Вирок від 09 червня 2026 р. у справі №489/8942/25 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

Справа № 489/8942/25

Провадження № 1-кп/489/546/26

В И Р О К

іменем України

10 червня 2026 року місто Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, відомості про яке внесені 17.06.2025 під № 12025150000000483,за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не одруженого, маючого на утриманні трьох малолітніх дітей, військовослужбовця, раніше судимого:

- 20.12.2012 Заводським районним судом м. Миколаєва за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України до позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки;

ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 28.10.2014 іспитовий строк замінено на покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років;

29.09.2017 умовно достроково звільненого з невідбутою частиною покарання 1 рік 7 місяців 7 днів;

- 14.12.2020 Центральним районним судом м. Миколаєва за ч. 1 ст. 263 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки; на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки;

на підставі вироку Херсонського апеляційного суду від 06.05.2021 вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 14.12.2020 скасовано та засуджено до позбавлення волі строком на 3 роки;

на підставі ухвали Казанківського районного суду Миколаївської області від 22.09.2023 звільнено із зміною на виправні роботи з невідбутою частиною покарання 1 рік 5 місяців 1 день,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 2861 КК України, -

в с т а н о в и в:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

ОСОБА_4 17.06.2025 близько 16:14, у вечірній (світлий) час доби, за відсутності опадів, у порушення п. 2.9. «а» ПДР, перебуваючи у стані алкогольного та наркотичного сп`яніння, керував автомобілем марки «ВАЗ-21099», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по сухій, чистій, асфальтованій проїжджій частині вулиці 6-ї Слобідської в місті Миколаєві, що має дві смуги, призначені для руху в обох напрямках (по одній в кожному напрямку), в напрямку від проспекту Центрального до вулиці Ігоря Бедзая (Чкалова), в межах своєї смуги руху, грубо порушив вимоги п.п. 1.3., 1.5., 2.3. «б», 10.1., 11.3., 12.3., 12.9. «б», 14.6. «а», «в» ПДР, які перебувають в прямому причинному зв`язку з наслідками, що настали, а саме, будучи зобов`язаним знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху, ОСОБА_4 , проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміни, перед початком обгону та зміною напрямку руху не переконався, що водій транспортного засобу, який рухається попереду по тій самій смузі, не подав сигналу про намір повороту ліворуч, усвідомлюючи, що обгін на перехресті та ближче, ніж за 50 м перед пішохідним переходом у населеному пункті суворо заборонений, всупереч цьому, здійснив виїзд на смугу зустрічного руху та розпочав обгін легкового автомобіля марки «Honda Civic», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_6 , яка увімкнула лівий покажчик повороту та на нерегульованому перехресті проїжджих частин вулиць 6-ї Слобідської та Севастопольської, розпочала виконувати маневр повороту ліворуч, тобто на вулицю Севастопольську, внаслідок чого передньою частиною керованого ним автомобіля марки «ВАЗ-21099», реєстраційний номер НОМЕР_1 , допустив зіткнення із лівою бічною частиною транспортного засобу, що перебував під керуванням останньої.

В подальшому після зіткнення із автомобілем марки «Honda Civic», реєстраційний номер НОМЕР_2 , водій ОСОБА_4 , розуміючи, що не повинен створювати небезпеку для руху інших учасників дорожнього руху, продовжив рух зустрічною смугою за перехрестям вул. 6 Слобідської та вул. Севастопольської, де в цей час йому назустріч в межах своєї смуги здійснював рух мотоцикл марки «Spark SP 300T-3», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_7 , на якому також була пасажирка ОСОБА_8 , та який ОСОБА_4 спроможний був виявити, проте продовжив рух в межах зустрічної смуги руху та допустив зіткнення передньою частиною керованого ним автомобіля марки «ВАЗ-21099», реєстраційний номер НОМЕР_1 , із передньою частиною вказаного мотоцикла, внаслідок чого водій мотоцикла ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, а його пасажирка ОСОБА_8 отримала тяжкі тілесні ушкодження.

Крім того, ОСОБА_4 17.06.2025, близько 16:14, будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась за перехрестям вул. 6 Слобідської та вул. Севастопольської, а саме зіткнення транспортних засобів «ВАЗ-21099», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під його керуванням та мотоцикла марки «Spark SP 300T-3», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_7 , як водій, відповідно до п.п. «а, б, в, г, ґ, д, е» п. 2.10. Правил дорожнього руху, повинен був негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди, увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10. цих Правил, не переміщувати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди, вжити можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим, викликати карету швидкої медичної допомоги, а якщо це не можливо, звернутися за допомогою до присутніх і відправити потерпілих до лікувального закладу. У разі неможливості виконати дії, перелічені в п. «г» пункту 2.10. цих Правил, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки, у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред`явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди, повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи підрозділ поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття працівників поліції, вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об`їзд місця пригоди. Будучи добросовісно обізнаний, що особи, які знаходились на мотоциклі, зокрема пасажирка мотоциклу ОСОБА_8 , отримала тілесні ушкодження, внаслідок чого останній повинен надати медичну допомогу, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, звернутися за відповідною допомогою до присутніх або перевезти ОСОБА_8 до найближчого лікувального закладу власним автомобілем, будучи особою, яка сама поставила потерпілу в небезпечний для життя стан унаслідок допущеного зіткнення керованого ним транспортного засобу з іншим транспортним засобом (мотоциклом), з метою невиконання вказаних обов`язків, не зупиняючи керований автомобіль, покинув місце дорожньо-транспортної пригоди, продовжуючи рух по вулиці 6-ї Слобідської в місті Миколаєві, в напрямку від проспекту Центрального до вулиці Ігоря Бедзая, після чого повернувши праворуч на вказану вулицю та заїхавши до прибудинкової території між буд. №108 та №110, зупинив свій транспортний засіб та пішки намагався зникнути з місця дорожньо-транспортної пригоди, проте був затриманий іншими громадянами, тим самим завідомо залишив потерпілу, яка перебувала у небезпечному для життя стані та в силу отриманих ушкоджень була позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, без допомоги, маючи змогу надати їй допомогу, та водночас, будучи особою, яка сама поставила ОСОБА_8 в небезпечний для життя стан.

ІІ.Стаття (частина статті) КК України, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений

Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 2861 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного та наркотичного сп`яніння, що спричинило тяжкі тілесні ушкодження потерпілої ОСОБА_8 та тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості потерпілого ОСОБА_7 ; а також за ч. 1 ст. 135 КК України як завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.

ІІІ. Позиція сторін кримінального провадження.

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 повідомив, що вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнає. Водночас суду пояснив, що 17.06.2025 в післяобідній час біля одного з магазинів у м. Миколаєві він вживав алкогольні напої з малознайомими йому особами з нагоди народження сина. Вжив приблизно 200-300 грам коньяку. Після вживання алкоголю вказані особи попросили підвезти їх до вул. І. Бедзая (колишня назва вул. Чкалова), на що він погодився. Приблизно о 17:00, через пів години після вживання алкоголю, рухаючись на автомобілі ВАЗ 21099, яким він володіє на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, по вул. 6 Слобідській від просп. Центрального в напрямку вул. І. Бедзая на перехресті з вул. Севастопольською почав виконувати маневр обгону автомобіля «Honda Civic», який рухався попереду. У цей час на автомобілі «Honda Civic» увімкнувся лівий поворот та останній почав здійснювати поворот наліво. У зв`язку з чим відбулось зіткнення передньої частини автомобіля «ВАЗ» з лівою частиною автомобіля «Honda Civic». Після зіткнення його автомобіль втратив керування, ОСОБА_4 не зміг зупинити автомобіль оскільки запала педаль. Також він не зміг повернутись у смугу для руху в попутному напрямку оскільки там рухались інші автомобілі, а тому продовжив рух по зустрічній смузі і приблизно через 50 метрів від місця зіткнення з автомобілем «Honda Civic» відбулось друге зіткнення з передньою частиною його автомобіля від чого розбилось переднє скло. Через перебування у стані алкогольного сп`яніння він не усвідомлював, що відбулось зіткнення з мотоциклом на якому перебували пасажири. Йому здалось, що він керував транспортним засобом у зоні бойових дій під час обстрілів. Після другого зіткнення він проїхав ще приблизно пів кварталу, потім повернув праворуч на вул. І. Бедзая. Проїхавши ще приблизно пів кварталу повернув у двір багатоповерхових будинків та зупинився. Пасажири, які були в його автомобілі вибігли з автомобіля та побігли в невідомому напрямку, після цього він їх не бачив. Одразу після зупинки до нього під`їхали на автомобілі військовослужбовці та повідомили, що він вчинив ДТП і треба повернутись на місце аварії. Він повідомив їм, що саме він був за кермом автомобіля «ВАЗ», після чого сів у їх авто, і вони привезли його до місця ДТП. Після приїзду до місця ДТП через декілька хвилин прибула швидка медична допомога, яку мабуть викликали присутні там очевидці. Через деякий час його забрали до лікарні.

Також пояснив, що наркотичні засоби того дня не вживав. Останній раз вживав канабіс шляхом куріння приблизно у період з 28.05 по 01.06.2025 року, коли після поранення перебував на лікуванні у м. Одесі. Посвідчення водія у нього вилучили працівники поліції у минулому році (2024) під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП. Після цього відносно нього поліцейськими ще декілька разів складались протоколи про адміністративні правопорушення, пов`язані з відмовою від проходження огляду на стан сп`яніння та керування транспортним засобом не маючи посвідчення водія.

Зазначив, що усвідомлював неправомірність здійснення ним обгону на перехресті з пішохідним переходом, а також керування транспортним засобом будучи позбавленим такого права. Шкодує про вчинене, розкаюється, просив вибачення у потерпілих.

Потерпілий ОСОБА_7 суду пояснив, що 17.06.2025 керував мотоциклом, пасажиром була його дружина ОСОБА_8 (потерпіла). Перебували в захисних шоломах. Рухались по вул. 6 Слобідській від вул. І. Бедзая в напрямку проспекту Центрального. Рухався у правій смузі по дорозі із двома смугами, по одній в кожному напрямку. На перехресті біля місця заїзду до супермаркету «Сільпо» на зустрічній смузі перебував автомобіль «Хонда» з увімкненим лівим поворотом. З-за вказаного автомобіля виїхав «ВАЗ», який допустив зіткнення своєю правою передньою частиною з лівою передньою частиною автомобіля «Хонда». Після цього продовжив рух по зустрічній для нього смузі руху та здійснив лобове зіткнення з мотоциклом під керуванням потерпілого. Від удару потерпіла ОСОБА_8 перелетіла через автомобіль «ВАЗ» та впала за ним, а він з мотоциклом відлетіли назад. Від удару він знепритомнів на декілька хвилин, а коли прийшов до тями, автомобіля «ВАЗ» на місці ДТП не було, поруч перебували сторонні люди, він побіг до ОСОБА_8 , яка була непритомна, та перебував біля неї. Приблизно через 20 хвилин до місця ДТП не знайомі йому військовослужбовці на пікапі привезли обвинуваченого. Останній поводив себе агресивно, щось викрикував, повідомляв, що він військовослужбовець. Чи був обвинувачений у стані сп`яніння він не знає, оскільки поблизу нього не перебував та не спілкувався з ним.

У результаті ДТП він отримав перелом носової перегородки, черепно-мозкову травму, перелом плеснових кісток правої стопи, садна. За призначеннями лікарів робив аналізи за результатами яких встановлено неможливість оперування з метою лікування носової перегородки через слабке згортання крові. Після ДТП перебував у лікарні на стаціонарному лікуванні протягом 8 днів. Після цього проходив лікування інших ушкоджень, зокрема був направлений лікарем травматологом на МРТ коліна, за проведення якої сплатив 2000 грн. Амбулаторно лікувався протягом трьох місяців. Загалом на своє лікування витратив приблизно 20 000,00 грн. Зазначив, що до ДТП на обліку чи лікуванні не перебував. Був військовослужбовцем. 26.10.2025 звільнився з військової служби у зв`язку з необхідністю здійснення догляду за потерпілою, викликаною отриманими під час ДТП ушкодженнями.

Потерпіла ОСОБА_8 після отриманих від ДТП травм перебувала в комі протягом 21 дня. Після цього перебувала на стаціонарному лікуванні протягом ще приблизно місяця. Лікувалась в нейрохірургії, неврології, травматології. Перенесла інсульт, операції на лівих руці і нозі. Після цього за рекомендаціями лікарів протягом місяця перебувала у реабілітаційному центрі у м. Одесі, де разом з нею у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду перебувала її сестра. За реабілітаційні процедури понесли витрати в сумі 43 000,00 грн. За реабілітаційну програму для відновлення мовлення вартістю 9 000,00 грн. Також були оплачені послуги з проживання у вказаному центрі потерпілої та її сестри в сумі 34 000,00 грн (по 17 000,00 за кожну особу).Після цього проходила реабілітаційні програми у медичних закладах у місті Миколаєві. На час допиту (19.02.2026) також перебуває на стаціонарному лікуванні в травматології, де була проведена операція на нозі. Під час лікування потерпілою опікувався він, а також його та потерпілої сестри.

Внаслідок отриманої від ДТП шкоди здоров`ю потерпіла тривалий час не може здійснювати самостійний догляд за собою, зокрема й через перелом руки і ноги. До теперішнього часу не відновлено можливість нормально рухатись і розмовляти. Потерпіла частково втратила пам`ять, плутає людей, назви предметів. Після реабілітації стан покращується, проте залишається помітно гіршим ніж був до отриманих ушкоджень. У зв`язку з цим відчуває роздратованість та розпач від неможливості самостійного догляду за собою.

Після ДТП його родичем у одному з месенджерів був організований збір коштів на лікування потерпілої. За результатами було зібрано приблизно 30 000,00 грн, які вони витратили на лікування.

Мотоцикл, яким він керував та який був пошкоджений в результаті ДТП, він придбав 16.04.2025 за 85 200,00 грн.

Обвинувачений жодної допомоги не надавав, завданих збитків не відшкодував.

Потерпіла ОСОБА_8 суду пояснила, що події перед ДТП вона пам`ятає лише до 14.06.2025. Події під час ДТП вона не пам`ятає. Про ДТП вона дізналась від потерпілого ОСОБА_7 та сестри. Після ДТП перебувала в комі протягом двадцяти одного дня. Внаслідок ДТП отримала травму голови, перелом правих руки та ноги. Перенесла інсульт. Приблизно до вересня-жовтня не могла усвідомлювати, що відбувається, не впізнавала близьких людей, не могла говорити. Тривалий час плутала імена людей, назви предметів. Проходила курси лікування та переносила операції у КНП ММР "Міська лікарня швидкої медичної допомоги", у міській лікарні № 4, а також у реабілітаційному центрі у м. Одеса, де перебувала з сестрою через необхідність постійного стороннього догляду. Лікування оплачували чоловік, її та його сестри. До теперішнього часу їй важко висловлювати свої думки. Через переломи кінцівок вона не може самостійно доглядати за собою. Встановлена інвалідність другої групи строком на два роки. Постійний догляд за нею здійснює чоловік – потерпілий ОСОБА_7 . Їй відомо, що у месенджері «Телеграм» був організований збір коштів на її лікування проте розміру зібраної суми їй не відомо.

ІV. Докази на підтвердження встановлених судом обставин

Під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди (протокол від 17.06.2025 з фото таблицею до нього), здійсненого у м. Миколаєві на перехресті вулиць 6 Слобідської та Севастопольської зафіксовано: місце розташування автомобіля «Honda Civic», р.н. НОМЕР_2 (далі т/з № 1), мотоцикла марки «Spark», р.н. НОМЕР_3 (далі т/з № 2); напрямки руху вказаних транспортних засобів; напрямок руху транспортного засобу «ВАЗ-21099», р.н. НОМЕР_1 (далі т/з № 3), який на момент огляду відсутній; осип уламків та частин т/з №№ 1-3; фрагмент людського нігтя; елементи одягу пасажирів т/з № 2; плями РБК схожої на кров; сліди волочіння т/з № 2; мотоциклетний шолом.

Згідно протоколу огляду місця події від 17.06.2025, з фототаблицею до нього, автомобіль «ВАЗ 21099», коричневого кольору, р.н. НОМЕР_1 , був виявлений на проїзній частині прибудинкової території між будинками №№ 110 та 108 по вул. І. Бедзая. Зафіксовані такі пошкодження вказаного автомобіля: лобове скло зліва пошкоджене та відокремлене від автомобіля, зламана решітка радіатора, деформовані передні ліве та праве крила, капот у центральній частині, передній номерний знак, праві передні та задні двері, розбиті ліва та права фари головного світла.

Під час огляду автомобіля вилучені змиви РБК із зовнішньої поверхні водійських та задньої правої дверей, із поверхні біля лівої фари з крила, відрізки зі слідами папілярних узорів, змиви з ручок усіх дверей автомобіля.

Оглядом відеофайлу з відеокамери, закріпленої на фасаді магазину «Продукти» за адресою: м. Миколаїв, 6-Слобідська, 46/7 (протокол огляду предмету від 23.06.2025 з флеш-накопичувачем з відеофайлом до нього), встановлено, що на ньому зафіксована подія ДТП, що відбулась між автомобілем «ВАЗ-21099» та мотоциклом 17.06.2025 о 16:15. Зокрема зафіксовано, що зіткнення відбулось на смузі руху мотоцикла, на якому перебували водій та пасажир, і на зустрічній для автомобіля смузі руху. Безпосередньо перед ДТП мотоцикл сповільнив рух майже до повної зупинки. Зіткнення відбувається передніми частинами транспортних засобів, в результаті чого водія та пасажира закидає на капот автомобіля, перекидає через дах, після чого вони падають на проїзну частину. Після зіткнення автомобіль не зупиняється, а продовжує рух. Також з вказаного протоколу з відеозаписом до нього встановлено, що захисний шолом злетів з голови потерпілої ОСОБА_8 під час падіння внаслідок зіткнення з автомобілем «ВАЗ-21099».

Під час огляду відеофайлу, зафіксованого відеокамерою встановленою на електроопорі біля будинку № 110-А по вул. І. Бедзая у м. Миколаєві (протокол огляду (відео) від 19.06.2025, з фото таблицею та флеш-накопичувачем з відеофайлом до нього) встановлено, що автомобіль «ВАЗ-21099», р.н. НОМЕР_1 , заїжджає на подвір`я, під час руху з автомобіля по черзі вискакують та втікають невстановлені особи в кількості 5 чоловіків. Після того як автомобіль зупинився з місця водія вийшов ОСОБА_4 і попрямував у напрямку втечі п`яти пасажирів.

ОСОБА_4 затримано 17 червня 2025 року (протокол затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину від 17.06.2025) на підставі ст. 208 КПК України, як підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України.

Згідно висновків експертів від 08.09.2025 № 2946-34-25 та № 2947-34-25 рульове управління, робоча гальмівна система та ходова частина автомобіля «Honda Civic», р.н. НОМЕР_2 , і мотоцикла «Spark», р.н. НОМЕР_3 , перебували в працездатному стані, не мали несправностей, які б могли зумовити втрату керованості.

Висновком експерта від 08.09.2025 № 2945-34-25 встановлено, що рульове управління та робоча гальмівна системи автомобіля «ВАЗ-21099», р.н. НОМЕР_1 , перебували в працездатному стані, не мали несправностей, які б могли зумовити втрату керованості. Водій міг керувати автомобілем з відомою йому ефективністю по наміченій ним траєкторії руху. Гальмівна система забезпечувала водієві технічну можливість ефективно знижувати швидкість аж до зупинки. Ходова частина автомобіля перебувала в несправному стані, що полягало у встановленні шин з різними малюнками протектора на задній осі, що могло вплинути на його рух в специфічних дорожніх умовах, наприклад при наявності низького коефіцієнту щеплення шин з дорожнім покриттям.

Відповідно до висновку експерта від 08.09.2025 № 2945-34-25, з фототаблицею та схемою, в умовах поді: зіткнення автомобіля марки «Honda Civic», р.н. НОМЕР_2 , з автомобілем «ВАЗ-21099», р.н. НОМЕР_1 , відбулось на проїзній частині вулиці 6-ї Слобідської в межах перехрестя з вулицею Севастопольською, в межах смуги зустрічного руху для обох автомобілів; автомобіль «Honda Civic» лівою передньою частиною первинно контактував із правою частиною автомобіля «ВАЗ-21099» під кутом близько 20 (+/-5) градусів.

Зіткнення автомобіля «ВАЗ-21099» з мотоциклом «Spark SP 300T-3» відбулось на проїзній частині вулиці 6-ї Слобідської в межах смуги руху мотоцикла. Автомобіль «ВАЗ-21099» передньою частиною первинно контактував із передньою правою частиною мотоцикла під кутом близько 170 (+/-5) градусів.

Згідно з висновком експерта від 14.10.2025 № 4195-34-25 судової автотехнічної експертизи по дослідженню обставин і механізму ДТП у розглянутих дорожньо-транспортних умовах, які склалися, згідно заданих слідством вихідних даних, фактичні дії водія автомобіля «ВАЗ-21099», р.н. НОМЕР_1 , не відповідали вимогам пунктів 12.9.б, 14.6.а, 14.6.в, 10.1., 11.3., 12.3. ПДР.

Водій автомобіля «Honda Civic» належним та своєчасним виконанням вимог пунктів 9.2. – 9.4., 16.13. ПДР не мала технічної можливості запобігти настанню ДТП.

Водій мотоцикла «Spark SP 300T-3» своїми одноосібними діями не мав технічної можливості запобігти настанню ДТП.

Водій автомобіля марки «ВАЗ-21099» належним та своєчасним виконанням вимог пунктів 12.9.б, 14.6.а, 14.6.в, 10.1., 11.3., 12.3. ПДР мав не тільки технічну можливість запобігти зіткненню але і не створювати умов для виникнення аварійної обстановки, яка призвела до ДТП.

Невідповідностей дій водія автомобіля «Honda Civic» вимогам ПДР, які перебували в причинному зв`язку з настанням ДТП, з технічної точки зору в рамках даного висновку не встановлено.

Дії водія мотоцикла «Spark SP 300T-3», що передували ДТП не знаходяться в причинному зв`язку з настанням ДТП.

Невідповідність дій водія автомобіля «ВАЗ-21099» вимогам пунктів 12.9.б, 14.6.а, 14.6.в, 10.1., 11.3., 12.3. ПДР знаходяться в причинному зв`язку з настанням ДТП.

За результатом токсикологічного дослідження № 1413/500 від 23.06.2025 у біологічному матеріалі, відібраному 17.06.2025 у ОСОБА_4 , виявлено етанол в концентрації 1,54 г/л, а також наркотичні речовини – канабіноїди.

Згідно інформації КНП «Миколаївський обласний центр психічного здоров`я» Миколаївської обласної ради від 29.08.2025 № 1066/із/01 попереднім методом дослідження для визначення наркотичних речовин в сечі ОСОБА_4 був імунохроматографічний метод (ІХА) за допомогою тест-смужок Windfo 6, комбінований тест на шість видів наркотиків: амфетаміну (АМР), метамфітаміну (МЕТ), маріхуани (ТНС), морфіна (МОР), бензодіазипіна (BZO), барбітуратів (BAR).

Підтверджуючим методом дослідження для визначення наркотичних речовин в сечі ОСОБА_4 був метод тонкошарової хроматографії.

Висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 17.06.2025, встановлено перебування ОСОБА_4 у стані алкогольного сп`яніння.

За результатами тестування ОСОБА_4 на алкоголь (тест № 3797), здійснених з використанням приладу «Alcotest Drager 6820», прилад № ARSL-0063, концентрація алкоголю становила 1,64 проміле.

Згідно інформації КНП Миколаївський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» МОР інформація про виклик з приводу ДТП надійшла з номерів телефонів: НОМЕР_4 о 16:14, НОМЕР_5 о 16:16 від невідомих осіб, а також о 18:56 від працівника патрульної полії.

Відповідно до висновку експерта № 637 від 10.09.2025 у потерпілого ОСОБА_7 мають місце тілесні пошкодження у вигляді перелому 1, 2 плеснових кісток правої стопи без зміщення уламків, струсу головного мозку, рани спинки носу, викривлення носової перетинки, множинних саден обличчя, тулуба, верхніх та нижніх кінцівок. Утворення даних тілесних ушкоджень 17.06.2025 в умовах ДТП (при зіткненні транспортних засобів), не виключається. По ступеню тяжкості дані тілесні пошкодження відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я. Діагноз «забій наколінника» при оцінці ступеню тяжкості тілесних пошкоджень до уваги не приймався, так як з моменту отримання травми до встановлення діагнозу пройшло більше 3 тижнів.

Висновком експерта № 638 від 10.09.2025 встановлено, що у потерпілої ОСОБА_8 мають місце тілесні пошкодження у вигляді забою головного мозку тяжкого ступеню, крововиливу під тверду оболонку головного мозку справа, крововиливу під м`яку оболонку головного мозку, дифузного аксонального пошкодження, які ускладнились гострим порушенням мозкового кровообігу за ішемічним типом з геморагічною трансформацією у лівій півкулі головного мозку, множинних переломів склепіння та основи черепу, множинних переломів кісток лицьового черепу, відкритого перелому нижньої третини малогомілкової кістки без зміщення уламків, перелому внутрішньої кісточки, ран правої гомілки. Утворення даних тілесних ушкоджень 17.06.2025 в умовах ДТП (при зіткненні транспортних засобів – автомобіля та мотоцикла), не виключається. По ступеню тяжкості дані тілесні пошкодження відносяться до категорії тяжких тілесних пошкоджень за ознакою небезпеки для життя.

За висновком експерта № 218 від 27.10.2025 на підставі даних судово-медичної експертизи ОСОБА_8 (висновок експерта № 638), зважаючи на діагноз, встановлений в лікувальному закладі, потерпіла після ДТП знаходилась в небезпечному для життя стані та, в силу отриманих ушкоджень не могла вжити заходів до самозбереження.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що 17.06.2025 приблизно о 16:00, вона, керуючи автомобілем марки «Хонда», н.з. НОМЕР_2 , рухалась по вул. 6-ій Слобідській від просп. Центрального в напрямку вул. Чкалова. Маючи намір на перехресті повернути ліворуч до паркувального майданчика біля торгівельного центру увімкнула покажчик лівого повороту та знизила швидкість з метою дати дорогу автомобілям, які рухались назустріч. Коли почала виконувати маневр повороту ліворуч, у ліву передню частину її автомобіля в`їхав автомобіль «ВАЗ 21099», пофарбований у бордовий та коричневий кольори, який здійснював обгін на цьому перехресті. Від зіткнення її автомобіль відкинуло передньою частиною до правого краю дороги. Автомобіль «ВАЗ» продовжив рух не зупиняючись та на зустрічній смузі руху здійснив наїзд на мотоцикл, який рухався у зустрічному напрямку. Від удару пасажир мотоцикла підлетіла на декілька метрів вверх і впала на дорогу. Після вчинення другого зіткнення автомобіль «ВАЗ» також продовжив рух, не зупиняючись. Автомобіль (позашляховик), який рухався за нею почав переслідувати автомобіль «ВАЗ», який залишив місце ДТП. Після ДТП та приблизно до 22:00 вона перебувала на місці ДТП. Дівчина – пасажирка мотоцикла, перебувала у непритомному стані, біля голови було багато крові. Через декілька хвилин після ДТП прибув автомобіль ШМД, яким її відправили до лікарні. Хлопець – водій мотоцикла, деякий час перебував на місці ДТП, був в шоковому стані. Через деякий час після ДТП військовослужбовці на позашляховику, які поїхали переслідувати автомобіль «ВАЗ», привезли на місце ДТП ОСОБА_4 , який поводив себе неадекватно, кричав, що «за все заплатить», «за них воював», знімав одяг демонструючи поранення, намагався втекти від працівників поліції, які змушені були його наздоганяти та затримувати. Також свідок помітила, що у ОСОБА_4 були звужені зіниці очей та погляд був «скляний». Зазначила, що з огляду на те, що від удару її автомобіль відкинуло праворуч, а автомобіль «ВАЗ» продовжив рух, на її думку, швидкість останнього була не менше 60-70 км/год. Оскільки перед нею інших автомобілів не було, автомобіль «ВАЗ» після зіткнення з її автомобілем мав можливість повернутись у попутну смугу для руху, проте продовжив рух по зустрічній смузі.

З пояснень свідка ОСОБА_9 встановлено, що він є військовослужбовцем. Орієнтовно 16 – 17 червня 2025 року приблизно з 16 до 18:00 він у якості пасажира з іншим військовослужбовцем Денисом, як водієм, рухались на пікапі «Ніссан Навара» по вул. 6 Слобідській в напрямку вул. Кузнецької. Перед ними у попутному напрямку рухались один чи два інші автомобілі. На перехресті з вул. Севастопольською він побачив, як автомобіль «ВАЗ», який також рухався в попутному з ними напрямку, здійснюючи обгін, виїхав на зустрічну смугу та здійснив лобове зіткнення з мотоциклом, який рухався назустріч. Пасажирка мотоцикла від удару вилетіла та упала на дорогу. У свою чергу автомобіль «ВАЗ» після зіткнення не зупинився, а продовжив рух. Під`їхавши до місця де перебувала потерпіла, вони пригальмували. У цей час біля потерпілої вже перебували інші перехожі, які повідомили, що попіклуються про неї, та щоб вони догнали автомобіль, який був учасником ДТП. У зв`язку з цим вони продовжили рух за автомобілем «ВАЗ». Останній з 6 Слобідської повернув направо на вул. І. Бедзая. Проїхавши приблизно 400 метрів по вказаній вулиці, автомобіль «ВАЗ» повернув праворуч у двір багатоквартирних будинків в районі 3 школи. У дворі зупинився, та з автомобіля вийшли 5 – 6 чоловіків, які почали втікати. Догнавши їх свідок з ОСОБА_10 з`ясували хто керував автомобілем «ВАЗ» посадили його в кузов свого авто та привезли до місця ДТП, де вже перебували працівники поліції. Також пояснив, що водій автомобіля «ВАЗ» перебував стані алкогольного сп`яніння, про що свідчила його поведінка та сильний запах алкоголю (горілки). Коли його затримували він кричав, що доброволець, має поранення. Точної розмови під час затримання не пам`ятає, проте пам`ятає, що всі лаялись. З поведінки та розмови водія «ВАЗ» зрозумів, що останній усвідомлював, що вчинив ДТП та втікав з місця аварії.

Згідно пояснень свідка ОСОБА_11 у червні 2025 року вона разом з дочкою та онуком переходили дорогу на перехресті вулиць 6 Слобідської та Чкалова (І. Бедзая). У цей час почули звук зіткнення автомобіля. Почали дивитись у бік звідки почули звук, та побачили як автомобіль «радянського виробництва», який рухався у їх напрямку зіткнувся з мотоциклом, який рухався йому назустріч. Від зіткнення пасажирка мотоцикла підлетіла догори і впала біля краю дороги. Автомобіль після зіткнення не зупинився, а продовжив рух. Вони записали номер автомобіля та телефоном повідомили поліцію про подію. За цим автомобілем їхав інший автомобіль «пікап», який подавав звукові сигнали. Чи була потерпіла одягнута в шолом вона не помітила.

V. Оцінка доказів. Мотиви суду щодо висунутого обвинувачення

За наслідками судового розгляду, суд приходить до висновку, що досліджені докази є належними, допустимим і достатніми, зокрема такими, що повністю доводять обсяг інкримінованих обвинуваченому протиправних дій, ставити їх під сумнів жодних підстав немає. Дослідженого обсягу доказів на переконання суду цілком достатньо для оцінки дій обвинуваченого, які органом досудового розслідування в наведеній частині були кваліфіковані вірно, що також знайшло своє підтвердження і в суді.

Зокрема з пояснень обвинуваченого, потерпілого, свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , та ОСОБА_11 , протоколу огляду місця ДТП від 17.06.2025, оглядом відеофайлу з відеокамери, закріпленої на фасаді магазину «Продукти», висновку експерта від 14.10.2025 № 4195-34-25 встановлено, що ОСОБА_4 керуючи автомобілем «ВАЗ-21099» перевищуючи максимальну дозволену швидкість, на перехресті, безпосередньо перед пішохідним переходом здійснював обгін автомобіля «Honda Civic», який виконував маневр повороту ліворуч, і такими діями порушив вимоги п.п. 12.9.б, 14.6.а, 14.6.в, 10.1., 12.3. ПДР, внаслідок чого відбулось зіткнення вказаних автомобілів. Не зупинившись, ОСОБА_4 продовжив рух на автомобілі по зустрічній для нього смузі, де вчинив зіткнення з мотоциклом, на якому перебували потерпілі. Після цього ОСОБА_4 залишив місце ДТП.

Пояснення ОСОБА_4 , надані ним під час допиту, щодо відсутності можливості зупинити автомобіль після зіткнення з автомобілем «Honda Civic», неусвідомлення ним, що відбулось зіткнення з мотоциклом, на якому перебували потерпілі, та у зв`язку з цим відсутності умислу на залишення місця ДТП і умислу на залишення без допомоги потерпілої є неспроможними, оскільки спростовуються дослідженими судом доказами.

Так, відеофайлами з відеокамер, встановлених на магазині «Продукти» та електроопорі, висновком експерта від 14.10.2025 № 4195-34-25 та показань свідків підтверджується, що маючи можливість зупинитись як після зіткнення з автомобілем «Honda Civic» так і після зіткнення з мотоциклом, ОСОБА_4 продовжив рух на автомобілі не зупиняючись. В подальшому заїхавши у двір багатоповерхового будинку, вибіг з автомобіля, намагався втекти, проте був зупинений, зокрема, свідком ОСОБА_9 та повернутий до місця ДТП. ОСОБА_4 після вчинення ДТП не надав будь-якої допомоги потерпілій, яка унаслідок отриманих тілесних ушкоджень її потребувала (висновок експерта № 218 від 27.10.2025), не викликав карету швидкої медичної допомоги, не впевнившись у тому, чи прибула швидка допомога, чи було надано потерпілій медичну допомогу, самовільно покинув місце пригоди, при цьому, залишив потерпілу в небезпечному для життя стані.

Слід також зазначити, що для кваліфікації злочину не має значення, чи відвернула б надана винною особою допомога завдання шкоди життю або здоров`ю особи. Для кваліфікації дій винного за ст. 135 КК України не має значення і те, що хтось інший надав чи намагався надати допомогу залишеному в небезпеці (постанова ККС ВС від 24 жовтня 2024 року у справі № 708/638/19).

VI. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання

Під час розгляду справи ОСОБА_4 зазначив, що розкаюється у вчиненому.

Розкаяння передбачає, окрім визнання собою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Щире каяття – це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.

У зв`язку з наведеним можна зробити висновок, що щире каяття - це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, і це об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям усіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню завданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди (постанова ВС від 15.11.2021 у справі № 199/6365/19).

Однак з матеріалів кримінального провадження убачається, що ОСОБА_4 , будучи неодноразово притягнутим до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом в стані сп`яніння, вчинив тяжкий злочин керуючи автомобілем в стані алкогольного та наркотичного сп`яніння, завдану шкоду потерпілим не відшкодував. Під час розгляду справи фактично обставини вчинення ДТП з мотоциклом не визнав, зазначивши, що після контакту з автомобілем «Хонда» втратив керування через пошкодження автомобіля, а також вказав, що не мав можливості запобігти зіткненню шляхом повернення у свою смугу руху. Також ОСОБА_4 фактично не визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України, вказавши, що не усвідомлював факту зіткнення з мотоциклом, вважав, що перебуває під обстрілом, а тому продовжив рух не зупиняючись.

Отже, він не надав критичної оцінки своїй протиправній поведінці, формально вказавши на визнання своєї винуватості, що не узгоджується з вищевказаними мотивами стосовно визначення щирого каяття.

Таким чином, підстави для врахування судом при призначенні покарання пом`якшуючою обставиною – щире каяття, відсутні.

Інших обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому судом не встановлено.

Обставинами, які обтяжують покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України, є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння та у стані, викликаному вживанням наркотичних засобів.

VІI. Мотиви призначення покарання

Відповідно до вимог ст. 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Призначаючи обвинуваченому покарання за вчинені кримінальні правопорушення суд, керуючись положеннями частини 2 статті 50 та статтею 65 КК, враховує:

характер та ступінь тяжкості вчинених злочинів;

обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 2861 КК України, зокрема, ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного та наркотичного сп`яніння, керував транспортним засобом, не маючи посвідчення водія, вчинив злочин, внаслідок якого пасажирка та водій мотоцикла отримали тяжкі та середньої тяжкості тілесні ушкодження;

вчинення злочинів внаслідок грубого порушення правил дорожнього руху;

санкції частини 2 статті 2861 та ч. 1 ст. 135 КК України;

особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання; не одружений; має на утриманні трьох малолітніх дітей; є військовослужбовцем, за місцем служби характеризується задовільно; отримував поранення, пов`язане із захистом Батьківщини; на лікуванні у лікарів нарколога та психіатра не перебував; неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, за керування транспортним засобом будучи позбавленим такого права, за порушення ПДР, що спричинило пошкодження транспортних засобів, і за залишення місця ДТП (ст.ст. 122-4, 124, ч. 1 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП); має судимості за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 263 КК України; винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень визнав частково; завдану у результаті вчинення злочину шкоду не відшкодував; відсутність пом`якшуючих та наявність обставини, що обтяжує покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України.

Суд дійшов висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 2861 КК України у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 8 (вісім) років, а за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України – у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців, із застосуванням правил ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, з призначенням остаточного покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 8 (вісім) років.

Суд не вбачає можливості виправлення ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства з огляду на історію вчинених ним правопорушень та їх характер, а також враховуючи вимоги ч. 1 ст. 75 КК України

VІІІ. Вирішення цивільних позовів

5.1. Потерпілою ОСОБА_8 заявлений цивільний позов, яким вона просить суд стягнути з ОСОБА_4 154 090,30 грн майнової шкоди, пов`язаної з необхідністю придбання ліків та проходження обстежень, 1 000 000,00 грн моральної шкоди, а також 5 000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Висновком експерта від 27.10.2025 № 218 встановлено, що внаслідок ДТП потерпіла ОСОБА_8 отримала тяжкі тілесні ушкодження у вигляді забою головного мозку тяжкого ступеню, крововиливу під тверду оболонку головного мозку справа, крововиливу під м`яку оболонку головного мозку, дифузного аксонального пошкодження, які ускладнились гострим порушенням мозкового кровообігу за ішемічним типом з геморагічною трансформацією у лівій півкулі головного мозку, множинних переломів склепіння та основи черепу, множинних переломів кісток лицьового черепу, відкритого перелому нижньої третини малогомілкової кістки без зміщення уламків, перелому внутрішньої кісточки, ран правої гомілки.

Наданими до цивільного позову

- випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 4707 від 08.07.2025;

- виписним епікризом з медичної карти стаціонарного хворого № 5318/592 від 21.07.2025;

- картою № 13 хворого, який лікувався у фізіотерапевтичному відділенні (кабінеті) від 19.08.2025;

- консультативним висновком спеціаліста КНП «Міська лікарня № 1» ММР від 25.08.2025;

- консультативним висновком спеціаліста КНП «МЛ ШМД» МОР від 27.08.2025;

- виписним епікризом з медичної карти стаціонарного хворого № 6664/710 від 28.08.2025;

- виписним епікризом з медичної карти стаціонарного хворого № 6990/744 від 11.09.2025;

- випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 6171 від 31.10.2025;

підтверджується, що потерпіла проходила такі види обстежень, лікування та реабілітаційних заходів як:

- лікування в травматологічному відділенні;

- спостереження у сімейного лікаря, травматолога, невролога, консультація психіатра, перев`язки шкірного клаптя з «Левоміколем», обробка донорської рани кремом сульфадіазін срібла, рентген контроль правого гомілково-ступеневого суглобу з подальшим видаленням шпиць, фіксація правого променево-зап`ясткового суглобу гіпсовою пов`язкою з наступним рентген контролем без гіпсової пов`язки, лікування у невролога, прийом препаратів «Едоксакорд», «ОстеоПро», «Фортізана»;

- заняття з ерготерапевтом задля покращення функцій побутової активності та самостійності, заняттям з терапевтом мови (афазіолог) для покращення моторних функцій мовлення, ЛФК, нагляд сімейного лікаря, невролога, травматолога;

- консультація психіатра;

- опосвідчення ЕКО ПФО, оперативне лікування (вилучення позиційного гвинта);

- зняття швів, перев`язки раз на 2 дні, пересування з дозованим навантаженням з допомогою ходунків (милиць) протягом 1 місяця;

- видалення позиційного гвинта, розробка функції правого гомілковостопного суглобу;

- виконання вправ згідно рекомендацій, повторне проходження реабілітації через 3-6 місяців;

підтверджується, що потерпіла тривалий час проходила лікування, викликане необхідністю відновлення здоров`я після отриманих при ДТП травм.

Також з вказаних документів закладів охорони здоров`я встановлено, що потерпіла проходила лікування та реабілітаційні заходи:

- інтервенції/хірургічні операції ПХО рани правої гомілки, нижня трахеостомія;

- лікування анальгетиками, антибіотиками, антикоагулянтами, симптоматична терапія, НПЗП, фізпроцедури, перев`язки, операції (МОС малогомілкової кістки LCP пластиною «NX», МОС внутрішньої щиколотки по Веберу та гвинтом, аутодермопластика правої в/3 правої гомілки);

- механотерапія та динамічні вправи верхніх та нижніх кінцівок, статичні вправи, вправи ходьби зі статичним навантаженням (підвісна система), пропріоцетичні вправи з контролем гемодинаміки, лікувальний масаж кінцівок, апаратний масаж, вправи з іспандером, вправи на дрібну моторику, кінезіологічні (підвісні) вправи в реабілітаційній кабіні, інтерактивна реабілітація, заняття з афазіологом, базові заняття з ерготерапії (СІМТ, ТОТ), голкотерапія;

- реабілітацію для подальшого відновлення функцій;

- видалення мігруючого металевого фіксатора.

З Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 17.09.2025 вбачається, що потерпілій ОСОБА_8 встановлену ІІ групу інвалідності.

Згідно консультаційного висновку нейрохірурга від 26.08.2025 та Постанови ЛКК КНП ММР «ЦПМСД № 1» № 235д/123 від 01.10.2025 внаслідок важкої ЧМТ (17.06.2025), забій ГМ важкого ступеню, САК, субдуральний крововилив справа, гурбий правобічний геміпарез, помірне зниження ІМФ, потерпіла ОСОБА_8 потребує постійного стороннього догляду.

Відповідно до Висновку про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі № 64 від 01.10.2025 потерпілій ОСОБА_8 рекомендовано отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи.

В обґрунтування заявленого до стягнення розміру моральної шкоди (1 000 000,00 грн) потерпіла зазначає, що вона постійно перебуває у напруженому психічному стані, до теперішнього часу її не полишають думки про аварію. Емоційний стан після аварії дуже нестійкий, вона відчуває глибокі моральні страждання, оскільки після ДТП не може себе самостійно обслуговувати та потребує постійного догляду з боку сторонніх осіб. Отримані внаслідок ДТП тілесні ушкодження досі викликають фізичний біль та страждання. Її умови життя значно погіршились, з`явилась роздратованість, постійне хвилювання та турботи пов`язані зі зміною її життєвих пріоритетів та втратою працездатності. Протиправні дії відповідача повністю змінили її життя, на даний час вона не може працевлаштуватись та вести повноцінне життя. Душевні страждання та вимушеність життєвих змін у зв`язку з протиправними діями обвинуваченого є тяжкими. Час та зусилля, необхідні для відновлення повноцінного життя є довгим та складним. Вона знаходиться у пригніченому стані через проходження постійного лікування.

На підтвердження витрат на правничу допомогу потерпіла додала договір про надання правової допомоги від 10.11.2025, укладений нею з адвокатом ОСОБА_12 , відповідно до умов якого адвокат зобов`язався, зокрема скласти цивільний позов у цьому кримінальному провадженні, а потерпіла оплатити адвокату виконану роботу в сумі 5 000,00 грн. Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № 11/218 від 11.11.2025 потерпіла сплатила адвокату 5 000,00 грн.

5.2. У свою чергу потерпілим ОСОБА_7 також заявлений цивільний позов про стягнення з ОСОБА_4 93 945,30 грн майнової шкоди, 1 000 000,00 грн моральної шкоди, а також 5 000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Матеріальні збитки потерпілого складаються з вартості знищеного мотоцикла, яка становить 85 200,00 грн, а також з витрат на придбання ліків та проходження обстежень в сумі 8 745,30 грн.

Висновком експерта від 10.09.2025 № 637 встановлено, що внаслідок ДТП потерпілий ОСОБА_7 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді перелому 1, 2 плеснових кісток правої стопи без зміщення уламків, струсу головного мозку, рани спинки носу, викривлення носової перетинки, множинних саден обличчя тулубу, верхніх та нижніх кінцівок.

Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 3764 від 25.06.2025 потерпілий проходив обстеження та лікування у КНП ММР «Міська лікарня № 4».

Наданими до цивільного позову копіями фіскальних чеків, замовлень встановлено, що для обстежень та лікування потерпілого були витрачені кошти в загальному розмірі 8 745,22 грн.

5.3. Цивільні позови ОСОБА_4 визнав в частині стягнення 600 000,00 грн моральної шкоди на користь обох потерпілих. В частині матеріальної шкоди, на думку сторони захисту, позовні вимоги заявлені до неналежного відповідача, оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 під час керування автомобілем «ВАЗ 21099», реєстраційний номер НОМЕР_1 , застрахована у ТДВ СГ «Оберіг».

5.4. Судом також встановлено, що згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 225132141 від 01.12.2024 відповідальність за шкоду заподіяну внаслідок використання транспортного засобу «ВАЗ 21099», реєстраційний номер НОМЕР_1 , застрахована у ТДВ СГ «Оберіг».

5.5. Так, згідно з положенням ч. 1 ст. 128 КПК особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 129 КПК, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Щодо відшкодування моральної шкоди

Пунктом 9 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) установлено, що відшкодування моральної (немайнової) шкоди є одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів кожної особи.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновлення стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості (див.: постанову Верховного Суду від 25 травня 2022 року у справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22).

Абзац другий частини третьої статті 23 ЦК України, у якому вжитий термін «інші обставини, які мають істотне значення» саме тому і не визначає повний перелік цих обставин, оскільки вони можуть різнитися залежно від ситуації кожного потерпілого, особливості якої він доводить суду. Обсяг немайнових втрат потерпілого є відкритим, і в кожному конкретному випадку може бути доповнений обставиною, яка впливає на формування розміру грошового відшкодування цих втрат. Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв`язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа, а не із виключністю переліку та кількістю обставин, які суд має врахувати (див.: постанову Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (провадження № 14-24цс21).

Стаття 1167 ЦК України передбачає загальні підстави відповідальності за спричинену моральну шкоду в позадовоговірних відносинах, зокрема, встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Отже, моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження – емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання.

У п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995«Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зазначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд враховує характер правопорушення, яким завдано шкоди, ступінь вини ОСОБА_4 у завданні шкоди, а також, що внаслідок ДТП потерпіла ОСОБА_8 зазнала фізичного болю і ушкодження здоров`я, які кваліфіковані судово-медичним експертом як тяжкі тілесні ушкодження, складність та тривалість лікування, яке необхідне для відновлення стану її здоров`я, пов`язані із цим негативні зміни у її житті, вік потерпілої.

Так, ОСОБА_4 будучи притягнутим до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 130, 126 КУпАП, знов вжив алкогольні напої, керував автомобілем та вчинив ДТП, водночас залишив місце ДТП, не намагаючись надати допомогу потерпілим. Після отриманих від ДТП травм потерпіла перебувала в комі протягом 21 дня. Після цього перебувала на стаціонарному лікуванні у нейрохірургії, неврології, травматології. Перенесла інсульт, операції на лівих руці і нозі. Проходила та проходить реабілітаційні програми у медичних закладах для відновлення рухливості та навиків мовлення. Потерпілій встановлену ІІ групу інвалідності. Наразі вона потребує постійного стороннього догляду.

Отже, потерпіла перенесла моральні страждання.

З урахування засад розумності та справедливості суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_8 моральної шкоди в сумі 1 000 000,00 грн.

Потерпілий ОСОБА_7 зазнав фізичного болю і ушкодження здоров`я, які кваліфіковані судово-медичним експертом як тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Суд враховує, складність та тривалість лікування, яке пройшов ОСОБА_7 для відновлення стану здоров`я, пов`язані із цим негативні зміни у його житті; характер правопорушення, яким завдано шкоди, ступінь вини ОСОБА_4 у завданні шкоди.

Зокрема, ОСОБА_7 отримав перелом носової перегородки, черепно-мозкову травму, перелом плеснових кісток правої стопи, садна. У зв`язку з цим був змушений проходити обстеження. Перебував на стаціонарному лікуванні протягом 8 днів. Амбулаторно лікувався протягом трьох місяців.

Отже, потерпілий також переніс моральні страждання.

З урахування засад розумності та справедливості суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_7 моральної шкоди в сумі 300 000,00 грн.

Щодо відшкодування матеріальної шкоди

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов`язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини (п. 1 ч. 1 та ч. 2 ст. 1188 ЦК України).

Стаття 1166 ЦК України передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом вказаної норми, за загальним правилом: по-перше, в повному обсязі; по-друге, особою, яка безпосередньо її завдала, шкода підлягає відшкодуванню.

Проте із вказаних правил є винятки, передбачені законом. Одним з таких винятків є страхування особою цивільно-правової відповідальності.

Страхування - правовідносини щодо захисту страхових інтересів фізичних та юридичних осіб (страховий захист) при страхуванні ризиків, пов`язаних з життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням, з володінням, користуванням і розпорядженням майном, з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, у разі настання страхових випадків, визначених договором страхування, за рахунок коштів фондів, що формуються шляхом сплати страхувальниками страхових премій (платежів, внесків), доходів від розміщення коштів таких фондів та інших доходів страховика, отриманих згідно із законодавством (стаття 1 Закону України «Про страхування» (далі - Закон №1909-ІХ)).

Предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України (ч. 4 стаття 89 Закону №1909-ІХ ).

Об`єктом страхування можуть бути: життя, здоров`я, працездатність та/або пенсійне забезпечення; майно на праві володіння, користування і розпорядження та/або можливі збитки чи витрати; відповідальність за заподіяну шкоду особі або її майну (стаття 980 ЦК України).

Відносини страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регламентує, зокрема, Закон № 3720-IX.

Згідно зі статтею 999 ЦК України до відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Закон № 3720-IX регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення здійснення виплати за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілих осіб під час використання наземних транспортних засобів в Україні.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 вказаного Закону об`єктом страхування за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є відповідальність за шкоду, заподіяну внаслідок використання забезпеченого транспортного засобу особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, життю, здоров`ю та/або майну потерпілих осіб внаслідок настання страхового випадку.

У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум та згідно з умовами, зазначеними у внутрішньому договорі страхування, зобов`язаний у встановленому цим Законом порядку здійснити страхову виплату у зв`язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю та/або майну потерпілої особи, або прийняти обґрунтоване рішення про відмову в її здійсненні. (ч. 1 ст. 18 Закону № 3720-IX).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону № 3720-IX у разі заподіяння внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди життю та здоров`ю потерпілої фізичної особи здійснюється страхова (регламентна) виплата у зв`язку з лікуванням потерпілої фізичної особи.

Частинами 1, 3, 4 ст. 21 Закону № 3720-IX встановлено, що страхова (регламентна) виплата у зв`язку з лікуванням потерпілої фізичної особи здійснюється страховиком, а у випадках, передбачених частиною першою і пунктом 3 частини другої статті 43 цього Закону, - МТСБУ, у розмірі витрат, пов`язаних з доправленням, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілої фізичної особи у відповідному закладі охорони здоров`я, включаючи витрати на спеціальний медичний, постійний сторонній догляд та придбання лікарських засобів (лікарських препаратів). Необхідність здійснення таких витрат документально підтверджується відповідним закладом охорони здоров`я, а розмір витрат - розрахунковим документом.

Мінімальний розмір страхової (регламентної) виплати у зв`язку з лікуванням потерпілої фізичної особи становить 1/30 розміру мінімальної місячної заробітної плати, встановленої законом на дату настання страхового випадку, за кожний день лікування (тимчасової непрацездатності), але не більше ніж за 120 днів.

Не підлягають відшкодуванню витрати на лікування захворювань, клінічних станів потерпілої фізичної особи, які не мають клінічно вираженої картини перебігу, не підтверджені клінічними методами діагностики та/або не є наслідком дорожньо-транспортної пригоди.

У разі заподіяння внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди майну потерпілої особи такій особі відшкодовуються матеріальні збитки, пов`язані з пошкодженням чи знищенням транспортного засобу потерпілої особи (п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону № 3720-IX).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 28 Закону № 3720-IX транспортний засіб вважається знищеним, якщо вартість відновлювального ремонту перевищує ринкову вартість транспортного засобу станом на день настання дорожньо-транспортної пригоди до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо транспортний засіб вважається знищеним внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, страхова (регламентна) виплата розраховується як сума:матеріальних збитків, що визначаються як різниця між ринковою вартістю транспортного засобу на день настання дорожньо-транспортної пригоди до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та після пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди;документально підтверджених витрат, пов`язаних з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання потерпілої особи або до місця стоянки такого транспортного засобу на території України.

У разі досягнення згоди між потерпілою особою та страховиком (МТСБУ) щодо відчуження потерпілою особою на користь страховика (МТСБУ) знищеного транспортного засобу страхова (регламентна) виплата розраховується як сума:ринкової вартості транспортного засобу на день настання дорожньо-транспортної пригоди до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди;документально підтверджених витрат, пов`язаних з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання потерпілої особи або до місця стоянки такого транспортного засобу на території України.

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).

Відтак основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, наведеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17.

Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом № 1961-IV у страховика (страховика) не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961 IV) (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі №147/66/17).

Отже, внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди виникають цивільні права й обов`язки, пов`язані з її відшкодуванням. Зокрема, потерпілий набуває право отримати відшкодування шкоди, а обов`язок виплатити відповідне відшкодування за Законом № 3720-IX виникає у страховика особи, яка застрахувала цивільну відповідальність(у визначених законом випадках - МТСБУ) та в особи, яка застрахувала цивільнувідповідальність, якщо розмір завданої нею шкоди перевищує розмір страхового відшкодування, зокрема на суму франшизи, чи якщо страховик (МТСБУ) не має обов`язку здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Тобто внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку) винуватець ДТП не звільняється від обов`язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов`язок розподіляється між ним і страховиком або МТСБУ (постанова ВП ВС від 1412.2021 у справі № 147/66/17).

Враховуючи розподіл у деліктному зобов`язанні між винуватцем ДТП (страхувальником) і страховиком (МТСБУ) обов`язку з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації наземних транспортних засобів, а також те, що право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем має визначені законом межі та порядок реалізації, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України про те, що право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним, і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована (постанови Верховного Суду України від 20 січня 2016 року у справі №6-2808цс15, від 14 вересня 2016 року у справі №6-725цс16, від 26 жовтня 2016 року у справі №6-954цс16).

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Тоді як встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову – обов`язком суду, який він виконує під час розгляду справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 41), від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (пункт 49), від 12 вересня 2018 року у справі № 569/96/17 (пункт 46), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справах № 570/3439/16-ц (пункти 37, 54) та № 372/51/16-ц (пункт 31.4), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 38), від 13 березня 2019 року у справі № 757/39920/15-ц (пункт 31), від 20 березня 2019 року у справі № 486/1459/17 (пункт 54), від 27 березня 2019 року у справі № 520/17304/15-ц (пункт 63), від 15 травня 2019 року у справах № 750/5785/18, № 570/2739/16-ц та № 554/9144/17, від 29 травня 2019 року у справі № 554/10303/17-ц, від 20 листопада 2019 року № 201/12877/16 (пункт 46), від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 (пункт 71), від 05 травня 2020 року у справі № 554/8004/16-ц (пункт 43), від 19 травня 2020 року у справі № 263/17218/18 (пункт 24).

Установивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє в позові до такого відповідача (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 40), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (пункти 37, 54), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.10), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 39), від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 (пункт 75), від 07 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц (пункт 54) та 13 жовтня 2020 року у справі № 640/22013/18 (пункт 31)).

Отже, у справах про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної страхувальником за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у межах ліміту страхового відшкодування належним відповідачем буде страховик.

Принцип повного відшкодування шкоди, закріплений у статті 1166 ЦК України, реалізується у відносинах страхування через застосування положень статті 1194 цього Кодексу. Вказана норма передбачає, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди за загальним правилом зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно, якщо такої різниці немає та шкода покрита в повному обсязі страховою виплатою, в такому випадку в цій справі відсутні підстави для покладення відповідальності на страхувальника.

Враховуючи, що розмір обов`язку страховика має істотне значення для встановлення обсягу відповідальності винної в ДТП особи, оскільки заподіювач шкоди зобов`язаний сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням, однак, страховик відповідача залучений до участі у цій справі позивачем не був, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення матеріальної шкоди на лікування і обстеження потерпілих, а також щодо відшкодування вартості мотоцикла.

Висновки суду щодо цивільних позовів

За таких обставин цивільний позов ОСОБА_8 підлягає задоволенню в частині стягнення 1 000 000,00 грн моральної шкоди. Цивільний позов ОСОБА_7 підлягає задоволенню в частині стягнення 300 000,00 грн моральної шкоди.

В задоволенні решти позовних вимог потерпілих має бути відмовлено, у зв`язку із заявленням їх до неналежного відповідача.

ІХ. Судові витрати.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Проаналізувавши вказану норму закону, можна дійти висновку, що законодавець чітко ставить вимогу перед судом у разі постановлення обвинувального вироку про необхідність стягнення з винної особи усіх документально підтверджених витрат на проведення експертиз у рамках кримінального провадження (постанова ВС від 02.09.2025 року у справі № 484/2733/24).

Як убачається із матеріалів кримінального провадження, під час досудового розслідування постановами слідчого у даному кримінальному провадженні було призначено ряд експертиз, вартість яких підтверджена відповідними довідками про витрати на їх проведення.

Таким чином, оскільки в цьому кримінальному провадженні було призначено та проведено ряд експертних досліджень (від 08.09.2025 № 2945-34-25, № 2946-34-25, № 2947-34-25, 2948-34-25, від 17.10.2025 № СЕ-19/115-25/12451-БД, від 14.10.2025 № 4195-34-25), вартість яких документально підтверджена, то витрати понесені на їх проведення у розумінні вимог ч. 2 ст. 124 КПК підлягають стягненню із особи, визнаної винуватою та засудженої вироком місцевого суду.

Загальний розмір витрат становить 32 898,13 грн (4240,80+4240,80+4240,80+6785,28+9997,81+3392,64), які підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 124 КПК, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. Такі витрати складаються, у тому числі, із витрат на правову допомогу (п. 1 ч. 1 ст. 118 КПК).

Тобто, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, суд має пересвідчитись, що заявлені витрати є співмірними зі складністю провадження, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правову допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited проти України»).

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, суд має враховувати складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціну позову та (або) значення справи для сторони (постанова ККС ВС від 15 травня 2024 року у справі № 129/2809/19).

Надання адвокатом правничої допомоги потерпілим підтверджується Договорами про надання правової допомоги від 10.11.2025, Ордерами на надання правничої допомоги від 18.11.2025, квитанціями до прибуткового касового ордеру № 11/217 та 11/218 від 11.11.2025.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу потерпілим, суд враховує складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціну позову та розмір його задоволення, значення справи для сторони. При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін та вважає, що розмір судових витрат, які підлягають стягненню з обвинуваченого на користь ОСОБА_8 становить 4 000,00 грн, а на користь ОСОБА_7 – 3 000,00 грн.

Х. Речові докази.

На речові докази, а саме автомобілі та мотоцикл накладено арешт ухвалами слідчого судді від 27.06.2025 у справі № 490/4830/25.

Згідно з ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Враховуючи, що вказане майно не підлягає спеціальній конфіскації, арешт вказаного майна не здійснювався з метою забезпеченням позову, суд дійшов висновку про скасування арешту вказаного автомобіля.

Питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили (ч. 9 ст. 100 КПК України).

Автомобілі, мотоцикл, взуття, наручний годинник та браслет мають бути повернуті власникам та законним володільцям. Флеш-накопичувачі з відеофайлами слід залишити зберігати в матеріалах справи. Решта речових доказів підлягає знищенню.

Керуючись ст.ст. 100, 124, 349, 373, 374 КПК України, суд,

у х в а л и в:

1. ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбаченихч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 2861 КК України та призначити покарання:

- за ч. 1 ст. 135 КК України у виді позбавлення волі на строк один рік шість місяців;

- за ч. 2 ст. 2861 КК України у виді позбавлення волі на строк шість років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк вісім років.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк шість років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк вісім років.

2. Строк відбування покарання рахувати з дати набрання вироком законної сили.

3. Зарахувати ОСОБА_4 на підставі ч. 5 ст. 72 КК України в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 17.06.2025 до дня набрання вироком законної сили з розрахунку один день тримання під вартою за один день позбавлення волі.

4. Запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою залишити до набрання вироком законної сили із залишенням розміру застави, визначеного в ухвалі суду від 11.11.2025.

5. Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експертів в розмірі 32 898 (тридцять дві тисячі вісімсот дев`яносто вісім) грн 13 коп.

6. Позов ОСОБА_8 до ОСОБА_4 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ) на користь ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_7 ) 1 000 000 (один мільйон) грн 00 коп. на відшкодування моральної шкоди, 4 000 (чотири тисячі) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Позов ОСОБА_7 до ОСОБА_4 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ) на користь ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_8 ) 300 000 (триста тисяч) грн 00 коп. на відшкодування моральної шкоди, 3 000 (чотири тисячі) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

В задоволенні решти позовів ОСОБА_8 та ОСОБА_7 відмовити.

7. Скасувати арешт майна, накладений на підставі ухвал слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 27.06.2025 у справі № 490/4830/25(провадження №№1-кс/490/2769/2025, 1-кс/490/2770/2025, 1-кс/490/2769/2025), а саме автомобіля «ВАЗ-21099», реєстраційний номер НОМЕР_1 , мотоцикла марки «Spark SP 300T-3», реєстраційний номер НОМЕР_3 , автомобіля «HondaCivic», реєстраційний номер НОМЕР_2 .

8. Речові докази:

1) автомобіль «Honda Civic», реєстраційний номер НОМЕР_2 , - вважати повернутим законному володільцю ОСОБА_6 ;

мотоцикл марки «Spark SP 300T-3», реєстраційний номер НОМЕР_3 , - повернути власнику ОСОБА_7 ;

автомобіль «ВАЗ-21099», реєстраційний номер НОМЕР_1 , – повернути законному володільцю ОСОБА_4 ;

взуття (сейф пакет PSP 4294241) – повернути власнику ОСОБА_8 ;

наручний годинник та браслет (ланцюг) сріблястого кольору (сейф пакет CRI1168134) – повернути власнику ОСОБА_7 ;

2) фрагмент людського нігтя (сейф пакет PSP1017222),

уламки повторювача поворотника (сейф пакет PSP1017247),

уламки скала фари та емблеми «ВАЗ» (сейф пакет CRI1168068),

змив РБК з поверхні асфальтованого покриття (паперовий конверт NPU-0286701),

змив РБК з поверхні рами мотоцикла(паперовий конверт NPU-0286702),

уламки лобового скла (сейф пакет CRI 1168077),

уламок накладки номерного знаку (сейф пакет EXP 0251656),

зразки букального епітелію у паперових конвертах: NPU-6057605, NPU-6057606

змиви РБК (речовина бурого кольору) із зовнішньої поверхні водійських дверей та задньої правої пасажирської дверці автомобіля марки «ВАЗ-21099», реєстраційний номер НОМЕР_9 (паперові пакети № 1, № 6);

змиви з важеля відкривання передньої пасажирської дверці, з важеля відкривання задньої лівої пасажирської дверці, з важеля відкривання водійських дверей, з важеля відкривання задньої правої пасажирської дверці, автомобіля марки «ВАЗ-21099», реєстраційний номер НОМЕР_9 (паперові пакети №№ 2 – 5);

змив РБП (речовина біологічного походження) з поверхні біля лівої фари з крила (внутрішньої частини), автомобіля марки«ВАЗ-21099», реєстраційний номер НОМЕР_1 (паперовий пакет №7),

– знищити;

3) флеш-накопичувач марки «AGI Micro SD 32Gb» з відеофайлом «Video 2025-06-19 at 09.22.32» у спец пакеті CRI1252014;

флеш-накопичувач марки «AGI Micro SD 32Gb» з відеофайлом «D03_20250617160149» у спец пакеті PSP1336404;

- залишити зберігати в матеріалах справи.

На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня проголошення до Миколаївського апеляційного суду через Інгульський районний суд міста Миколаєва.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинувачений має право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень.

Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Копія вироку негайно після судового засідання вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1