Рішення від 09 червня 2026 р. у справі №591/1959/26 — Зарічний районний суд м. Сум

Справа № 591/1959/26

Провадження № 2/591/703/26

РІШЕННЯ

Іменем України

10 червня 2026 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми в складі головуючого судді Зері Ю.О., за участю секретаря судового засідання Горб А.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 в особі представника – адвоката Аліфанова Олександра Олександровича до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 про стягнення аліментів на дітей,

установив:

25.02.2026 до Зарічного районного суду м. Суми надійшла вказана позовна заява.

В обґрунтування позову представник позивачки зазначив, що сторони вступили в фактичні шлюбні відносини без реєстрації шлюбу та від цих стосунків у сторін народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Як повідомив представник позивача, діти проживають з позивачкою та знаходяться на повному її утриманні, відповідач матеріальну допомогу на утримання дітей надає стихійно і в не достатньому розмірі. Також наголошує на тому, що через постійне дистанційне навчання дітей, останні не відвідують повноцінно шкільні заняття, що погано впливає на засвоювання навчального матеріалу та потребує додаткових фінансових витрат на додаткові заняття. Відповідач є здоровим та працездатним чоловіком, який може сплачувати аліменти на утримання кожної окремо дитини у розмірі однієї чверті від заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, від дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 05.03.2026 відкрито провадження у даній справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, розгляд справи по суті призначено на 10.06.2026.

Позивачка та її представник у судове засідання не прибули, про місце та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, у судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу до його електронного кабінету.

Неявка сторін, належним чином повідомлених про дату і місце проведення судового засідання, не перешкоджає розгляду справи за наявними у ній матеріалами. Підстав для відкладення розгляду справи суд не вбачає.

У відповідності до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що сторони у справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копіями про народження дітей серії НОМЕР_3 від 02.06.2011 та серії НОМЕР_4 від 19.03.2013, наявних у матеріалах справи.

Згідно Витягу з реєстру територіальної громади Сумської міської ради №2026/002784580 від 21.02.2026 ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Як зазначено у позові, діти проживають разом з позивачкою та перебувають на її повному утриманні.

Відповідно до довідки про доходи за 1-й квартал 2025 року – 1-й квартал 2026 року, отриманої судом у ході розгляду справи, відповідач проходить військову службу, отримує грошове забезпечення.

Згідно статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Аналогічні обов`язки батьків закріплені у частині другій статті 51 Конституції України.

Частинами першою-третьою статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до закону батьки зобов`язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов`язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними й чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховується судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.

Стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачає, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 pоку, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 pоку № 789-ХІІ та набула чинності для України 27 вересня 1991 pоку, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їхнього основного піклування.

Згідно зі статтею 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до статті 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У ході розгляду справи судом враховано, що сторони є батьками малолітніх дітей, при цьому відповідач є особою працездатного віку, на час розгляду справи проходить військову службу, отримує сталий дохід. При цьому судом не встановлено факту наявності у відповідача інших дітей або утриманців, у суду відсутні докази, які б свідчили про наявність захворювань відповідача.

Будучи повідомленим про розгляд справи та про можливість подати заперечення проти позову, відповідач своїм правом на участь у розгляді справи не скористався.

Судом враховано пріоритетність інтересів дітей на належне утримання.

За змістом частини першої статті 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2026 рік» у 2026 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком від 6 до 18 років станом на день звернення позивача до суду з позовом (25.02.2025) становить 3512 гривень.

Відповідно до частин першої, п`ятої та шостої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з частиною першою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи, що одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття, а стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, суд, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача аліментів на утримання двох дітей у розмірі 1/3 частини усіх його доходів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно з дня пред`явлення позову і до досягнення повноліття старшою дитиною.

Питання визначення місця проживання малолітніх дітей судом не вирішувалось.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Щодо вирішення питання про судові витрати суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позивачка звільнена від сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення аліментів, з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у мінімальному розмірі 1331,20 грн.

Керуючись статтями 10, 12, 81, 141, 142, 258, 259, 264, 265, 268, 272, 273, 352-355 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дітей, задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову (25.02.2026) і до досягнення повноліття старшою дитиною.

В іншому відмовити.

Допустити негайне виконання рішення у справі про стягнення аліментів на утримання дітей у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Видати виконавчі листи після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Ю. О. Зеря