Вирок від 09 червня 2026 р. у справі №334/9407/25 — Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Дата документу 10.06.2026

Справа № 334/9407/25

Провадження № 1-кп/334/370/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2026 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя в режим відео конференції кримінальне провадження № 12025082050000305 від 12.02.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Комишуваха, Попаснянського району, Луганської області, громадянки України, не заміжньої, яка має неповну загальну середню освітою, офіційно не працевлаштована, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судима:

14.05.2010 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 190 КК України покарання у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень.

19.07.2010 Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 190 КК України, покарання у вигляді позбавлення волі строком 1 рік. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнена з іспитовим строком 1 рік 6 місяців.

11.11.2010 Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185, ч.2 ст. 190 КК України, покарання у вигляді позбавлення волі строком 1 рік 6 місяців.

10.10.2011 Шевченківським районним судом Запоріжжя за ч. 2 ст. 190 КК України, покарання у вигляді позбавлення волі строком 2 роки. Звільнена 10.11.2012 з Уманської ВК Черкаської області.

11.09.2013 Ленінським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 190 КК України, покарання у вигляді обмеження волі строком 2 роки.

08.06.2016 року Жовтневим районний судом м. Запоріжжя за ч.2 ст.185, ч.2 ст.125, ч.2 ст. 190 КК України, який 21.12.2016 змінений Апеляційним судом Запорізької області, покарання у вигляді позбавлення волі строком 3 роки 6 місяців. На підставі ст. 71 КК України, приєднано вирок Ленінського районного суду м. Запоріжжя та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки. 29.12.2017 звільнена з Надержинської ВК Полтавської області №65.

28.08.2019 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя, за ч. 2 ст. 190 КК України, покарання у вигляді обмеження волі строком 1 рік 6 місяців. Звільнена 25.06.2021 року по відбуттю строку покарання.

обвинуваченої у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

06 лютого 2025 року, приблизно о 19 годині 30 хвилин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переконавшись, що за її діями не спостерігають сторонні особи, знаходячись у приміщенні квартири за адресою: АДРЕСА_1 , за своїм місцем мешкання, таємно викрала золотий ланцюг, 585 проби, загальна вага 12,14 грам, та золотий хрестик, 585 проби, загальна вага 5,13 грам, що належать ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ОСОБА_4 скориставшись тим, що потерпілий ОСОБА_6 знаходився у стані алкогольного сп`яніння, та спав, зняла з його шиї золотий ланцюжок з хрестиком та, не маючи наміру повернути викрадене майно, розпорядилася ним на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_6 матеріальний збиток на суму 69230 гривень 77 копійок.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 , свою вину в скоєному кримінальному правопорушенні, яке їй інкримінують, не визнала. Суду пояснила, що з потерпілим вона познайомилась у магазині «Апельмон». Вона запропонувала йому піти до неї додому, оскільки на вулиці було холодно. Вони разом скупилися у магазині, він також купив одну пляшку горілки і разом пішли до неї до дому. Потерпілий був трішки напідпитку, вона була твереза. Біля двору зустріли ОСОБА_7 з братом, бо їй потрібно було замінити проводку. Через хвилин 40 вони залишилися вдвох. Вони сиділи на кухні, розмовляли. Потерпілий зняв ланцюжок та сам одягнув на неї, сказав їй носи. Вона прийняла його, як подарунок їй. Вона запропонувала йому попити каву, щоб він протверезів, бо такі подарунки не роблять. Коли вони дійшли до магазину «Апельмон», потерпілому зателефонували, і він сказав їй повернутися додому. Золотий ланцюжок вона на наступний день попросила свого знайомого ОСОБА_8 , закласти в ломбард. Він заклав десь за 20 000 грн., які він передав їй та передав залоговий документ. Кошти вона витратила на третій день на себе та на сина. Чи залишилась шапка потерпілого, вона не пам`ятає. Потерпілому вона обіцяла, що поверне йому грошові кошти, однак він їй погрожував і тому вона зняла собі нову квартиру. Що вона перебуває у розшуку, їй не було відомо. Потерпілому вона не відшкодувала матеріальну шкоду.

Не зважаючи на те, що обвинувачена ОСОБА_4 , вину у інкримінованому їй кримінальному правопорушенні не визнала, її винуватість у скоєному злочині, підтверджується дослідженими в ході судового розгляду доказами, а саме:

- поясненнями потерпілого ОСОБА_6 , який в судовому засіданні пояснив, що 06 лютого 2025 року він познайомився з ОСОБА_9 та її друзями. Вони зайшли в магазин «Апельмон» скупилися та пішли до неї до квартири, яка знаходиться у будинку АДРЕСА_2 , на 4 поверсі. На вулиці вже було темно, десь 8-9 вечора. В квартирі вони вживали алкогольні напої. Ланцюжок був 585 проби, золотий, плетіння кругле, довжина через голову знімався, вага 17 грамів з хрестиком, який був у нього на шиї. Він чи був задрімав, чи втратив свідомість, зараз не може сказати. Однак, коли ОСОБА_9 попросила його піти за тортом, він вийшов з будинку і побачив, що відсутній ланцюжок. Коли він повернувся до будинку, йому ніхто не відкрив двері. На наступний день він знову приходив, біля будинку зустрів подругу ОСОБА_9 , але двері їм ніхто не відкрив. Кому належить квартира, йому невідомо, але його туди запросила ОСОБА_9 . Коли затримали ОСОБА_9 , вона в поліції визнавала, що викрала ланцюжок та телефонувала хлопцю, який здав ланцюжок в ломбард. На даний час матеріальна шкода йому не відшкодована.

- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 11.02.2025 року, відповідно до якого ОСОБА_10 повідомив, що 06.02.2025 року він познайомився з ОСОБА_9 , з якою він проводив час, вживав алкогольні напої. Після чого десь о 20-00 годині вийшов із її дому та виявив відсутність золотого ланцюжка. (а.с. 63)

- заявою ОСОБА_4 , якою вона надає дозвіл на огляд квартири за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 64)

- протоколом огляду місця події від 12.02.2025 року, відповідно до якого проведено огляд квартири за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 65-71)

- висновком експерта №СЕ-19/108-25/3881-ТВ від 24.02.2025, відповідно до якого ринкова вартість ланцюжка зі сплаву золота 585 проби, масою 12.14 г, без видимих пошкоджень, який перебуває в експлуатації з 2008 року, станом на момент вчинення кримінального правопорушення 06.02.2025 складає 48 665,98 грн. (а.с. 72-77)

- висновком експерта №СЕ-19/108-25/4196-ТВ від 27.02.2025, відповідно до якого ринкова вартість підвісу хрестика зі сплаву золота 585 проби, масою 5,13 г, без видимих пошкоджень, який перебуває в експлуатації з 2008 року, станом на момент вчинення кримінального правопорушення 06.02.2025 складає 20 564,79 грн. (а.с. 78-83)

- протоколом огляду DVD диску, на якому знаходиться 7 відео з камер відео спостереження магазину ТОВ «Апельмон ПРАЙМ», який розташований за адресою: м. Запоріжжя, пр.. Соборний, 226. (а.с. 84-94)

- запитом слідчого до директора ТОВ «Апельмон ПРАЙМ», від 12.02.2025 щодо надання запису з камер відео спостереження, що розташовані у приміщенні магазину ТОВ «Апельмон ПРАЙМ», за адресою: м. Запоріжжя, пр.. Соборний, 226.(а.с. 95)

- відповіддю ТОВ «Апельмон ПРАЙМ» на запит слідчого, відповідно до якого надано диск, на якому міститься 7 файлів, з камер відео спостереження, що розташовані у приміщенні магазину ТОВ «Апельмон ПРАЙМ», за адресою: м. Запоріжжя, пр.. Соборний, 226, у період часу з 18 години по 22 годину 06.02.2025. (а.с. 96-97)

- постановою про визнання речовими доказами від 14.02.2025, відповідно до якої диск, з камер відео спостереження, що розташовані у приміщенні магазину ТОВ «Апельмон ПРАЙМ», за адресою: м. Запоріжжя, пр.. Соборний, 226, визнано речовим доказом і долучено до матеріалів справи. (а.с. 98)

- запитом слідчого до керівника ломбарду «Компроміс» ПТ «Нікітіч Н.В. і Компанія» щодо надання договорів про надання фінансового кредиту. (а.с. 99, 101, 102)

- відповіддю ломбарду «Компроміс» ПТ «Нікітіч Н.В. і Компанія» на запит слідчого, відповідно до якого встановлено факт надання фінансового кредиту під заставу майна гр.. ОСОБА_8 , а саме 07.02.2025 року за Договором фінансового кредиту та застави позичальник отримав грошові кошти під заставу ювелірного виробу із золота 585 проби (ланцюг) вагою 12.14 г, строк застави до 07.02.2025 року, але обов`язки по Договору не виконав. З додатками договорів та диск з відеозаписом.(а.с. 100, 103, 104, 105-107)

- протоколом огляду від 14.02.2025, відповідно до якого оглянуто диск, на якому міститься 1 відео з камер ломбарду «Компроміс» ПТ «Нікітіч Н.В. і Компанія», який розташований за адресою: м. Запоріжжя, пр.. Соборний, 190, у період часу 07.02.2025 з 09:28:51 до 09:52:32. (а.с. 108-117)

- постановою про визнання речовими доказами від 14.02.2025, відповідно до якої диск, з камер відео спостереження, що розташовані у приміщенні ломбарду «Компроміс» ПТ «Нікітіч Н.В. і Компанія», який розташований за адресою: м. Запоріжжя, пр.. Соборний, 190, визнано речовим доказом і долучено до матеріалів справи. (а.с. 118)

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.02.2025 , відповідно до якого ОСОБА_8 впізнав особу на ім`я ОСОБА_9 , яка 07.02.2025 року попрохала його закласти до ломбарду золотий ланцюжок та хрестик. (а.с. 119-122)

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.02.2025 , відповідно до якого ОСОБА_11 впізнала особу на ім`я ОСОБА_9 , з якою вони 06.02.2025 разом вживали алкогольні напої за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 123-126)

- заявою ОСОБА_4 , відповідно до якої, вона добровільно надає працівникам поліції додаток до публічної оферти щодо укладання договору ломбардного кредиту. (а.с. 127-128)

- протоколом огляду від 12.02.2025, відповідно до якого оглянуто Договір ломбардного кредиту та застави №0000192384 від 07.02.2025 року укладений між ОСОБА_8 та ПТ ломбард «Компроміс» про надання фінансового кредиту, в якому ОСОБА_8 надає ломбарду ланцюг 585 проби, масою 12,14 г, а ломбард надає кредит у сумі 16 925 грн. на термін до 07.02.2025 року. (а.с. 129-130)

- постановою про визнання речовими доказами від 12.02.2025, відповідно до якої визнано речовим доказом Договір ломбардного кредиту та застави №0000192384 від 07.02.2025 року і долучено до матеріалів справи. (а.с. 131-133

- постаново про відібрання біологічних зразків для проведення експертизи від 21.02.2025 року, відповідно до якої відібрано зразок бусольних клітин у ОСОБА_4 (а.с. 134-135)

- протоколом отримання зразків для експертизи від 21.02.2025 від підозрюваної ОСОБА_4 (а.с. 136)

- постановою про доручення проведення судово-біологічної експертизи від 24.02.2025 (а.с. 137-140)

- висновком експерта №СЕ-19/108-25/4568-БД від 31.03.2025, відповідно до якого встановлені генетичні ознаки зразка букальних клітин ОСОБА_4 (об`єкт №1). (а.с. 141-147)

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснила, що в той день вона запросила свого брата зробити електрику у квартирі ОСОБА_9 . Згодом прийшла ОСОБА_9 з незнайомим чоловіком, з яким вона познайомилась у магазині. Вони всі разом сиділи і відпочивали, вживали алкоголь. Дана квартира належить цивільному чоловіку ОСОБА_9 . Потерпілий щось казав за подарунок, але вона конкретно про що була мова не чула. Згодом стали збиратися додому, вона пішла проводити брата. ОСОБА_9 їй телефонувала і повідомила, що вони потерпілим пішли пити каву. Згодом, коли ОСОБА_9 повернулась до дому, вона сказала, що цей чоловік зробив їй подарунок, а саме подарував золотий ланцюжок. Він був важкий, без прикрас. Також їй відомо, що знайомий ОСОБА_9 , якого вона бачила разів два з ОСОБА_9 , заклав даний ланцюжок у ломбард. Також пояснила, що чоловіка, з яким ОСОБА_9 познайомилась у той вечір, вона потім бачила вдруге, десь через 2 дні. Він приходив до будинку, де жила ОСОБА_9 , та вимагав повернути негайно ланцюжок, оскільки це був йому подарунок від матері. Десь через три дні прийшла поліція, ОСОБА_9 їй розповідала, що цей чоловік написав заяву у поліцію. Що ОСОБА_9 здала даний ланцюжок у ломбард, їй стало відомо, коли прийшла поліція до ОСОБА_9 . Також їй відомо, що ОСОБА_9 перебувала в розшуку, про це їй стало відомо від працівників поліції, які приходили до неї та розшукували ОСОБА_9 .

Судом досліджено подані стороною обвинувачення докази, а також оцінено заперечення захисту на предмет їх достатності та обґрунтованості. Під час постановлення вироку в нарадчій кімнаті проведено детальний аналіз показань обвинуваченої у взаємозв`язку із показаннями допитаних в судовому засіданні свідка та потерпілого. Одночасно з`ясовано фактичні дані, що містяться в таких показаннях та ті, які відображені у протоколах слідчих дій і висновках експертів, оцінено такі докази на предмет їх належності, допустимості, достовірності та достатності для вирішення питань, передбачених ст. 368 КПК України.

Суд відхиляє твердження обвинуваченої ОСОБА_4 щодо непричетності її до кримінального правопорушення, оскільки на її думку, це був подарунок. Однак, це спростовується показами потерпілого ОСОБА_10 , який пояснив, що він повернувся до будинку ОСОБА_9 , однак вона вже не відкрила йому двері. Також і на наступний день ОСОБА_9 не відкривала йому двері. Її подруга ОСОБА_12 підтвердила, що ОСОБА_10 приходив до будинку та вимагав повернути ланцюжок, однак двері ОСОБА_9 не відкрила. Крім того, суд звертає увагу, що на наступний день 07.02.2025 року вже о 9 годині 28 хвилин на прохання обвинуваченої ОСОБА_4 її знайомий ОСОБА_8 закладав ланцюжок з хрестиком у ломбард всього на 1 день. Гроші, отримані в ломбард, ОСОБА_4 витратила на особисті потреби.

Оцінивши докази по справі у сукупності при встановлених обставинах, суд вважає, що вина обвинуваченої у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, його наслідки, дані про особу обвинуваченої, відношення самої обвинуваченої до вчиненого, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України, скоєний ОСОБА_4 злочин за ч.4 ст.185 КК України відносяться до тяжкого злочину.

ОСОБА_4 раніше судима, не одружена, офіційно не працевлаштована, не перебуває на диспансерному обліку в наркологічному та психіатричному диспансерах, свою вину в вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення не визнала, матеріальну шкоду не відшкодувала.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням вчиненого та відомостей про особу ОСОБА_4 , враховуючи її відношення до скоєного, суд вважає, необхідним призначити покарання у виді позбавлення волі, саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого злочину. На думку суду саме призначене покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження нових злочинів.

Суд не знаходить передбачених законом підстав для застосування положень ст. ст. 69, 75 КК України, які б давали суду можливість застосувати більш м`яке покарання та звільнити обвинувачену ОСОБА_4 від відбуття покарання з випробуванням.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 обчислювати з дня її фактичного затримання, тобто з 09:55 годин 02.11.2025 року.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити без змін у вигляді тримання під вартою.

Цивільний позов не заявлявся.

Процесуальні витрати на залучення експертів для проведення експертиз у сумі 25 126,87 грн. на підставі ч.2 ст.124 КПК України, підлягають стягненню з ОСОБА_4 на користь держави.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд користується своїм правом обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Керуючись ст. ст..368-371, 373-376, 615 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначити їй покарання у вигляді 5 (п`ять) років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 обчислювати з дня її фактичного затримання, тобто з 09:55 годин 02.11.2025 року.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити без змін у вигляді тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у сумі 25 126,87 грн.(двадцять п`ять тисяч сто двадцять шість гривень 87 коп.)

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти діб з дня його проголошення через Дніпровський районний суд м. Запоріжжя.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1