Вирок від 08 червня 2026 р. у справі №685/1075/25 — Теофіпольський районний суд Хмельницької області

Справа № 685/1075/25

Провадження № 1-кп/685/39/26

В И Р О К

іменем України

09 червня 2026 року селище Теофіполь

Теофіпольський районний суд Хмельницької області в складі

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

сторони обвинувачення:

прокурора ОСОБА_3

сторони захисту:

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника обвинуваченого ОСОБА_4 – адвоката ОСОБА_5

у ході розгляду у відкритому судовому засіданні в селищі Теофіполь Хмельницької області щодо кримінального провадження, внесеного 07.10.2025 в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025243200000488 про обвинувачення

ОСОБА_4 , громадянина України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Малі Жеребки Теофіпольського району Хмельницької області, з середньою освітою, не одружений, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, не працює, має інвалідність ІІІ групи, депутатом не обирався, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 умисно не виконав постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 від 04.06.2025 року у справі №686/15083/25, яка набрала законної сили 16.06.2025 та якою його було позбавлено права керування транспортними засобами строком на п`ять років, чим вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 1 ст. 382 КК України, а саме умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Кримінальне правопорушення вчинено за таких обставин.

ОСОБА_4 , будучи постановою ІНФОРМАЦІЯ_2 від 04.06.2025 року у справі № 686/15083/25, яка набрала законної сили 16.06.2025, визнаним винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 2 400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, а також будучи позбавленим цією постановою суду права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу, достовірно знаючи про наявність зазначеної постанови суду, яка набрала законної сили, та будучи з нею ознайомленим під його особистий підпис 16.06.2025, а також те, що вказана постанова набрала законної сили 16.06.2025, маючи реальну можливість виконувати постанову суду в частині позбавлення права керувати транспортними засобами, умисно, з метою її невиконання в частині позбавлення права керування транспортним засобом, діючи всупереч цій постанові, у порушення ст. 129-1 Конституції України, відповідно до якої судові рішення є обов`язковими до виконання, 07.10.2025 о 10 годині 55 хвилин керував транспортним засобом марки «ВАЗ» моделі «2108» із реєстраційним номером н НОМЕР_1 , здійснюючи рух дорогою по вулиці Попружного в селищі Теофіполь Хмельницького району Хмельницької області, де поблизу будинку № 5 був зупинений працівниками патрульної поліції сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області на підставі ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», таким чином, ОСОБА_4 умисно не виконав постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 від 04.06.2025 року у справі №686/15083/25, яка набрала законної сили 16.06.2025 та якою його було позбавлено права керування транспортними засобами строком на п`ять років, чим вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 1 ст. 382 КК України, а саме умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав обвинувачення, вважає його повністю доведеним дослідженими в судовому засіданні доказами, просив суд врахувати, що обвинувачений в судовому засіданні обставини вчинення кримінального правопорушення визнав повністю, врахувати наявність пом`якшуючих покарання обставин, а саме щирого каяття та активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення, тому просив суд визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Захисник ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 просив суд врахувати, що ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, визнав повністю та беззастережно, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, до кримінальної відповідальності притягається вперше, просив суд також врахувати стан здоров`я обвинуваченого та наявність у нього можливості сплатити штраф у мінімальному розмірі разі його призначення судом.

Обвинувачений ОСОБА_4 у ході судового розгляду кримінального провадження подію, обставини, свою причетність та вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 382 КК України, визнав повністю та беззастережно, розкаявся у вчиненому, при допиті в судовому засіданні підтвердив повністю викладені в обвинувальному акті фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, а також пояснив, що про наявність постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 від 04.06.2025 року у справі №686/15083/25, яка набрала законної сили 16.06.2025 та якою його було позбавлено права керування транспортними засобами строком на п`ять років він дійсно був обізнаний, однак не виконав постанову суду в частині позбавлення права керування транспортними засобами та дійсно 07.10.2025 о 10 годині 55 хвилин керував транспортним засобом марки «ВАЗ» моделі «2108» із реєстраційним номером н НОМЕР_1 , здійснюючи рух дорогою по вулиці Попружного в селищі Теофіполь Хмельницького району Хмельницької області, де поблизу будинку № 5 був зупинений працівниками патрульної поліції, таким чином, умисно не виконав постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 від 04.06.2025 року у справі №686/15083/25, яка набрала законної сили 16.06.2025.

Окрім повного і беззастережного визнання вини ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого злочину у ході допиту обвинуваченого, під час якого ОСОБА_4 підтвердив наявність події кримінального правопорушення, свою причетність до злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, наявність обставин, зазначених у обвинувальному акті, його вина у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, повністю доведена в ході судового розгляду доказами, дослідженими в судовому засіданні згідно з встановленим порядком з`ясування обставин та перевірки їх доказами.

Як вбачається із копії паспорта громадянина України, ОСОБА_4 народився 29.03.2007 (а.с. 78), за змістом довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 30.10.2025 № 215/14.08-11, проживає за адресою: АДРЕСА_1 з матір`ю, батьком та іншими родичами (а.с. 77); з відповіді на запит у ході досудового розслідування, наданої ІНФОРМАЦІЯ_4 22.10.2025, вбачається, що ОСОБА_4 перебуває на військовому обліку (а.с. 82); на диспансерному обліку лікаря-нарколога КНП « ІНФОРМАЦІЯ_5 » ОСОБА_4 відповідно до довідки, виданої 23.10.2025 за вих. № 582 КНП « ІНФОРМАЦІЯ_5 », не перебуває, за медичною допомогою до лікаря – нарколога не звертався, у лікаря-психіатра на диспансерному обліку ОСОБА_4 перебуває з діагнозом F70 (а.с. 81).

Постановою ІНФОРМАЦІЯ_2 від 04.06.2025 року у справі №686/15083/25, яка набрала законної сили 16.06.2025, ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 2 400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, а також ОСОБА_4 було позбавлено права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу (а.с. 53).

Із зазначеною вище постановою ІНФОРМАЦІЯ_2 від 04.06.2025 року у справі № 686/15083/25, яка набрала законної сили 16.06.2025, ОСОБА_4 ознайомився під особистий підпис 16.16.2025, про свідчить наявна у справі копія розписки (а.с. 51), не оскаржував її в апеляційному порядку, призначений постановою ІНФОРМАЦІЯ_2 від 04.06.2025 року у справі №686/15083/25 штраф сплатив 16.06.2025, що підтверджено наявними у справі квитанціями (а.с. 87).

Дослідженими у справі копіями матеріалів справи про адміністративне правопорушення № 686/15083/25 (а.с. 50-56), отриманими слідством згідно з протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 27.10.2025 (а.с. 56-57) в порядку реалізації права на тимчасовий доступ, наданого ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_6 від 22.10.2025 у справі № 671/1882/25 (а.с. 54-55), підтверджено факт притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності постановою ІНФОРМАЦІЯ_2 від 04.06.2025 року у справі № 686/15083/25, яка набрала законної сили 16.06.2025, написання 16.06.2025 обвинуваченим ОСОБА_4 розписки про ознайомлення із зазначеною постановою суду (а.с. 51).

Зазначеними доказами доведено обізнаність обвинуваченого ОСОБА_4 у тому, що постановою ІНФОРМАЦІЯ_2 від 04.06.2025 року у справі № 686/15083/25, яка набрала законної сили 16.06.2025, він був позбавлений права керувати транспортними засобами строком на п`ять років.

Разом з тим, як вбачається із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (а.с. 35) та протоколу огляду місця події від 07.10.2025, складеного у присутності понятих, із застосуваннях технічних засобів (а.с. 40-41) з додатком, оформленим у виді фототаблиці до протоколу (а.с. 42-44), будучи обізнаним про зміст постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 від 04.06.2025 року у справі № 686/15083/25, яка набрала законної сили 16.06.2025, умисно, з метою її невиконання щодо позбавлення права керування транспортними засобами строком на п`ять років, 07.10.2025 о 10 годині 55 хвилин ОСОБА_4 керував транспортним засобом марки «ВАЗ» моделі «2108» із реєстраційним номером н НОМЕР_1 , здійснюючи рух дорогою по вулиці Попружного в селищі Теофіполь Хмельницького району Хмельницької області, де поблизу будинку № 5 був зупинений працівниками патрульної поліції сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області.

Постановою старшої слідчої СВ ВП № 2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області капітана поліції ОСОБА_6 про визнання речей речовими доказами від 07.10.2025 вилучений 07.10.2025 в ході проведення огляду місця події (а.с. 45) та поміщений на майданчик для тимчасового зберігання транспортних засобів СПД №1 ВП №2 ХРУП автомобіль марки «ВАЗ» моделі «2108», реєстраційний номер НОМЕР_2 , червоного кольору, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_7 , та яким фактично користується ОСОБА_4 , а також свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , видане 29.09.1992 р на ім`я ОСОБА_7 , поміщене до паперового конверту НПУ коричневого кольору, в такий спосіб вилучене до ВП №2 ХРУП, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12025243200000488 від 07.10.2025, свідоцтво приєднано до матеріалів кримінального провадження (а.с. 46).

Ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_6 від 13.10.2025 у справі № 671/1882/25 накладено арешт із забороною відчуження та розпорядження майном до скасування арешту у встановленому законом порядку на вилучені в ході огляду місця події від 07.10.2025 речові докази у кримінальному провадженні №12025243200000488 від 07.10.2025: автомобіль марки «ВАЗ» моделі «2108», реєстраційний номер НОМЕР_2 , червоного кольору, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_7 , та яким фактично користується ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , який вилучено та поміщено на майданчик для тимчасового зберігання транспортних засобів СПД №1 ВП №2 ХРУП, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , видане 29.09.1992 р на ім`я ОСОБА_7 , яке поміщено до паперового конверту НПУ коричневого кольору, в такий спосіб вилучено до ВП №2 ХРУП, а також постановлено автомобіль марки «ВАЗ» моделі «2108», реєстраційний номер НОМЕР_1 , червоного кольору, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_7 , та яким фактично користується ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , який вилучено та поміщено на майданчик для тимчасового зберігання транспортних засобів СПД №1 ВП №2 ХРУП повернути користувачу ОСОБА_4 (а.с.47-48).

Характеристика обвинуваченого ОСОБА_4 , надана 30.10.2025 ІНФОРМАЦІЯ_7 за вих. № 214, свідчить, що за час проживання на території селищної ради ОСОБА_4 зарекомендував себе посередньо, скарг на нього не надходило (а.с. 76), за інформацією, наданою на вимогу УІАП ГУНП у Хмельницькій області, відомості відносно ОСОБА_4 станом на 16.10.2025 в ІНФОРМАЦІЯ_8 відсутні (а.с. 75).

Як вбачається із висновку судово-психіатричного експерта № 808 від 31.10.2025, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 на період інкримінованого йому злочину виявляв легку розумову відсталість з поведінковими розладами, усвідомлював свої дії та міг керувати ними, на теперішній час виявляє легку розумову відсталість з поведінковими розладами, усвідомлює свої дії та може керувати ними, застосування до примусових заходів медичного характеру не потребує (а.с. 84-86).

Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.

Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин, встановлених під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у його вчиненні; для дотримання стандарту доведення «поза розумним сумнівом» будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред`явленим обвинуваченням.

Дотримуючись засад змагальності, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Частиною 1 ст. 382 КК України передбачено кримінальну відповідальність за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню.

Об`єктивна сторона цього злочину полягає в одному з таких альтернативно зазначених у диспозиції діянь: невиконання (ухилення від виконання) вироку, ухвали, постанови, рішення суду або перешкоджання їх виконанню, при цьому, склад такого злочину є формальним, його об`єктивна сторона вичерпується вчиненням суб`єктом злочину одного із зазначених у законі діянь - дії (перешкоджання) чи бездіяльності (невиконання), з моменту вчинення яких злочин визнається закінченим. Невиконання судового акта – це бездіяльність, яка полягає в незастосуванні заходів, необхідних для його виконання, за умови, якщо суб`єкт був зобов`язаний і мав реальну можливість виконати судовий акт. Невиконання судового рішення може полягати як у прямій та відкритій відмові від його виконання, так і мати і завуальований характер, за обставин, коли зобов`язана особа хоча відкрито і не відмовляється від виконання судового акта, але вживає певних зусиль, які фактично роблять неможливим його виконання.

Дослідивши матеріали кримінального провадження за правилами, визначеними КПК України, суд дійшов висновку, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , мало місце, наявні у кримінальному провадженні фактичні дані повною мірою підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, зокрема, час, місце, спосіб, предмет, об`єкт вчинення кримінального правопорушення, інші обставини вчинення кримінального правопорушення, особу, яка їх вчинила, а саме, що: ОСОБА_4 , будучи визнаним винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 2 400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, а також будучи позбавленим постановою ІНФОРМАЦІЯ_2 від 04.06.2025 року у справі № 686/15083/25, яка набрала законної сили 16.06.2025, права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу, достовірно знаючи про наявність зазначеної постанови суду, яка набрала законної сили, та будучи з нею ознайомленим під його особистий підпис 16.06.2025, а також те, що вказана постанова набрала законної сили 16.06.2025, маючи реальну можливість виконувати постанову суду в частині позбавлення права керувати транспортними засобами, умисно, з метою її невиконання в частині позбавлення права керування транспортним засобом, діючи всупереч цій постанові, у порушення ст. 129-1 Конституції України, відповідно до якої судові рішення є обов`язковими до виконання, 07.10.2025 о 10 годині 55 хвилин керував транспортним засобом марки «ВАЗ» моделі «2108» із реєстраційним номером н НОМЕР_1 , здійснюючи рух дорогою по вулиці Попружного в селищі Теофіполь Хмельницького району Хмельницької області, де поблизу будинку № 5 був зупинений працівниками патрульної поліції сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області, таким чином, ОСОБА_4 умисно не виконав постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 від 04.06.2025 року у справі №686/15083/25, яка набрала законної сили 16.06.2025 та якою його було позбавлено права керування транспортними засобами строком на п`ять років, чим вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 1 ст. 382 КК України, а саме умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Відтак, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_4 в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, повністю доведена, а дії обвинуваченого правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 382 КК України.

У зв`язку із доведеністю вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, суд вважає за необхідне за цим обвинуваченням ухвалити обвинувальний вирок.

При вирішенні питання про призначення обвинуваченому покарання суд ураховує, що відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003, призначаючи покарання у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових правопорушень.

Статтями 50, 65 КК України передбачено, що завданням покарання є не лише кара, але й виправлення засудженого, а також що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного, обставини, які обтяжують та/або пом`якшують покарання, відсутність або наявність завданої кримінальним правопорушення майнової шкоди, наявність у обвинуваченого захворювань.

За критеріями, визначеними ст. 12 КК України, умисне невиконання рішення суду, що набрало законної сили, карається штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років та є нетяжким злочином.

Досліджуючи дані, які характеризують особу обвинуваченого, суд бере до уваги, що ОСОБА_4 посередньо характеризується за місцем проживання, на обліку в лікаря-нарколога КНП « ІНФОРМАЦІЯ_5 » не перебуває, проте перебуває на диспансерному обліку лікаря-психіатра, є адресатом отримання державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства, має інвалідність ІІІ групи.

Ухвалюючи вирок, суд бере до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого, середній ризик вчинення ним повторного кримінального правопорушення та його середній ризик небезпеки для суспільства.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України, судом визнано щире каяття і активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , передбачених ст. 67 КК України, органом досудового розслідування не виявлено.

Обставин, які би виключали можливість покарання обвинуваченого за вчинене ним кримінальне правопорушення, а також підстав для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, суд не встановив.

Передбачене ч. 1 ст. 382 КК України кримінальне правопорушення у виді невиконання судового рішення, а саме, умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню карається штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.

Дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , наявні у матеріалах провадження характеризуючі дані обвинуваченого, у тому числі відомості про наявність та характер інвалідності, висловлене обвинуваченим в судовому засіданні категоричне засудження свого вчинку, розкаяння у вчиненому, беззастережне визнання ним обставин вчинення кримінального правопорушення, наявність обставин, що пом`якшують покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд дійшов висновку, що за умисне невиконання рішення суду ОСОБА_4 необхідно призначити покарання у виді штрафу в мінімальних межах санкції ч. 1 ст. 382 КК України, що відповідатиме ступеню тяжкості кримінального правопорушення, особі обвинуваченого, обставинам, які детермінують покарання, встановленим судом обставинам його матеріального становища, сприятиме досягненню мети покарання не тільки як кари, але й як стимулу для виправлення засудженого, запобігатиме вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими членами суспільства, які повинні бачити і розуміти суворість, справедливість, пропорційність і невідворотність правових обмежень, застосовних щодо особи унаслідок вчинення злочину.

Відтак, суд вважає необхідним і достатнім призначити ОСОБА_4 покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становитиме 8 500 грн та буде співмірним із вчиненим ним протиправним діянням, рівнем його суспільної небезпеки, ставленням обвинуваченого до вчиненого ним діяння, а також пропорційним обмеженням, внаслідок чого зможе виконати загальну та спеціальну превентивну функцію кримінального покарання, відповідатиме визначеній ч. 2 ст. 50 КК України меті покарання, принципам пропорційності обмеження прав та легітимності мети покарання, вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

На виконання вимог ст. 368 КПК України, суд враховує при ухваленні вироку також такі обставини: цивільний позов у справі не заявлявся, процесуальні витрати у справі відсутні; відносно обвинуваченого запобіжний захід не обирався.

Питання речових доказів суд повинен вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

З урахуванням того, що ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_6 від 13.10.2025 у справі № 671/1882/25 накладено арешт із забороною відчуження та розпорядження майном до скасування арешту у встановленому законом порядку на вилучені в ході огляду місця події від 07.10.2025 автомобіль марки «ВАЗ» моделі «2108», реєстраційний номер НОМЕР_2 , червоного кольору, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_7 , та яким фактично користується ОСОБА_4 , та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , видане 29.09.1992 р на ім`я ОСОБА_7 , визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №12025243200000488 від 07.10.2025 року, а також постановлено автомобіль марки «ВАЗ» моделі «2108», реєстраційний номер НОМЕР_1 , червоного кольору, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_7 , та яким фактично користується ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поверненути користувачу ОСОБА_4 , слід скасувати арешт зазначених речових доказів із забороною відчуження та розпорядження майном.

Ураховуючи викладене, керуючись ст. ст. 370, 371, 373, 374, 392-395 КПК України, суд, –

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною 1 статті 382 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 500 (п`ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 (вісім тисяч п`ятсот гривень) 00 коп.

Після набрання вироком законної сили арешт із забороною відчуження та розпорядження майном, накладений ухвалою слідчого судді Волочиського районного суду Хмельницької області від 13.10.2025 у справі № 671/1882/25 на автомобіль червоного кольору марки «ВАЗ» моделі «2108», реєстраційний номер н НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_7 , та яким фактично користується ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , видане 29.09.1992 на ім`я ОСОБА_7 , скасувати.

Відповідно до положень ст. 26 КВК України, засуджений зобов`язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред`явлення документа про сплату штрафу.

Роз`яснити, що відповідно до ч. 4 ст. 26 КВК України, у разі, якщо засуджений повідомив про неможливість сплати штрафу в повному обсязі, суд за поданням уповноваженого органу з питань пробації розглядає питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Хмельницького апеляційного суду через Теофіпольський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Вирок складено, підписано і оголошено 09.06.2026.

Головуюча суддя ОСОБА_8