Вирок від 09 червня 2026 р. у справі №141/359/26 — Оратівський районний суд Вінницької області

Справа № 141/359/26

Провадження №1-кп/141/44/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2026 року с-ще Оратів

Оратівський районний суд Вінницької області у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026020250000071 від 12.04.2026, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженець с. Заруддя Оратівського району Вінницької області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 постановою Оратівського районного суду Вінницької області від 10.10.2024, яка набрала законної сили 22.11.2024, визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 3400,00 грн та за ч. 1 ст. 130 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Однак, ОСОБА_4 , маючи реальну можливість виконати законну постанову суду, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення вимог ч. 2 ст. 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, ігноруючи вимоги суду та усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи з прямим умислом, вчинив дії, спрямовані на перешкоджання судочинству, що направлені на перешкоджання виконання постанови суду, умисно ухилився від її виконання.

Зокрема, 20.04.2025 о 22 годині 55 хвилин ОСОБА_4 , діючи умисно, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду щодо позбавлення права керування транспортними засобами, по вулиці Дружби в с-щі Оратів Вінницького району Вінницької області керував транспортним засобом та був зупинений працівниками СПД № 1 відділення поліції № 3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області за порушення Правил дорожнього руху, які склали щодо останнього протоколи про адміністративні правопорушення серії ЕПР 1 № 306832 за ч. 5 ст. 126 КУпАП та ЕПР 1 № 306814 за ч. 2 ст. 130 КУпАП.

За результатами розгляду вказаних протоколів постановою Оратівського районного суду Вінницької області від 05.05.2025, яка набрала законної сили 16.05.2025, ОСОБА_4 визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 КУпАП та ч. 2 ст. 130 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 40800,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років.

В подальшому, 08.10.2025 о 13 годині 05 хвилин ОСОБА_4 , діючи умисно, будучи особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами, керував транспортним засобом марки «ВАЗ 210990», д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Дружби в с. Заруддя Вінницького району Вінницької області, де був зупинений працівниками СПД № 1 відділення поліції № 3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області за порушення Правил дорожнього руху, які склали щодо останнього протоколи про адміністративні правопорушення серії ААД № 134346 за ч. 5 ст. 126 КУпАП та серії ААД № 182740 за ч. 3 ст. 130 КУпАП.

За результатами розгляду вказаних протоколів постановою Оратівського районного суду Вінницької області від 04.11.2025, яка набрала законної сили 17.11.2025, ОСОБА_4 визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 КУпАП та ч. 3 ст. 130 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 51000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 14 (чотиринадцять) років 6 (шість) місяців без конфіскації транспортного засобу.

Окрім того, продовжуючи умисно не виконувати рішення суду, якими ОСОБА_4 позбавлений права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість їх виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення вказаних вище вимог законодавства 05.04.2026 о 20 годині 00 хвилин ОСОБА_4 був зупинений працівниками поліції під час керування скутером Honda Dio без номерного знаку по вул. Дружби в с. Заруддя Вінницького району Вінницької області за порушення Правил дорожнього руху та відносно нього винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч. ч. 5, 6 ст. 121 КУпАП, ч. 1 ст. 126 КУпАП та протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 632882 за ч. 3 ст. 130 КУпАП.

Отже, ОСОБА_4 в період часу із 10.10.2024 по 05.04.2026 керував транспортними засобами, чим систематично вчиняв тривалі, систематичні дії, спрямовані на умисне невиконання постанов суду, які набрали законної сили та якими його позбавлено права керування транспортними засобами.

Досудовим слідством дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 1 ст. 382 КК України, як умисне невиконання постанов суду, що набрали законної сили.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю та підтвердив обставини вчинення ним невиконання постанов суду, викладені в обвинувальному акті, у вчиненому щиро розкаявся та просив суд застосувати до нього покарання у виді штрафу.

Суд враховує той факт, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті.

Показання обвинуваченого ОСОБА_4 є послідовними, логічними та відповідають фактичним обставинам справи, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи ту обставину, що обвинувачений повністю визнав свою вину та враховуючи його покази в судовому засіданні, суд вважає їх достовірними, а тому відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки проти цього не заперечують учасники судового розгляду та ці обставини ніким не оспорюються. При цьому, суд з`ясував, що позиція учасників судового провадження добровільна та вони правильно розуміють зміст цих обставин. Суд роз`яснив про позбавлення права оспорювати фактичні обставини справи у апеляційному порядку при такому порядку вирішення справи.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши надані стороною обвинувачення докази та обставини, які підлягають встановленню у кримінальному провадженні, суд доходить висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення доведена повністю, а його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 382 КК України, як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Відповідно до змісту ст.ст. 50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику призначення судами кримінального покарання" № 7 від 24 жовтня 2003 року зі змінами від 06 листопада 2009 року звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожної особи, яка визнається винною у вчиненні злочину, мають суворо додержуватися вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Також відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» виходячи з того, що встановлення пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому, таке рішення має бути повністю самостійним і не ставитись у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання. Суди, зокрема, можуть не визнати окремі з них такими, що пом`якшують чи обтяжують покарання, а також визнати такими обставинами ті, які не зазначено в обвинувальному висновку.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до статті 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , відповідно до статті 67 КК України, під час досудового розслідування не встановлено.

При обранні покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує: суспільну небезпечність вчиненого кримінального правопорушення, ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, яке згідно ст. 12 КК України, є нетяжким злочином; наявність обставин, що пом`якшують вину обвинуваченого; дані про особу ОСОБА_4 , відносно якого компрометуючої інформації за період проживання на території Оратівського старостинського округу Оратівської селищної ради не надходило, на «ДО» у лікаря нарколога КНП «Оратівська ЛПЛ» та на «ДО» у лікаря психіатра КНП «Оратівська ЛПЛ» не перебуває, раніше не судимий, а також з урахуванням обставин, що пом`якшують покарання, за відсутності обтяжуючих покарання обставин, а також його відношення до скоєного, факт несплати обвинуваченим штрафів, відповідно до судових рішень про притягнення його до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України, у виді позбавлення волі.

Разом з тим, суд, беручи до уваги фактичні обставини кримінального правопорушення, те, що обвинувачений не ухилявся від слідства чи суду, вину у скоєному кримінальному правопорушенні визнав, приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, шляхом нагляду та виховного впливу органу пробації, що сприятиме його усвідомленню протиправності вчиненого діяння, налагодженню належної поведінки та недопущенню нових правопорушень.

У зв`язку з цим, суд ухвалює рішення про звільнення ОСОБА_4 на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк, тривалістю два роки із покладенням на нього обов`язків, передбачених п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України. Іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.

Матеріальна шкода кримінальним правопорушенням не завдана.

Цивільний позов не заявлявся.

Експертиза у даному кримінальному провадженні не проводилась.

Витрати на залучення експертів відсутні.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог статті 100 КПК України.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого у кримінальному провадженні №12026020250000071 не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 50-53, 65-67, 382 КК України, ст. 100, 174, 349, 368-371, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на два роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю в 2 (два) роки не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки.

Згідно п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Іспитовий строк за даним вироком ОСОБА_4 обчислювати з дати проголошення вироку, а саме з 10.06.2026.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме відеозаписи з нагрудних відео реєстраторів поліцейських, датовані 05.04.2026, що знаходяться при матеріалах кримінального провадження, залишити у матеріалах кримінального провадження.

Згідно ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів через Оратівський районний суд Вінницької області з моменту його проголошення.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 Кримінального процесуального кодексу України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1