Рішення від 07 червня 2026 р. у справі №308/1939/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/1939/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Фазикош О.В., за участю секретаря Теляєва К.Р., розглянувши у залі суду в м. Ужгород, у порядку спрощеного позовного провадження, з викликом (повідомленням) сторін, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 6 ст. 268 ЦПК України 08.06.2026 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення виготовлено та підписано 10.06.2026.

Позивач - ОСОБА_1 , звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25 березня 2026 у справі відкрито провадження, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб 02 лишня 2017 року, який зареєстровано виконавчим комітетом Чомонинської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, актовий запис серія І-ФМ №159923 (свідоцтво додається)

У шлюбі народилося двоє дітей: син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач зазначає, що сімейне життя з Позивачем не склалося. Різні погляди на життя і сімейні цінності, стали причиною непорозумінь між нами. Спроби досягти консенсусу в стосунках, переростали в часті сварки. Останні 3 років спільного проживання супроводжувалися постійними конфліктами, суперечками, непорозуміннями. Народження другої дитини не вплинуло на покращення стосунків.

У січні 2024 року позивач переїхала з дітьми та поселилася в будинку покійної бабусі за адресою: АДРЕСА_1 , де і досі проживаємо. З того часу ми з дітьми проживаємо окремо, і не ведемо спільного господарства з Відповідачем. Щодо проживання дітей, спір між мною (Позивачем) та Відповідачем на дату подання позовної заяви відсутній. Звернень до органу опіки та піклування для врегулювання аналогічного спору не було. Відповідач участі у вихованні дітей не бере, матеріальної допомоги не надає. Позивач ніяких заперечень для подальшого спілкування і контакту дітей з Відповідачем не має.

Позивач при обґрунтуванні позову покликається на ст. 51 Конституції України, п. 3 ст. 105, ст. 112 СК України.

Позивач вказує на те, що підставою для розірвання шлюбу є ті обставини, що у нас відсутні спільні інтереси з чоловіком, наявні різні погляди на життя відсутнє взаєморозуміння. Станом на дату звернення до суду, шлюбні стосунки між подружжям фактично припинено, спільне проживання та господарство не ведеться. Позивач вважає, що подальше спільне життя є неможливим, а шлюб втратив своє значення та вважає, що примирення та збереження шлюбу між ними неможливе з підстав викладених вище. Крім того, перебування у шлюбі суперечить її інтересам розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та у соціальному відношенні здоровим і нормальним шляхом в умовах свободи та гідності.

На підставі вище викладеного, керуючись ч. 3 ст. 105, ст.ст. 105, 110, 112, 115 Сімейного кодексу України, ст. 51 Конституції України, ст.ст. 19, 27, 175 ЦПК України, позивач просить: розірвати шлюб, укладений 02 липня 2017 року між мною, ОСОБА_1 , та Відповідачем, ОСОБА_2 , який зареєстрований виконавчим комітетом Чомонинської сільської ради Мукачівського району, Закарпатської області, актовий запис серія НОМЕР_1 та просить після розірвання шлюбу залишити прізвище - ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 115 Сімейного кодексу України надіслати винесене судове рішення до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Позивач у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Від ОСОБА_1 , надійшла заява про розгляд справи без її участі, вказує, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовільнити.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, при цьому від нього надійшла заява про розгляд справи без його участі, зазначає, що позовні вимоги визнає та проти розірвання шлюбу не заперечує.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України). Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом

Водночас, відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України судовому захисту підлягають лише порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи чи інтереси осіб, які виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що 02 липня 2017 року ОСОБА_2 та ОСОБА_6 уклали шлюб 02 лишня 2017 року, який зареєстровано виконавчим комітетом Чомонинської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, актовий запис 08 (що підтверджується свідоцтвом про шлюб Серії НОМЕР_1 від 02 липня 2017 року.)

У шлюбі у сторін по справі народилося народилося двоє дітей: син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (копії свідоцтва про народження дітей містяться в матеріалах справи), відомостей про наявність між батьками спору щодо визначення місця проживання дітей позовна заява не містить.

У заяві від 16.05.2026 відповідач вказує, що проти задоволення позову не заперечує, відзиву на позовну заяву відповідачем не подано. Відповідач не вказує на існування майнового спору між відповідачем та позивачем.

Сторони не вказують про наявність спору щодо місця проживання дітей.

Відповідно до ч.1 ст.21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).

Згідно ст. 112 Сімейного Кодексу України при розгляді справи про розірвання шлюбу суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини й інших обставин життя чоловіка і жінки. Відповідно до ч.3 ст. 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.

Стаття 51 Конституції України передбачає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Аналогічні приписи викладені уст. 24 СК України, у якій, крім іншого передбачено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Виходячи із змісту ч.3 та ч.4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Суд констатує, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач проти задоволення позову не заперечує, також просив шлюб розірвати, позов визнає.

Відповідно до ст. 111 Сімейного кодексу України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Як роз`яснено у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.

Враховуючи вищенаведені обставини справи, суд приходить до висновку, що подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам, враховуючи визначену законом добровільність шлюбного союзу, а тому шлюб укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 слід розірвати.

Згідно ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Позивач просить після розірвання шлюбу залишити їй,, шлюбне прізвище ОСОБА_1 .

Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

На підставі викладеного, ст.ст. 180, 181 ч.1, 183, 184, 185, 191 ч.1 Сімейного кодексу України, з урахуванням Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.06.2006 року та, керуючись ст.ст. ст.ст. 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 223,258, 262, 264, 265, 268, 273, 352, 280-289 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб укладений 02 липня 2017 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстровано виконавчим комітетом Чомонинської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, актовий запис № 08 (свідоцтво про шлюб Серії НОМЕР_1 від 02 липня 2017 року), - розірвати.

Після розірвання шлюбу залишити прізвище позивача - " ОСОБА_1 ".

Стягнути із відповідача - ОСОБА_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_5 , (РНОКПП: НОМЕР_2 адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь позивача - ОСОБА_1 дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_6 , (РНОКПП: НОМЕР_3 адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ,) 50% сплаченої нею при зверненні до суду із вказаним позовом суми судового збору, що становить 665,60 грн.

Повернути позивачу ОСОБА_1 дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_6 , (РНОКПП: НОМЕР_3 адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ,) з державного бюджету 50 відсотків сплаченого нею судового збору в розмірі - 665,60 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили у відповідності до ч. 2 ст. 115 СК України надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом згідно з ч. 3 ст. 115 СК України є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Позивач: ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_3 адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_1 , тел.: НОМЕР_4 email: tamasibarbi ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Відповідач: ОСОБА_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В.Фазикош