Рішення від 07 червня 2026 р. у справі №462/1795/26 — Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/1795/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2026 року Залізничний районний суд м. Львова

в складі головуючої судді Гедз Б.М.

за участю секретаря судових засідань Сеньків Х.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6708448 від 22.02.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, яка винесена сержантом поліції Лозіцьким А.В.

В обгрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 вказує, що 22.02.2026 постановою інспектора 1 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у місті Тернопіль сержанта поліції Лозіцького А.В. її притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн за те, що 22.02.2026 о 17.16 год. на дорозі М09 35 км Тернопільської області, керуючи транспортним засобом марки Skoda Octavia, реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснила керування транспортним засобом без чинного страхового поліса обов`язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або без чинного внутрішнього страхування у візуальній формі страхового поліса, чим порушила вимоги п. 2.1. г Правил дорожнього руху. Вважає вказану постанову незаконною та необґрунтованою, оскільки після зупинки транспортного засобу під її керуванням, працівник поліції представившись, не повідомив причину зупинки автомобіля, а одразу почав вимагати представити йому поліс автострахування. Вказаного полісу у неї не було в наявності, так як автомобіль їй не належить, разом з тим вважає, що притягнення її поліцейським до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, за відсутності законних підстав у патрульного для зупинки транспортного засобу, є незаконною. Просить позов задовольнити, постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 2307200 від 03.06.2024 скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 27.03.2026 справу прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.

Під час судового розгляду справи судом проведено заміну неналежного відповідача на Управління патрульної поліції в Тернопільській області, відповідачу роз`яснено право подання відзиву на позовну заяву та визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання такого.

Позивачка ОСОБА_1 належним чином завчасно повідомлена про дату, час та місце судового розгляду справи, що підтверджується наявною у матеріалах справи розпискою ОСОБА_1 про повідомлення особи про дату та час призначеного у справі судового засідання, у судове засідання не з`явилась, однак завчасно до початку судового засідання подала до суду письмову заяву, в якій просила розгляд справи проводити без її участі, вину визнала у повному обсязі.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, явку свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, однак скористався правом подати відзив на позовну заяву та заяву про заміну визначеного позивачкою відповідача – інспектора 1 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Тернопільській області на належного – Управління патрульної поліції у Тернопільській області.

В силу вимог ч. 3ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій, тому, зважаючи, що учасники справи скористались у повному обсязі наданими їм правами подання передбачених чинним законом процесуальних документів на підтвердження своїх доводів, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності на підставі наявних у ній доказів.

У відповідності до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

У відзиві на позовну заяву представник Управління патрульної поліції в Тернопільській області зазначає, що викладені позивачем у позовній заяві доводи не відповідають дійсності та повністю спростовуються даними відеозапису з нагрудних камер поліцейських з місця події, копія якого долучена до відзиву на позовну заяву. Згідно вимог п. 2.4. ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитись з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1. Згідно із вимог п. 2.1. ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі серед іншого поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. За вимогами п. 2.4.а Правил дорожнього руху на вимогу поліцейського водій зобов`язаний пред`явити документи, перелічені у п. 2.1. цих Правил. Обов`язок водія мати при собі серед іншого, у випадках, передбачених законодавством – поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності передбачено також ст. 16 Закону України «Про дорожній рух». Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 9 Закону перевірка наявності чинних договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється відповідними підрозділами Національної поліції України під час здійснення регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Перевірка наявності чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, визначеного ст. 6 цього Закону, здійснюється на підставі інформації, що міститься в єдиній централізованій базі даних. Відеозаписом з нагрудних камер поліцейських зафіксовано не пред`явлення позивачкою чинного полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на вимогу працівників поліції. Окрім того, працівниками поліції було проведено перевірку чинності поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та виявлено, що станом на 22.02.2026 (тобто станом на дату розгляду адміністративної справи та винесення оскаржуваної постанови) водій не мав чинного поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Покликання позивачки на відсутність у поліцейських підстав для зупинки транспортного засобу є безпідставними, оскільки правові підстави перевірки реєстраційних документів на транспортний засіб та полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів чітко визначені наведеними нормами Правил дорожнього руху, Закону України «Про дорожній рух», Закону України «Про Національну поліцію». Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в справі докази, суд приходить до наступного висновку.

Як встановлено судом з матеріалів справи, 22 лютого 2026 року поліцейським 1 взводу 4 рота 1 батальйону Управління патрульної поліції в Тернопільській області сержантом поліції Лозіцьким Андрієм Валерійовичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6708448, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.

Згідно змісту оскаржуваної постанови серії ЕНА № 6708448 від 22.02.2026, ОСОБА_1 , 22.02.2026 о 17.10 год. на дорогу М09 35 км керувала транспортним засобом без чинного страхового поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або без чинного внутрішнього електронного договору обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, чим порушила вимоги п. 2.1. г Правил дорожнього руху - відсутність у водія поліса обов`язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до ч. 1ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За правилами ч. 5ст. 160 КАС України право оскаржити рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень мають особи, права, свободи та інтереси яких відповідні рішення, дії чи бездіяльність порушують.

Стаття 286 КАС України, встановлює особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями), учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги ПДР.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію», у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.

Диспозицією частини 1 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

Згідно із пункту 2.1. ґ ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат “Зелена картка” (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування “Зелена картка”.

Позивачка, оскаржуючи постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч. 1 ст. 126 КУпАП, покликається на відсутність законної підстави для зупинки поліцейськими транспортного засобу під її керуванням, а відтак, складення поліцейським щодо неї оскаржуваної постанови про притягнення її до адміністративної відповідальності за відсутність у неї полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності транспортного засобу вважає незаконним.

При цьому, позивачка визнає факт відсутності в неї на час події та розгляду справи про адміністративне правопорушення полісу обов`язкового страхування керованого нею 22.02.2026 автомобіля.

Згідно із ч. 1ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч. 1ст. 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Статтями 75, 76 КАС України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно зі ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Приписами ст.280 КУпАП обумовлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Таким чином, висновки про наявність чи відсутність у діях позивача, адміністративного правопорушення мають бути зроблені судом на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах.

Згідно з п. 2.4 ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов`язковому технічному контролю.

За наведеного, відсутність полісу договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є підставою для притягнення водія транспортного засобу до адміністративної відповідальності.

Верховний Суд у своїй практиці, зокрема вказує, що невиконання вимоги працівника поліції, яка, очевидно, входить до кола його повноважень, не може бути визнане правомірним, якщо особа, виходячи зі своєї оцінки ситуації, вважає таку вимогу безпідставною, і навіть якщо в подальшому виявиться, що ця вимога ґрунтувалася на неправильній оцінці ситуації поліцейським і не мала достатніх підстав. (ВС/ККС у справі

№ 444/2115/17 від 20.10.2020, № 711/93/17 від 24.11.2021).

Відтак, відповідно до діючого законодавства, на вимогу поліцейського, водій транспортного засобу зобов`язаний пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб. При цьому право органів Національної поліції перевіряти наявність посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи.

Крім того, згідно висновку Верховного суду, викладеного у постанові від 25.03.2019 у справі № 127/19283/17, притягнення позивача до відповідальності та накладення стягнення за частиною 1 статті 126 КУпАП є обґрунтованим, навіть коли факт невиконання вимог ПДР не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

З оглянутого судом, долученого відповідачем до відзиву на позовну заяву, диску відеозапису з нагрудних камер поліцейських з місця події, судом беззаперечно встановлено, що на неодноразове прохання поліцейського представити поліс обов`язкового страхування автомобіля марки Skoda Octavia, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 як водій вказаного транспортного засобу повідомила про відсутність такого. Факт відсутності договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на автомобіль марки Skoda Octavia, реєстраційний номер НОМЕР_1 , підтвердив також і пасажир, який знаходився в автомобілі поруч із ОСОБА_1 .

Як встановлено із долученого до відзиву на позовну заяву витягу перевірки чинності полісу внутрішнього страхування, поліс на транспортний засіб із реєстраційним номером НОМЕР_1 станом на 22.02.2026 не знайдено.

Чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена карта») - це укладений договір обов`язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України.

Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

Позивачкою не наведено жодних доказів щодо того, що вона є особою, яка відноситься до категорії водіїв, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування, відтак на виконання вимог чинного закону зобов`язана була представити на вимогу поліцейського чинний страховий поліс на автомобіль, яким керувала.

Щодо доводів сторони позивача на відсутність підстав для зупинки її транспортного засобу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України Про Національну поліцію поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, у таких випадках, зокрема, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення; якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об`єктом вчинення правопорушення.

Згідно із ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, зокрема, якщо водій порушив Правила дорожнього руху; якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.

Із системного аналізу наведених вище правових норм вбачається, що працівники поліції при відсутності інформації на офіційному сайті МТСБУ про чинність полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів мали право на підставі ч.1 ст.35 Закону України Про національну поліцію зупинити транспортний засіб.

Слід враховувати також і те, що дотримання ПДР України є невід`ємною частиною організації процесу дорожнього руху з метою створення безпеки для інших учасників дорожнього руху, уникнення дорожньо - транспортних пригод та їх наслідків.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та встановлені під час судового розгляду фактичні обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що у діях позивачки наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП, оскільки долученими до матеріалів справи доказами стверджується, що позивачка керувала транспортним засобом без наявного полісу (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), факт чого визнала у повному обсязі в тому числі і під час судового розгляду справи, а тому на переконання суду, підстави для скасування постанови серії ЕНА № 6708448 від 22.02.2026 про накладення на позивачку адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 425,00 грн відсутні.

Відповідно до приписів частини 3 статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Керуючись ст. 6, 10, 19, 90, 241-246, 286 КАС України, -

у х в а л и в:

позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - залишити без задоволення.

Постанову серії ЕНА № 6708448 від 22.02.2026 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену інспектором 1 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у місті Тернопіль сержантом поліції Лозіцьким А.В. за ч. 1 ст. 126 КУпАП щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції національної поліції України, місцезнаходження: м. Тернопіль, вул. Котляревського, 24.

Суддя: (підпис) Б.М. Гедз

З оригіналом згідно. Оригінал рішення у справі №462/1795/26.

Суддя: Б.М.Гедз