Постанова від 02 червня 2026 р. у справі №607/11819/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.06.2026 Справа №607/11819/26 Провадження №3/607/3658/2026

м. Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Воробель Н.П., розглянувши матеріали, що надійшли від відділу поліції №2 Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає в АДРЕСА_1 ,

за ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),

встановила:

19.05.2026 о 16:44 в м. Тернополі, вул. Лесі Українки, 18, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Volkswagen Jetta, д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом. Дане правопорушення вчинено повторно протягом року, ч. 2 ст. 126 КУпАП (БАВ 217465 від 26.10.2025), чим порушив п. 2.1.а Правил дорожнього руху (далі – ПДР).

Окрім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №670149 від 19.05.2026, 19.05.2026 о 16:44 в м. Тернополі, вул. Лесі Українки, 18, водій ОСОБА_1 керував автомобілемVolkswagen Jetta, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився в КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР, результат якого підтверджується висновком лікаря номер 309 від 19.05.2026. Правопорушення вчинено повторно протягом року, ч. 1 ст. 130 КУпАП (ЕПР1 494978 від 26.10.2025), судове рішення Зборівського районного суду від 10.11.2025 №599/1724/25, чим порушив п. 2.9 ПДР.

Згідно з ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Беручи до уваги, що у провадженні судді перебувають дві справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП, вважаю, що відповідно до ст. 36 КУпАП вони мають бути об`єднані в одне провадження та яким необхідно присвоїти єдиний номер.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надходило. Враховуючи викладене, відповідно до ст. 268 КУпАП справу слід розглянути у відсутності ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали адміністративної справи, вважаю за необхідне зазначити таке:

згідно з п. 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

У пункті 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

За умовами п. 2.1.а ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Частиною п`ятою ст. 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 126 КУпАП передбачена за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Керуючись наведеними положеннями, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, доведена матеріалами справи, дослідженими у судовому засіданні, а саме:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №670106 від 19.05.2026, у якому викладено обставини вчинення правопорушення;

- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7223569 від 19.05.2026, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення;

- копією витягу з «Адмінпрактики», відповідно до якого УПП в Тернопільській області ДПП на ОСОБА_1 винесено постанову серії БАВ №217465 від 26.10.2025 за ч. 2 ст. 126 КУпАП, якою накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 3400 грн. 25.11.2025 зазначену постанову направлено до Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ). 19.03.2026 сплачено штраф в розмірі 6800 грн;

- даними відеозаписів з реєстратора транспортного засобу працівників поліції, на яких зафіксовано рух автомобіля Volkswagen Jetta, д.н.з. НОМЕР_1 , після чого його було зупинено працівниками поліції;

- даними відеозапису із нагрудної камери працівника поліції, якими підтверджуються обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №670106 від 19.05.2026.

За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, тобто повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.

При накладенні адміністративного стягнення, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, відсутність обставин, що обтяжують чи пом`якшують адміністративну відповідальність за вчинене правопорушення, вважаю, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без позбавлення права керування транспортним засобам та без оплатного вилучення такого.

Санкція ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає основне покарання у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років. Однак відповідно до довідки, виданої відділом поліції №2 Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області, згідно бази ІКС ІПНП ІП «ГСЦ Посвідчення водія» відсутні відомості щодо отримання посвідчення водія ОСОБА_1 . Відтак стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом до нього не може бути застосовано.

Крім того, суд не вбачає підстав для прийняття рішення у даній справі про оплатне вилучення транспортного засобу, оскільки жодних доказів про те, що за ОСОБА_1 зареєстровано транспортні засоби, суду не надано, а з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що транспортний засіб Volkswagen Jetta, д.н.з. НОМЕР_1 , яким на час інкримінованої події керував ОСОБА_1 , належить ОСОБА_2 .

Також, враховуючи вимоги ст. 40-1 КУпАП, вважаю за необхідне стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення.

Окрім того, частиною першою ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 130 КУпАП передбачена за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Відповідно до п. 2.9.а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження водіями огляду на такий стан врегульований ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі – Інструкція).

Згідно з п.п. 2, 3 Розділу І Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі — спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я) (п.п. 6, 7 Розділу І Інструкції).

Відповідно до п.п. 1, 6, 9, 10 розділу ІІ Інструкції, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів.Огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2) (далі – акт огляду). У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.

Аналогічні за змістом положення містяться у ст. 266 КУпАП, якою визначено підстави та порядок виявлення у водіїв ознак алкогольного сп`яніння, а також процедуру проведення їх огляду на стан алкогольного сп`яніння.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, до матеріалів справи долучено такі докази:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №670149 від 19.05.2026;

- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким ОСОБА_1 від огляду на стан сп`яніння відмовився;

- результати лабораторного дослідження крові на наявність алкоголю від 19.05.2026 №333, відповідно до яких при дослідженні взірця крові газо хроматографічним методом етилового спирту знайдено 0,54%о;

- результати токсикологічного дослідження №309 від 19.05.2026, згідно з яким в сечі ОСОБА_1 наркотичних речовин не виявлено;

- висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19.05.2026, відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння;

- довідку, видану відділом поліції №2 Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області, відповідно до якої згідно бази ІКС ІПНП ІП «ГСЦ Посвідчення водія» відсутні відомості щодо отримання посвідчення водія ОСОБА_1 ;

- витяг з ЄДРСР постанови Зборівського районного суду Тернопільської області від 10.11.2025 у справі №599/1724/25, яка набрала законної сили 21.11.2025, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення із застосуванням ст. 36 КУпАП у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 17000 грн без позбавлення права керування транспортними засобами;

- відеозаписи з реєстратора транспортного засобу працівників поліції та нагрудної камери поліцейського, на яких зафіксовано рух автомобіля Volkswagen Jetta, д.н.з. НОМЕР_1 , після чого його було зупинено працівниками поліції та встановлено факт керування ним ОСОБА_1 . Під час спілкування з водієм працівниками поліції було повідомлено причину зупинки транспортного засобу, а у зв`язку з виявленням у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння йому запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, на що він погодився, після чого його було доставлено до КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР. На 00:32:55 хв відеозапису зафіксовано, що працівник поліції вручив медичному працівнику направлення на проведення огляду на стан алкогольного та наркотичного сп`яніння та повідомив, що у ОСОБА_1 спочатку були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, а під час слідування до медичного закладу також виявлено ознаки алкогольного сп`яніння. З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 проведено огляд із використанням газоаналізатора, за результатами якого встановлено вміст алкоголю 0,55‰, а під час повторного огляду – 0,45‰. Крім того, у нього було відібрано зразки сечі та крові для проведення лабораторних досліджень. За результатами дослідження крові встановлено вміст алкоголю 0,54 ‰, тоді як наркотичних речовин у сечі не виявлено, у зв`язку з чим лікарем складено відповідний висновок. Також на відеозаписах зафіксовано повідомлення ОСОБА_1 про складання щодо нього протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП, а також роз`яснення йому прав, передбачених ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України.

Оцінюючи наявні у справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що під час проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння працівниками поліції не було дотримано вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Із досліджених судом відеозаписів вбачається, що після зупинки транспортного засобу працівниками поліції у ОСОБА_1 були виявлені та озвучені виключно ознаки наркотичного сп`яніння, у зв`язку з чим йому запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, на що він погодився. Будь-яких ознак алкогольного сп`яніння під час зупинки транспортного засобу працівниками поліції не зазначалося, огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу ОСОБА_1 не пропонувався, а факт його відмови від проходження такого огляду на місці зупинки матеріалами справи не підтверджується.

Натомість лише після доставлення ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я працівник поліції повідомив медичного працівника про те, що під час слідування до медичного закладу ним були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння. На підставі направлення на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння медичним працівником проведено огляд із використанням газоаналізатора та відібрано кров для лабораторного дослідження.

При цьому суд звертає увагу, що у матеріалах справи міститься акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому зазначено про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду. Однак вказаний доказ спростовується дослідженими судом відеозаписами, з яких не вбачається, що ОСОБА_1 взагалі пропонувався огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. За таких обставин особа об`єктивно не могла відмовитися від проходження огляду, який їй не пропонувався, а тому відомості, зазначені в акті огляду, не можуть бути визнані достовірними та покладені в основу висновку про винуватість особи.

Таким чином, працівниками поліції не було дотримано встановленої законом процедури проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, яка передбачає проведення такого огляду на місці зупинки транспортного засобу, а в разі відмови водія від його проходження або незгоди з результатами огляду – направлення до закладу охорони здоров`я. Оскільки ОСОБА_1 було доставлено до медичного закладу у зв`язку з виявленням ознак наркотичного сп`яніння, а огляд на стан алкогольного сп`яніння проведено без дотримання визначеної законом процедури, результати такого огляду та похідні від нього докази не можуть вважатися належними та допустимими доказами у справі.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що надані матеріали не містять належних та допустимих доказів на підтвердження в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи, що відповідно до положень ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, приходжу до переконання, що провадження у справі про адміністративне правопорушення в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 33, 36, 40-1, 126, 130, 245, 247, 251, 256, 280, 283, 284 КУпАП, суддя

постановила:

об`єднати матеріали про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП (справа № 607/11819/26, провадження № 3/607/3658/2026), та адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП (справа № 607/11824/26, провадження № 3/607/3661/2026), в одне провадження, присвоївши йому єдиний номер – № 607/11819/26, провадження № 3/607/3658/2026.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, який стягнути в дохід держави, без позбавлення права керування транспортним засобом та без оплатного вилучення транспортного засобу.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП – закрити, у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі відсутності самостійного заробітку в осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративне правопорушення, штраф стягується з батьків або осіб, які їх замінюють.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі чотирьох тисяч восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 81 600,00 грн (вісімдесят одну тисячу шістсот гривень 00 копійок) в дохід держави та витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

CуддяН. П. Воробель