Вирок від 08 червня 2026 р. у справі №606/671/26 — Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/671/26

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

09 червня 2026 року м.Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Теребовлі кримінальне провадження № 62025140140000111, відомості про яке внесено 13 лютого 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с-ща Ратне Ковельського району Волинської області, зареєстрованого в с. Полиці Камінь – Каширської ТГ Камінь – Каширського району Волинської області, жителя АДРЕСА_1 , одруженого, з вищою освітою, старшого лейтенанта, командира взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , учасника бойових дій, раніше несудимого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачний ОСОБА_4 відповідно до указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» 24.05.2024 призваний на військову службу під час мобілізації.

21.06.2024 наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 234-РС старшого лейтенанта ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_2 та 04.07.2024 призначено на посаду командира взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно із ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» було введено воєнний стан на всій території України, який триває до теперішнього часу.

Будучи військовослужбовцем, старший лейтенант ОСОБА_4 згідно із вимогами ст. 9, 11, 12, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити честю й гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від їх вчинення товаришів по службі, бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства.

Однак, старший лейтенант ОСОБА_4 , діючи всупереч інтересам служби та наведеним вимогам Статутів Збройних Сил України, став на шлях вчинення злочину (кримінального правопорушення) проти встановленого порядку несення військової служби за наступних обставин.

Зокрема, 23.12.2024 старший лейтенант ОСОБА_4 , порушуючи вимоги вказаного законодавства, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, порушуючи військову дисципліну, маючи намір тимчасово ухилитись від несення обов`язків військової служби у ІНФОРМАЦІЯ_4 , через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, в умовах воєнного стану, без поважних причин, самовільно залишив розташування ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ) та по 30.12.2024 (понад три доби) перебував поза межами місця несення служби, не виконуючи покладені на нього службові обов`язки і проводячи час, не пов`язаний із проходженням військової служби, на власний розсуд, і тільки 30.12.2024 повернувся до розташування ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ).

Крім того, 30.08.2025 старший лейтенант військової служби за мобілізацією ОСОБА_4 , порушуючи вимоги законодавства про військову службу, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, порушуючи військову дисципліну, маючи намір тимчасово ухилитись від несення обов`язків військової служби у ІНФОРМАЦІЯ_4 , через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, в умовах воєнного стану, без поважних причин, 30.08.2025 не з`явився вчасно на службу до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ), і по 10.02.2026 (понад три доби) перебував поза межами місця несення служби, не виконуючи покладені на нього службові обов`язки, проводячи час на власний розсуд, тобто до моменту, поки не з`явився до Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, визнав частково. Зокрема, даючи показання суду з приводу висунутого йому обвинувачення, вказав, що він самовільно залишив місце несення військової служби у ІНФОРМАЦІЯ_4 у період з 23.12.2024 по 30.12.2024 без поважних на те причин, запізнившись із повернення із відпустки. Водночас, вину за епізодом нез`явлення його вчасно на військову службу у період з 30.08.2025 по 10.02.2026 не визнав, зазначивши, що він був у той час на військовій службі, однак начальник ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомив йому про те, що він перебуває поза штатом військовослужбовців і може повернутись до свого місця проживання, що він і зробив.

Незважаючи на часткове визнання вини обвинуваченим, його винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.

Так, будучи допитаним у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показав, що військовослужбовець ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 у серпні 2025 року перебував у щорічній відпустці і після її закінчення до місця несення військової служби, тобто до вказаного відділу, не повернувся, у зв"язку із чим було складено доповідь про неприбуття на військову службу ОСОБА_4 . Після виявлення вказаного факту він більше ОСОБА_4 у ІНФОРМАЦІЯ_2 не бачив. Йому відомі випадки, коли ОСОБА_4 знаходився на лікуванні, а також вживав алкогольні напої під час перебування на військовій службі.

Свідок ОСОБА_7 підтвердила суду обставини нез"явлення на військову службу військовослужбовця ОСОБА_4 до ІНФОРМАЦІЯ_2 у серпні 2025 року після закінчення наданої йому відпустки. Особисто її ОСОБА_4 не повідомляв про причини нез"явлення на військову службу. Їй відомо про те, що ОСОБА_4 під час військової служби розпивав алкогольні напої, деколи його доставляли у лікарню.

Будучи допитаною у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду показала, що військовослужбовець ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 не повернувся після відпустки до місця проходження військової служби, однак коли саме, вже не пам"ятає, можливо і в 2025 році. Вона, як психолог ІНФОРМАЦІЯ_2 , проводила із ОСОБА_4 відповідні тестування, бесіди, він повідомляв її про наявне у нього захворювання (цукровий діабет). Також їй відомі випадки вживання ОСОБА_4 алкогольних напоїв під час військової служби.

Також вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, доводиться і дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами, а саме:

повідомленням тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 № 697/3/784 від 30.01.2025 про вчинення військовослужбовцем ІНФОРМАЦІЯ_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, у якому вказано, що 23.12.2024 о 16 год. 00 хв. під час перевірки особового складу в пункті постійної дислокації ІНФОРМАЦІЯ_6 було виявлено відсутність військовослужбовця ОСОБА_4 , який 30.12.2024 о 07 год. 00 хв. самостійно повернувся до розташування вказаного підрозділу;

рапортом офіцера ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_9 від 23.12.2024, у якому вказано, що під час його чергування 23.12.2024 на ранковому шикуванні о 08 год. 00 хв. було виявлено відсутність військовослужбовця ОСОБА_4 ;

доповіддю начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_10 № 11240 від 24.12.2024, у якій зазначено, що 23.12.2024 о 16 год. 00 хв. поступила доповідь про відсутність військовослужбовця ОСОБА_4 на ранковому шикуванні особового складу ІНФОРМАЦІЯ_6 ;

доповіддю т.в.о.начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_11 № 34388 від 24.12.2024, у якій зазначено, що 23.12.2024 о 16 год. 00 хв. поступила доповідь про відсутність військовослужбовця ОСОБА_4 на ранковому шикуванні особового складу ІНФОРМАЦІЯ_6 ;

витягом із наказу т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 № 359 від 24.12.2024 про припинення нарахування та виплату грошового забезпечення з 23.12.2024 у зв`язку із самовільним залишенням частини;

витягом із наказу т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 № 215 од від 24.12.2024, згідно із яким призначено службове розслідування за фактом виявленого 23.12.2024 самовільного залишення місця служби військовослужбовцем ОСОБА_4 ;

актом підсумків службового розслідування від 05.01.2025 за фактом самовільного залишення місця служби військовослужбовцем ОСОБА_4 , відповідно до якого о 16 год. 00 хв. 23.12.2024 під час проведення контрольного шикування для наявності перевірки особового складу взводу охорони роти ІНФОРМАЦІЯ_6 було виявлено відсутність військовослужбовця ОСОБА_4 ;

доповіддю начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 № 11299 від 26.12.2024, у якій вказано, що 26.12.2024 в діях військовослужбовця ОСОБА_4 , який 23.12.2024 самовільно залишив місце служби, виявлено ознаки злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України;

доповіддю т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 № 34578 від 26.12.2024, у якій зазначено, що 26.12.2024 в діях військовослужбовця ОСОБА_4 , який 23.12.2024 самовільно залишив місце служби, виявлено ознаки злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України;

доповіддю т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_9 № 11367 від 30.12.2024, у якій вказано, що 30.12.2024 о 07 год. 00 хв. військовослужбовець ОСОБА_4 прибув та приступив до виконання службових обов`язків;

доповіддю т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 № 34858 від 30.12.2024, у якій зазначено, що 30.12.2024 о 07 год. 00 хв. військовослужбовець ОСОБА_4 повернувся до місця проходження служби в ІНФОРМАЦІЯ_6 ;

витягом із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 № 145 від 24.05.2024 про призначення ОСОБА_4 на посаду заступника командира з морально-психологічного забезпечення роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_6 з 24 травня 2024 року;

витягом із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 № 186 від 04.07.2024 про призначення ОСОБА_4 на посаду командира взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_6 з 04 липня 2024 року;

витягом із наказу т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 № 44 агд від 27.01.2025, згідно з яким в ході проведення службового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 в період з 16 год. 00 хв. 23.12.2024 по 07 год. 00 хв. 30.12.2024 самовільно залишив військову частину та не з`явився вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, в умовах воєнного стану;

повідомленням начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 полковника ОСОБА_12 від 08.09.2025 про вчинення військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, у якому вказано, що 01.09.2025 під час перевірки особового складу ІНФОРМАЦІЯ_6 було виявлено відсутність військовослужбовця ОСОБА_4 , станом на 08.09.2025 останній до місця служби не повернувся;

направленням матеріалів службового розслідування на внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 № 21564 від 05.09.2025 про вчинення військовослужбовцем ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України;

рапортом чергового ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_13 від 30.08.2025, у якому він вказав, що 30.08.2025 військовослужбовець ОСОБА_4 на військову службу не з`явився;

витягом із наказу т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 № 218 від 06.08.2025, відповідно до якого ОСОБА_4 було надано щорічну відпустку з 15 серпня 2025 року по 29 серпня 2025 року;

доповіддю т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 01.09.2025, у якій вказано, що 01.09.2025 військовослужбовець ОСОБА_4 після виходу із чергової відпустки не з`явився до місця несення служби у ІНФОРМАЦІЯ_6 ;

доповіддю т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 № 1700/3538 від 02.09.2025, у якій вказано, що 01.09.2025 за місцем проходження служби у ІНФОРМАЦІЯ_6 виявлено відсутність військовослужбовця ОСОБА_4 ;

витягом із наказу т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 № 245 від 02.09.2025 про припинення військовослужбовцю ОСОБА_4 нарахування та виплату грошового забезпечення з 30.08.2025 у зв`язку із самовільним залишенням ним частини;

витягом із наказу т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 № 553 агд від 02.09.2025, яким призначено службове розслідування за фактом виявленого 01.09.2025 самовільного залишення місця служби військовослужбовцем ОСОБА_4 ;

доповіддю т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 02.09.2025, у якій зазначено, що військовослужбовець ОСОБА_4 з 15.08.2025 по 29.08.2025 перебував у черговій відпустці, 30.08.2025 до місця служби не прибув;

додатком до доповіді т.в.о. начальникаТернопільського РТЦК та СП № 1700/3538 від 02.09.2025, у якій вказано, що лейтенантом ОСОБА_14 01.09.2025 виявлено відсутність за місцем проходження служби у ІНФОРМАЦІЯ_6 військовослужбовця ОСОБА_4 . Надалі, 02.09.2025 від ОСОБА_15 поступила уточнена доповідь № 1737/1531 від 02.09.2025 про те, що військовослужбовець ОСОБА_4 30.08.2025 не повернувся із відпустки до місця проходження служби, в якій перебував з 15.08.2025 по 29.08.2025;

доповіддю т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 02.09.2025, у якій вказано, що військовослужбовець ОСОБА_4 після закінчення відпустки, наданої з 15.08.2025 по 29.08.2025, 30.08.2025 до місця проходження служби не повернувся, у зв`язку з чим в діях останнього виявлено ознаки злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України;

доповіддю т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 № 1700/3545 від 02.09.2025, у якій зазначено, що в діях військовослужбовця ОСОБА_4 , який 30.08.2025 не прибув на службу до ІНФОРМАЦІЯ_6 після закінчення 29.08.2025 відпустки, виявлено ознаки злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України;

актом підсумків службового розслідування від 04.09.2025 за фактом самовільного залишення місця служби військовослужбовцем ОСОБА_4 , відповідно до якого військовослужбовець ОСОБА_4 , перебуваючи у відпустці тривалістю 15 календарних днів з 15.08.2025 по 29.08.2025, не прибув 30.08.2025 до місця проходження служби у ІНФОРМАЦІЯ_6 . На час формування вказаного акту станом на 03.09.2025 військовослужбовець ОСОБА_4 був відсутній понад три доби в умовах воєнного стану за місцем служби, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України;

витягом із наказу т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 № 65 од від 04.09.2025, згідно із яким в ході проведення службового розслідування встановлено, що військовослужбовець ОСОБА_4 30.08.2025 не прибув на службу за місцем несення служби, тобто станом на 04.09.2025 був відсутній понад три доби в умовах воєнного стану, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України.

Таким чином, суд, всебічно, повно й неупереджено дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч. 5 ст. 407 КК України (із змінами, внесеними згідно із Законом № 3233-ІX від 13.07.2023) – як самовільне залишення місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану

Доводи обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника адвоката ОСОБА_5 про невинуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, пов`язаного із самовільним залишенням місця служби у період з 23.12.2024 по 30.12.2024 та з 30.08.2025 по 10.02.2026, суд оцінює критично та вважає такими, що спростовуються сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів.

Так, сам обвинувачений у судовому засіданні визнав факт самовільного залишення ним місця служби в період з 23.12.2024 по 30.12.2024. Крім того, ці обставини підтверджені письмовими доказами, які безпосередньо досліджені судом. Також факт самовільного залишення місця служби військовослужбовцем ОСОБА_4 у період з 30.08.2025 по 10.02.2026 підтверджується дослідженими судом письмовими доказами, із яких вбачається, що ОСОБА_4 перебував у черговій відпустці з 15.08.2025 по 29.08.2025 та після її закінчення 30.08.2025 до місця проходження військової служби - ІНФОРМАЦІЯ_6 не прибув. Жодних заперечень під час дослідження судом цих доказів стороною захисту висловлено не було.

Будь-яких належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність поважних причин неприбуття до місця служби після закінчення відпустки, стороною захисту суду не надано, а під час судового розгляду таких обставин не встановлено.

Крім того, відсутні дані про стан здоров"я ОСОБА_4 , який би звільняв його від проходження військової служби у період з 23 грудня 2024 року по 30 грудня 2024 року, з 30 серпня 2025 року по 10 лютого 2026 року.

При цьому суд враховує, що ОСОБА_4 тривалий час був відсутній за місцем проходження служби, не виконував покладені на нього службові обов`язки та до компетентних органів військового управління із повідомленням про обставини, які б перешкоджали його своєчасному прибуттю до місця служби, не звертався.

Суд не вбачає ознак порушення органом досудового розслідування вимог кримінального процесуального законодавства щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань у відповідних часових рамках, оскільки відомості про вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.407 КК України, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань згідно із вимогами ст.214 КПК України після подання повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який вину визнає частково, щиро розкаюється у вчиненому, вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкції ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України у вигляді позбавлення волі.

Згідно зі ст. 66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття щодо епізоду самовільного залишення місця служби у період з 23.12.2024 по 30.12.2024.

Такий висновок суд робить з огляду на те, що ОСОБА_4 визнав свою вину за вказаним епізодом, підтвердив обставини його вчинення та висловив жаль з приводу своєї поведінки. Водночас за епізодом самовільного залишення місця служби у період з 30.08.2025 по 10.02.2026 обвинувачений вини не визнав, заперечував факт вчинення кримінального правопорушення, а тому його позиція в цій частині не свідчить про наявність щирого каяття.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

При визначенні виду та міри покарання суд також враховує, що ОСОБА_4 раніше не судимий, є учасником бойових дій, позитивно характеризується за місцем військової служби, має постійне місце проживання, одружений, а також враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 гривень, продовжити до набрання вироком законної сили.

Початок строку відбування покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_4 рахувати з 04 березня 2026 року.

Судові витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

З врахуванням наведеного, керуючись ст. 373-374 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України.

Призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 5 ст. 407 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 гривень, який був визначений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04.03.2026 та в подальшому продовжений ухвалою Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 22.04.2026 на 60 діб, продовжити до набрання вироком законної сили.

Початок строку відбування покарання у виді позбавлення волі рахувати ОСОБА_4 з 04.03.2026 року.

На вирок можуть бути подані апеляції до Тернопільського апеляційного суду через Теребовлянський районний суд протягом 30 днів з часу його оголошення, а для засудженого, що утримується під вартою в той же строк з часу отримання ним копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Головуюча суддя: ОСОБА_1