Рішення від 09 червня 2026 р. у справі №139/324/26 — Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Суд: Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них

Дата: 09 червня 2026 р.

Справа: №139/324/26

Суддя: Коломійцева В. І.

Справа № 139/324/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 року селище Муровані Курилівці

Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

в складі: головуючої судді Коломійцевої В.І.,

за участю секретаря судового засідання Кагляк С.А.,

розглянувши в селищі Муровані Курилівці у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 17 липня 2020 року сторони зареєстрували шлюб. Від шлюбу у них є спільна неповнолітня дитина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з позивачем та перебуває на її утриманні. Подружнє життя не склалося. Сторони проживають окремо, не ведуть спільного господарства, не підтримують сімейні відносини, налагодити нормальні стосунки в сім`ї неможливо. Тому позивач вважає, що збереження сім`ї стало недоцільним та просила суд розірвати шлюб з відповідачем. Після його розірвання залишити їй прізвище « ОСОБА_4 ».

Також, у зв`язку з тим, що відповідач належним чином не забезпечує сина матеріально позивач просила суд стягнути з відповідача аліменти на утримання сина в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно.

Ухвалою від 20 травня 2026 позовну заяву було прийнято до розгляду судом та відкрито провадження у справі. Розгляд справи було вирішено проводити в спрощеному позовному провадженні із викликом сторін (а.с.13). Перше судове засідання призначено на 10 червня 2026 року.

Позивач в судове засідання не з`явилася, натомість подала заяву в якій просила справу розглянути у її відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить задовольнити (а.с.22).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, відзив на позов не подав. 09 червня 2026 року на електронну адресу суду ним подано заяву, в якій позовні вимоги визнав у повному обсязі, не вбачав необхідності у наданні сторонам строку для примирення, не заперечував проти задоволення позову про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, а також просив справу розглянути за його відсутності (а.с. 20–21).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що сторони з 17 липня 2020 року перебувають в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується відповідним свідоцтвом про шлюб (а.с. 8).

У сторін є спільна неповнолітня дитина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.7), який проживає з позивачем та перебуває на її утриманні (а.с. 10).

Сторони припинили шлюбні відносини, проживають окремо.

Відповідно до ч.1 ст.21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Шлюб припиняється внаслідок його розірвання (ч. 2 ст. 104 СК України).

Відповідно до ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст.110 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

З огляду на встановлені обставини справи, зокрема фактичний розпад сім`ї, припинення сторонами шлюбних відносин та формальний характер існування шлюбу, а також враховуючи, що відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, а сторони не виявили наміру на примирення, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечитимуть їхнім інтересам, у зв`язку з чим шлюб підлягає розірванню.

Згідно з ч.2 ст.114 СК України, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Як вбачається із свідоцтва про шлюб (а.с. 8), позивач при реєстрації шлюбу своє прізвище «ОСОБА_5 » змінила на прізвище чоловіка « ОСОБА_4 ». В позовній заяві, позивач висловила бажання залишити своє післяшлюбне прізвище, а тому вказану вимогу теж слід задоволити.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 141 Сімейного Кодексу України, мати та батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Згідно ч. 2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 Сімейного кодексу України - батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до їх повноліття.

Відповідно до ст. 181 Сімейного Кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з якими проживає дитина.

Згідно із ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. А з урахуванням ст.7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що відповідач як батько зобов`язаний брати участь у матеріальному утриманні дитини.

Згідно ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність у платника інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення, а також виходить із необхідності забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Судом встановлено, що дитина проживає разом із позивачем та перебуває на її утриманні. Відповідач доказів належного виконання обов`язку щодо утримання дитини не надав.

Крім того, відповідач не довів наявності обставин, які б свідчили про неможливість або обмежену можливість виконання такого обов`язку.

Визначаючи спосіб та розмір стягнення аліментів, суд враховує обов`язок обох батьків щодо утримання дитини, її потреби у належному матеріальному забезпеченні та визнання позову відповідачем.

Оцінивши обставини справи у їх сукупності та виходячи з інтересів дитини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача аліментів у розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 18 травня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу із дня подання такої заяви.

У відповідності до п. 1. ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути 1331 грн 20 коп сплаченого останньою судового збору.

Також, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Відповідно до ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, судовий збір на користь держави має бути стягнутий з відповідача у розмірі, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», тобто в сумі 1331 грн 20 коп.

Керуючись ст.ст. 104, 105, 110, 112-114, 180, 181, 182, 183, 191 СК України, ст.ст. 2, 10, 12, 13, 81, 89, 141, 263, 430 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_5 ), зареєстрований виконавчим комітетом Роздолівської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області 17 липня 2020 року, актовий запис №1.

Після розірвання шлюбу залишити позивачу прізвище « ОСОБА_4 ».

Ст ягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1331 гривню 20 копійок сплаченого судового збору.

Стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 18.05.2026 року до повноліття дитини.

Рішення в частині стягнення суми платежу (аліментів) на користь позивача ОСОБА_1 за один місяць з 18.05.2026 по 18.06.2026 допустити до негайного виконання.

Стягнути із ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1331 гривню 20 копійок на користь держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ; фактична адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua