Постанова від 03 червня 2026 р. у справі №607/12046/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.06.2026 Справа №607/12046/26 Провадження №3/607/3695/2026

м. Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Воробель Н.П., розглянувши матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),

встановила:

21.05.2026 о 21:48 в м. Тернополі, вул. Володимира Великого, 7А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ford Escort, д.н.з. НОМЕР_2 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами. Дане правопорушення вчинене повторно протягом року, чим порушив п. 2.1.а Правил дорожнього руху (далі – ПДР).

Окрім того, 21.05.2026 о 21:48 в м. Тернополі, вул. Володимира Великого, 7А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ford Escort, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме поведінка, що не відповідає обстановці, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, блідість шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан визначення наркотичного сп`яніння в КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР відмовився. Дане правопорушення вчинено двічі протягом року за ч. 1, ч. 2 ст. 130 КУпАП, чим порушив п. 2.5 ПДР.

Згідно з ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Беручи до уваги, що у провадженні судді перебувають дві справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП, вважаю, що відповідно до ст. 36 КУпАП вони мають бути об`єднані в одне провадження та яким необхідно присвоїти єдиний номер.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справ був повідомлений належним чином. Клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надходило. Враховуючи викладене, відповідно до ст. 268 КУпАП справу слід розглянути у відсутності ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, вважаю за необхідне зазначити таке:

згідно з п. 1.3. ПДР учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

У пункті 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

За умовами п. 2.1.а ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Частиною п`ятою ст. 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Адміністративна відповідальність за ч. 4 ст. 126 КУпАП передбачена за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 130 КУпАП настає за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За змістом статті 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані наркотичного сп`яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан наркотичного сп`яніння. Огляд водія на стан наркотичного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан наркотичного сп`яніння, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Огляд осіб на стан наркотичного сп`яніння, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

Пунктами 2, 4 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі – Інструкція) передбачено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Відповідно до пунктів 2, 3 розділу ІІІ Інструкції, огляд водія транспортного засобу на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я проводиться у присутності поліцейського в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне вдосконалення за відповідною програмою згідно із законодавством. Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння в обстежуваної особи.

Керуючись наведеними положеннями, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненому доводиться матеріалами, дослідженими у судовому засіданні, а саме:

- даними протоколів про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №672138 від 21.05.2026, серії ЕПР1 №672136 від 21.05.2026;

- даними відеозаписів з реєстратора службового автомобіля, на якому зафіксовано, як патрульний автомобіль рухається вулицею, після чого здійснює розворот та прямує за автомобілем;

- даними відеозаписів із нагрудних камер працівників поліції, на яких зафіксовано: виявлення за кермом автомобіля Ford Escort, д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 ; повідомлення йому причини зупинки транспортного засобу; проведення огляду його очей за допомогою ліхтаря; виявлення у водія ознак наркотичного сп`яніння, а саме поведінки, що не відповідає обстановці, та зіниць, які не реагують на світло; пропозицію пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, на яку ОСОБА_1 спочатку погодився, однак у подальшому відмовився; роз`яснення йому вимог п. 2.5 ПДР та попередження про відповідальність за відмову від проходження огляду; проведення поверхневої перевірки ОСОБА_1 , під час якої виявлено ємність із речовиною, яку ОСОБА_1 назвав марихуаною, а також пристрої для куріння із речовинами невідомого походження; з`ясування працівниками поліції факту притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП постановою Святошинського районного суду м. Києва із позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки; повідомлення про складання щодо нього протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП; роз`яснення прав, передбачених ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України; виклик та прибуття на місце події слідчо-оперативної групи;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21.05.2026, відповідно до якого огляд ОСОБА_1 не проводився;

- розпискою ОСОБА_1 від 21.05.2026, згідно з якою він зобов`язується не керувати транспортним засобом до часу, коли закінчиться термін позбавлення;

- рапортом поліцейського взводу №1 роти №3 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП В. Войціховського від 22.05.2026;

- витягом з ІПНП України постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6049278 від 30.10.2025, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення;

- витягом з ЄДРСР постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09.09.2025 у справі №607/18220/25, яка набрала законної сили 01.10.2025, згідно з якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік;

- витягом з ЄДРСР постанови Святошинського районного суду м. Києва від 02.12.2025 у справі №759/27061/25, яка набрала законної сили 12.12.2025, згідно з якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки, без оплатного вилучення транспортного засобу;

- довідкою, виданою 27.05.2026 УПП в Тернопільській області ДПП, відповідно до якої ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП – постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області №607/18220/25 від 09.09.2025 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік; за ч. 4 ст. 126 КУпАП – постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6049278 від 30.10.2025, якою накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 400 (двадцять тисяч чотириста) гривень;

- довідкою, виданою 27.05.2026 УПП в Тернопільській області ДПП, згідно з якою за ОСОБА_1 транспортних засобів не зареєстровано;

- довідкою, виданою 27.05.2026 УПП в Тернопільській області ДПП, відповідно до якої ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_3 , яке 26.08.2025 вилучено відповідно до постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області №607/18220/25 від 09.09.2025 та відповідно до постанови Святошинського районного суду міста Києва №759/27061/25 від 02.12.2025 (станом на 21.05.2026 ОСОБА_1 право керування транспортними засобами у відповідності до Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 №340, не отримував).

Керуючись положеннями ст. 252 КУпАП щодо оцінки доказів, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, тобто повторне протягом року керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, та адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, вчинена особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.

Обираючи адміністративне стягнення, відповідно до ст. 33 КУпАП беру до уваги характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність за вчинені правопорушення, а тому приходжу до переконання, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення відповідно до ст. 36 КУпАП в межах санкції статті, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тобто передбаченої ч. 3 ст. 130 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років, без конфіскації транспортного засобу, оскільки у приватній власності порушника не перебуває жодного транспортного засобу.

Водночас згідно з ч. 3 ст. 30 КУпАП якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 317-1 КУпАП особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.

Водночас при обчисленні строку позбавлення права керування транспортними засобами суд враховує лише останню постанову, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки ця постанова вже повинна включати невідбуту частину стягнення, визначеного за попередніми постановами.

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 02.12.2025 у справі №759/27061/25, яка набрала законної сили 12.12.2025, ОСОБА_1 позбавлено права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки. Станом на 04.06.2026, тобто на день винесення цієї постанови, строк невідбутої частини стягнення у виді позбавлення права керування за попередньою постановою становить 2 роки 6 місяців 8 днів, а тому загальний строк адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, який необхідно накласти на ОСОБА_1 , становить 12 (дванадцять) років 6 (шість) місяців 8 (вісім) днів.

Також, враховуючи вимоги ст. 40-1 КУпАП, вважаю за необхідне стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.ст. 30, 33, 36, 40-1, 126, 130, 221, 283, 284, 294 КУпАП, суддя

постановила:

об`єднати матеріали про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП (справа № 607/12046/26, провадження № 3/607/3695/2026), та адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП (справа № 607/12049/26, провадження № 3/607/3698/2026), в одне провадження, присвоївши йому єдиний номер – № 607/12046/26, провадження № 3/607/3695/2026.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього відповідно до ст. 36 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п`ятдесят одну тисячу) грн, який стягнути в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років, без конфіскації транспортного засобу.

На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП шляхом приєднання до адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного цією постановою, невідбутої частини адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного постановою Святошинського районного суду м. Києва від 02.12.2025 у справі №759/27061/25, що становить 2 роки 6 місяців 8 днів, накласти на ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п`ятдесят одну тисячу) грн, який стягнути в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 12 (дванадцять) років 6 (шість) місяців 8 (вісім) днів, без конфіскації транспортного засобу.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 102 000,00 грн (сто дві тисячі гривень 00 копійок) в дохід держави та витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

CуддяН. П. Воробель