Рішення від 09 червня 2026 р. у справі №302/581/26 — Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/581/26

Провадження № 2/302/398/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(у повному обсязі)

10 червня 2026 року селище Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області

в особі головуючого судді Кривка В. П.,

з участю: секретарка судового засідання Липей В.В.,

позивачка – ОСОБА_1 ,

представниця позивачки – адвокатка Гренджа В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокатка Гренджа В.Ю., до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

В С Т А Н О В И В:

04.05.2026 року представниця позивачки - адвокатка Гренджа В.Ю. в інтересах ОСОБА_1 подала суду вищенаведений позов, який обґрунтований таким. 16.05.2023 року сторони уклали шлюб. Від шлюбу в сторін народилася дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне сімейне життя сторін погіршилося, сторони спільно не проживають, мешкають в різних населених пунктах. Причиною припинення шлюбних стосунків є зради відповідача, який про добробут сім`ї не дбає, кошти на утримання малолітньої дитини позивачці не надає. Між позивачкою та відповідачем почали виникати суперечки, які переростали у сімейні конфлікти та сварки. У сторін позову склалися протилежні погляди на шлюб, сім`ю. За цих підстав, позивачка прийняла рішення припинити шлюбні відносини з відповідачем, шлюб розірвати. Відповідач не намагається змінити свою поведінку та своє ставлення до сім`ї, відновити шлюбні стосунки з позивачкою, жодних кроків щодо примирення з позивачкою відповідач ОСОБА_2 не вчиняє. Позивачка не підтримує шлюбних відносин з відповідачем, не спілкується з ним та не цікавиться його долею. Позивачка втратила почуття кохання до відповідача і не бажає перебувати з ним у шлюбі. Ці обставини змушують позивачку звернутись до суду з позовом про розірвання шлюбу, бо подальше збереження шлюбу суперечить її інтересам, шлюб існує формально.

Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 05.05.2026 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Сторона позивачки в залі судового засідання позов підтримала та просила такий задовольнити. Крім цього, позивачка пояснила суду, що не бажає надалі проживати з відповідачем через його зради, примирення з ним не є можливим, вони перестали проживати однією сім`єю, наразі проживають у різних населених пунктах та шлюбні відносини між сторонами припинені. Також ОСОБА_1 зазначила, що малолітній дочці відповідач матеріально не допомагає.

Відповідач на розгляд справи у судове засідання не з`явився, про таке повідомлявся належно, причини його неявки суду невідомі. Станом на 10.06.2026 року він відзив на позовну заяву не подав, строк для подачі такого сплив.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши зміст позовних вимог, заслухавши позицію сторони позивачки, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 слід задовольнити повністю, виходячи з такого.

Згідно з свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрували шлюб 16.05.2023 року у Міжгірському відділі ДРАЦС у Хустському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про що 16.05.2023 року складено відповідний актовий запис №31; прізвище після державної реєстрації шлюбу: чоловіка - ОСОБА_4 , дружини - ОСОБА_5 .

У шлюбі в сторін народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що вбачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .

Позивачка вказала, що вона з відповідачем спільно у шлюбі не проживають, наразі проживають у різних населених пунктах, шлюбних відносин та стосунків з ознаками сім`ї сторони не підтримують. Ці обставини відповідачем не заперечені.

Згідно ч.1 ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно ч.3, ч.4 ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність.

Тобто, зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу.

Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.

За таких обставин, примушування одного з подружжя до перебування у шлюбі, який проти цього заперечує, буде порушувати його законні права та інтереси і суперечити вимогам закону.

Відповідно до ч.2 ст.104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Згідно з ч.3 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст.110 цього Кодексу.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ч.1 ст.110 СК України).

Згідно з ч.2 ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

Позивачка в залі судового засідання зазначила, що подальше збереження шлюбу є неможливим через поведінку відповідача, а саме його зради, а тому збереження шлюбу буде суперечити її інтересам.

При цьому слід зауважити про те, що СК України чітко визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Отже, примирення і подальше подружнє життя сторін не є можливим, оскільки сім`я фактично розпалася і подальше збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивачки, яка не бажає перебувати в шлюбі з відповідачем, тобто на даний час не існує її вільної згоди на шлюб. Відмова у розірванні шлюбу буде примушенням позивачки до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Оскільки, подальше спільне життя подружжя й збереження шлюбу суперечило б інтересам позивачки, яка категорично наполягає на розірванні шлюбу, тому позов про розірвання шлюбу підлягає до задоволення.

За подання цього позову позивачка сплатила судовий збір у сумі 1331 грн 20 коп.

Частиною 1 ст.141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, враховуючи, що позов задоволено в повному обсязі, з відповідача слід стягнути на користь позивачки судовий збір у сумі 1331 грн 20 коп.

Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб укладений ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (місце реєстрації та фактичного проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) і ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (місце реєстрації та фактичного проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_4 ), який зареєстрований 16.05.2023 року у Міжгірському відділі ДРАЦС у Хустському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про що 16.05.2023 року складено відповідний актовий запис №31.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді судового збору в розмірі 1331 грн 20 коп.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо в Закарпатський апеляційний суд або через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили згідно з ст. 273 ЦПК України.

Повне рішення складено 10.06.2026 року.

Суддя В. П. Кривка