Постанова від 08 червня 2026 р. у справі №441/1018/26 — Городоцький районний суд Львівської області

3/441/294/2026 441/1018/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.06.2026 суддя Городоцького районного суду Львівської області Яворська Н.І., розглянувши адмінматеріали, що надійшли із ВнП № 1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого у АДРЕСА_1 , особи з інвалідністю І групи,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и л а :

відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №647402 від 22.04.2026, ОСОБА_1 22.04.2026 о 16 год. 25 хв., на вул. Замкова, 1 у с-щі Великий Любінь Львівського району Львівської області, в порушення вимог п. 2.9 «а» ПДР України, керував мопедом «Guro Х» б/н, в стані алкогольнього сп`яніння, скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснень не зміг надати з мотивів вади слуху і мови.

ОСОБА_2 , як особа, що здійснює постійний догляд за ОСОБА_1 , в суді пояснив, що є братом останнього, здійснює за ним постійний догляд як за особою з інвалідністю І «А» групи з дитинства, що брат не розмовляє, не чує і не ходить, спілкується жестами, пересувається за допомогою милиць та скутера влаштованого для інвалідів, спиртних напоїв не вживає, так як все життя приймає ліки та уколи. Також пояснив, що 22.04.2026 ОСОБА_3 поїхав вшанувати пам`ять загиблого воїна, поховання якого здійснювалось в той день, коли він повертався додому, його зупинили поліцейські та провели огляд на стан алкогольного сп`яніння, який, як йому пізніше стало відомо, показав позитивний результат. Про те, що ОСОБА_3 зупинила поліція, йому повідомили люди, він пішов до місця події, однак там вже працівників поліції не було. Зазначає, що поліцейськими було порушено права ОСОБА_1 , оскільки він є особою з обмеженими можливостями, тому його, як особу, що здійснює постійний догляд за братом і знає жестову мову, повинні були повідомити і провести огляд в його присутності. Крім цього брат не чує і не розмовляє, спілкується лише жестовою мовою, тому вважає, що йому неналежно роз`яснили його права та обов`язки, а також процедуру проходження медичного огляду та його наслідки. Просить не притягувати ОСОБА_1 до відповідальності.

При вирішенні питання щодо наявності в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суддя приходить до наступного висновку.

За змістом ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

При з`ясуванні цих обставин, суд повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно яких доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

За змістом ст.ст. 254, 256 КУпАП про вчинене адміністративне правопорушення уповноваженою на те посадовою особою складається протокол, в якому зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Таким чином, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів, обов`язок щодо збирання яких покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Відповідно до п. 2.9 а) ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

На підтвердження обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №647402 від 22.04.2026, в якості доказів додано тестування на алкоголь від 22.04.2026, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22.04.2026, відеозапис події 22.04.2026.

Відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що незабезпечення права на захист є порушенням вимог Конвенції щодо розгляду справи.

Згідно з п.п.1, 3 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Як вбачається з долучених до матеріалів справи копії довідки МСЕК серія ЛВА-1 № 406945 від 03.12.2008 та посвідчення серія НОМЕР_1 від 30.11.2006, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою з інвалідністю І «А» групи з дитинства безтерміново, потребує стороннього догляду.

Із долучених до матеріалів копій виписок з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 26.08.2004, 16.02.2021, направлення на МСЕК від травня 2016 року, медичного висновку №1 від 25.01.1993, облікової картки № 30762 від 17.12.1998 видно, що ОСОБА_1 хворіє, є особою з інвалідністю І «А» групи, з дитинства: втрата слуху, мови.

Згідно копії акту про встановлення факту здійснення особою постійного догляду від 05.08.2025, ОСОБА_2 здійснює постійний догляд за ОСОБА_1 .

Аналіз наведених вище документів свідчить, що ОСОБА_1 є особою, що через свої фізичні вади не може сам здійснювати свої права.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 КУпАП інтереси особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і потерпілого, які є неповнолітніми або особами, що через свої фізичні або психічні вади не можуть самі здійснювати свої права у справах про адміністративні правопорушення, мають право представляти їх законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники).

Законні представники та представники мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; від імені особи, інтереси якої вони представляють, приносити скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу.

Таким чином, забезпечення права на захист ОСОБА_1 при притягненні його до будь-якого виду юридичної відповідальності здійснюється шляхом обов`язкового залучення законного представника.

Однак, як вбачається з доданого до протоколу відеозапису, працівники поліції не пересвідчились в тому, що ОСОБА_1 , який має очевидні фізичні вади, а саме не чує та не розмовляє, належним чином розуміє суть адміністративного правопорушення, вчинення якого йому ставиться у провину.

При цьому, заслуговує на увагу той факт, що вищезазначені особливості стану ОСОБА_1 могли бути виявлені працівниками поліції під час спілкування з ним та складання процесуальних документів.

За таких обставин працівники поліції були зобов`язані забезпечити реалізацію процесуальних прав ОСОБА_1 , зокрема шляхом залучення захисника, законного представника або вжиття інших передбачених законом заходів для належного інформування особи про зміст правопорушення та її процесуальні права.

Крім того, із зазначеного відеозапису вбачається, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення працівники поліції не роз`яснили ОСОБА_1 його спеціальне право, передбачене статтею 270 КУпАП, та не забезпечили можливості реалізувати це право в установленому законом порядку.

Отже, з доданого до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапису вбачається, що поліцейським було складено протокол про адміністративне правопорушення на ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, без участі законного представника та/або захисника.

Наведені обставини вказують на істотне порушення права ОСОБА_1 на захист, що дає суду підстави дійти висновку про те, що протокол про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №647402 від 22.04.2026, який є основним процесуальним документом, на підставі якого встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, не можна за таких обставин вважати допустимим доказом у справі.

Відповідно до ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суддя керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст.129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст.62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (п.65 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Коробов проти України» №39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (п.161 рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства», заява №25).

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

З огляду на викладене, враховуючи відсутність доданих до протоколу ЕПР1 №647402 від 22.04.2026 належних та допустимих доказів на підтвердження присутності законного представника та/або захисника при складенні стосовно ОСОБА_1 , який має вади слуху та мови, протоколу про адміністративне правопорушення, що свідчить про недопустимість зазначеного протоколу, як доказу, суд приходить до висновку про недоведеність факту вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за наявності таких обставин, як зокрема, відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, приходжу до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.7, ч.2 ст.126, ст.ст.245, 247, 251, 252, 256, 270, 280, 283, 284, 285, 287, 289, 294 КУпАП, суддя,-

п о с т а н о в и л а :

провадження в справі про адміністративне правопорушення на ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Н.І. Яворська