одночасно.

ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованих адміністративних правопорушень не визнав та не погодився з обставинами, викладеними у протоколах про адміністративні правопорушення, пояснивши ,що 14.03.2026 року о 16 год. 30 хв. рухався на автомобілі «Hyundai Sonata», д.н.з. НОМЕР_1 , на 28 км автодороги М-16 сполученням «Одеса — Кучурган», у межах населеного пункту с. Василівка Одеського району, по вул. Братській, 1. Під час руху він наздогнав автомобіль «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_2 та рухався за ним на незначній відстані. У подальшому автомобіль «Chevrolet Aveo» з невідомих йому причин зменшив швидкість, у зв`язку з чим ОСОБА_1 застосував гальмування та зупинив керований ним транспортний засіб поблизу заднього бампера вказаного автомобіля. При цьому ОСОБА_1 зазначив, що зіткнення між транспортними засобами не відбулося, будь-яких механічних пошкоджень автомобілю «Chevrolet Aveo» він не завдавав, а задній бампер цього автомобіля залишався повністю вкритим дорожнім пилом, що, на його думку, свідчить про відсутність контакту між транспортними засобами. Також ОСОБА_1 пояснив, що залишив місце події, оскільки з боку водія та пасажирки на його адресу лунали погрози, вимагання коштів за нібито завдані ушкодження автомобілю. Так як він є пенсіонером та особою з інвалідністю, мобільного телефону при собі не мав, а тому не мав можливості зателефонувати ні в поліцію, ні рідним , він перебував на відкритій місцевості, то він злякався за власну безпеку та вирішив залишити місце події. Коли він приїхав в Одесу, то його онучка сама зателефонувала в поліцію і повідомила про вказані події.

Потерпілий ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується телефонограмою № 151 від 03.06.2026 року, про причини неявки суд не повідомив, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подавав.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, надати їм належну правову оцінку та, залежно від встановленого, прийняти законне й обґрунтоване рішення.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів і зміцнення законності.

Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Основним для вирішення справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення наявності в її діях складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням є протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Склад адміністративного правопорушення — це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують його як адміністративне правопорушення та є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності. До структури складу адміністративного правопорушення належать об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона.

Об`єктивна сторона правопорушення характеризує зовнішній прояв протиправного діяння, а суб`єктивна сторона полягає у психічному ставленні особи до вчиненого. Основною ознакою суб`єктивної сторони є вина у формі умислу або необережності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому ч. 2 ст. 251 КУпАП встановлено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Слід зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом та одним із джерел доказів у справі, однак викладені в ньому обставини підлягають перевірці й оцінці судом у сукупності з іншими доказами.

Під час дослідження матеріалів справи № 506/372/26 (провадження № 3/506/212/26) судом встановлено, що відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 647462 від 22.04.2026 року, в якому зазначено, що 14.03.2026 року о 16 год. 30 хв. на 28 км автодороги М-16 сполученням «Одеса — Кучурган», у межах населеного пункту с. Василівка Одеського району, по вул. Братській, 1, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Hyundai Sonata», д.н.з. НОМЕР_1 , не дотримався безпечної дистанції та допустив зіткнення з автомобілем «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , унаслідок чого автомобіль «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_2 , отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП /а.с.1-2/.

Як вбачається зі схеми місця дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 14.03.2026 року о 16 год. 30 хв. на 28 км автодороги М-16 сполученням «Одеса — Кучурган», у межах населеного пункту с. Василівка Одеського району, по вул. Братській, 1, за участю транспортного засобу «Hyundai Sonata», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , у вказаній схемі зазначено про пошкодження задньої частини транспортного засобу «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_2 /а.с.6/.

З письмових пояснень ОСОБА_2 від 14.03.2026 року, вбачається, що 14.03.2026 року о 16 год. 30 хв. він рухався на автомобілі «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_2 , на 28 км автодороги М-16 сполученням «Одеса — Кучурган», у межах населеного пункту с. Василівка Одеського району, по вул. Братській, 1. Під час руху він наблизився до ділянки дороги, де встановлено дорожній знак обмеження максимальної швидкості руху до 40 км/год, у зв`язку з чим зменшив швидкість, після чого, як зазначено у його поясненнях, відбулося зіткнення з транспортним засобом «Hyundai Sonata», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . Унаслідок вказаної події, за поясненнями ОСОБА_2 , автомобіль «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_2 , отримав пошкодження заднього бампера /а.с.5/.

За диспозицією ст. 124 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Пунктом 12.1 Правил дорожнього руху України встановлено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Разом із тим, дорожньо-транспортною пригодою є подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.

Отже, обов`язковою ознакою дорожньо-транспортної пригоди, а також складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є настання наслідків у вигляді пошкодження транспортних засобів чи іншого майна, а також наявність причинного зв`язку між порушенням Правил дорожнього руху України та такими наслідками.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, суд звертає увагу, що факт заподіяння автомобілю «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_2 , механічних пошкоджень саме внаслідок дій ОСОБА_1 належними та допустимими доказами не підтверджено.

Так ні у протоколі як у одному із джерел доказів, ні у схемі місця дорожньо-транспортної пригоди, яка є одним із основних матеріалів фіксації обставин ДТП, відсутня належна конкретизація видимих зовнішніх пошкоджень транспортного засобу «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_2 . Зокрема, у схемі зазначено лише загальну фразу про пошкодження «задньої частини т/з», без зазначення, який саме елемент транспортного засобу пошкоджено, у чому полягає характер пошкодження, його локалізація, обсяг та чи відповідає таке пошкодження можливому контакту з автомобілем «Hyundai Sonata», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 .

Крім того, до матеріалів справи долучено фототаблицю із зображенням задньої частини автомобіля «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_2 . Разом із тим, із зазначених фотознімків видимих механічних пошкоджень заднього бампера вказаного транспортного засобу не вбачається. Фототаблиця також не містить пояснювальних позначень чи приміток, які б вказували на конкретні пошкодження транспортного засобу, їх характер, локалізацію, обсяг та механізм утворення /а.с.10-14/.

З письмових пояснень ОСОБА_2 вбачається, що, за його твердженням, автомобіль «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_2 , отримав пошкодження заднього бампера. Однак такі пояснення самі по собі не містять достатніх об`єктивних даних щодо характеру, ступеня та механізму утворення пошкоджень, а також не підтверджують поза розумним сумнівом причинний зв`язок між діями ОСОБА_1 та настанням матеріальних збитків.

ОСОБА_1 , навпаки ,стверджує, що жодних пошкоджень на автомобілі «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_2 .

За таких обставин саме особа, уповноважена на складання протоколу, зобов`язана була зібрати належні та допустимі докази, які об`єктивно свідчили про порушення водієм ПДР та наслідки вчинення таких дій ( або бездіяльності ) у виді чітко зазначених та зафіксованих матеріальних збитків.

Постановою суду від 13.05.2026 року матеріали справи поверталися органу поліції для доопрацювання у зв`язку з наявністю недоліків, які перешкоджали повному та об`єктивному розгляду справи.

Разом із тим, після повторного надходження матеріалів до суду зазначені недоліки фактично усунуті не були. Зокрема, згідно з рапортом поліцейського СРПП ВПД № 2 Подільського РУП ГУНП в Одеській області, недолік щодо відсутності у схемі ДТП відомостей про інший транспортний засіб, а також неконкретизованих пошкоджень, отриманих транспортним засобом у результаті ДТП, не вбачається можливим усунути, оскільки схема ДТП була складена співробітниками ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області. При цьому вказаний рапорт не містить нових фактичних даних та не усуває недоліків, на які звертав увагу суд, а саме не підтверджує належними доказами характер, локалізацію та механізм утворення пошкоджень автомобіля «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_2 , а також причинний зв`язок між такими пошкодженнями та діями ОСОБА_1 /а.с.15/.

Отже, долучені до матеріалів справи протокол про адміністративне правопорушення, письмові пояснення ОСОБА_2 , схема місця ДТП та фототаблиця у своїй сукупності не підтверджують належним чином факту заподіяння автомобілю «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_2 , механічних пошкоджень саме внаслідок дій ОСОБА_1 , а також не дають можливості достовірно встановити характер таких пошкоджень, їх механізм утворення та причинний зв`язок із порушенням ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України.

Окрім того, суд звертає увагу, що у протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 інкриміновано порушення вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху України, який регулює обов`язок водія під час вибору безпечної швидкості руху враховувати дорожню обстановку, особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Разом із тим, сама суть адміністративного правопорушення, викладена у протоколі, полягає у тому, що ОСОБА_1 нібито «не дотримався безпечної дистанції» та допустив зіткнення з автомобілем «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_2 . Однак питання дотримання водієм безпечної дистанції та безпечного інтервалу врегульовано п. 13.1 Правил дорожнього руху України, згідно з яким водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Водночас порушення п. 13.1 Правил дорожнього руху України ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення не інкриміновано. Натомість зазначений у протоколі п.12.1 Правил дорожнього руху України стосується саме вибору безпечної швидкості руху, а не безпосередньо обов`язку дотримання безпечної дистанції.

За таких обставин викладена у протоколі суть адміністративного правопорушення не узгоджується з пунктом Правил дорожнього руху України, порушення якого інкриміновано ОСОБА_1 , що свідчить про неконкретність формулювання суті правопорушення та унеможливлює належне встановлення об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Суд не вправі самостійно змінювати суть адміністративного правопорушення, викладену у протоколі, або доповнювати її посиланням на інший пункт Правил дорожнього руху України, оскільки це фактично виходило б за межі пред`явленого особі обвинувачення.

Під час дослідження матеріалів справи № 506/371/26 (провадження № 3/506/211/26) судом встановлено, що відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 647473 від 22.04.2026 року, в якому зазначено, що 14.03.2026 року о 16 год. 30 хв. водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Hyundai Sonata», д.н.з. НОМЕР_1 , будучи учасником дорожньо-транспортної пригоди та причетним до неї, у порушення вимог Правил дорожнього руху України залишив місце пригоди, не повідомивши про це відповідні органи та не дочекавшись працівників поліції, чим порушив вимоги п. 2.10 «а» Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст. 122-4 КУпАП /а.с.1-2/.

Разом із тим, диспозиція ст. 122-4 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні. Тобто обов`язковою ознакою складу вказаного адміністративного правопорушення є належне встановлення самого факту дорожньо-транспортної пригоди, а також причетності особи до такої пригоди.

Оскільки під час розгляду справи за ст. 124 КУпАП судом не встановлено належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт заподіяння автомобілю «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_2 , механічних пошкоджень саме внаслідок дій ОСОБА_1 , а також не доведено причинний зв`язок між діями останнього та настанням матеріальних збитків, суд приходить до висновку, що належними доказами не підтверджено й обов`язкову передумову для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП, а саме факт залишення ним місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої він був причетний.

Так, статтею 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в національному законодавстві України, визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Державні органи не мають права перекладати обов`язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України.

Згідно п.4 рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті1,3, частина друга статті19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: … юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64).

У відповідності до п. 4.1 вказаного рішення, Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Слід зауважити, що право на справедливий суд гарантоване ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, прийнятою Радою Європи 04.11.1950 року, ратифікованою Україною 17.07.1997 року, відповідно до неї суд встановлює обґрунтованість будь-якого висунутого проти особи обвинувачення.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Таким чином, у ході розгляду справи встановлено, що у діях ОСОБА_1 відсутні об`єктивна та суб`єктивна сторони адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП, а тому відсутній і склад вказаних адміністративних правопорушень.

За вимогами п. 1 ст. 247 КУпАП, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.

Тому, відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП, відносно ОСОБА_1 слід закрити.

Керуючись п. 1 ст. 247, ст.ст. 252, 283, п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124 та ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень.

Постанова може бути оскаржена особою, відносно якої складено протоколи про адміністративні правопорушення, її захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови, а прокурором — у межах повноважень, визначених ч. 5 ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суддя Чеботаренко О. Л.