Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №380/21412/24 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 року

м. Київ

справа № 380/21412/24

адміністративне провадження № К/990/53202/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів: Кравчука В.М., Чиркіна С.М.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз»

на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 червня 2025 року (головуючий суддя Чаплик І.Д.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року (головуючий суддя Гінда О.М., судді Заверуха О.Б., Ніколін В.В.)

у справі № 380/21412/24

за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз»

до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг

про визнання протиправним та скасування рішення,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» (далі - АТ «ЛЬВІВГАЗ») звернулось до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), в якому просило:

- визнати протиправною та скасувати постанову НКРЕКП від 03 вересня 2024 року № 1557 «Про застосування санкцій до АТ «ЛЬВІВГАЗ» за порушення вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання»;

- визнати протиправним та скасувати розпорядження НКРЕКП від 03 вересня 2024 року № 248-р «Про усунення порушень АТ «ЛЬВІВГАЗ».

1.1. Позов обґрунтовано тим, що при визначенні міри відповідальності за порушення вимог Ліцензійних умов, відповідачем було порушено норми статті 12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та статті 69 Закону України «Про ринок природного газу», статті 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», оскільки не враховано принципу пропорційності порушення і покарання, наслідки правопорушення для інтересів ринку природного газу та учасників ринку, пом`якшуючі та обтяжуючі обставини, та притягнуто до відповідальності без наявності вини; порушено вимоги частини третьої статті 59 Закону України «Про ринок природного газу», оскільки до позивача застосовано штраф у розмірі 695 453,00 гривень за сім порушень законодавства та Ліцензійних умов, в той час коли за кожне правопорушення на ринку природного газу НКРЕКП мало бути винесене окреме рішення про накладення штрафу. Неправомірно застосовано методику розрахунку штрафу, визначену Порядком (методики) визначення розміру штрафів, які накладаються НКРЕКП, оскільки така не поширює свою дію на більшу частину охопленого перевіркою періоду, так як набрала чинності 06 жовтня 2023 року та не має зворотної дії в часі. Зазначає, що в порушення частини п`ятої статті 59 Закону України «Про ринок природного газу» НКРЕКП, при винесенні постанови про застосування санкцій, не врахував серйозність і тривалість правопорушення, наслідки правопорушення для інтересів ринку природного газу та його суб`єктів, пом`якшуючі та обтяжуючі обставини, а в порушення вимог абзацу 11 частини четвертої статті 14 вказаного Закону, Регулятор не оприлюднив на своєму офіційному веб-сайті одержані пояснення та обґрунтування АТ «Львівгаз».

2. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25 червня 2025 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

3. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено такі фактичні обставини:

3.1. НКРЕКП на підставі постанови НКРЕКП від 22 листопада 2023 року № 2202 «Про затвердження Плану здійснення заходів державного контролю суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, на 2024 рік», постанови НКРЕКП від 24 липня 2024 року № 1370 «Про збільшення строку проведення планової перевірки АТ «Львівгаз» та Посвідчення на здійснення планової перевірки від 25 червня 2024 року № 302, у період з 09 липня 2024 року по 05 серпня 2024 року проведено планову перевірку дотримання АТ «Львівгаз» вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку природного газу, та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16 лютого 2017 року № 201 (далі - Ліцензійні умови) щодо здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу за період діяльності з 01 січня по 31 грудня 2023 року.

3.2. За результатами перевірки ліцензованої діяльності АТ «Львівгаз» НКРЕКП складено Акт планової перевірки дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства та ліцензійних умов з розподілу природного газу від 05 серпня 2024 року № 299 (далі - Акт № 299), яким зафіксовано, що АТ «Львівгаз» під час провадження господарської діяльності з розподілу природного газу не дотримано вимоги нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку природного газу та порушено Ліцензійні умови, а саме:

- підпункту 16 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині використання коштів, отриманих за рахунок надання послуг розподілу природного газу, передбачених структурою тарифу (річної планованої тарифної виручки) у визначеному розмірі та за цільовим призначенням та з дотриманням принципів здійснення закупівель відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі»;

- підпункту 21 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов в частині виконання плану розвитку газорозподільної системи на наступні 10 років, зокрема, Плану розвитку газорозподільної системи АТ «Львівгаз» на 2023 - 2032 роки, затвердженого постановою НКРЕКП від 19 грудня 2022 року № 1706 (у редакції постанови НКРЕКП від 09 травня 2023 року № 854);

- підпункту 27 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині здійснення розрахунків із оператором газотранспортної системи за надані послуги у строки та на умовах, визначених договором транспортування природного газу;

- підпункту 30 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині надання ліцензіатом НКРЕКП документів, інформації та звітності, що містять достовірні дані, необхідні для виконання НКРЕКП своїх повноважень, в обсягах та у строки, встановлені НКРЕКП (але не менш як протягом 10 робочих днів, крім запитів під час здійснення заходів державного нагляду (контролю);

- підпункту 31 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині виконання рішень НКРЕКП у строки, встановлені відповідним рішенням та чинним законодавством;

- пункту 1 частини першої статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» у частині забезпечення встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких природний газ використовується: комплексно, у тому числі для опалення - до 01 січня 2012 року; для підігріву води та приготування їжі - до 1 січня 2016 року; тільки для приготування їжі - до 1 січня 2023 року;

- пункту 15 глави 2 розділу V Кодексу газорозподільних систем, який затверджено постановою НКРЕКП від 03 вересня 2015 року (далі - Кодекс ГРМ) у частині обов`язку Оператора ГРМ забезпечити функціонування електронних сервісів надання послуги з приєднання;

- підпункту 6 пункту 2.5 глави 2 Ліцензійних умов у частині укладення актів розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін з суміжними суб`єктами ринку природного газу, у тому числі із споживачами;

- підпункту 8 пункту 2.5 глави 2 Ліцензійних умов у частині забезпечення періодичної повірки (у тому числі демонтажу, транспортування, монтажу та ремонту) лічильників газу, які встановлені для розрахунків за спожитий природний газ побутовими споживачами (населенням) для їх побутових потреб, за власний рахунок незалежно від того, чи є ліцензіат власником лічильника.

3.3. За результатами розгляду Акта № 299 НКРЕКП 03 вересня 2024 року прийнято Постанову № 1557 «Про застосування санкцій до АТ «Львівгаз» за порушення вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання» (також - Постанова № 1557), п. 1 якої постановлено застерегти позивача щодо недопущення надалі порушення пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов, а саме: підпункту 16 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині використання коштів, отриманих за рахунок надання послуг розподілу природного газу, передбачених структурою тарифу (річної планованої тарифної виручки) у визначеному розмірі та за цільовим призначенням та з дотриманням принципів здійснення закупівель відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» та підпункту 30 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині надання ліцензіатом НКРЕКП документів, інформації та звітності, що містять достовірні дані, необхідні для виконання НКРЕКП своїх повноважень, в обсягах та у строки, встановлені НКРЕКП.

3.4. Пунктом 2 Постанови № 1557 на позивача накладено штраф у розмірі 695 453 (шістсот дев`яносто п`ять тисяч чотириста п`ятдесят три) гривні за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку природного газу та порушення Ліцензійних умов, а саме:

- підпункту 21 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов в частині виконання плану розвитку газорозподільної системи на наступні 10 років, зокрема Плану розвитку газорозподільної системи АТ «Львівгаз» на 2023 - 2032 роки, затвердженого постановою НКРЕКП від 19 грудня 2022 року № 1706 (у редакції постанови НКРЕКП від 09 травня 2023 року № 854);

- підпункту 27 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині здійснення розрахунків із оператором газотранспортної системи за надані послуги у строки та на умовах, визначених договором транспортування природного газу;

- підпункту 31 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині виконання рішень НКРЕКП у строки, встановлені відповідним рішенням та чинним законодавством;

- пункту 1 частини першої статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» у частині забезпечення встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких природний газ використовується: комплексно, у тому числі для опалення - до 01 січня 2012 року; для підігріву води та приготування їжі - до 01 січня 2016 року; тільки для приготування їжі - до 01 січня 2023 року;

- пункту 15 глави 2 розділу V Кодексу ГРМ у частині обов`язку Оператора ГРМ забезпечити функціонування електронних сервісів надання послуги з приєднання;

- підпункту 6 пункту 2.5 глави 2 Ліцензійних умов у частині укладення актів розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін з суміжними суб`єктами ринку природного газу, у тому числі із споживачами;

- підпункту 8 пункту 2.5 глави 2 Ліцензійних умов у частині забезпечення періодичної повірки (у тому числі демонтажу, транспортування, монтажу та ремонту) лічильників газу, які встановлені для розрахунків за спожитий природний газ побутовими споживачами (населенням) для їх побутових потреб, за власний рахунок незалежно від того, чи є ліцензіат власником лічильника.

3.5. НКРЕКП 03 вересня 2024 року прийнято Розпорядження № 248-р «Про усунення порушень АТ «Львівгаз», яким відповідно до пункту 4 частини другої статті 3, частини п`ятої статті 14, пункту 5 частини четвертої статті 19 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі - Закон про НКРЕКП) та згідно з Актом планової перевірки від 05 серпня 2024 року за № 299, проведеної відповідно до Плану здійснення заходів державного контролю суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, на 2024 рік, затвердженого постановою НКРЕКП від 22 листопада 2023 року № 2202, НКРЕКП вирішила зобов`язати АТ «Львівгаз» усунути порушення пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов, а саме: підпункту 27 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині здійснення розрахунків із оператором газотранспортної системи за надані послуги у строки та на умовах, визначених договором транспортування природного газу; підпункту 31 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині виконання рішень НКРЕКП у строки, встановлені відповідним рішенням та чинним законодавством, а саме абзаців 15 та 16 розпорядчої частини розпорядження НКРЕКП від 27 грудня 2023 року № 371-р «Про усунення порушень АТ «Львівгаз», для чого у строк до 31 грудня 2024 року здійснити розрахунки із оператором газотранспортної системи за надані у 2023 році послуги транспортування; усунути порушення абзаців 15 та 16 розпорядчої частини розпорядження НКРЕКП від 27 грудня 2023 року № 371-р(п.1); відповідно до пункту 2 постанови НКРЕКП від 31 серпня 2023 року № 1595 «Про зупинення дії ліцензії з розподілу природного газу, виданої АТ «Львівгаз», зобов`язати АТ «Львівгаз» передати ТОВ «ГРМ» кошти невиконання заходів інвестиційної програми 2023 року на загальну суму 5627,5 тис. грн (п. 2); зобов`язати АТ «Львівгаз» направити у термін до 31 грудня 2024 року додатково отримані кошти в сумі 193 667,3 тис. грн за провадження діяльності з розподілу природного газу за 2023 рік на погашення заборгованості (за її наявності) перед ТОВ «Оператор ГТС України», ТОВ ГК «Нафтогаз України», НАК «Нафтогаз України», АТ «УКРТРАНСГАЗ», а саме відхилення фактичного доходу суб`єкта господарювання від планованої тарифної виручки, з урахуванням недоотримання коштів за джерелами фінансування заходів інвестиційної програми 2023 року Плану розвитку на 2023 - 2032 роки, та економії за елементами витрат річної тарифної виручки за 2023 рік.

3.6. Не погоджуючись з висновками акта перевірки та спірними рішеннями суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з позовом.

4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що НКРЕКП діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), оскаржувана постанова НКРЕКП від 03 вересня 2024 року № 1557 «Про застосування санкцій до АТ «ЛЬВІВГАЗ» є правомірною.

Суд зазначив, що Регулятор наділений повноваженнями на прийняття рішень про усунення порушень, виявлених під час здійснення перевірок, які за своєю суттю є заходами державного регулювання. НКРЕКП ухвалено окремий документ у вигляді розпорядження про усунення порушень, а тому у зв`язку із встановленими порушеннями, зафіксованими Актом №299, вчинення яких позивачем не спростовано, розпорядження НКРЕКП від 03 вересня 2024 року № 248-р «Про усунення порушень АТ «ЛЬВІВГАЗ» є законним та обґрунтованим, прийнятим на законних підставах у межах повноважень Регулятора. Тож підстави для задоволення позовних вимог в цій частині відсутні.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу та додаткових пояснень:

5. АТ «ЛЬВІВГАЗ» подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 червня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року, а справу направити на новий розгляд.

5.1. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі слугувало неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України).

Зокрема, скаржник зазначає про відсутність висновків Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах:

- пункту 15 глави 2 розділу V Кодексу газорозподільних систем, який затверджено постановою НКРЕКП від 03 вересня 2015 року (далі - Кодекс ГРМ), у частині обов`язку оператора ГРМ забезпечити функціонування електронних сервісів надання послуги з приєднання;

- щодо можливості виконання ліцензійних умов у разі зупинення дії ліцензії суб`єкта господарювання та законності накладення штрафу за невиконання цих ліцензійних умов при такій обставині НКРЕКП з огляду на вимоги абзаців 1 та 3 Глави 6 розділу IV Кодексу ГРМ.

Також позивач стверджує, що в цих правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду щодо впливу введення воєнного стану на території України на виконання суб`єктом господарювання ліцензійних умов та законності накладення штрафу за невиконання даних ліцензійних умов при такій обставині НКРЕКП.

5.2. Крім цього у касаційній скарзі зауважено, що судами попередніх інстанцій не було враховано висновки Верховного Суду, які викладено в постановах від 03 червня 2024 року у справі №380/7521/23, від 11 лютого 2025 року у справі №120/4070/23, від 14 квітня 2025 року у справі №260/1008/24 щодо застосування підпункту 2.7 пункту 2.2 Глави 2 та підпункту 16 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов.

6. У відзиві на касаційну скаргу НКРЕКП просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

6.1. Відповідач вважає, що відсутні правові підстави для скасування оскаржуваних рішень, оскільки їх висновки відповідають нормам матеріального та процесуального права.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

7. Під час розгляду касаційної скарги колегія суддів враховує приписи частин першої-другої статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

8. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

9. Правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначені Законом України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».

10. Відповідно до частин першої та другої статті 3 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор) здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Регулятор здійснює державне регулювання шляхом:

1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані регулятору законом;

2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг;

3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом;

4) державного контролю та застосування заходів впливу;

5) використання інших засобів, передбачених законом.

11. Частинами першою - третьою статті 19 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» передбачено, що Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та суб`єктами, що належать до особливої групи споживачів у розумінні Закону України «Про ринок електричної енергії», законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.

Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора.

Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора.

12. Відповідно до пунктів 5, 6 частини четвертої статті 19 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» під час здійснення державного контролю Регулятор має право приймати обов`язкові до виконання суб`єктом господарювання, щодо якого здійснюється перевірка, рішення про усунення виявлених порушень; накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом.

13. Згідно з частиною другою статті 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, та суб`єктів, що належать до особливої групи споживачів, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді: 1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; 2) накладення штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.

14. Аналогічні санкції у разі вчинення правопорушення на ринку природного газу до відповідних суб`єктів ринку природного газу визначено нормами Закону України «Про ринок природного газу».

15. Регулятор, у разі вчинення правопорушення на ринку природного газу приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку природного газу відповідно до законодавства у сфері функціонування ринку природного газу у таких розмірах: від 3000 до 100000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (пункт 5 частини четвертої статті 59 Закону України «Про ринок природного газу»).

16. Як встановлено судами попередніх інстанцій за наслідками проведеної планової перевірки дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства та ліцензійних умов з розподілу природного газу в Акті №299 від 05 серпня 2024 року зафіксовано виявлені порушення вимог законодавства та ліцензійних умов.

17. Згідно з пунктом 2 Постанови № 1557 на позивача накладено штраф у розмірі 695 453 грн за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку природного газу та порушення Ліцензійних умов, а саме: підпунктів 21, 27, 31 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов, пункту 1 частини першої статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», пункту 15 глави 2 розділу V Кодексу ГРМ, підпунктів 6, 8 пункту 2.5 Глави 2 Ліцензійних умов.

18. АТ «ЛЬВІВГАЗ», не погоджуючись із оскаржуваними рішеннями судів, у касаційній скарзі наводить доводи щодо незгоди із порушенням підпункту 27 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов, пункту 15 глави 2 розділу V Кодексу ГРМ, підпунктів 21, 31 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов, пункту 1 частини першої статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», підпункту 8 пункту 2.5 Глави 2 Ліцензійних умов.

19. Так, позивач стверджує, що у разі включення АТ «Львівгаз» до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу НКРЕКП не мала підстав зобов`язувати оператора ГРС здійснити розрахунки із оператором ГТС, які здійснюються за рахунок видатків державного бюджету. Таким чином АТ «Львівгаз», на думку скаржника, не порушило вимог підпункту 27 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині здійснення розрахунків з оператором газотранспортної системи. Позивач вказує на численні судові спори, у межах яких оскаржуються суми існуючої заборгованості перед операторами ГТС.

20. Відповідно до підпункту 27 пункту 2.2 Ліцензійних умов при провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен здійснювати розрахунки із оператором газотранспортної системи за надані послуги транспортування у строки та на умовах, визначених договором транспортування природного газу.

21. Статтею 1 Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» передбачено, що у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: заборгованість (грошові зобов`язання) суб`єктів ринку природного газу, що підлягає (підлягають) врегулюванню відповідно до цього Закону, а саме:

заборгованість операторів газорозподільних систем, у тому числі підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, за договорами про надання послуг з транспортування природного газу перед особою, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, не сплачена станом на розрахункову дату;

заборгованість операторів газорозподільних систем, у тому числі підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, та/або реструктуризована, за договорами з транспортування природного газу, укладеними з особою, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 1 січня 2020 року, яка виникла з 1 січня 2020 року по 28 лютого 2022 року включно.

22. За змістом статті 2 Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання видів заборгованості (грошових зобов`язань), визначених у статті 1 цього Закону, суб`єктів ринку природного газу, що включені до Реєстру.

23. Отже, Законом України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» визначено перелік видів заборгованості, які можуть бути врегульовані за передбаченою цим Законом процедурою.

24. Колегія суддів суду касаційної інстанції звертає увагу, що включення суб`єкта господарювання до Реєстру підприємств, які беруть участь у визначеній Законом України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу, не означає, що таке підприємство може не дотримуватись визначених договором транспортування природного газу строків та умов розрахунків за надані послуги і що уся його заборгованість підлягає врегулюванню за передбаченою цим Законом процедурою.

25. Відповідно до статей 1 та 2 Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» процедурі врегулювання заборгованості за цим Законом підлягають лише суми заборгованості перед особами, що здійснювали функції оператора газотранспортної системи і лише по 28 лютого 2022 року включно.

26. Такий підхід відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 12 січня 2026 року у справі №560/16428/24.

27. Суди у цій справі встановили, що загальна заборгованість станом на 31 грудня 2023 року та на 01 липня 2024 року АТ «ЛЬВІВГАЗ» перед ТОВ «ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» становила 846 425,83 тис. грн, а перед АТ «УКРТРАНСГАЗ» - 2 107 931,89 тис. грн. Також у процесі розгляду судами попередніх інстанцій справи не було встановлено, що спірна заборгованість суб`єкта господарювання виникла до 28 лютого 2022 року включно, і не було встановлено факту погашення спірної заборгованості позивачем.

28. За встановлених обставин справи судами попередніх інстанцій відсутні підстави вважати, що положення Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» поширюють свою дію на позивача у спірній ситуації.

29. Колегія суддів критично ставиться до посилань позивача у касаційній скарзі на висновки Верховного Суду, викладених у постановах від 03 червня 2024 року у справі №380/7521/23, від 11 лютого 2025 року у справі №120/4070/23, від 14 квітня 2025 року у справі №260/1008/24, оскільки у цих справах було встановлено наявність заборгованості, яка виникла у період до 28 лютого 2022 року, та включення суб`єктів господарювання до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу, що в силу приписів статей 1 і 2 Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» відносить її до сфери дії цього Закону.

30. Водночас Суд зазначає, що судові спори між оператором ГРМ і оператором ГТС не звільняють оператора ГРМ від відповідальності чи відстрочки виконання обов`язків, передбачених Ліцензійними умовами, оскільки судовий спір є лише способом захисту прав та інтересів учасника ринку газу і не впливає на адміністративні функції НКРЕКП, які спрямовані на забезпечення стабільності та надійності функціонування газового ринку.

31. З огляду на викладене, суд касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про порушення позивачем вимог підпункту 27 пункту 2.2 Ліцензійних умов.

32. Доводи касаційної скарги про дотримання АТ «ЛЬВІВГАЗ» вимог пункту 15 глави 2 розділу V Кодексу ГРМ зводяться до того, що чинним законодавством не визначено, хто, за який рахунок і в якій формі має запровадити такий електронний сервіс надання послуги з приєднання. Водночас позивач підкреслює, що мінімальні вимоги до інформаційного наповнення електронних сервісів надання послуги з боку позивача були дотриманні ним через наповнення особистих кабінетів споживача, впровадження та функціонування вайбер та телеграм каналів.

33. Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань приєднання до газотранспортної або газорозподільної системи» Закон України «Про ринок природного газу» доповнено статтею 19-1.

34. Відповідно до частини тринадцятої статті 19-1 Закону України «Про ринок природного газу» оператори газорозподільних систем забезпечують функціонування електронних сервісів надання послуги з приєднання, які мають забезпечити взаємодію та документообіг між замовником та оператором газорозподільної системи у процесі приєднання, інформування замовника про стан надання послуги з приєднання та забезпечити відображення інформації про поточний стан виконання відповідних організаційних та технічних заходів, які здійснюються для надання послуги з приєднання замовнику, із зазначенням очікуваних та граничних строків їх виконання.

Мінімальні вимоги до інформаційного наповнення електронних сервісів надання послуги з приєднання визначаються у кодексі газорозподільних систем.

35. На виконання Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань приєднання до газотранспортної або газорозподільної системи» НКРЕКП прийнято постанову 17 листопада 2021 року № 2190, якою Главу 2 розділу V Кодексу ГРС доповнено пунктом 15.

36. Згідно з пунктом 15 Глави 2 розділу V Кодексу ГРС оператори газорозподільних систем забезпечують функціонування електронних сервісів надання послуги з приєднання, які мають забезпечити взаємодію та документообіг між замовником та оператором газорозподільної системи у процесі приєднання, інформування замовника про стан надання послуги з приєднання та забезпечити відображення інформації про поточний стан виконання відповідних організаційних та технічних заходів, які здійснюються для надання послуги з приєднання замовнику, із зазначенням очікуваних та граничних строків їх виконання.

Мінімальними вимогами до інформаційного наповнення електронних сервісів надання послуги з приєднання є відображення інформації про поточний стан виконання відповідних організаційних та технічних заходів, які здійснюються Оператором ГРМ для надання послуги з приєднання замовнику щодо:

готовності проєкту договору на приєднання, проєкту технічних умов приєднання та відповідних рахунків щодо їх оплати;

проєктування та здійснення заходів щодо оформлення земельних відносин щодо траси прокладання газових мереж зовнішнього газопостачання (за необхідності);

отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки під газовими мережами зовнішнього газопостачання (за необхідності);

виконання інженерно-геодезичних вишукувань;

розробки та затвердження проєкту зовнішнього газопостачання та його кошторисної частини;

експертизи та погодження проєктної документації з іншими заінтересованими сторонами;

підключення до ГРМ газових мереж внутрішнього газопостачання замовника в точці приєднання;

пуску газу на об`єкт замовника та укладання договору розподілу природного газу (технічної угоди) тощо.

37. Законом України «Про ринок природного газу», в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань приєднання до газотранспортної або газорозподільної системи», передбачено, що обов`язок із забезпечення функціонування електронних сервісів надання послуги з приєднання, а відтак і запровадження таких електронних сервісів покладено саме на операторів газорозподільних систем.

38. Крім того, на виконання вимог Закону України «Про ринок природного газу» Кодексом ГРС визначено мінімальні вимоги до інформаційного наповнення електронних сервісів надання послуги з приєднання, які повинні відображати конкретну інформацію про поточний стан виконання відповідних організаційних та технічних заходів, які здійснюються Оператором ГРМ для надання послуги з приєднання замовнику.

39. Позивач наполягає на тому, що мінімальні вимоги до інформаційного наповнення електронних сервісів надання послуги з боку позивача були дотримані ним через наповнення особистих кабінетів споживача, впровадження та функціонування вайбер та телеграм каналів.

40. Проте впровадження та забезпечення функціонування вайбер та телеграм каналів в цілях забезпечення взаємодії та документообігу між замовником та оператором газорозподільної системи у процесі приєднання Законом України «Про ринок природного газу» та Кодексом ГРС не передбачено.

41. Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 12 січня 2026 року у справі №560/16428/24.

42. Факт забезпечення АТ «ЛЬВІВГАЗ» передбачених пунктом 15 глави 2 розділу V Кодексу ГРС мінімальних вимог до інформаційного наповнення електронних сервісів надання послуги з приєднання судами попередніх інстанцій не встановлено.

43. Крім цього, колегія суддів погоджується із судами попередніх інстанцій, що воєнний стан в Україні та відсутність електроенергії, відсутність іт-спеціалістів, без фактичного підтвердження причинно-наслідкового зв`язку між такими обставинами і їх індивідуалізованим впливом на виконання позивачем своїх обов`язків, не спростовують порушення позивачем вимог пункту 15 глави 2 розділу V Кодексу ГРС.

44. Варто зазначити, що відсутність у законодавстві строків на реалізацію пункту 15 глави 2 розділу V Кодексу ГРС не звільняє оператора від обов`язку його виконання, до того ж, з часу внесення відповідних змін та набрання ними чинності на момент проведення відповідачем перевірки минуло більш двох років, що є цілком достатнім для вжиття заходів з виконання відповідних обов`язків.

45. Щодо порушення підпунктів 21, 31 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов, пункту 1 частини першої статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», підпункту 8 пункту 2.5 глави 2 Ліцензійних умов, позивач зазначає, що судами не були враховано зупинення дії ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та введення воєнного стану. Зазначає про відсутність з цього приводу висновків Верховного Суду.

46. Так, на думку АТ «ЛЬВІВГАЗ», обов`язок оператора ГРМ щодо звітування по виконанню інвестиційної програми за ІV квартал 2023 року та за підсумками 2023 року на момент зупинення ліцензії не наступив, а тому стверджувати про те, що невиконання або неналежне виконання оператором ГРМ затвердженого плану розвитку газорозподільної системи (інвестиційної програми) на 2023-2032 рік, є безпідставним.

47. Суд вважає такі доводи необґрунтованими, оскільки Актом № 299 зафіксовано невиконання позивачем плану розвитку, в тому числі, станом на 01 серпня 2023 року, тобто до моменту зупинення дії ліцензії.

48. Відповідачем також у межах дії ліцензії АТ «ЛЬВІВГАЗ» на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу - до 01 вересня 2023 року, встановлені порушення позивачем вимог підпункту 31 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині виконання рішень НКРЕКП у строки, встановлені відповідним рішенням та чинним законодавством; пункту 1 частини першої статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» у частині забезпечення встановлення лічильників газу; підпункту 8 пункту 2.5 глави 2 Ліцензійних умов встановлені у частині забезпечення періодичної повірки лічильників газу. Вказане підтверджує обґрунтованість висновків Регулятора в частині недотримання позивачем Ліцензійних вимог та чинного законодавства.

49. Вплив введення воєнного стану на території України на виконання суб`єктом господарювання ліцензійних умов вже було предметом оцінки Верховним Судом (постанова від 25 січня 2025 року у справі № 440/15033/23), відповідно до якої воєнний стан, як обставина непереборної сили, не звільняє газопостачальне підприємство від відповідальності за невиконання своїх зобов`язань, якщо такий суб`єкт господарювання не припинив здійснення господарської діяльності внаслідок окупації, бойових дій або інших надзвичайних подій.

50. У справі, що розглядається, суди не встановили причинно-наслідкового зв`язку між запровадженням в Україні воєнного стану (як обставини непереборної сили) та порушенням позивачем Ліцензійних умов.

51. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 травня 2026 року у справі №990/50/26 наголосила на необхідності доведення наявності причинно-наслідкового зв`язку між загальною ситуацією в країні і їх індивідуалізованим впливом на реалізацію особою своїх прав.

52. Враховуючи викладене, Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

53. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

54. Суд не встановив неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права або порушень норм процесуального права під час ухвалення судових рішень у цій справі; обставини у справі досліджені повно та всебічно.

55. З огляду на викладене, касаційну скаргу АТ «ЛЬВІВГАЗ» слід залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 червня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року - без змін.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 червня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. М. Шарапа

Судді В. М. Кравчук

С. М. Чиркін