Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №240/10820/25 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 року

м. Київ

справа № 240/10820/25

адміністративне провадження № К/990/42281/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Білак М.В.,

суддів: Мацедонської В.Е., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу

за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Левченко Світлани Миколаївни

на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 26 червня 2025 року (головуючий суддя - Єфіменко О.В.)

на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2025 року (головуючий суддя - Боровицький О.А., судді: Ватаманюк Р.В., Курко О.П.)

у справі № 240/10820/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Житомирській області

про визнання протиправним та скасування наказу.

I. ПРОЦЕДУРА

1. У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області (далі - ГУ НП в Житомирської області), у якому просила:

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП в Житомирській області від 07 травня 2022 року № 222о/с про звільнення майора поліції ОСОБА_1 начальника відділу управління оперативної служби Головного управління поліції Національної поліції в Житомирській області зі служби в поліції;

- поновити майора поліції ОСОБА_1 на посаді начальника відділу управління оперативної служби Головного управління поліції Національної поліції в Житомирській області з 08 травня 2022 року;

- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня звільнення по день постановлення рішення судом;

- стягнути з Головного управління поліції Національної поліції в Житомирській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 100 000 грн;

- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах стягнення суми за один місяць.

2. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 26 червня 2025 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2025 року, адміністративний позов залишено без розгляду.

3. Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 звернулась із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення, направивши справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

4. Ухвалою Верховного Суду від 04 листопада 2025 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

II. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що позивачка порушила строки звернення до суду, оскільки з 13 листопада 2024 року їй було достеменно відомо про наявність оспорюваного наказу, однак жодних дій, спрямованих на ознайомлення з таким наказом, нею вчинено не було, а до суду вона звернулась лише 11 квітня 2025 року.

6. Також судами зазначено, що ОСОБА_1 не вчинила жодних самостійних дій з метою отримання будь-якої інформації з приводу виконання судового рішення, яким її поновлено на службі, у свою чергу, посадовими особами ГУНП в Житомирській області вчинено усі необхідні дії з метою надання інформації позивачці, однак такі виявилися неуспішними, проте не з вини роботодавця.

III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

7. В обґрунтування касаційної скарги скаржник вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, а саме - статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

8. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що відповідач не ознайомив ОСОБА_1 зі спірним наказом про звільнення, в матеріалах справи відсутні документи з її підписом про ознайомлення із цим наказом, також не надано відповідного листа з доказами про вручення ОСОБА_1 цього наказу поштовим відправленням.

9. Скаржник наголосила, що єдиний лист від 10 травня 2022 року № 848/12/01/2022 із копією наказу про звільнення був їй направлений, однак так і не був вручений у зв`язку з закінченням терміну зберігання. Тобто, за весь період часу, починаючи з травня 2022 року, окрім вказаного листа, відповідачем наказ про звільнення не направлявся та не вчинялись дії щодо ознайомлення ОСОБА_1 із цим наказом, що свідчить про бездіяльність відповідача і про те, що позивачка дійсно не знала про порушення її прав, звільнення зі служби в поліції, оскільки її жодним чином не було ознайомлено з наказом про звільнення. Натомість, копію наказу ГУ НП в Житомирській області від 07 травня 2022 року № 222 о/с позивачка отримала лише 13 березня 2025 року разом із листом відповідача № 51819-2025 від 05 березня 2025 року на адвокатський запит адвоката від 04 лютого 2025 року. Тому, на думку ОСОБА_1 , лише з моменту отримання та ознайомлення з відповіддю на адвокатській запит їй стало відомо про звільнення зі служби в поліції, і саме з цього часу починається перебіг процесуального строку згідно із статтею 122 КАС України.

10. Позивачка зазначила, що 09 грудня 2024 року постановою відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області ЦМУ Мінюсту (м. Київ) відкрито виконавче провадження ВП № 76744566 щодо виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2021 року у справі № 240/16890/20. На думку позивачки, все це свідчить лише про те, що їй жодним чином не було відомо про звільнення зі служби за оскаржуваним наказом, а навпаки здійснювались дії щодо поновлення її на службі в поліції за рішенням суду в порядку примусового виконання рішення.

11. Позивачка зазначає, що з листа відповідача від 08 листопада 2024 року жодним чином не вбачався факт звільнення зі служби в поліції, до вказаного листа не було додано копії спірного наказу про звільнення. Навпаки, з цього листа її було проінформовано про нарахування середнього заробітку за час вимушеного прогулу та виплати вихідної допомоги.

12. Також у касаційній скарзі вказано, що 27 березня 2022 року ОСОБА_1 уклала із командиром добровольчого формування Житомирської міської територіальної громади № 1 Добровольчого українського корпусу «Соколи полісся» контракт добровольця територіальної оборони зі строком три роки, в подальшому цей контракт продовжено до 28 березня 2028 року. На думку позивачки, вказані обставини також є поважними причинами пропуску строку звернення до суду, що позбавило її можливості подати позовну заяву у визначений законом строк.

13. ГУ НП в Житомирській області подало відзив на касаційну скаргу позивачки, в якому просило оскаржувані судові рішення залишити без змін, а скаргу - без задоволення. У відзиві наголошено, що з метою повідомлення ОСОБА_1 про прийняте рішення надіслано лист від 10 травня 2022 року № 848/12/01/2022 разом із копією спірного наказу. Вказаний лист із додатками 11 травня 2022 року надіслано засобами поштового зв`язку рекомендованим листом із повідомленням про вручення з описом вкладення до цінного листа на адресу постійного місця проживання ОСОБА_1 , а також із зазначенням номеру мобільного телефону. Проте, відправлення повернулось не врученим у зв`язку із закінченням терміну зберігання. Саме тому, на думку представника відповідача, роботодавець здійснив всі необхідні дії для ознайомлення ОСОБА_1 із оскаржуваним наказом.

IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити таке.

15. Касаційне провадження у справі відкрите з підстави оскарження судового рішення, зазначеного в частині другій статті 328 КАС України (ухвала про залишення позову без розгляду), та посилання скаржника на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

16. Судами встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 11 квітня 2025 року звернулась до суду з вимогами щодо оскарження наказу ГУ НП в Житомирській області від 07 травня 2022 року про своє звільнення з поліції.

17. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, надано строк для усунення недоліків 7 днів з моменту отримання цієї ухвали. Усунення недоліків полягало у надсиланні до суду доказів ознайомлення позивачки з наказом ГУ НП в Житомирській області від 07 травня 2022 року № 222о/с про звільнення зі служби в поліції; або окремої заяви відповідно до вимог частини шостої статті 161 КАС України про поновлення строку звернення із обґрунтуванням пропуску строку звернення до суду з вказаним позовом.

18. 01 травня 2025 року на виконання вимог ухвали суду представник позивача подала заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Наголосила, що про існування оскаржуваного наказу позивачка дізналася лише після отримання листа відповідача № 51819-2025 від 05 березня 2025 року, який є відповіддю на адвокатський запит, не погоджуючись із своїм звільненням у місячний строк ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом.

19. Суд першої інстанції ухвалою від 08 травня 2025 року відкрив провадження у справі, зазначивши, що на етапі відкриття провадження у справі неможливо вирішити питання про дотримання позивачкою строку звернення до суду.

20. 26 травня 2025 року до суду надійшло клопотання представника ГУ НП в Житомирській області про залишення позовної заяви без розгляду, в якому зазначено, що відповідач здійснив усі необхідні організаційні заходи, направлені на створення можливості для ОСОБА_1 приступити до виконання службових обов`язків, однак позивачка не виявила бажання проходити подальшу службу в поліції.

21. Суд першої інстанції, розглянувши вказане клопотання, дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду, оскільки позивачкою пропущений місячний строк звернення до суду, передбачений частиною п`ятою статті 122 КАС України. Суд апеляційної інстанції погодився із цим висновком.

22. Верховний Суд також погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для залишення позову без розгляду з огляду на таке.

23. Судами встановлено, що ОСОБА_1 проходила службу в Національній поліції України у період з 07 листопада 2015 року по 07 травня 2022 року.

24. У період проходження служби наказом ГУНП в Житомирській області від 14 серпня 2020 року № 97дск до позивача застосовано дисциплінарне стягнення, а наказом від 31 серпня 2020 року № 34дск о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон №№ 580-VIII) (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби). Вказані накази оскаржені позивачкою в судовому порядку.

25. Наказом Національної поліції України від 09 жовтня 2020 року № 799ДСК затверджено Перелік змін у штатах Національної поліції, яким реорганізовано управління оперативної служби Головного управління Національної поліції в Житомирській області та скорочено всі посади.

26. У період з жовтня по грудень 2020 року в управлінні оперативної служби здійснювались організаційні заходи, які направлені на вивільнення працівників з подальшим їх призначенням на посади. У цей час ОСОБА_1 була звільнена зі служби в поліції, у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення.

27. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2021 року в адміністративній справі № 240/16890/20 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, поновлено її на посаді начальника відділу управління оперативної служби ГУНП в Житомирській області та стягнуто на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу. Рішення допущено до негайного виконання в частині поновлення на службі в поліції та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах стягнення суми за один місяць судом. Рішення набрало законної сили 13 червня 2022 року.

28. На виконання зазначеного рішення суду ГУНП в Житомирській області видано наказ від 24 грудня 2021 року № 82 о/с дек, яким ОСОБА_1 з 01 вересня 2020 року поновлено на посаді начальника відділу управління оперативної служби ГУНП в Житомирській області, яка наказом Національної поліції України від 09 жовтня 2020 року № 799дск скорочена.

29. Розпорядженням Управління Служби безпеки України в Житомирській області від 09 березня 2021 року № 33д ОСОБА_1 скасовано допуск до державної таємниці, а тому позивачка не могла приступити до виконання службових обов`язків безпосередньо за розташуванням підрозділу, оскільки управління оперативної служби ГУНП в Житомирській області провадить діяльність, пов`язану з державною таємницею, та відомості про розташування адміністративного приміщення вказаного управління є державною таємницею.

30. У подальшому управлінням оперативної служби ГУНП в Житомирській області підготовлено доповідну записку від 28 грудня 2021 року № 785/17-2021 з метою визначити робоче місце для майора поліції ОСОБА_1 резолюцією т.в.о. начальника ГУНП в Житомирській області полковника поліції Шевціва В.М. доручено виконання доповідної записки начальнику Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області Синявському С.О., робочим місцем майора поліції ОСОБА_1 визначено ЖРУП ГУНП в Житомирській області.

31. З метою дотримання вимог порядку призначення на посаду поліцейського під час здійснення реорганізації, визначеного статтею 68 Закону № 580-VIII, за підписом управлінням оперативної служби ГУНП в Житомирській області підготовлено доповідну записку від 28 грудня 2021 року № 786/17-2021 з проханням надати перелік вакантних посад в ГУНП в Житомирській області, які пропонуватимуться ОСОБА_1 , одночасно із попередженням про скорочення посади, на яку її поновлено. Резолюцією т.в.о. начальника ГУНП в Житомирській області полковника поліції Шевціва В.М. доручено надати перелік вакантних посад начальнику управління кадрового забезпечення ГУНП в Житомирській області Слівінському Д.М.

32. У подальшому за підписом заступника начальника кримінальної поліції ГУНП в Житомирській області Жмурка В.Л. підготовлено лист ОСОБА_1 від 05 січня 2022 року № 47/105/03/12-2022 про інформування щодо поновлення на посаді та письмове попередження про скорочення посади з можливим наступним звільненням зі служби в поліції від 05 січня 2022 року № 48/105/03/12-2022. Лист разом з попередженням 06 січня 2022 року направлено засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» рекомендованим листом з повідомленням про вручення з описом вкладення до цінного листа (накладна № 1002904716550) на адресу постійного місця проживання ОСОБА_1 , зазначену в її особовій справі - АДРЕСА_1 . Однак, 25 січня 2022 року відправлення повернулось не врученим, у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

33. Надалі підготовлено повторний лист про поновлення на службі № 238/105/02/12-2022 від 26 січня 2022 року та повторне письмове попередження про скорочення посади з можливим наступним звільненням зі служби в поліції та з метою ознайомлення позивачки працівниками Управління здійснено виїзд за місцем її проживання, однак на стук у вхідні двері до квартири ніхто не відповів та двері не відчинив, про що складено відповідний акт від 27 січня 2022 року.

34. З метою реалізації обов`язку доведення до позивачки необхідної інформації щодо поновлення на посаді та можливості скорочення посади, працівниками ГУНП підготовлено ОСОБА_1 інформаційний лист від 28 січня 2022 року № 257/105/02/12-2022 щодо поновлення на посаді та попередження про скорочення посади з можливим наступним звільненням зі служби в поліції. Такий лист направлено засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» (рекомендованим листом з повідомленням про вручення з описом вкладення до цінного листа, про що свідчить накладна № 1001429929512) на адресу постійного місця проживання ОСОБА_1 , однак таке відправлення повернулося адресату, як невручене.

35. Судами попередніх інстанцій встановлено, що усі направлені дії посадових осіб на повідомлення позивачки про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 грудня 2021 року в адміністративній справі № 240/16890/20, в частині її поновлення на посаді були безрезультатними.

36. Враховуючи наведене, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновком судів попередніх інстанцій, що позивачка, усвідомлюючи про існування судового рішення, яким відновлено її право на працю (поновлено на посаді), протягом тривалого проміжку часу самостійно не вчинила жодних дій спрямованих на реалізацію такого права. Зокрема, ОСОБА_1 до ГУНП в Житомирській області не з`являлася, неодноразові поштові відправлення протягом тривалого часу не отримувала (при цьому, в матеріалах справи відсутні відомості про зміну місця проживання, адреси).

37. 07 травня 2022 року ГУНП в Житомирській області видано наказ № 222 о/с, яким звільнено ОСОБА_1 зі служби в поліції за пунктом 4 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) з 07 травня 2022 року.

38. 11 травня 2022 року на адресу позивачки надіслано лист від 10 травня 2022 року № 848/12/01/-2022 про інформування щодо її звільнення, разом із копією наказу (накладна № 1001430490206), однак відправлення повернулось до відповідача як не вручене, у зв`язку із закінченням терміну зберігання. Разом з тим, лист з додатками 11 травня 2022 року надіслано засобами поштового зв`язку АТ "Укрпошта" рекомендованим листом з повідомленням про вручення з описом вкладення до цінного листа на адресу постійного місця проживання ОСОБА_1 , а також із зазначенням її номеру мобільного телефону. Однак, відправлення повернулось не врученим, у зв`язку з закінченням терміну зберігання.

39. Також позивачу періодично надсилались ГУ НП в Житомирській області листи про повідомлення щодо необхідності з`явитися до ГУНП в Житомирській області для отримання нарахованих грошових коштів на адресу її постійного місця проживання, а саме:

- лист від 29 вересня 2022 року № 726/105/02/17-2022, надісланий 30 вересня 2022 року рекомендованим відправленням (накладна №1000814068130), повернувся не врученим 03 листопада 2022 року, у зв`язку із закінченням терміну зберігання;

- лист від 31 жовтня 2022 року № 971/105/02/17-2022 надісланий 31 жовтня 2022 року рекомендованим відправленням (накладна №1000814104544) повернулось не врученим 01 грудня 2022 року, у зв`язку із закінченням терміну зберігання;

- лист від 02 березня 2023 року № 256/105/02/17-2023, надісланий 03 березня 2023 року рекомендованим відправленням (накладна № 1000814324498), повернувся не врученим 06 квітня 2023 року, в смс-повідомленні контактній особі відправника причиною повернення зазначено, що ОСОБА_1 його не забрала;

- лист від 15 липня 2024 року № СЕД-5351-2024, надісланий 16 липня 2024 року рекомендованим відправленням (накладна №1000814883020), повернувся не врученим 05 серпня 2024 року, у зв`язку із закінченням терміну зберігання;

- лист від 08 листопада 2024 року № СЕД-69297-2024, надісланий 11 листопада 2024 року рекомендованим відправленням (накладна № 1000814924312). Вказаний лист вручений 13 листопада 2024 року позивачу особисто, що підтверджується її власним підписом на рекомендованому повідомленні про вручення (накладна № 1000902518553).

40. Судами попередніх інстанцій встановлено, що листом від 08 листопада 2024 року № СЕД-69297-2024, який вручений позивачці 13 листопада 2024 року, повідомлено про те, що на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 грудня 2021 року в адміністративній справі № 240/16890/20 ГУ НП в Житомирській області нараховано середній заробіток за час вимушеного прогулу. Крім того, повідомлено, що відповідно до наказу № 222 о/с від 07 травня 2022 року позивачці нараховано вихідну допомогу, у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.

41. Відповідно до частин першої, п`ятої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

42. Отже, з 13 листопада 2024 року позивачу було відомо про звільнення зі служби у поліції, при цьому до суду ОСОБА_1 звернулася лише 11 квітня 2025 року, тобто із пропуском місячного строку, передбаченого частиною п`ятою статті 122 КАС України.

43. Варто зауважити, що відповідач з 06 січня 2022 року намагався повідомити ОСОБА_1 про поновлення на посаді відповідно до судового рішення у справі № 240/16890/20 та про скорочення її посади, а з 11 травня 2022 року відповідачем вчинялись дії щодо інформування позивачки про оскаржуване звільнення.

44. Таким чином, Верховний Суд погоджується із висновком судів попередніх інстанцій, що посадовими особами ГУ НП у Житомирській області вчинені усі необхідні дії, з метою повідомлення позивачки про виконання рішення суду в частині поновлення на посаді, про можливе подальше звільнення у зв`язку зі скороченням штатів, та про звільнення з посади, однак процесуальна пасивність позивачки щодо отримання неодноразово надісланих поштових відправлень, свідчить лише про їх ігнорування та відсутність бажання продовжити службу в поліції.

45. Отже, наведені в касаційній скарзі мотиви та доводи не спростовують висновку судів першої та апеляційної інстанцій і не дають підстав уважати, що ними допущено порушення норм матеріального чи процесуального права при ухваленні судових рішень.

46. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

47. За таких обставин, Верховний Суд уважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

48. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 345, 350, 359 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Левченко Світлани Миколаївни - залишити без задоволення.

Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 26 червня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2025 року у справі № 240/10820/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.В. Білак

В.Е. Мацедонська

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду